22 жовтня 2022 року на базі
Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної
освіти відбулося засідання обласної творчої групи вчителів трудового навчання
та технологій на тему: «Особливості проведення інтелектуальних змагань здобувачів
освіти з технологій та трудового навчання».
Розпочався захід о 10 год 30 хв.
У засіданні прийняли участь: Колодійчук О. Я.,
методист відділу методики навчальних предметів природничо-математичного циклу,
технологій та фізичної культури Тернопільського ОКІППО, кандидат педагогічних наук;
Жизномірська О. Я., доцент кафедри
педагогіки і психології та інклюзивної освіти, кандидат психологічних наук; учасники творчої групи; вчителі закладів
загальної середньої освіти Тернопільської області. Усього участь в заході взяли
двадцять педагогів.
На початку проведення заходу виступив Олег
Колодійчук, який привітав учасників і озвучив регламент роботи. Після цього він
виступив із доповіддю «Роль учнівських олімпіад у формуванні проєктно-технологічної компетентності
учнів» й інформував присутніх про особливості
проведення ІІ і ІІІ етапів Всеукраїнської учнівської олімпіади з технологій
(трудового навчання) в 2022/2023 навчальному році.
У Концепції «Нова українська школа» зазначено, що
сучасний світ складний. Дитині недостатньо дати лише знання. Ще важливо навчити
користуватися ними. Знання та вміння, взаємопов’язані з ціннісними орієнтирами
учня, формують його життєві компетентності, потрібні для успішної
самореалізації у житті, навчанні та праці.
Інтелектуальні та творчі успіхи й можливості сьогодні –
запорука прогресу в будь-якій галузі людського життя у майбутньому. А одним із
важливих аспектів формування розумового потенціалу особистості є проведення
інтелектуальних змагань, зокрема Всеукраїнських учнівських олімпіад із
навчальних предметів.
Проведення олімпіад є дієвим методом
роботи, виявлення, підтримки та розвитку обдарованих дітей. Вони забезпечують
можливість створення свого майбутнього власними силами, допомагають школярам
повірити в себе, наблизитися до більш якісної освіти та зміцнити свій
соціальний статус. Учні не тільки поглиблюють знання з предметів, а й мають
можливість розвивати інтелект, ерудицію, вміння спілкуватись. Цьому передує
копітка наполеглива щоденна праця учня й учителя-практика та методичної служби.
Предметні олімпіади мотивують учнів до навчання, створюють здорову
конкуренцію та дають можливість самореалізуватися, вчать перемагати труднощі, стимулюють розвиток суб’єктної позиції учня, а саме
підвищення його мотивації, самостійності, соціальної активності, здатність до рефлексії
та самоаналізу, зокрема визнавати власні недоліки та
виправляти їх.
Враховуючи роботу закладів освіти в умовах воєнного стану (а також пандемії, спричиненої
коронавірусом), за рішенням оргкомітетів, відповідно до матеріально-технічного
забезпечення закладу, де проводиться ІІ етап Всеукраїнської учнівської
олімпіади з технологій та трудового навчання (далі Олімпіада), можуть вноситися зміни щодо ємності
змістового наповнення завдань турів (спрощення їх) та, відповідно, щодо часу
виконання турів.
Так, у випадку, якщо матеріально-технічне забезпечення
кабінету майстерень, де проводиться практичний тур Олімпіади, не дозволяє
виконати окремі технологічні операції (наприклад, механічну обробку металу чи
деревини), то виріб виготовляється без здійснення цих технологічних операцій,
але об’єкт праці замінювати іншим не можна.
У
випадку, якщо оргкомітетом на початку проведення ІІ етапу Олімпіади були
внесені та оголошені учасникам зміни щодо особливостей виготовлення виробу під
час практичного туру, то учасники виконують завдання теоретичного туру з
врахуванням цих змін.
Після нього виступили Олег Петришин, учитель ЗОШ І–ІІ ступенів с. Осташівців та Ірина Олищук, учителька
Вишневецького ліцею, які інформували присутніх про проблеми та перспективи
проведення учнівських олімпіад з обслуговуючих і технічних видів праці.
