Про запровадження карантинних обмежень

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

№ 1/9-692 від 15 грудня 2020 року

Керівникам департаментів (управлінь)
освіти і науки обласних, Київської
міської державних адміністрацій

Про запровадження
карантинних обмежень

Шановні колеги!

Просимо довести до відома керівників закладів загальної середньої освіти, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року за № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» прийнято рішення, про запровадження в Україні з 8 по 24 січня 2021 року посилених карантинних обмежень, зокрема у цей час учням заборонено відвідування закладів загальної середньої освіти незалежно від форми власності, крім закладів дошкільної освіти та спеціальних закладів освіти.

З огляду на зазначене Міністерство просить вжити всі можливі невідкладні заходи, спрямовані на належну організацію освітнього процесу у дистанційному форматі в цей період.

Водночас рекомендуємо розглянути можливість, за потреби, оголошення на цей час канікул із врахуванням положень частин третьої та четвертої статті 10 Закону України «Про повну загальну середню освіту».

З повагою
Заступник Міністра                                  Світлана Даниленко

 

 

Щодо проведення Всеукраїнських учнівських олімпіад з навчальних предметів у 2020/2021 навчальному році

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

 

№ 1/9-694 від 15 грудня 2020 року

Керівникам департаментів
(управлінь) освіти і науки
обласних, Київської міської
державних адміністрацій

Керівникам закладів освіти

Щодо проведення Всеукраїнських
учнівських олімпіад з навчальних
предметів у 2020/2021 навчальному році

 

Шановні колеги!

Інформуємо, що 11 грудня 2020 року набрав чинності наказ Міністерства освіти і науки України від 11.11.2020 № 1398 «Про внесення зміни до Положення про Всеукраїнські учнівські олімпіади, турніри, конкурси з навчальних предметів, конкурси-захисти  науково-дослідницьких робіт, олімпіади зі спеціальних дисциплін та конкурси фахової майстерності», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 27.11.2020 за № 1187/35470 (далі - наказ), розроблений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Згідно з вказаним наказом пункт 1.2 розділу І Положення про Всеукраїнські учнівські олімпіади, турніри, конкурси з навчальних предметів, конкурси-захисти науково-дослідницьких робіт, олімпіади зі спеціальних дисциплін та конкурси фахової майстерності, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 22.09.2011 № 1099, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2011 за № 1318/20056, доповнено новим абзацом такого змісту:

«Всеукраїнські учнівські олімпіади з навчальних предметів, турніри, олімпіади зі спеціальних дисциплін та конкурси фахової майстерності не проводяться під час надзвичайних ситуацій природного та техногенного походження, карантину, запровадження протиепідемічних заходів та інших обставин, які об’єктивно унеможливлюють їх проведення (далі – надзвичайні обставини). Під час дії надзвичайних обставин Всеукраїнські учнівські конкурси з навчальних дисциплін та конкурси-захисти науково-дослідницьких робіт можуть проводитися винятково у заочній (дистанційній) формі.».

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами) та пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» до 28 лютого 2021 року на території України установлено карантин, що унеможливлює проведення ІІ (другого) етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з навчальних предметів, який мав відбутися до кінця грудня 2020 року, та ІІІ (третього) етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з навчальних предметів, який мав відбутися в січні-лютому 2021 року.

Привертаємо Вашу увагу до вказаних вище змін у законодавстві та просимо вжити заходи, необхідні для забезпечення безпеки та збереження здоров’я учасників освітнього процесу.

З повагою
Заступник Міністра                                 Світлана Даниленко

 

Щодо освітнього процесу в дистанційному режимі

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

 

№ 1/9-688 від 15 грудня 2020 року

Керівникам закладів вищої
та фахової передвищої освіти

Щодо освітнього процесу
в дистанційному режимі

 

Шановні колеги!

У зв’язку з погіршенням епідемічної ситуації Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 09.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Згідно з підпунктом 10 пункту 3 постанови в період з 08 січня 2021 року до 24 січня 2021 року включно заборонено відвідування закладів освіти незалежно від форми власності її здобувачами, крім закладів дошкільної освіти та спеціальних закладів освіти.

Наголошуємо, що у разі проведення в освітніх закладах згідно з графіком освітнього процесу у зазначений проміжок часу практичної підготовки здобувачів освіти та екзаменаційних сесій навчання має здійснюватися виключно у дистанційному режимі.

Під час впровадження дистанційного навчання просимо враховувати рекомендації щодо організації поточного, семестрового контролю та атестації здобувачів фахової передвищої та вищої освіти із застосуванням дистанційних технологій навчання, які надавалися Міністерством у листі від 14.05.2020 № 1/9-249, а також рекомендації щодо запровадження гнучкого режиму робочого часу і дистанційної роботи працівників в умовах продовження карантину, перебування осіб в гуртожитках закладів освіти та порядку їх відвідування з обов’язковим урахуванням вимог щодо запровадження посилених протиепідемічних заходів згідно з листом Міністерства від 12.10.2020 № 1/9-576.

З повагою
Заступник Міністра                         Андрій Вітренко

 

 

 

До уваги вчителів!

