Щодо запобігання та протидії сексуальному насильству

 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

№ 1/6885-22 від 22 червня 2022 року 

Департаментам (управлінням) освіти і науки
обласних, Київської міської військових адміністрацій 

Щодо запобігання та протидії
сексуальному насильству,
пов’язаному зі збройною агресією
російської федерації на території України 

На виконання пункту 3 резолюції Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Стефанишиної О. від 14.06.2022 № 14848/0/1-22, з метою надання комплексної допомоги особам, які у зв’язку з війною постраждали від насильства, зокрема сексуального, Міністерство освіти і науки України просить із залученням органів місцевого самоврядування та у співпраці із міжнародними та громадськими організаціями в межах компетенції провести профілактичну роботу серед учасників освітнього процесу та забезпечити соціально-психологічну підтримку особам, постраждалим від війни і насильства, пов’язаного зі збройною агресією російської федерації на території України.

Коли на початку повномасштабної війни в медіа почали з’являтися повідомлення про випадки зґвалтувань окупантами, в масштаб проблеми було складно повірити. Жінки та чоловіки, люди похилого віку, діти й навіть немовлята - свідчення очевидців та постраждалих показують, що ніхто не застрахований від ризику сексуального насильства.

Будь-яке сексуальне насильство - є воєнним злочином, порушенням законів та звичаїв війни.

Як і за решту порушень норм міжнародного права, за сексуальне насильство передбачена відповідальність. Її призначають за результатами розгляду судових справ у Міжнародному кримінальному суді в Гаазі, створеними трибуналами або національним судом України.

Саме тому важливо фіксувати злочини, свідками чи постраждалими від яких стали учасники освітнього процесу та збирати максимум доказів для притягнення винних до відповідальності.

В цьому випадку варто зробити наступне:

·       звернутися за медичною допомогою для фіксації стану здоров’я до медичного закладу (103);

·       повідомити про злочин Нацполіцію (102), Генеральну прокуратуру (0 800 507 001) або Урядову гарячу лінію (15 47);

·       зафіксувати злочин та можливих свідків: описати обставини, місце (адреса чи позначка на карті), дату й час злочину, ПІБ, дату народження та контакти постраждалої особи, детальну інформацію про злочинців (кількість, якщо відомо — імена й посади, наявність зброї, про що розмовляли між собою тощо), інформацію про схожі випадки у вашій місцевості, завдану шкоду, контакти свідків, фото/відео з місця подій.

Якщо потерпілі перебувають на тимчасово окупованій території і не мають змоги звернутися до уповноважених органів влади — можна повідомити про злочин Офіс Генерального прокурора телефоном (096 755 02 40) або електронною поштою (conflict2022.ua@gmail.com).

Передати інформацію для подальшого розслідування можна:

·                     на сайті Офісу Генерального прокурора України;

·                     через телеграм-боти: @stop_russian_war_bot або @war_crime_bot.

Сексуальне насильство нерідко стає сильною психологічною травмою для постраждалих, тому важливо звертатися й за психологічною допомогою.

Таку допомогу можна отримати за телефоном Урядової гарячої лінії (15 47), Національної гарячої лінії з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації (116 123), безпосередньо у закладі освіти від практичного психолога чи соціального педагога.

Вчасна й професійна психологічна допомога може запобігти подальшому травмуванню та розвитку депресії у постраждалих.

На сайті Міністерства освіти і науки України розміщені актуальні матеріали, відео та анімації для батьків, учителів та дітей щодо запобігання сексуальному насильству. Ресурс доступу. https://mon.gov.ua/ua/news/stop_sexting-privatnist-v-interneti-pid-chas-vijni

На вебсайті ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» створено сторінку «Матеріали для використання в роботі під час воєнних дій», яка постійно оновлюється за покликанням.

Пропонуємо для використання кращі практики психолого-педагогічного супроводу та підтримки учасників освітнього процесу в умовах воєнних дій і збройних конфліктів, надання соціально-психологічної допомоги постраждалим від насильства та торгівлі людьми за покликанням.

Заступник Міністра                                       Віра Рогова

Проєктування виробів в етностилі: навчальний посібник (безкоштовно!)

Безкоштовно!

 Мачача Т. С. Проєктування виробів в етностилі: навчальний посібник [Електронне видання]. Київ: КОНВІ ПРІНТ, 2021 – 225 с.