Якщо проаналізувати
результати проведення ІІ та ІІІ етапів Олімпіади у попередньому навчальному
році, то низький
рівень результативності окремих команд можна пояснити такими причинами:
- відсутність у навчальних закладах територіальних громад системи роботи з
обдарованими учнями;
- відсутність у більшості територіальних громад заохочення вчителів до
роботи з обдарованими дітьми (фінансування гурткової роботи, факультативів);
- слабка науково-технічна (забезпечення комп’ютерною
технікою) та навчально-матеріальна (зокрема, верстати, інструменти, швейні
машини) база навчальних закладів для роботи з обдарованою молоддю.
Для усунення виявлених недоліків та підвищення
результативності участі учнів в олімпіаді з трудового навчання (технологій)
необхідно:
- уникати формального проведення I (шкільного) етапу олімпіади;
- покращувати матеріально-технічну базу навчальних майстерень технічної та
обслуговуючої праці;
- знайомити учнів з елементами графічної грамоти;
- більш активно залучати учнів до проєктної діяльності;
- підвищувати рівень знань з конструювання і
моделювання виробів, удосконалювати практичні навички роботи на обладнанні,
проєктування та технології виготовлення виробів;
- під час підготовки до олімпіади опрацьовувати завдання ІІ, ІІІ та ІV
етапів з олімпіад попередніх років, звертати увагу на виявлені недоліки та
труднощі під час виконання завдань учасниками олімпіади.
Наступною виступила Вікторія Каменєва, учителька
Шумської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1, яка озвучила проблему «Конкурс як засіб
мотивації здобувачів освіти до продуктивної діяльності».
Особливе місце в житті дітей займають різноманітні конкурси, оскільки – це
одна із форм виявлення виняткових здібностей і водночас забезпечення
соціальних, емоційних та інтелектуальних потреб учнів. Науковці виокремлюють
такі види конкурсів:
‒
інтелектуальні (індивідуальні або групові);
‒
творчі (стосуються прояву креативних рішень);
‒
інтелектуально-творчі (довгострокові незалежні
дослідження, проєкти та їх представлення, захист).
Специфікою змагань є те, що вони відповідають характерним особливостям
творчої особистості, серед яких незалежність, впевненість, сміливість,
енергійність, готовність до ризику, емоційна чутливість, допитливість,
фантазування, проникнення в суть, дивергентне мислення, високий рівень
домагань, потреба у визнанні тощо. Поряд з цим, учасники тривалих
інтелектуально-творчих змагань, які відбуваються у декілька етапів, вчаться
планувати час, дії, ставити та досягати цілі різного рівня.
Участь у конкурсах стимулює розвиток мислення, стратегій пізнавальної та
творчої діяльності. Часто підготовка до них сприяє налагодженню творчої
співпраці, залученню до командної взаємодії, у процесі якої відбувається розвиток
відповідних навичок.
Орися Майор розповіла присутнім про особливості проведення
рольових інтелектуальних змагань.
Рольові інтелектуальні змагання – це, зокрема, дебати й дискусії.
Дебати – це рольові інтелектуальні змагання, в яких одна команда аргументовано
доводить певну тезу, а інша – опонує їй. Вони не передбачають вироблення єдиної
пропозиції, натомість допомагають кожному розглянути проблему з різних боків та
дійти власних висновків.
Дискусія
(навчальна) – словесний метод навчання, суть якого полягає в обміні поглядами щодо
конкретної проблеми з метою набуття нових знань, зміцнення власної думки,
формування вміння її обстоювати.
Оксана Жизномірська висвітлила психологічні аспекти проведення
інтелектуальних учнівських змагань.
Готовність учня до участі в інтелектуальному змаганні –
це система особистісних якостей та вмінь, цінностей та переконань, які
проявляються у свідомому ставленні до означеної події, впевненості у собі,
дослідницькій компетентності.
Одним із проявів мотивації є професійна спрямованість
особистості, що дозволяє визначити схильність учня до науково-дослідної
діяльності. Здатність долати труднощі у стресовій ситуації пов’язана з
особистісною зрілістю та високим рівнем інтелектуальних здібностей майбутнього
учасника, водночас емоційна стійкість та рівень тривожності залежать від типу
темпераменту індивіда.
Наприкінці заходу учасники обговорили порушену
проблему, підвели підсумки та винесли рішення, що озвучену
інформацію доцільно поширити серед учителів трудового навчання та технологій Тернопільської
області та рекомендувати для використання у професійній діяльності.
Олег КОЛОДІЙЧУК,
методист з трудового навчання, технологій
та креслення відділу методики навчальних
предметів природничо-математичного
циклу,
технологій та фізичної культури,
кандидат педагогічних наук
