МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
№ 1/3463-22 від 15 березня 2022 року
Керівникам департаментів (управлінь) освіти і науки обласних, Київської міської державних (військовоцивільних) адміністрацій Керівникам закладів освіти, наукових установ, підприємств
Про надання інформації
У зв’язку з цим МОН повідомляє.
Пунктом 1 Указу Президента України №
64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (надалі – Указ), затвердженим
Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення
воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, із 05 години 30
хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб в Україні введено воєнний стан.
Пунктом 3 Указу зазначено, що у
зв’язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії
правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і
свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 – 34, 38, 39, 41 – 44, 53
Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних
інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення
можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану,
які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим
воєнного стану».
Зміст правового режиму воєнного стану,
порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів
державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів
місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного
стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів
юридичних осіб визначаються нормами Закону України «Про правовий режим воєнного
стану» (далі – Закон).
Заходи правового режиму воєнного стану
визначено статтею 8 Закону.
Відповідно до пункту 2 статті 9
Закону, Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове
командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки
Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування
здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами
України.
Відповідно до абзацу другого статті 45
Конституції України максимальна тривалість робочого часу, мінімальна тривалість
відпочинку та оплачуваної щорічної відпустки, вихідні та святкові дні, а також
інші умови здійснення цього права визначаються законом.
Листами від 28.02.2022 № 1/3292-22, 07.03.2022 № 1/3378-22 відповідно,
Міністерство наголошувало про заборону керівникам органів управління освітою
та/або керівникам закладів освіти примушувати працівників (педагогічних,
наукових, науково-педагогічних, інших) до написання заяв про відпустку без
збереження заробітної плати. Працівникам виключно за добровільним бажанням може
бути надано відпустку (із збереженням або без збереження заробітної плати)
відповідно до вимог трудового законодавства. Також виключно за добровільним
бажанням працівника його може бути звільнено за власним бажанням відповідно до
вимог трудового законодавства.
Також було акцентовано увагу щодо
організації дистанційної роботи працівників закладів освіти та наукових
установ.
Разом з тим, специфіка виконання
роботи передбачає можливість її здійснення віддалено, за допомогою
інформаційно-комунікаційних технологій. Керівникам доцільно прийняти рішення
про переведення працівника на дистанційну роботу.
Водночас, згідно з частиною
одинадцятою статті 602 КЗпП на час загрози поширення епідемії, пандемії,
необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством,
та/або у разі виникнення загрози збройної агресії, надзвичайної ситуації
техногенного, природного чи іншого характеру дистанційна робота може
запроваджуватися наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним
органу без обов’язкового укладення трудового договору про дистанційну роботу в
письмовій формі. З таким наказом (розпорядженням) працівник ознайомлюється
протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження дистанційної
роботи. У такому разі норми частини третьої статті 32 цього Кодексу не
застосовуються.
Варто врахувати, що в умовах воєнних
дій можливі відключення комунікацій, які дозволяють виконання дистанційної
роботи, – електроенергія та мережа Інтернет. Неможливість виконання працівником
дистанційної роботи у зв’язку з відсутністю відповідних комунікацій не можуть
розглядатися як порушення трудової дисципліни.
Звертаємо увагу, що загальна
тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених статтями 50 і
51 КЗпП, а працівникові, який виконує дистанційну роботу, гарантується період
вільного часу для відпочинку (період відключення), під час якого працівник може
переривати будь-який інформаційно-телекомунікаційний зв’язок.
За можливості може бути запроваджено
також гнучкий режим робочого часу та надомну роботу (стаття 60, 60-1 КЗпП).
Зокрема в разі впровадження
дистанційної роботи працівник самостійно визначає робоче місце, несе
відповідальність за забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на обраному
ним робочому місці.
Аналіз чинного законодавства не
встановлює жодних обмежень щодо робочого місця працівника в умовах дистанційної
роботи, у тому числі за межами території України.
Згідно з пунктами 78 та 89 Інструкції
про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої
наказом Міністерства освіти України від 15.04.1993 № 102 (зареєстрованої
в Міністерстві юстиції України 27.05.1993 р. за № 56), у випадку, коли в окремі
дні заняття не проводяться з незалежних від учителя (викладача) причин, оплата
його праці здійснюється з розрахунку заробітної плати, встановленої при
тарифікації, за умови, що вчитель (викладач) виконує іншу
організаційно-педагогічну роботу. За відсутності такої роботи час простою
оплачується в порядку і розмірах, визначених Кодексом законів про працю
України.
Водночас наголошуємо, що відповідно до
пункту 8.3.3 Галузевої Угоди між Міністерством освіти і науки України та ЦК
Профспілки працівників освіти і науки України на 2021-2025 роки (Мінекономіки
зареєстровано Галузеву угоду 18.06.2021 за № 12) сторони рекомендують
керівникам установ та закладів освіти забезпечити:
· оплату простою
працівникам, включаючи непедагогічних та тих, які працюють за сумісництвом, не
з їх вини в розмірі середньої заробітної плати;
· оплату праці
вчителів, вихователів, включаючи вихователів груп продовженого дня, музичних
керівників, викладачів, інших педагогічних працівників закладів освіти у
випадках, коли в окремі дні (місяці) заняття не проводяться з незалежних від
них причин (епідемії, метеорологічні умови, карантин тощо), із розрахунку
заробітної плати, встановленої при тарифікації, з дотриманням при цьому умов чинного
законодавства;
· збереження
заробітної плати на період особливого режиму і здійснення освітнього процесу в
дистанційному режимі, оплати праці за фактично виконаний ними обсяг навчального
навантаження.
Отже, кожен працівник (педагогічний,
науково-педагогічний та інші працівники) закладів і установ освіти, робота
якого відбувається у дистанційному режимі, має самостійно визначити робоче
місце та, відповідно, несе відповідальність за забезпечення безпечних і
нешкідливих умов праці на обраному ним робочому місці, у тому числі за межами
території України. Оплата праці здійснюється за тарифікацією із розрахунку
заробітної плати, встановленої при тарифікації, з дотриманням при цьому умов
чинного законодавства.
МОН наголошує, що ухвалені
управлінські рішення не можуть суперечити Конституції України та законам
України, Кодексу законів про працю України та не повинні порушувати права
громадян.
Принагідно повідомляємо, що лист МОН
не є нормативно-правовим актом, має лише роз’яснювальний, інформаційний
характер і не встановлює правових норм.
Міністр Сергій
Шкарлет
Немає коментарів:
Дописати коментар