Теоретико-методичні аспекти впровадження інтегрованого навчання в закладах освіти

 

Теоретико-методичні аспекти впровадження інтегрованого навчання в закладах освіти

На сучасному етапі розвитку освіти України проблему інтегрованого навчання широко пропагують для використання, вона регламентована низкою чинних освітніх нормативно-правових актів, зокрема державними освітніми стандартами, Законом України «Про повну загальну середню освіту», Концепцією «Нова українська школа», зміст якої ґрунтується на досвіді продуктивних освітніх систем країн із розвинутою економікою тощо.

Більшість учителів у своїй професійній діяльності використовують інтегрування навчальних тем, але здійснюють вони це фрагментарно – один-два рази упродовж навчального року. Ці заняття, звичайно, є позитивним вкладом у підвищення ефективності навчального процесу в цілому, однак така діяльність не значною мірою сприяє створенню для учнів того повноцінного навчального середовища, у якому вони би змогли сформувати бачення цілісної об’єктивної картини світу.

Процес інтеграції змісту навчальних предметів вимагає виконання певних умов: розуміння принципів здійснення міжпредметних зв’язків, усвідомлення значущості інтегративного навчання для життєдіяльності учнів; створення сприятливого навчального середовища; координація дій усіх учасників навчального процесу тощо.

Для того, щоб допомогти учням оволодіти навичками встановлення зв’язків між змістом тем різних навчальних предметів і навчити їх використовувати знання, отримані в школі, у повсякденному житті, тобто – сформувати й розвинути в них міжпредметні компетентності, упровадження інтегрованого навчання в закладах освіти доцільно здійснювати поетапно.

Перший етап. Під час викладу навчального матеріалу учитель подає незначну кількість інформації з царини інших дисциплін з роз’ясненням, яким чином вона сприятиме вивченню теми (підводить до усвідомлення учнями необхідності інтегрованого використання знань з різних предметів). Найбільш доцільно обирати ті теми, під час вивчення яких у більшості учнів класу виникають проблеми з їх розумінням.

Другий етап. Здобувачам освіти пропонують завдання (задачі) практичного змісту, які створені на міжпредметній основі. Такі завдання спонукають учнів до частково самостійного (можлива допомога учителя) пошуку варіантів вирішення.

Третій етап. Систематичне інтегрування тем різних навчальних предметів; проведення бінарних уроків; створення окремих освітніх внутрішньогалузевих курсів, наприклад: математики (алгебра та геометрія), хімії (неорганічна й органічна хімія); біології (ботаніка, зоологія, анатомія й загальна біологія) тощо.

На третьому етапі учням ставлять конкретні навчальні завдання (задачі), які мають проблемний, евристичний характер, для самостійного пошуку шляхів розв’язання з урахуванням сформованих міжпредметних компетентностей.

Четвертий етап. Установлення скоординованих різнопланових і всебічних контактів між учителями всіх навчальних предметів. Інтегрування навчальних предметів у міжгалузеві курси (наприклад, у курс природничих наук: математику, фізику, хімію, біологію, географію; у літературно-мистецький курс: українську та зарубіжну літератури, музичне й образотворче мистецтва тощо) із використанням спочатку двосторонніх, а потім і багатосторонніх (прямих і зворотніх) зв’язків між різними навчальними предметами через багатоаспектне дослідження об’єктів і явищ. Широке використання у практичній діяльності для інтегрування навчального матеріалу інтерактивних, ігрових, евристичних педагогічних методів; таких форм організації навчально-виховного процесу, як екскурсії, семінари, конференції, а також позакласних видів роботи.

Крім вищеописаних доцільно виокремити такі шляхи реалізації завдань міжпредметної інтеграції на четвертому етапі: організація тематичних днів та тижнів, упровадження міжпредметних навчальних проєктів.

За напрямом діяльності міжпредметні навчальні проєкти можуть бути практико-орієнтованими, дослідницькими, інформаційними, творчими тощо. Однак у практиці освітніх закладів найчастіше використовують проєкти змішаного типу. Доречно, щоб у таких заходах брали участь не тільки педагогічні працівники та учні школи, а й батьки учнів, представники громадськості. При цьому необхідно насамперед враховувати інтереси та життєві потреби здобувачів освіти, матеріально-технічне забезпечення й економічні можливості школи та громади.

Наслідки інтегрованого навчання для життєдіяльності учня можна ототожнити зі створенням мозаїки. Здобувач освіти, який закінчує школу й не розуміє, яким чином можна використати отримані знання з одного навчального предмету під час вирішення завдань з іншого, отримує багато різних знань з різних дисциплін, які можна порівняти із ємністю, наповненою різнокольоровими камінчиками. Але що далі з ними робити, йому важко уявити. А учень, у якого сформували й розвинули міжпредметні компетентності, без проблем у майбутньому викладатиме із них красиву мозаїку свого життя.