Колодійчук О.Я.
Конструктивні підходи до реалізації методики «Перевернутий
клас» у діяльності вчителя трудового навчання та технологій
Анотація. Публікація
присвячена теоретико-методичним засадам організації освітнього процесу в умовах
загальноосвітніх закладів середньої освіти із застосуванням змішаного навчання.
У ній подано авторський орієнтовний варіант
застосування методики «Перевернутий клас» під час викладання навчальних
предметів «Трудове навчання» та «Технології»; зроблено висновки, щодо
позитивного впливу «перевернутого навчання» на формування
проєктно-технологічних компетентностей учнів.
Ключові слова: змішане навчання, методика
«перевернутий клас», проєктно-технологічна діяльність, технології, трудове
навчання.
Проблема
використання методики змішаного навчання не є новинкою для українських
учителів. Значна кількість публікацій у 2015–2018 роках щодо різних аспектів
змішаного навчання свідчить про те, що таке навчання було досить популярне.
Однак його застосовували фрагментарно і лише незначна кількість
педагогів-ентузіастів використовувала змішане навчання у практичній діяльності.
На мою думку, це було через низький рівень сформованості професійної компетентності
учителів з питань використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), а
також через їхнє небажання витрачати час на створення інформаційної бази,
необхідної для організації навчання в онлайн-формі.
Сьогодні проблема
знову набула актуальності. Карантинні заходи через довготривалу пандемію
коронавірусу, а згодом і запровадження воєнного стану в Україні призвели до довготривалого
онлайн-навчання здобувачів освіти та відповідно спонукали до розвитку в
педагогів компетентності щодо використання ІКТ, а також до створення
інформаційних баз даних, необхідних для організації ефективного навчання у
дистанційному форматі.
Опитування
учителів трудового навчання та технологій на курсах підвищення кваліфікації в
Тернопільському обласному комунальному інституті післядипломної педагогічної
освіти є підставою для висновку, що з-поміж різних методик змішаного навчання, особливої
уваги заслуговує методика «Перевернутий клас», яка, на переконання багатьох
педагогів, є найбільш дієвою й дозволяє більш раціонально використати
зекономлений час за рахунок самостійного опрацювання учнями теоретичного
матеріалу на виконання практико-зорієнтованих завдань відповідно
до етапів проєктно-технологічної діяльності (зокрема на виготовлення
виробу), а також на виконання творчих, евристичних завдань під час роботи в
аудиторії.
Узагальнення
матеріалів низки публікацій з досліджуваної проблеми [1; 2; 3] дозволило
створити авторський орієнтовний варіант застосування методики «Перевернутий
клас» під час викладання навчальних предметів «Трудове навчання» та
«Технології».
Отож
під час занять в аудиторії:
–
на початку навчального року учитель ознайомлює
учнів з правилами безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки та поведінки в
майстернях;
–
на початку кожного семестру учитель і учні
разом обирають об’єкти проєктування (відповідно до навчальної програми певного
класу) з урахуванням рівня матеріально-технічного забезпечення шкільної
майстерні й учнівських здібностей та інтересів;
–
на початку кожного уроку учитель проводить інструктаж
з безпеки праці відповідно до
обраних для використання в роботі здобувачами освіти технологій обробки
матеріалів (видів робіт), демонструє техніку використання устаткування (інструментів,
верстатів тощо) та виконання
технологічних операцій;
–
здобувачі освіти обговорюють разом з учителем
проблемні питання, які виникли під час самостійного опрацювання навчального
матеріалу;
–
учні виконують завдання відповідно до етапів
проєктно-технологічної діяльності, зокрема під час заключного етапу усувають
недоліки, презентують та захищають виконаний проєкт;
–
учитель оцінює результати
проєктно-технологічної діяльності учнів.
Рекомендовані види позааудиторної діяльності учасників
освітнього процесу відповідно до етапів проєкту подано у таблиці 1.
Таблиця
1
Види позааудиторної
діяльності
Етап проєкту
|
Діяльність вчителя
|
Діяльність учня/учениці
|
Організаційно-підготовчий
|
Інформує про:
–
критерії оцінювання діяльності здобувачів
освіти;
–
зміст організаційно-підготовчого етапу;
–
об’єкт (об’єкти) проєктно-технологічної
діяльності (ПТД);
–
методи проєктування (фантазування, біоформ,
фокальних об’єктів, комбінаторики, біоніки та ін.).
Пропонує створений банк ідей щодо виконання проєкту; застосунок
для самоконтролю рівня та закріплення знань учнів на цьому етапі (тести,
вікторини, кросворди, завдання тощо).
Консультує.
|
Здійснює контент-аналіз інформації, яку повідомив учитель.
Проводить пошук моделей-аналогів.
Створює своє портфоліо (у рамках проєкту).
Генерує ідеї, виконує дослідження та вибирає оптимальний варіант
для реалізації проєкту.
Прогнозує наслідки власної діяльності.
Усі результати виконаної роботи на цьому етапі вносить у
портфоліо (та/або в робочий зошит).
|
Конструкторський
|
Інформує про:
–
зміст конструкторського етапу;
–
особливості виконання графічних робіт;
–
технології обробки (зокрема, оздоблення,
опорядження) матеріалів чи надання послуг;
–
перелік матеріалів, інструментів та обладнання,
якими забезпечені навчальні майстерні;
–
правила організації робочого місця;
–
особливості проведення економічного,
екологічного та мінімаркетингового досліджень.