 Наказ управління освіти і науки Тернопільської ОДА від 03.12.2020 р. № 180/01-07 «Про скасування ІІ-ІІІ етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з навчальних предметів»

У зв’язку із загостренням епідеміологічної ситуації та зростанням показників захворюваності на СОVID-19, в тому числі серед педагогічних працівників та учнів, неможливістю забезпечення рівних умов для дистанційної участі учасників з різних місцевостей, з метою запобігання поширенню на території Тернопільської області гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, збереження життя та здоров’я учасників олімпіади, членів журі та оргкомітетів

НАКАЗУЮ:

1. Установити, що у 2020/2021 навчальному році з 05.12.2020 р. ІІ етап і ІІІ етап Всеукраїнських учнівських олімпіад з навчальних предметів не проводиться.

2. Визнати такими, що втратили чинність підпункти 2, 3, 4 пункту 1 наказу управління освіти і науки облдержадміністрації від 12.10.2020 р. № 136/01-07 ,,Про проведення в області I-III етапів Всеукраїнських учнівських олімпіад з навчальних предметів у 2020/2021 навчальному році” (зі змінами від 06.11.2020 № 135/01-07).

3. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

Начальник управління Ольга ХОМА

https://drive.google.com/.../1hh70qKD7pOKy.../view...

Підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів освіти

ДЕРЖАВНА СЛУЖБА ЯКОСТІ ОСВІТИ УКРАЇНИ

№ 01/01-08/1373 від 20 листопада 2020 року

 

Народному депутату України
Роману ГРИЩУКУ

hryshchuk@rada.gov.ua

Про розгляд звернення

 

Шановний Романе Павловичу!

Державною службою якості освіти України (далі-Служба), у межах компетенції, розглянуто та опрацьовано Ваше (депутатське (звернення щодо особливостей застосування Порядку підвищення кваліфікації педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 800 (далі - Порядок), у частині встановлення вимог щодо обсягу (кількості годин) підвищення кваліфікації педагогічних працівників, необхідного для проходження чергової атестації, за результатами чого повідомляємо про наступне.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 Положення про Державну службу якості освіти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 березня 2018 р. № 168 (далі - Положення), основними завданнями Служби є реалізація державної політики у сфері освіти, зокрема з питань забезпечення якості освіти, забезпечення якості освітньої діяльності, здійснення державного нагляду (контролю) за закладами освіти щодо дотримання ними законодавства, у межах повноважень, передбачених законом.

Підпунктом 1 пункту 4 Положення визначено, що Служба відповідно до покладених завдань узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до її компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, нормативно-правових актів міністерств та в установленому порядку подає їх на розгляд Міністру освіти і науки.

Повноваження стосовно надання роз'яснень, зокрема щодо визначення обсягу (кількості годин) підвищення кваліфікації педагогічних працівників та незаконності чи безпідставності вимог про підтвердження станом на 2020 рік обсягу підвищення кваліфікації Положенням не встановлено, а відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Водночас, з урахуванням принципів добросовісності і розсудливості Службою проаналізовано нормативно-правове регулювання зазначеного питання за результатами чого повідомляємо про таке.

Відповідно до статті 51 Закону України «Про повну загальну середню освіту» педагогічні працівники мають підвищувати (свою кваліфікацію щорічно, а загальна кількість академічних годин для підвищення кваліфікації протягом п'яти років, яка оплачується за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, не може бути меншою за 150 годин, з яких не менше 10 відсотків загальної кількості годин обов'язково повинні бути спрямовані на вдосконалення знань, вмінь і практичних навичок у частині роботи з учнями з особливими освітніми потребами.

При цьому, законодавство не визначає ні мінімальну, ні максимальну кількість годин, які педагогічний працівник має присвятити своєму професійному розвитку впродовж одного року. Це питання має вирішуватися педагогічними працівниками з урахуванням багатьох чинників, обставин і можливостей, у тому числі фінансових, обговорюватися і узгоджуватися на педагогічній раді закладу освіти тощо. Водночас підвищувати свою кваліфікацію щорічно є обов'язком і, фактично, невід'ємною складовою педагогічної діяльності кожного педагогічного працівника закладу освіти.

Одночасно зазначаємо, що підвищення кваліфікації керівників закладів освіти ґрунтується на тих же засадах, що і підвищення кваліфікації інших педагогічних працівників, але є особливість, пов'язана з їхніми управлінськими повноваженнями. Зокрема, частина четверта статті 38 Закону України «Про повну загальну середню освіту» передбачає, що керівник (крім приватного закладу) зобов'язаний протягом першого року після призначення на посаду пройти також курс підвищення кваліфікації з управлінської діяльності обсягом не менше 90 навчальних годин. Ці 90 годин мають бути включені до загального обсягу підвищення кваліфікації (не менше 150 годин) впродовж 5 років.

