Про запровадження карантинних обмежень

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

№ 1/9-692 від 15 грудня 2020 року

Керівникам департаментів (управлінь)
освіти і науки обласних, Київської
міської державних адміністрацій

Про запровадження
карантинних обмежень

Шановні колеги!

Просимо довести до відома керівників закладів загальної середньої освіти, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року за № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» прийнято рішення, про запровадження в Україні з 8 по 24 січня 2021 року посилених карантинних обмежень, зокрема у цей час учням заборонено відвідування закладів загальної середньої освіти незалежно від форми власності, крім закладів дошкільної освіти та спеціальних закладів освіти.

З огляду на зазначене Міністерство просить вжити всі можливі невідкладні заходи, спрямовані на належну організацію освітнього процесу у дистанційному форматі в цей період.

Водночас рекомендуємо розглянути можливість, за потреби, оголошення на цей час канікул із врахуванням положень частин третьої та четвертої статті 10 Закону України «Про повну загальну середню освіту».

З повагою
Заступник Міністра                                  Світлана Даниленко

 

 

Щодо проведення Всеукраїнських учнівських олімпіад з навчальних предметів у 2020/2021 навчальному році

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

 

№ 1/9-694 від 15 грудня 2020 року

Керівникам департаментів
(управлінь) освіти і науки
обласних, Київської міської
державних адміністрацій

Керівникам закладів освіти

Щодо проведення Всеукраїнських
учнівських олімпіад з навчальних
предметів у 2020/2021 навчальному році

 

Шановні колеги!

Інформуємо, що 11 грудня 2020 року набрав чинності наказ Міністерства освіти і науки України від 11.11.2020 № 1398 «Про внесення зміни до Положення про Всеукраїнські учнівські олімпіади, турніри, конкурси з навчальних предметів, конкурси-захисти  науково-дослідницьких робіт, олімпіади зі спеціальних дисциплін та конкурси фахової майстерності», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 27.11.2020 за № 1187/35470 (далі - наказ), розроблений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Згідно з вказаним наказом пункт 1.2 розділу І Положення про Всеукраїнські учнівські олімпіади, турніри, конкурси з навчальних предметів, конкурси-захисти науково-дослідницьких робіт, олімпіади зі спеціальних дисциплін та конкурси фахової майстерності, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 22.09.2011 № 1099, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2011 за № 1318/20056, доповнено новим абзацом такого змісту:

«Всеукраїнські учнівські олімпіади з навчальних предметів, турніри, олімпіади зі спеціальних дисциплін та конкурси фахової майстерності не проводяться під час надзвичайних ситуацій природного та техногенного походження, карантину, запровадження протиепідемічних заходів та інших обставин, які об’єктивно унеможливлюють їх проведення (далі – надзвичайні обставини). Під час дії надзвичайних обставин Всеукраїнські учнівські конкурси з навчальних дисциплін та конкурси-захисти науково-дослідницьких робіт можуть проводитися винятково у заочній (дистанційній) формі.».

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами) та пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» до 28 лютого 2021 року на території України установлено карантин, що унеможливлює проведення ІІ (другого) етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з навчальних предметів, який мав відбутися до кінця грудня 2020 року, та ІІІ (третього) етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з навчальних предметів, який мав відбутися в січні-лютому 2021 року.

Привертаємо Вашу увагу до вказаних вище змін у законодавстві та просимо вжити заходи, необхідні для забезпечення безпеки та збереження здоров’я учасників освітнього процесу.

З повагою
Заступник Міністра                                 Світлана Даниленко

 

Щодо освітнього процесу в дистанційному режимі

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

 

№ 1/9-688 від 15 грудня 2020 року

Керівникам закладів вищої
та фахової передвищої освіти

Щодо освітнього процесу
в дистанційному режимі

 

Шановні колеги!

У зв’язку з погіршенням епідемічної ситуації Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 09.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Згідно з підпунктом 10 пункту 3 постанови в період з 08 січня 2021 року до 24 січня 2021 року включно заборонено відвідування закладів освіти незалежно від форми власності її здобувачами, крім закладів дошкільної освіти та спеціальних закладів освіти.

