24 лютого 2023 року на базі Тернопільського обласного
комунального інституту післядипломної педагогічної освіти відбулося засідання обласної
творчої групи вчителів трудового навчання та технологій у форматі
вебінару-практикуму «Виготовлення виробів
для ЗСУ в навчальний та позанавчальний час».
Розпочався
захід о 11 год 30 хв.
Після цього він виступив із доповіддю «Особливості організації позанавчальної діяльності здобувачів освіти відповідно до запитів суспільства під час воєнного стану».
Діяльність
здобувачів освіти у період воєнного стану, яка спрямована на допомогу Збройних
сил України (далі ЗСУ), має свої характерні особливості. Її можна розділити на
два види: збір і перерахунок коштів на потреби ЗСУ (учні заробляють кошти,
влаштовуючи благодійні концерти, щедрування та вертепи на Різдвяні свята,
ярмарки власноруч виготовлених виробів) і виготовлення виробів. Здебільшого
така діяльність є волонтерською і діти проводять її у позанавчальний час за
участі вчителів, майстрів, батьків, однокласників, друзів тощо. Однак
виготовлення елементів костюмів і антуражу для проведення заходів, а також
окремих виробів учні мають можливість здійснювати на уроках технологій та
трудового навчання у межах виконання навчальних програм.
Виготовлені
вироби можна розподілити за таким призначенням:
‒
для моральної підтримки воїнів: сувеніри з патріотичною
символікою, листівки, обереги;
‒
для життєдіяльності у воєнних умовах: різні
за конструкцією пічки для обігріву приміщень, свічки окопні та тривалого
горіння, рукавиці, балаклави, шапки, панами, бафи, шкарпетки, натільний одяг,
термобілизна,
черевички-вкладки в гумові чоботи, устілки, наколінники;
‒
для військових потреб: якорі для пошуку
розтяжок, маскувальні сітки, сумки для аптечок, чохли для саперних лопат;
‒
продукти харчування: вареники, консервовані
продукти, кондитерські вироби.
Така
робота повинна ґрунтуватися на принципах:
‒
добровільності;
‒
співпраці дітей з вчителями, майстрами,
батьками, коли учителі відіграють роль не керівників-трансляторів знань, а
фасилітаторів, коучів;
‒
урахування психофізіологічних особливостей
учнів;
‒
урахування пропозицій, інтересів і побажань
учнів (зокрема щодо вибору напряму діяльності чи технології виготовлення
виробу);
‒
правильно організованої індивідуальної та колективної
трудової праці школярів в умовах активної взаємодопомоги;
‒
діяльності на основі сформованих компетентностей
здобувачів освіти.
Результати діяльності
учнів, спрямованої на допомогу ЗСУ, мають для
них багатоаспектне значення:
–
створення сприятливих соціально-психологічних
умов для розвитку творчого потенціалу, життєвої активності учнів;
–
усвідомлення сенсу своєї праці (соціальна значимість
кінцевого результату, конкретна потреба у результатах діяльності – допомога воїнам на передовій, пришвидшення перемоги);
–
пом’якшення стресового стану, що в свою чергу запобігає
емоційному виснаженню;
–
моральне задоволення від виконуваної роботи та втілення у
життя власних ідей;
–
самоствердження, самореалізація та підвищення
власної самооцінки;
–
формування соціально значущих якостей
особистості, яка здатна виконувати функції громадянина держави, зокрема сприяти
її захисту;
–
розвиток моральних і духовних якостей та
патріотичних цінностей особистості;
–
формування уміння працювати як індивідуально,
так і у взаємодії з партнерами.
Позанавчальна
діяльність здобувачів освіти, яка спрямована на допомогу ЗСУ, – середовище
активного формування компетентностей дітей та молоді, які вони зможуть за
потреби використати у життєдіяльності.
Після О. Колодійчука виступила Оксана
Жизномірська з доповіддю на тему «Використання діяльнісного підходу в роботі з
учнями у позанавчальний час: психологічні аспекти».