З огляду на певну неврегульованість зазначеного питання Міністерство освіти і науки вже надавало детальне роз'яснення та методичні рекомендації щодо сприяння професійному розвитку та підвищенню кваліфікації педагогічних працівників на засадах, визначених Законом «Про освіту», Законом України «Про повну загальну середню освіту» за процедурами, визначеними Порядком підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 800 (листи від 04.11.2019 № 1/9-683, від 04.03.2020 № 1/9-141).

Зокрема, Міністерством освіти і науки України наголошувалося, що починаючи лише з 28 вересня 2017 року у педагогічних працівників з'явився обов'язок щорічно підвищувати власну педагогічну майстерність, а загальний сукупний обсяг годин, виділених на підвищення кваліфікації, впродовж 5 років не може бути менше 150 годин. З огляду на зазначене, до 28 вересня 2022 року ніхто не має права вимагати від педагогічного працівника підтвердження конкретного обсягу підвищення кваліфікації. Єдина на сьогодні вимога може полягати лише у необхідності підтвердити щорічне (тобто, у 2017, 2018, 2019 роках) підвищення кваліфікації (незалежно від обсягу, форми чи виду підвищення кваліфікації).

Враховуючи зазначене, станом на 2020 рік, будь-яка вимога щодо надання документів, які підтверджують підвищення кваліфікації у обсязі не менше ніж 150 годин є безпідставною.

З повагою,
Тимчасово виконуючий
обов’язки Голови                                                                   Олександр Якименко

 

Презентація "Теоретико-методичні аспекти впровадження інтегрованого навчання в закладах освіти"

презентація

Теоретико-методичні аспекти впровадження інтегрованого навчання в закладах освіти

 

Теоретико-методичні аспекти впровадження інтегрованого навчання в закладах освіти

На сучасному етапі розвитку освіти України проблему інтегрованого навчання широко пропагують для використання, вона регламентована низкою чинних освітніх нормативно-правових актів, зокрема державними освітніми стандартами, Законом України «Про повну загальну середню освіту», Концепцією «Нова українська школа», зміст якої ґрунтується на досвіді продуктивних освітніх систем країн із розвинутою економікою тощо.

Більшість учителів у своїй професійній діяльності використовують інтегрування навчальних тем, але здійснюють вони це фрагментарно – один-два рази упродовж навчального року. Ці заняття, звичайно, є позитивним вкладом у підвищення ефективності навчального процесу в цілому, однак така діяльність не значною мірою сприяє створенню для учнів того повноцінного навчального середовища, у якому вони би змогли сформувати бачення цілісної об’єктивної картини світу.

Процес інтеграції змісту навчальних предметів вимагає виконання певних умов: розуміння принципів здійснення міжпредметних зв’язків, усвідомлення значущості інтегративного навчання для життєдіяльності учнів; створення сприятливого навчального середовища; координація дій усіх учасників навчального процесу тощо.

Для того, щоб допомогти учням оволодіти навичками встановлення зв’язків між змістом тем різних навчальних предметів і навчити їх використовувати знання, отримані в школі, у повсякденному житті, тобто – сформувати й розвинути в них міжпредметні компетентності, упровадження інтегрованого навчання в закладах освіти доцільно здійснювати поетапно.

Перший етап. Під час викладу навчального матеріалу учитель подає незначну кількість інформації з царини інших дисциплін з роз’ясненням, яким чином вона сприятиме вивченню теми (підводить до усвідомлення учнями необхідності інтегрованого використання знань з різних предметів). Найбільш доцільно обирати ті теми, під час вивчення яких у більшості учнів класу виникають проблеми з їх розумінням.

Другий етап. Здобувачам освіти пропонують завдання (задачі) практичного змісту, які створені на міжпредметній основі. Такі завдання спонукають учнів до частково самостійного (можлива допомога учителя) пошуку варіантів вирішення.

Третій етап. Систематичне інтегрування тем різних навчальних предметів; проведення бінарних уроків; створення окремих освітніх внутрішньогалузевих курсів, наприклад: математики (алгебра та геометрія), хімії (неорганічна й органічна хімія); біології (ботаніка, зоологія, анатомія й загальна біологія) тощо.

На третьому етапі учням ставлять конкретні навчальні завдання (задачі), які мають проблемний, евристичний характер, для самостійного пошуку шляхів розв’язання з урахуванням сформованих міжпредметних компетентностей.

Четвертий етап. Установлення скоординованих різнопланових і всебічних контактів між учителями всіх навчальних предметів. Інтегрування навчальних предметів у міжгалузеві курси (наприклад, у курс природничих наук: математику, фізику, хімію, біологію, географію; у літературно-мистецький курс: українську та зарубіжну літератури, музичне й образотворче мистецтва тощо) із використанням спочатку двосторонніх, а потім і багатосторонніх (прямих і зворотніх) зв’язків між різними навчальними предметами через багатоаспектне дослідження об’єктів і явищ. Широке використання у практичній діяльності для інтегрування навчального матеріалу інтерактивних, ігрових, евристичних педагогічних методів; таких форм організації навчально-виховного процесу, як екскурсії, семінари, конференції, а також позакласних видів роботи.