Наголошуємо, що у разі проведення в освітніх закладах згідно з графіком освітнього процесу у зазначений проміжок часу практичної підготовки здобувачів освіти та екзаменаційних сесій навчання має здійснюватися виключно у дистанційному режимі.

Під час впровадження дистанційного навчання просимо враховувати рекомендації щодо організації поточного, семестрового контролю та атестації здобувачів фахової передвищої та вищої освіти із застосуванням дистанційних технологій навчання, які надавалися Міністерством у листі від 14.05.2020 № 1/9-249, а також рекомендації щодо запровадження гнучкого режиму робочого часу і дистанційної роботи працівників в умовах продовження карантину, перебування осіб в гуртожитках закладів освіти та порядку їх відвідування з обов’язковим урахуванням вимог щодо запровадження посилених протиепідемічних заходів згідно з листом Міністерства від 12.10.2020 № 1/9-576.

З повагою
Заступник Міністра                         Андрій Вітренко

 

 

 

До уваги вчителів!

 Наказ управління освіти і науки Тернопільської ОДА від 03.12.2020 р. № 180/01-07 «Про скасування ІІ-ІІІ етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з навчальних предметів»

У зв’язку із загостренням епідеміологічної ситуації та зростанням показників захворюваності на СОVID-19, в тому числі серед педагогічних працівників та учнів, неможливістю забезпечення рівних умов для дистанційної участі учасників з різних місцевостей, з метою запобігання поширенню на території Тернопільської області гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, збереження життя та здоров’я учасників олімпіади, членів журі та оргкомітетів

НАКАЗУЮ:

1. Установити, що у 2020/2021 навчальному році з 05.12.2020 р. ІІ етап і ІІІ етап Всеукраїнських учнівських олімпіад з навчальних предметів не проводиться.

2. Визнати такими, що втратили чинність підпункти 2, 3, 4 пункту 1 наказу управління освіти і науки облдержадміністрації від 12.10.2020 р. № 136/01-07 ,,Про проведення в області I-III етапів Всеукраїнських учнівських олімпіад з навчальних предметів у 2020/2021 навчальному році” (зі змінами від 06.11.2020 № 135/01-07).

3. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

Начальник управління Ольга ХОМА

https://drive.google.com/.../1hh70qKD7pOKy.../view...

Підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів освіти

ДЕРЖАВНА СЛУЖБА ЯКОСТІ ОСВІТИ УКРАЇНИ

№ 01/01-08/1373 від 20 листопада 2020 року

 

Народному депутату України
Роману ГРИЩУКУ

hryshchuk@rada.gov.ua

Про розгляд звернення

 

Шановний Романе Павловичу!

Державною службою якості освіти України (далі-Служба), у межах компетенції, розглянуто та опрацьовано Ваше (депутатське (звернення щодо особливостей застосування Порядку підвищення кваліфікації педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 800 (далі - Порядок), у частині встановлення вимог щодо обсягу (кількості годин) підвищення кваліфікації педагогічних працівників, необхідного для проходження чергової атестації, за результатами чого повідомляємо про наступне.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 Положення про Державну службу якості освіти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 березня 2018 р. № 168 (далі - Положення), основними завданнями Служби є реалізація державної політики у сфері освіти, зокрема з питань забезпечення якості освіти, забезпечення якості освітньої діяльності, здійснення державного нагляду (контролю) за закладами освіти щодо дотримання ними законодавства, у межах повноважень, передбачених законом.

Підпунктом 1 пункту 4 Положення визначено, що Служба відповідно до покладених завдань узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до її компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, нормативно-правових актів міністерств та в установленому порядку подає їх на розгляд Міністру освіти і науки.

Повноваження стосовно надання роз'яснень, зокрема щодо визначення обсягу (кількості годин) підвищення кваліфікації педагогічних працівників та незаконності чи безпідставності вимог про підтвердження станом на 2020 рік обсягу підвищення кваліфікації Положенням не встановлено, а відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Водночас, з урахуванням принципів добросовісності і розсудливості Службою проаналізовано нормативно-правове регулювання зазначеного питання за результатами чого повідомляємо про таке.