З психологічної точки зору, діяльнісний підхід полягає у створенні таких
ситуацій для дітей, які сприятимуть розвитку їхніх знань, вмінь, навичок;
втіленню ідей та побажань засобами творчості. Діти, коли працюють у
позанавчальний час разом з педагогом формують нешаблонне, критичне, креативне
мислення; швидко приймають правильні рішення у складних ситуаціях; визначаються
із професійними орієнтирами.
З початком війни кожен мешканець
України відчув значне патріотичне піднесення. І це не дивно: за складних часів
виникає потреба в об’єднанні, тож любов до батьківщини – найкращий для цього фундамент.
Не залишаються осторонь й діти, які через творчість не лише можуть висловити
душевний порив, а ще більше відчути себе справжніми українцями.
Наші захисники невпинно продовжують обороняти Україну
від окупантів, а українці, намагаються бути їхньою гідною опорою та підтримкою
у тилу.
З настання холодної пори наші військові дуже
потребують тепла. Тому із настанням холодів, ми із учнями вирішили виготовляти
для наших захисників окопні свічки.
Окопна свічка, у складних умовах війни – одне із
доступних джерел тепла. Це нескладний у виготовленні та використанні пристрій,
який є універсальним і довготривалим джерелом тепла.
На сьогодні альтернативи окопним свічкам, на жаль, немає.
Вони горять від двох до семи годин. За цей час можна багато чого зробити:
підсушити одяг, зігріти руки, зробити каву, розігріти банку тушонки та
перекусити, освітити невелике приміщення. Окопну свічку
доцільно використовувати для освітлення невеликої території поза межами окопу.
Ліхтарика у такому випадку не використаєш, бо його здалеку видно, а це може
демаскувати позиції.
З технологією
виготовлення оберега з текстильних матеріалів для воїнів Збройних сил України присутніх ознайомила Світлана Вовк.
Під
час війни, більшість українців працюють для пришвидшення перемоги в тих галузях
де вони можуть принести максимальну користь. Не становлять виключення й
освітяни.
Як
вчитель технологій та трудового навчання, на уроках С. Вовк пропонує учням долучитись до робіт, які
сприятимуть наближенню перемоги наших героїв над ворогом. На уроках та в
позаурочний час учні з її допомогою виготовляють:
–
листівки, обереги-ангелики з ниток (5
клас);
–
малюнки для ЗСУ (5–11 класи);
–
окопні свічки (7–9 класи);
–
маскувальні сітки (11 класи);
–
браслети-обереги із паракорду «Кобра» (8
клас);
–
шеврони-обереги з бісеру (станкове
плетіння) та з ниток технікою макраме репсовими вузлами (9 клас).
Із
зазначеного вище видно, що найбільше учні виготовляти обереги. Адже такий виріб
виготовлений власноруч з повагою, вдячністю та любов’ю до тих хто захищає рідний
край має велику духовну та енергетичну силу.
З технологією виготовлення
оберега з фанери для воїнів ЗСУ учасників засідання ознайомив Олег Петришин.
Учитель зазначив, що виготовлення оберегів з
фанери для воїнів, найбільше, практикує із учнями 5-6 класів. Так як ці учні
найбільше працюють із цим матеріалом і роботи таких малих діток найбільше до
вподоби нашим захисникам (воїни дуже цінують (далеко не досконалі) роботи
підписані (не дуже охайним і чітким) підписом юних українців. Обереги учні
виготовляють в умовах інтеграції навчальних предметів «Трудове навчання» («Технології»)
та «Образотворче мистецтво», а також під час гурткової роботи.
Такий напрям роботи
має дуже велике виховне та мотивуюче значення навіть для пасивних на інших
уроках учнів.
Про особливості виготовлення одягу для ЗСУ в
навчальний та позанавчальний час розповіла Галина Галас.
У своїх майстернях вона разом з учнями,
їхніми батьками та членами громади виготовляє різноманітний одяг для воїнів
Збройних сил України.
Після виступів, присутні
проаналізували та
обговорили зміст виступів, підвели підсумки засідання та виробили рекомендації.
Прийняли, що напрацьовані доповідачами матеріали доцільно презентувати на блозі та рекомендувати для використання у практичній діяльності вчителям трудового навчання та технологій закладів освіти Тернопільської області.