Крім вищеописаних доцільно виокремити такі шляхи реалізації завдань міжпредметної інтеграції на четвертому етапі: організація тематичних днів та тижнів, упровадження міжпредметних навчальних проєктів.

За напрямом діяльності міжпредметні навчальні проєкти можуть бути практико-орієнтованими, дослідницькими, інформаційними, творчими тощо. Однак у практиці освітніх закладів найчастіше використовують проєкти змішаного типу. Доречно, щоб у таких заходах брали участь не тільки педагогічні працівники та учні школи, а й батьки учнів, представники громадськості. При цьому необхідно насамперед враховувати інтереси та життєві потреби здобувачів освіти, матеріально-технічне забезпечення й економічні можливості школи та громади.

Наслідки інтегрованого навчання для життєдіяльності учня можна ототожнити зі створенням мозаїки. Здобувач освіти, який закінчує школу й не розуміє, яким чином можна використати отримані знання з одного навчального предмету під час вирішення завдань з іншого, отримує багато різних знань з різних дисциплін, які можна порівняти із ємністю, наповненою різнокольоровими камінчиками. Але що далі з ними робити, йому важко уявити. А учень, у якого сформували й розвинули міжпредметні компетентності, без проблем у майбутньому викладатиме із них красиву мозаїку свого життя.

Розвиток інформаційно-комунікаційних компетентностей цчнів ЗЗСО у процесі трудового навчання

 

Розвиток інформаційно-комунікаційних компетентностей учнів ЗЗСО у процесі трудового навчання під час виготовлення виробів з деревини та деревинних матеріалів

 

У навчальній програмі з трудового навчання для закладів загальної середньої освіти (5–9 класи) з посеред запропонованих для використання учнями є технології обробки деревини та деревинних матеріалів [1].

Звичайно, що у майбутньому, багато робіт зі сфери деревообробки будуть виконувати роботи. Однак, поки що робототехніку неможливо та недоцільно використовувати у цій царині для ремонтних й опоряджувальних робіт у домашньому господарстві, на будівництві, а також вона не здатна повноцінно замінити майстра декоративно-ужиткового мистецтва. Тому, і на сьогоднішній день, проблема формування та розвиток в учнів ЗЗСО проєктно-технологічних компетентностей з обробки деревини та деревинних матеріалів є актуальною.

Однак, сучасній людині, враховуючи стрімкий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій, для успішної та ефективної життєдіяльності неможливо обійтися без компетентностей з царини використання цифрових пристроїв та технологій. Тому їх формування та розвиток має бути наскрізною проблемою під час вивчення усіх навчальних предметів у освітніх закладах України, в тому числі предмету «Трудове навчання».

Виконуючи навчальні проєкти в яких, відповідно до програми предмету «Трудове навчання», об’єктами діяльності є вироби з деревини та деревинних матеріалів учні можуть використовувати комп’ютерну техніку та ресурси мережі Інтернет для:

–                   пошуку, накопичення та систематизування інформації щодо: виробів-аналогів обраного об’єкту праці (у т. ч. історичної спадщини); технологій та матеріалів для виготовлення, опорядження й оздоблення виробів; методів проєктування; зразків прикрас (візерунків, орнаментів); екологічних та економічних відомостей (мінімаркетингове дослідження) тощо;

–                   розрахунку необхідної кількості матеріалів для виконання проєкту;

–                   створення, за допомогою текстових і графічних редакторів, документів технічної документації: технологічних карт; таблиць; схем; графічних зображень необхідних при конструюванні виробу: креслеників, ескізів, малюнків (у тому числі 3-Д моделювання) та ін.;

–                   виконання портфоліо та презентації (для оформлення результатів проєкту та його захисту);

–                   виготовлення, збереження, передачі текстових, фото-, відео- та звукових файлів;

–                   використання тренажерів-симуляторів для конструювання та створення дизайну виробів, а також програмних засобів комп’ютерної графіки для створення орнаментальних композицій тощо;

–                   сканування, копіювання, друкування матеріалів під час реалізації проєкту;

–                   співпраці та комунікації з однокласниками та учителями;

–                   самоосвіти та самоконтролю рівня знань;

–                   для змішаного та дистанційного навчання;

Звичайно, що широко застосовуючи цифрові пристрої та технології під час трудового навчання учні постійно мають дотримуватися міжкультурних, правових та етичних принципів використання цифрових технологій, у тому числі онлайн-безпеки.

Інтегративне використання проєктно-технологічних та інформаційно-комунікаційних технологій на уроках трудового навчання під час виготовлення учнями виробів з деревини та деревинних матеріалів підвищить якість навчання то, що сприятиме:

–                   оволодінню інформаційними технологіями, набуття здатності орієнтуватись у інформаційному просторі й усвідомленню можливостей використання інформаційних технологій для себе та навколишнього світу;

–                   розвитку технічної творчості учнів;

–                   підвищенню мотивації навчальної діяльності учнів через: реалізацію особистих здібностей, інтересів, духовних запитів; розуміння перспективи використання отриманих знань;

–                   формуванню вмінь і навичок партнерської взаємодії, системного та критичного мислення, вирішення проблем, синтезу й екстраполювання отриманих знань, експериментування;

–                   активізації пізнавальної діяльності;

–                   професійному самовизначенню тощо.