Відповідно до статті 51 Закону України «Про повну загальну середню освіту» педагогічні працівники мають підвищувати (свою кваліфікацію щорічно, а загальна кількість академічних годин для підвищення кваліфікації протягом п'яти років, яка оплачується за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, не може бути меншою за 150 годин, з яких не менше 10 відсотків загальної кількості годин обов'язково повинні бути спрямовані на вдосконалення знань, вмінь і практичних навичок у частині роботи з учнями з особливими освітніми потребами.

При цьому, законодавство не визначає ні мінімальну, ні максимальну кількість годин, які педагогічний працівник має присвятити своєму професійному розвитку впродовж одного року. Це питання має вирішуватися педагогічними працівниками з урахуванням багатьох чинників, обставин і можливостей, у тому числі фінансових, обговорюватися і узгоджуватися на педагогічній раді закладу освіти тощо. Водночас підвищувати свою кваліфікацію щорічно є обов'язком і, фактично, невід'ємною складовою педагогічної діяльності кожного педагогічного працівника закладу освіти.

Одночасно зазначаємо, що підвищення кваліфікації керівників закладів освіти ґрунтується на тих же засадах, що і підвищення кваліфікації інших педагогічних працівників, але є особливість, пов'язана з їхніми управлінськими повноваженнями. Зокрема, частина четверта статті 38 Закону України «Про повну загальну середню освіту» передбачає, що керівник (крім приватного закладу) зобов'язаний протягом першого року після призначення на посаду пройти також курс підвищення кваліфікації з управлінської діяльності обсягом не менше 90 навчальних годин. Ці 90 годин мають бути включені до загального обсягу підвищення кваліфікації (не менше 150 годин) впродовж 5 років.

З огляду на певну неврегульованість зазначеного питання Міністерство освіти і науки вже надавало детальне роз'яснення та методичні рекомендації щодо сприяння професійному розвитку та підвищенню кваліфікації педагогічних працівників на засадах, визначених Законом «Про освіту», Законом України «Про повну загальну середню освіту» за процедурами, визначеними Порядком підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 800 (листи від 04.11.2019 № 1/9-683, від 04.03.2020 № 1/9-141).

Зокрема, Міністерством освіти і науки України наголошувалося, що починаючи лише з 28 вересня 2017 року у педагогічних працівників з'явився обов'язок щорічно підвищувати власну педагогічну майстерність, а загальний сукупний обсяг годин, виділених на підвищення кваліфікації, впродовж 5 років не може бути менше 150 годин. З огляду на зазначене, до 28 вересня 2022 року ніхто не має права вимагати від педагогічного працівника підтвердження конкретного обсягу підвищення кваліфікації. Єдина на сьогодні вимога може полягати лише у необхідності підтвердити щорічне (тобто, у 2017, 2018, 2019 роках) підвищення кваліфікації (незалежно від обсягу, форми чи виду підвищення кваліфікації).

Враховуючи зазначене, станом на 2020 рік, будь-яка вимога щодо надання документів, які підтверджують підвищення кваліфікації у обсязі не менше ніж 150 годин є безпідставною.

З повагою,
Тимчасово виконуючий
обов’язки Голови                                                                   Олександр Якименко

 

Презентація "Теоретико-методичні аспекти впровадження інтегрованого навчання в закладах освіти"

презентація

Теоретико-методичні аспекти впровадження інтегрованого навчання в закладах освіти

 

Теоретико-методичні аспекти впровадження інтегрованого навчання в закладах освіти

На сучасному етапі розвитку освіти України проблему інтегрованого навчання широко пропагують для використання, вона регламентована низкою чинних освітніх нормативно-правових актів, зокрема державними освітніми стандартами, Законом України «Про повну загальну середню освіту», Концепцією «Нова українська школа», зміст якої ґрунтується на досвіді продуктивних освітніх систем країн із розвинутою економікою тощо.

Більшість учителів у своїй професійній діяльності використовують інтегрування навчальних тем, але здійснюють вони це фрагментарно – один-два рази упродовж навчального року. Ці заняття, звичайно, є позитивним вкладом у підвищення ефективності навчального процесу в цілому, однак така діяльність не значною мірою сприяє створенню для учнів того повноцінного навчального середовища, у якому вони би змогли сформувати бачення цілісної об’єктивної картини світу.