За цим посиланням:

https://lib.iitta.gov.ua/729472/1/%D0%9C%D0%B0%D1%87%D0%B0%D1%87%D0%B0_%20%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%94%D0%BA%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B2%20%D0%B2%20%D0%B5%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BB%D1%96_%D0%9F%D0%9E%D0%A1%D0%86%D0%91%D0%9D%D0%98%D0%9A.pdf

Про деякі питання національно-патріотичного виховання в закладах освіти України

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

№ 1/6267-22 від 10 червня 2022 року

Департаменти (управління) освіти і
науки обласних, Київської міської
(військово-цивільних) державних
адміністрацій

Заклади післядипломної
педагогічної освіти

Про деякі питання національно-патріотичного
виховання в закладах освіти України

Шановні колеги!

Міністерство освіти і науки України (далі-МОН) зосереджує увагу на тому, що в умовах воєнної агресії Російської Федерації в Україні національно-патріотичне виховання є одним із пріоритетних напрямів діяльності держави та суспільства щодо розвитку національної свідомості на основі суспільно-державних (національних) цінностей (самобутність, воля, соборність, гідність), формування у громадян почуття патріотизму, поваги до Конституції і законів України, соціальної активності та відповідальності за доручені державні та громадські справи, готовності до виконання обов’язку із захисту незалежності та територіальної цілісності України.

Інформуємо, що виданий наказ МОН від 06.06.2022 № 527 «Про деякі питання національно-патріотичного виховання в закладах освіти України та визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства освіти і науки України від 16.06.2015 № 641». Ресурс доступу.

Стратегічні підходи до національно-патріотичного виховання дітей та молоді визначені в Указі Президента України від 18.05.2019 № 286/219 «Про Стратегію національно-патріотичного виховання». Ресурс доступу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.10.2020 № 932 затверджено План дій щодо реалізації Стратегії національно-патріотичного виховання на 2020-2025 роки. Ресурс доступу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.06.2021 № 673 затверджено Державну цільову соціальну програму національно-патріотичного виховання на період до 2025 року. Ресурс доступу.

Про виконання зазначених вище постанов Кабінету Міністрів України просимо інформувати МОН у визначені терміни на електронну адресу Кононович Тетяни Юріївни: kononovych_t@ukr.net (044) 481-32-31.

Зміст листа просимо довести до відома керівників органів управління освітою різного рівня, керівників і педагогічних працівників закладів освіти та передбачити у планах роботи закладів освіти у 2022/2023 навчальному році заходи щодо підвищення рівня національно-патріотичного виховання учасників освітнього процесу.

З повагою
Заступник Міністра                                 Світлана Даниленко

Про Рекомендації щодо усунення ризиків торгівлі людьми у зв’язку з війною в Україні та гуманітарною кризою

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

 

№ 1/6355-22 від 14 червня 2022 року

 

Департаменти (управління) освіти
і науки обласних, Київської міської
(військово-цивільних) державних

 

Про Рекомендації щодо усунення ризиків
торгівлі людьми у зв’язку з війною
в Україні та гуманітарною кризою

 

Шановні колеги!

Міністерство освіти і науки України надсилає для використання в роботі Рекомендації щодо усунення ризиків торгівлі людьми у зв’язку з війною в Україні та гуманітарною кризою, які розроблено групою експертів Ради Європи з протидії торгівлі людьми (ГРЕТА).

Зміст рекомендацій просимо довести до відома керівників органів управління освітою різного рівня, керівників і педагогічних працівників закладів освіти та інших учасників освітнього процесу, а також передбачити у планах роботи закладів освіти у 2022/2023 навчальному році заходи щодо запобігання торгівлі людьми.

Довідково: лист МОН від 25.03.2022 №1/3663-22 «Щодо запобігання торгівлі людьми в умовах воєнної агресії» за посиланням:

https://osvita.ua/doc/files/news/866/86627/62a84079a9a8a213818294.pdf

Додаток: на 16 арк.

З повагою
Заступник Міністра                                       Віра Рогова

Про організацію укриття працівників та дітей у закладах освіти

 

ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

 № 03-1870/162-2 від 14.06.2022 року

Міністерство освіти і науки України

Обласні та Київська міська 

військові (державні) адміністрації

Головні управління ДСНС

України в областях та м. Києві

 

На доручення Прем’єр-міністра України
від 10.06.2022 № 14529/0/1-22

 Про організацію укриття працівників та

дітей у закладах освіти

Покликання:

https://osvita.ua/legislation/Ser_osv/86706/

Конструктивні підходи до реалізації методики «Перевернутий клас» у діяльності вчителя трудового навчання та технологій

 

Колодійчук О.Я.