Пропонує застосунок для самоконтролю рівня та закріплення знань
учнів на цьому етапі.
Консультує.
|
Здійснює контент-аналіз інформації, яку повідомив учитель.
Конструює виріб: визначає форми, розміри, взаємне розташування та параметри частин, елементів
(складових) конструкції об’єкта праці, а також способу їх з’єднання;
виконує графічне зображення (клаузура, ескіз, технічний рисунок,
кресленик, малюнок, схему), специфікацію, виготовляє викрійку тощо.
Добирає інструменти, обладнання, матеріали та визначає необхідні технологічні
процеси, за допомогою яких буде виконано проєкт.
Проводить економічне, екологічне та мінімаркетингове
дослідження.
Усі результати виконаної роботи на цьому етапі вносить у
портфоліо (та/або в робочий зошит).
|
Технологічний
|
Інформує про:
–
зміст технологічного етапу;
–
інструкції з безпеки праці (відповідно до
запланованих видів робіт);
–
техніко-технологічну документацію: технологічні,
операційні, інструкційні картки; викрійки; схеми та ін. (якщо в учнів не
сформовані на достатньому рівні компетентності щодо самостійного їх виготовлення
під час конструкторського етапу).
Пропонує застосунок для самоконтролю рівня та закріплення знань
учнів на цьому етапі.
Консультує.
|
Здійснює контент-аналіз інформації, яку повідомив учитель.
Усі результати виконаної роботи на цьому етапі вносить у
портфоліо (та/або в робочий зошит).
|
Заключний
|
Інформує про:
–
зміст заключного етапу;
–
критерії оцінювання об’єктів праці та захисту
проєкту.
Пропонує застосунок для самоконтролю рівня та закріплення знань
учнів на цьому етапі.
Консультує.
|
Здійснює контент-аналіз інформації, яку повідомив учитель.
Усі результати виконаної роботи на цьому етапі вносить у
портфоліо (та/або в робочий зошит).
Аналізує та узагальнює весь напрацьований матеріал.
Створює презентацію за результатами роботи над проєктом.
|
Слід зауважити, що учителю доцільно диференціювати обсяг і
рівень складності завдань етапів проєкту, поступово збільшуючи їх кількість та
ускладнюючи (від 5 до 11 класу) відповідно до зростання ступеня розвитку проєктно-технологічних
компетентностей здобувачів освіти.
Також
необхідно врахувати те, що учні виконують упродовж
навчального року декілька проєктів. З виконанням кожного наступного проєкту
затрати часу на опрацювання та засвоєння теоретичної інформації, яка стосується
алгоритму його виконання, будуть зменшуватися і діти зможуть більше уваги
приділити пошуковій та дослідницькій діяльності.
Висновки. Аналіз
результатів здійсненої наукової розвідки показав, що
розвиток ІКТ сприяє зміщенню деяких моментів освітнього процесу з навчальних
аудиторій до інтернет-простору. Методика «Перевернутий клас» є однією з найбільш актуальних освітніх технологій
сьогодення, оскільки дозволяє скористатися як гнучкістю та зручністю
дистанційного курсу, так і перевагами традиційного навчання. За умови
методично правильного її застосування, має потужний
потенціал для ефективного навчання предметів «Трудове навчання» та
«Технології», зокрема для формування проєктно-технологічних компетентностей
школярів. Однак це трудомісткий процес, який має свої переваги й
недоліки та вимагає значних зусиль як від учителів, так і від учнів, а також
потребує відповідного матеріально-технічного забезпечення.
Проведене
дослідження не вичерпує усіх аспектів проблеми. Подальшої розробки потребує
питання розвитку мотиваційно-емоційного компоненту пізнавальної активності учнів
5–11 класів ЗЗСО в умовах застосування методики «Перевернутий клас» на уроках
трудового навчання та технологій.
Список використаних джерел
1.
Рекомендації щодо впровадження
змішаного навчання у закладах фахової передвищої та вищої освіти / О. Бершадська та ін. МОН
України, 2020. 58 с. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/vishcha-osvita/2020/zmyshene%20navchanny/zmishanenavchannia-bookletspreads-2.pdf
(дата звернення: 10.05.2022).
2.
Теорія та практика змішаного
навчання : монографія / В. М. Кухаренко та ін.; за ред. В. М. Кухаренка. Харків : «Міськдрук», НТУ «ХПІ», 2016. 284 с. URL: http://repository.kpi.kharkov.ua/bitstream/KhPI-Press/23536/3/Kukharenko_Teoriia_ta_praktyka_2016.pdf
(дата звернення: 08.05.2022).
3.
Технологія змішаного навчання в
системі відкритої післядипломної освіти : підручник /за заг. ред. В. В. Олійника; ред.кол.: С. П. Касьян,
Л. Л. Ляхоцька, Л. В. Бондаренко. Київ : ДВНЗ «Ун-т менедж. освіти», 2019. 196 с. URL: https://lib.iitta.gov.ua/718812/1/ЗН%20підручник__для%20ВИДАННЯ_24_06_2019%20(2).pdf
(дата звернення: 11.05.2022).