Процес інтеграції змісту навчальних предметів вимагає виконання певних умов: розуміння принципів здійснення міжпредметних зв’язків, усвідомлення значущості інтегративного навчання для життєдіяльності учнів; створення сприятливого навчального середовища; координація дій усіх учасників навчального процесу тощо.

Для того, щоб допомогти учням оволодіти навичками встановлення зв’язків між змістом тем різних навчальних предметів і навчити їх використовувати знання, отримані в школі, у повсякденному житті, тобто – сформувати й розвинути в них міжпредметні компетентності, упровадження інтегрованого навчання в закладах освіти доцільно здійснювати поетапно.

Перший етап. Під час викладу навчального матеріалу учитель подає незначну кількість інформації з царини інших дисциплін з роз’ясненням, яким чином вона сприятиме вивченню теми (підводить до усвідомлення учнями необхідності інтегрованого використання знань з різних предметів). Найбільш доцільно обирати ті теми, під час вивчення яких у більшості учнів класу виникають проблеми з їх розумінням.

Другий етап. Здобувачам освіти пропонують завдання (задачі) практичного змісту, які створені на міжпредметній основі. Такі завдання спонукають учнів до частково самостійного (можлива допомога учителя) пошуку варіантів вирішення.

Третій етап. Систематичне інтегрування тем різних навчальних предметів; проведення бінарних уроків; створення окремих освітніх внутрішньогалузевих курсів, наприклад: математики (алгебра та геометрія), хімії (неорганічна й органічна хімія); біології (ботаніка, зоологія, анатомія й загальна біологія) тощо.

На третьому етапі учням ставлять конкретні навчальні завдання (задачі), які мають проблемний, евристичний характер, для самостійного пошуку шляхів розв’язання з урахуванням сформованих міжпредметних компетентностей.

Четвертий етап. Установлення скоординованих різнопланових і всебічних контактів між учителями всіх навчальних предметів. Інтегрування навчальних предметів у міжгалузеві курси (наприклад, у курс природничих наук: математику, фізику, хімію, біологію, географію; у літературно-мистецький курс: українську та зарубіжну літератури, музичне й образотворче мистецтва тощо) із використанням спочатку двосторонніх, а потім і багатосторонніх (прямих і зворотніх) зв’язків між різними навчальними предметами через багатоаспектне дослідження об’єктів і явищ. Широке використання у практичній діяльності для інтегрування навчального матеріалу інтерактивних, ігрових, евристичних педагогічних методів; таких форм організації навчально-виховного процесу, як екскурсії, семінари, конференції, а також позакласних видів роботи.

Крім вищеописаних доцільно виокремити такі шляхи реалізації завдань міжпредметної інтеграції на четвертому етапі: організація тематичних днів та тижнів, упровадження міжпредметних навчальних проєктів.

За напрямом діяльності міжпредметні навчальні проєкти можуть бути практико-орієнтованими, дослідницькими, інформаційними, творчими тощо. Однак у практиці освітніх закладів найчастіше використовують проєкти змішаного типу. Доречно, щоб у таких заходах брали участь не тільки педагогічні працівники та учні школи, а й батьки учнів, представники громадськості. При цьому необхідно насамперед враховувати інтереси та життєві потреби здобувачів освіти, матеріально-технічне забезпечення й економічні можливості школи та громади.

Наслідки інтегрованого навчання для життєдіяльності учня можна ототожнити зі створенням мозаїки. Здобувач освіти, який закінчує школу й не розуміє, яким чином можна використати отримані знання з одного навчального предмету під час вирішення завдань з іншого, отримує багато різних знань з різних дисциплін, які можна порівняти із ємністю, наповненою різнокольоровими камінчиками. Але що далі з ними робити, йому важко уявити. А учень, у якого сформували й розвинули міжпредметні компетентності, без проблем у майбутньому викладатиме із них красиву мозаїку свого життя.

Розвиток інформаційно-комунікаційних компетентностей цчнів ЗЗСО у процесі трудового навчання

 

Розвиток інформаційно-комунікаційних компетентностей учнів ЗЗСО у процесі трудового навчання під час виготовлення виробів з деревини та деревинних матеріалів

 

У навчальній програмі з трудового навчання для закладів загальної середньої освіти (5–9 класи) з посеред запропонованих для використання учнями є технології обробки деревини та деревинних матеріалів [1].