Конструктивні підходи до реалізації методики «Перевернутий клас» у діяльності вчителя трудового навчання та технологій

Анотація. Публікація присвячена теоретико-методичним засадам організації освітнього процесу в умовах загальноосвітніх закладів середньої освіти із застосуванням змішаного навчання. У ній подано авторський орієнтовний варіант застосування методики «Перевернутий клас» під час викладання навчальних предметів «Трудове навчання» та «Технології»; зроблено висновки, щодо позитивного впливу «перевернутого навчання» на формування проєктно-технологічних компетентностей учнів.

Ключові слова: змішане навчання, методика «перевернутий клас», проєктно-технологічна діяльність, технології, трудове навчання.

 Проблема використання методики змішаного навчання не є новинкою для українських учителів. Значна кількість публікацій у 2015–2018 роках щодо різних аспектів змішаного навчання свідчить про те, що таке навчання було досить популярне. Однак його застосовували фрагментарно і лише незначна кількість педагогів-ентузіастів використовувала змішане навчання у практичній діяльності. На мою думку, це було через низький рівень сформованості професійної компетентності учителів з питань використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), а також через їхнє небажання витрачати час на створення інформаційної бази, необхідної для організації навчання в онлайн-формі.

Сьогодні проблема знову набула актуальності. Карантинні заходи через довготривалу пандемію коронавірусу, а згодом і запровадження воєнного стану в Україні призвели до довготривалого онлайн-навчання здобувачів освіти та відповідно спонукали до розвитку в педагогів компетентності щодо використання ІКТ, а також до створення інформаційних баз даних, необхідних для організації ефективного навчання у дистанційному форматі.

Опитування учителів трудового навчання та технологій на курсах підвищення кваліфікації в Тернопільському обласному комунальному інституті післядипломної педагогічної освіти є підставою для висновку, що з-поміж різних методик змішаного навчання, особливої уваги заслуговує методика «Перевернутий клас», яка, на переконання багатьох педагогів, є найбільш дієвою й дозволяє більш раціонально використати зекономлений час за рахунок самостійного опрацювання учнями теоретичного матеріалу на виконання практико-зорієнтованих завдань відповідно до етапів проєктно-технологічної діяльності (зокрема на виготовлення виробу), а також на виконання творчих, евристичних завдань під час роботи в аудиторії.

Узагальнення матеріалів низки публікацій з досліджуваної проблеми [1; 2; 3] дозволило створити авторський орієнтовний варіант застосування методики «Перевернутий клас» під час викладання навчальних предметів «Трудове навчання» та «Технології».

Отож під час занять в аудиторії:

–                        на початку навчального року учитель ознайомлює учнів з правилами безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки та поведінки в майстернях;

–                        на початку кожного семестру учитель і учні разом обирають об’єкти проєктування (відповідно до навчальної програми певного класу) з урахуванням рівня матеріально-технічного забезпечення шкільної майстерні й учнівських здібностей та інтересів;

–                        на початку кожного уроку учитель проводить інструктаж з безпеки праці відповідно до обраних для використання в роботі здобувачами освіти технологій обробки матеріалів (видів робіт), демонструє техніку використання устаткування (інструментів, верстатів тощо) та виконання технологічних операцій;

–                        здобувачі освіти обговорюють разом з учителем проблемні питання, які виникли під час самостійного опрацювання навчального матеріалу;

–                        учні виконують завдання відповідно до етапів проєктно-технологічної діяльності, зокрема під час заключного етапу усувають недоліки, презентують та захищають виконаний проєкт;

–                        учитель оцінює результати проєктно-технологічної діяльності учнів.

Рекомендовані види позааудиторної діяльності учасників освітнього процесу відповідно до етапів проєкту подано у таблиці 1.