Отже, розвиток інформаційно-комунікаційних компетентностей учнів ЗЗСО у процесі трудового навчання під час виготовлення виробів з деревини та деревинних матеріалів є одним із основних компонентів цілісної системи розвитку ключових компетентностей здобувачів освіти.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

1.                Навчальна програма з трудового навчання для закладів загальної середньої освіти 5–9 класи. URL: https://drive.google.com/file/d/0Bxa9J40n6gsUbmt6U2FYWVBxMkE/view (дата звернення: 22.10.2020).

Щодо організації дистанційного навчання

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

№ 1/9-609 від 02 листопада 2020 року

Керівникам місцевих органів
управління у сфері освіти

Керівникам закладів загальної
середньої освіти

Щодо організації дистанційного навчання

Шановні колеги!

У зв'язку з набранням чинності 16 жовтня 2020 року Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженим наказом МОН від 08 вересня 2020 року № 1115, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 вересня 2020 року за № 941/35224 (далі - Положення), МОН надає рекомендації закладам загальної середньої освіти (далі – заклади освіти) щодо організації освітнього процесу під час дистанційного навчання.

Відповідно до цього Положення в рамках організації дистанційного навчання може здійснюватися:

·                                 забезпечення здобуття повної загальної середньої освіти за дистанційною формою (як окремою формою здобуття освіти);

·                                 використання технологій дистанційного навчання під час організації здобуття повної загальної середньої освіти за різними формами (очною (денною, вечірньою), заочною, мережевою, екстернатною, сімейною (домашньою), педагогічним патронажем), у тому числі під час карантину та інших надзвичайних обставин.

В умовах реформування системи освіти, що зумовлює використання нових підходів до розподілу повноважень між закладам освіти та їх засновниками, формування системи партнерських відносин учасників освітнього процесу, а також з урахуванням особливостей організації дистанційного навчання (в умовах віддаленості учасників освітнього процесу), важливо брати до уваги:

·                                 можливість закладу освіти відповідно до частини третьої статті 2 Закону України «Про освіту» діяти у рамках власної автономії та приймати рішення з питань, не врегульованих законодавством (Законами України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», цим Положенням та іншими актами законодавства);

·                                 визначені законодавством повноваження засновника і керівника закладу освіти;

·                                 права та обов'язки всіх учасників освітнього процесу.

Відповідно до пунктів 6, 11, 12 розділу І, пунктів 3, 5 розділу ІV Положення заклад освіти у рамках власної автономії має можливість:

·                                 визначати в освітній(їх) програмі(ах) закладу освіти форми організації освітнього процесу для забезпечення дистанційного навчання (навчальні заняття, консультації, вебінари, онлайн форуми, віртуальні екскурсії тощо);

·                                 обирати (схвалювати педагогічною радою закладу освіти) конкретні електронні освітні платформи, онлайн сервіси та інструменти, за допомогою яких організовується освітній процес під час дистанційного навчання (Moodle, Google Classroom, Zoom тощо). Такий вибір полегшує учасникам дистанційного навчання процес організації навчання та користування відповідними електронними ресурсами (перш за все, учнями). Водночас педагогічні працівники обирають форми, методи і засоби дистанційного навчання, а також визначають доцільність проведення конкретного навчального заняття в синхронному або асинхронному режимі. Такі дії педагогічних працівників не потребують погодження/схвалення;

·                                 використовувати електронні освітні ресурси, створені педагогічними працівниками закладу освіти, а у разі використання інших електронних освітніх ресурсів - забезпечувати їх перевірку щодо відповідності державним стандартам освіти, типовим освітнім і модельним навчальним програмам, мові освіти, іншим вимогам законодавства у сфері загальної середньої освіти. Таку перевірку здійснюють педагогічні працівники, які добирають відповідні ресурси для використання в освітньому процесі. Також окремі електронні освітні ресурси, яким надано гриф МОН, включаються до Електронного реєстру щодо надання грифів та свідоцтв Міністерства освіти і науки України, що доступний за посиланням: https://mon.gov.ua/ua/ministerstvo/poslugi/grifi-ta-svidoctva/reyestr-grifiv-ta-svidoctv-mon;

·                                 використовувати електронний розклад занять, електронний класний журнал/щоденник¹;

·                                 здійснювати моніторинг і контроль якості дистанційного навчання в закладі освіти (у тому числі застосовувати схвалений педагогічною радою спосіб здійснення керівником закладу контролю за виконанням освітніх програм).