Звичайно, що у майбутньому, багато робіт зі сфери деревообробки будуть виконувати роботи. Однак, поки що робототехніку неможливо та недоцільно використовувати у цій царині для ремонтних й опоряджувальних робіт у домашньому господарстві, на будівництві, а також вона не здатна повноцінно замінити майстра декоративно-ужиткового мистецтва. Тому, і на сьогоднішній день, проблема формування та розвиток в учнів ЗЗСО проєктно-технологічних компетентностей з обробки деревини та деревинних матеріалів є актуальною.

Однак, сучасній людині, враховуючи стрімкий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій, для успішної та ефективної життєдіяльності неможливо обійтися без компетентностей з царини використання цифрових пристроїв та технологій. Тому їх формування та розвиток має бути наскрізною проблемою під час вивчення усіх навчальних предметів у освітніх закладах України, в тому числі предмету «Трудове навчання».

Виконуючи навчальні проєкти в яких, відповідно до програми предмету «Трудове навчання», об’єктами діяльності є вироби з деревини та деревинних матеріалів учні можуть використовувати комп’ютерну техніку та ресурси мережі Інтернет для:

–                   пошуку, накопичення та систематизування інформації щодо: виробів-аналогів обраного об’єкту праці (у т. ч. історичної спадщини); технологій та матеріалів для виготовлення, опорядження й оздоблення виробів; методів проєктування; зразків прикрас (візерунків, орнаментів); екологічних та економічних відомостей (мінімаркетингове дослідження) тощо;

–                   розрахунку необхідної кількості матеріалів для виконання проєкту;

–                   створення, за допомогою текстових і графічних редакторів, документів технічної документації: технологічних карт; таблиць; схем; графічних зображень необхідних при конструюванні виробу: креслеників, ескізів, малюнків (у тому числі 3-Д моделювання) та ін.;

–                   виконання портфоліо та презентації (для оформлення результатів проєкту та його захисту);

–                   виготовлення, збереження, передачі текстових, фото-, відео- та звукових файлів;

–                   використання тренажерів-симуляторів для конструювання та створення дизайну виробів, а також програмних засобів комп’ютерної графіки для створення орнаментальних композицій тощо;

–                   сканування, копіювання, друкування матеріалів під час реалізації проєкту;

–                   співпраці та комунікації з однокласниками та учителями;

–                   самоосвіти та самоконтролю рівня знань;

–                   для змішаного та дистанційного навчання;

Звичайно, що широко застосовуючи цифрові пристрої та технології під час трудового навчання учні постійно мають дотримуватися міжкультурних, правових та етичних принципів використання цифрових технологій, у тому числі онлайн-безпеки.

Інтегративне використання проєктно-технологічних та інформаційно-комунікаційних технологій на уроках трудового навчання під час виготовлення учнями виробів з деревини та деревинних матеріалів підвищить якість навчання то, що сприятиме:

–                   оволодінню інформаційними технологіями, набуття здатності орієнтуватись у інформаційному просторі й усвідомленню можливостей використання інформаційних технологій для себе та навколишнього світу;

–                   розвитку технічної творчості учнів;

–                   підвищенню мотивації навчальної діяльності учнів через: реалізацію особистих здібностей, інтересів, духовних запитів; розуміння перспективи використання отриманих знань;

–                   формуванню вмінь і навичок партнерської взаємодії, системного та критичного мислення, вирішення проблем, синтезу й екстраполювання отриманих знань, експериментування;

–                   активізації пізнавальної діяльності;

–                   професійному самовизначенню тощо.

Отже, розвиток інформаційно-комунікаційних компетентностей учнів ЗЗСО у процесі трудового навчання під час виготовлення виробів з деревини та деревинних матеріалів є одним із основних компонентів цілісної системи розвитку ключових компетентностей здобувачів освіти.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

1.                Навчальна програма з трудового навчання для закладів загальної середньої освіти 5–9 класи. URL: https://drive.google.com/file/d/0Bxa9J40n6gsUbmt6U2FYWVBxMkE/view (дата звернення: 22.10.2020).