При цьому заклад освіти має діяти в інтересах дитини, зокрема відповідно до пунктів 7, 9, 10 розділу І Положення:

·                                 організовувати дистанційне навчання для учнів, які не мають медичних протипоказань до занять із комп'ютерною технікою². Наявність таких протипоказань встановлюються на підставі медичного висновку чи іншого документа, виданого закладом охорони здоров'я (особою, яка провадить діяльність з медичної практики на підставі ліцензії) та добровільно поданого батьками або іншими законними представниками учня (далі - батьки) до закладу освіти. Якщо заклад освіти організовує дистанційне навчання в умовах карантину або інших надзвичайних обставин, доцільно погодити з одним з батьків учня, який має відповідні протипоказання, форми взаємодії педагогічних працівників з ним і засоби навчання, що можуть використовуватися;

·                                 дотримуватися санітарних правил і норм щодо формування розкладу навчальних занять, вправ для очей та постави, безперервної тривалості навчальної діяльності з технічними засобами навчання, тривалості виконання завдань для самопідготовки у позанавчальний час (домашніх завдань);

·                                 створювати умови для забезпечення повноцінної участі в освітньому процесі осіб з особливими освітніми потребами (застосування допоміжних технологій навчання, підтримка з боку асистента вчителя та/або асистента учня, проведення (надання) додаткових психолого-педагогічних і корекційно-розвиткових занять (послуг) тощо) з обов'язковим урахуванням індивідуальної програми розвитку;

·                                 використовувати доступні засоби комунікації (телефонний, поштовий зв'язок тощо) для учнів, які не можуть взяти участь у синхронному режимі взаємодії з поважних причин (стан здоров'я, відсутність доступу (обмежений доступ) до мережі Інтернет або технічних засобів навчання тощо);

·                                 дотримуватися вимог щодо захисту персональних даних учасників освітнього процесу в електронному освітньому середовищі.

Засновник закладу освіти відповідно до Положення:

·                                 забезпечує системотехнічне забезпечення дистанційного навчання в закладі освіти (пункт 2 розділу IV Положення);

·                                 може приймати рішення щодо надання педагогічним працівникам персональних комп'ютерів у тимчасове користування (пункт 12 розділу І).

Таке рішення може прийматися у разі, якщо карантин або інші надзвичайні обставини унеможливлюють відвідування закладу освіти і педагогічний працівник не може використовувати для організації дистанційного навчання системотехнічне забезпечення закладу освіти і водночас у нього відсутня власна комп'ютерна техніка.

Засновник і керівник закладу освіти забезпечують організаційну та методичну підтримку педагогічних працівників для реалізації дистанційного навчання (пункт 12 розділу І).

У рамках такої підтримки може бути організовано навчання з оволодіння навичками роботи з електронними ресурсами, ефективними методиками дистанційного навчання; здійснено планування обсягу коштів, необхідних для підвищення кваліфікації педагогічних працівників (за напрямом використання  інформаційно-комунікативних (цифрових) технологій в освітньому процесі); створено умови для використання електронного класного журналу; визначено режим роботи закладу освіти з урахуванням особливостей організації дистанційного навчання; визначено в закладі освіти відповідальну особу за організацію дистанційного навчання тощо.

У разі потреби в закладі освіти може бути розроблено Положення про організацію дистанційного навчання в закладі освіти, яке затверджується керівником закладу освіти (за попереднім схваленням педагогічної ради).

Батьки є суб'єктами дистанційного навчання (разом із учнями та педагогічними працівниками) і надзвичайно важливе значення має їх сприяння виконанню дитиною освітньої програми та досягненню дитиною певних результатів навчання.

Під час дистанційного навчання (як і під час очного) батьки мають права та обов'язки, визначені статтею 55 Закону України «Про освіту», частиною другою статті 14, частиною другою статті 20, статтями 25 1 30, частиною п'ятою статті 59 Закону України «Про повну загальну середню освіту», пунктом 13 розділу І, пунктом 2 розділу ІІ, пунктом 5 розділу ІІІ Положення.

Батьки, які виявляють бажання щодо організації дистанційного навчання своєї дитини, у відповідній заяві підтверджують наявність умов для дистанційного навчання в синхронному та асинхронному режимах (пункт 4 розділу ІІ, пункт 3 розділу ІІІ Положення).

Зауважуємо про необхідність налагодження та підтримання зворотного зв'язку та конструктивної комунікації між учасниками освітнього процесу, які спільними зусиллями забезпечують досягнення результатів навчання, визначених державними стандартами освіти.

Зміст освіти, обсяг навчального навантаження. Організація дистанційного навчання не потребує розроблення та затвердження окремих освітніх програм і навчальних програм із навчальних предметів (інтегрованих курсів). Незалежно від форми здобуття освіти згідно з частиною другою статті 44 Закону України «Про повну загальну середню освіту» заклад освіти забезпечує виконання державного(их) стандарту(ів) освіти на відповідному рівні(ях) повної загальної середньої освіти.

Обсяг навчального навантаження при організації дистанційного навчання не зменшується, а реалізується в синхронному та асинхронному режимах відповідно до пункту 7 розділу І Положення (з урахуванням необхідності запобігання погіршенню здоров'я учасників дистанційного навчання, а також технічних можливостей для синхронної взаємодії).

Оцінювання результатів дистанційного навчання учнів передбачає, що:

·                                 учні, які здобувають освіту за дистанційною формою, обов'язково проходять формувальне, поточне, підсумкове (тематичне, семестрове, річне) оцінювання;

·                                 види та періодичність оцінювання при використанні технологій дистанційного навчання в різних формах здобуття освіти визначаються відповідно до форми здобуття освіти (наприклад, лише річне оцінювання для екстернів);

·                                 результати оцінювання фіксуються у класних журналах і свідоцтвах досягнень;

·                                 оцінювання може здійснюватися з за з системою оцінювання, визначеною законодавством, або за власною шкалою закладу освіти (за наявності правил переведення такої шкали до системи оцінювання, визначеної законодавством);

·                                 оцінювання може відбуватися очно або дистанційно (з дотриманням академічної доброчесності).

Заклади освіти можуть використовувати окремі, актуальні наразі, рекомендації щодо організації оцінювання в умовах дистанційного навчання, надані листом МОН від 16.04.2020 № 1/9-213 «Щодо проведення підсумкового оцінювання та з організованого з завершення 2019-2020 навчального року».

Облік навчальних занять, оплата праці педагогічних працівників. У класному журналі необхідно зазначати режим проведення (синхронний, асинхронний) конкретного навчального заняття. Відмітка про відсутність учня може робитися лише під час навчального заняття в синхронному режимі. Проведення всіх навчальних занять (незалежно від режиму проведення) датується відповідно до календарно-тематичного планування.

Оплата праці педагогічних працівників здійснюється відповідно до Кодексу законів по працю України, Законів України «Про оплату праці», «Про повну загальну середню освіту», постанови Кабінет Міністрів України від 30 серпня 2002 року № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери», наказу МОН «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ» від 26 вересня 2005 року № 557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 жовтня 2005 року за № 1130/11410, Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом МОН від 15 квітня 1993 року № 102, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 травня 1993 року за № 56 (застосовується в частині, що не суперечить зазначеному наказу МОН від 26 вересня 2005 року № 557), та деяких інших актів законодавства.

Наразі законодавством не визначено особливостей оплати праці педагогічних працівників, які організовують дистанційне навчання. Водночас при організації дистанційного навчання зберігаються доплати за перевірку навчальних робіт учнів, роботу в інклюзивних класах (групах), надбавки за складність, напруженість у роботі, за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт, інші доплати і надбавки відповідно до законодавства.

З метою дотримання прав педагогічних працівників дистанційне навчання має організовуватися в межах їхнього робочого часу, з урахуванням режиму роботи закладу освіти. Привертаємо увагу до того, що відповідно до частини першої статті 24 Закону України «Про повну загальну середню освіту» робочий час педагогічного працівника включає час, необхідний для виконання ним навчальної, виховної, методичної, організаційної роботи та іншої педагогічної діяльності, передбаченої трудовим договором та/або посадовою інструкцією.

Принагідно зауважуємо про застереження Міністерства фінансів України, висловлене листом від 09.09.2020 № 36000-01-5/27633, щодо необхідності забезпечення якісного освітнього процесу, справедливої та об'єктивної оцінки професійної діяльності вчителів під час дистанційного навчання (під час карантину у 2019/2020 навчальному році частина педагогічних працівників діяла в умовах значного навантаження, викликаного інтенсивним проведення онлайн уроків, інша частина - не використовувала технології дистанційного навчання (за наявної можливості), водночас усім педагогічним працівникам виплачувалася заробітна плата у повному обсязі).

З метою запобігання подібним ситуаціям у Положенні (пункти 6-8, 12 розділу І, пункти 5, 6 розділу IV) визначено, що:

·                                 організація освітнього процесу має забезпечувати регулярну та змістовну взаємодію суб'єктів дистанційного навчання;

·                                 не менше 30 відсотків навчального часу, передбаченого освітньою програмою закладу освіти, організовується в синхронному режимі;

·                                 заклад освіти забезпечує регулярне відстеження результатів навчання учнів, а також надання їм (за потреби) підтримки в освітньому процесі;

·                                 керівник закладу освіти забезпечує організацію освітнього процесу під час дистанційного навчання та здійснення контролю (у спосіб, схвалений педагогічною радою) за виконанням освітніх програм;

·                                 педагогічні працівники, які організовують дистанційне навчання, мають підвищувати свою кваліфікацію щодо використання інформаційно-комунікативних (цифрових) технологій в освітньому процесі. Зауважуємо, що обов'язкової наявності у педагогічних працівників документів про підвищення кваліфікації шляхом формальної освіти Положенням не передбачається. Визнання результатів підвищення кваліфікації педагогічних працівників щодо використання інформаційно-комунікативних (цифрових) технологій в освітньому процесі шляхом формальної та неформальної освіти належить до повноважень педагогічної ради закладу освіти (частина друга статті 58 Закону України «Про освіту»);

·                                 заклади освіти, які організовують дистанційне навчання, мають включати до внутрішньої системи забезпечення якості освіти механізм моніторингу та контролю якості дистанційного навчання. Такий механізм може включати відстеження регулярності синхронної взаємодії, формування в учнів навичок самоконтролю, способи забезпечення академічної доброчесності в умовах віддаленості учасників дистанційного навчання, різні методи вивчення думки учасників освітнього процесу щодо недоліків і труднощів у навчанні, визначення потреби у навчанні педагогічних працівників та організація відповідного з навчання (у тому числі взаємонавчання педагогічних працівників одного закладу освіти) тощо.

При організації дистанційної форми здобуття освіти (як окремої форми) слід брати до уваги, що:

·                                 дистанційна форма здобуття освіти може організовуватися будь-якими закладами освіти, що мають ліцензію на певний рівень повної загальної середньої освіти (законодавством не передбачено видання окремої ліцензії на дистанційну або іншу форму здобуття освіти), а також незалежно від території обслуговування;

·                                 заклад освіти має оприлюднити на своєму вебсайті (за його відсутності - на вебсайті засновника) інформацію про можливість забезпечення ним здобуття освіти за дистанційною формою;

·                                 рішення закладу освіти про організацію дистанційної форми не потребує погодження із засновником, але обов'язковим є дотримання вимог щодо системотехнічного та іншого забезпечення дистанційного навчання відповідно до розділу IV Положення;

·                                 має бути створено клас(и) з дистанційною формою здобуття освіти (наповнюваність класів визначається відповідно до частини другої статті 12 Закону України «Про повну загальну середню освіту»);

·                                 зарахування (переведення) на дистанційну форму потребує наявності заяви повнолітнього учня або одного з батьків (вибір такої форми є добровільним). Заяву може бути подано дистанційно, зокрема електронною поштою;

·                                 скасовано вимогу щодо наявності високого рівня результатів навчання учнів як умову навчання на дистанційною формою. Таку можливість має будь-який учень для реалізації індивідуальної освітньої траєкторії;

·                                 результати річного оцінювання учня мають значення для визначення його можливості продовжувати навчання за дистанційною формою відповідно до пункту 5 розділу II Положення.

Зауважуємо, що карантин та інші надзвичайні обставини, що тимчасово унеможливлюють відвідування закладів освіти, не потребують переведення учнів на дистанційну форму. Освітній процес може продовжуватися з використанням технологій дистанційного навчання на денній або іншій формі здобуття освіти, на яку учнів зараховано.

Особливості використання технологій дистанційного навчання в різних формах здобуття освіти. Такі технології можуть використовуватися на очній (денній, вечірній), заочній, мережевій, екстернатній, сімейній (домашній) формах, педагогічному патронажі.

Саме за поєднанням очної форми і технологій дистанційного навчання у педагогічній теорії та практиці закріпився термін «змішане навчання» («комбіноване навчання», «blended learning»). Така освітня технологія застосовується для вивчення окремих тем навчального предмету, проведення окремих навчальних занять тощо.

Пунктом 3 розділу III Положення передбачено можливість реалізувати один з варіантів «ротаційної» моделі змішаного навчання, коли окремі теми з навчального предмету (інтегрованого курсу) частиною учнів класу вивчаються очно, іншою частиною учнів класу - дистанційно. Інші моделі змішаного навчання можуть реалізовуватися у рамках автономії закладу освіти.

Технології дистанційного навчання в різних формах здобуття освіти відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Положення можуть використовуватися:

·                                 за бажанням здобувача освіти або його батьків для реалізації індивідуальної освітньої траєкторії учня або для забезпечення проведення (надання) дистанційно додаткових психолого-педагогічних і корекційно-розвиткових занять (послуг) для осіб з особливими освітніми потребами (підпункти 4, 6 пункту 1 розділу IIІ). Таке бажання засвідчується відповідною заявою. Організація навчання  потребує складання  індивідуального навчального плану. У такому випадку педагогічна рада закладу освіти розглядає питання спроможності закладу освіти забезпечити реалізацію індивідуальної освітньої траєкторії відповідно до статті 14 Закону України «Про повну загальну середню освіту»;

·                                 за рішенням педагогічної ради (як до початку навчального року, так і упродовж нього у випадку настання надзвичайних або інших обставин, що потребують організації освітнього процесу з використанням технологій дистанційного навчання);

·                                 за ініціативою педагогічних працівників з метою використання технологій дистанційного навчання для проведення окремих навчальних занять і консультацій, оцінювання тощо (з відповідним узгодженням розкладу навчальних занять).

У випадках прийняття відповідного рішення педагогічною радою або за ініціативою педагогічних працівників рекомендуємо узгоджувати його з органами батьківського та/або учнівського самоврядування в закладі освіти. Формування розкладу навчальних занять за умов, коли лише окремі заняття проводяться дистанційно, має здійснюватися з урахуванням інтересів всіх учасників освітнього процесу.

Зауважуємо, що листи Міністерства освіти і науки України мають лише роз'яснювальний, інформаційний характер і не встановлюють правових норм.

З повагою
заступник Міністра                                    Світлана Даниленко

________________________________________________

¹Роз'яснення щодо умов використання електронного документообігу в закладах загальної середньої освіти надано листом МОН від 27.06.2019 № 1/9-415.

²Відповідні протипоказання визначено новим Санітарним регламентом для закладів загальної середньої освіти (наказ МОЗ від 25.09.2020 № 2205). який набере чинності після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.