 Таблиця 1

Види позааудиторної діяльності

Етап проєкту	Діяльність вчителя	Діяльність учня/учениці
Організаційно-підготовчий	Інформує про: –           критерії оцінювання діяльності здобувачів освіти; –           зміст організаційно-підготовчого етапу; –           об’єкт (об’єкти) проєктно-технологічної діяльності (ПТД); –           методи проєктування (фантазування, біоформ, фокальних об’єктів, комбінаторики, біоніки та ін.). Пропонує створений банк ідей щодо виконання проєкту; застосунок для самоконтролю рівня та закріплення знань учнів на цьому етапі (тести, вікторини, кросворди, завдання тощо). Консультує.	Здійснює контент-аналіз інформації, яку повідомив учитель. Проводить пошук моделей-аналогів. Створює своє портфоліо (у рамках проєкту). Генерує ідеї, виконує дослідження та вибирає оптимальний варіант для реалізації проєкту. Прогнозує наслідки власної діяльності. Усі результати виконаної роботи на цьому етапі вносить у портфоліо (та/або в робочий зошит).
Конструкторський	Інформує про: –           зміст конструкторського етапу; –           особливості виконання графічних робіт; –           технології обробки (зокрема, оздоблення, опорядження) матеріалів чи надання послуг; –           перелік матеріалів, інструментів та обладнання, якими забезпечені навчальні майстерні; –           правила організації робочого місця; –           особливості проведення економічного, екологічного та мінімаркетингового досліджень. Пропонує застосунок для самоконтролю рівня та закріплення знань учнів на цьому етапі. Консультує.	Здійснює контент-аналіз інформації, яку повідомив учитель. Конструює виріб: визначає форми, розміри, взаємне розташування та параметри частин, елементів (складових) конструкції об’єкта праці, а також способу їх з’єднання; виконує графічне зображення (клаузура, ескіз, технічний рисунок, кресленик, малюнок, схему), специфікацію, виготовляє викрійку тощо. Добирає інструменти, обладнання, матеріали та визначає необхідні технологічні процеси, за допомогою яких буде виконано проєкт. Проводить економічне, екологічне та мінімаркетингове дослідження. Усі результати виконаної роботи на цьому етапі вносить у портфоліо (та/або в робочий зошит).
Технологічний	Інформує про: –           зміст технологічного етапу; –           інструкції з безпеки праці (відповідно до запланованих видів робіт); –           техніко-технологічну документацію: технологічні, операційні, інструкційні картки; викрійки; схеми та ін. (якщо в учнів не сформовані на достатньому рівні компетентності щодо самостійного їх виготовлення під час конструкторського етапу). Пропонує застосунок для самоконтролю рівня та закріплення знань учнів на цьому етапі. Консультує.	Здійснює контент-аналіз інформації, яку повідомив учитель. Усі результати виконаної роботи на цьому етапі вносить у портфоліо (та/або в робочий зошит).
Заключний	Інформує про: –           зміст заключного етапу; –           критерії оцінювання об’єктів праці та захисту проєкту. Пропонує застосунок для самоконтролю рівня та закріплення знань учнів на цьому етапі. Консультує.	Здійснює контент-аналіз інформації, яку повідомив учитель. Усі результати виконаної роботи на цьому етапі вносить у портфоліо (та/або в робочий зошит). Аналізує та узагальнює весь напрацьований матеріал. Створює презентацію за результатами роботи над проєктом.

 

Слід зауважити, що учителю доцільно диференціювати обсяг і рівень складності завдань етапів проєкту, поступово збільшуючи їх кількість та ускладнюючи (від 5 до 11 класу) відповідно до зростання ступеня розвитку проєктно-технологічних компетентностей здобувачів освіти.

Також необхідно врахувати те, що учні виконують упродовж навчального року декілька проєктів. З виконанням кожного наступного проєкту затрати часу на опрацювання та засвоєння теоретичної інформації, яка стосується алгоритму його виконання, будуть зменшуватися і діти зможуть більше уваги приділити пошуковій та дослідницькій діяльності.

Висновки. Аналіз результатів здійсненої наукової розвідки показав, що розвиток ІКТ сприяє зміщенню деяких моментів освітнього процесу з навчальних аудиторій до інтернет-простору. Методика «Перевернутий клас» є однією з найбільш актуальних освітніх технологій сьогодення, оскільки дозволяє скористатися як гнучкістю та зручністю дистанційного курсу, так і перевагами традиційного навчання. За умови методично правильного її застосування, має потужний потенціал для ефективного навчання предметів «Трудове навчання» та «Технології», зокрема для формування проєктно-технологічних компетентностей школярів. Однак це трудомісткий процес, який має свої переваги й недоліки та вимагає значних зусиль як від учителів, так і від учнів, а також потребує відповідного матеріально-технічного забезпечення.

Проведене дослідження не вичерпує усіх аспектів проблеми. Подальшої розробки потребує питання розвитку мотиваційно-емоційного компоненту пізнавальної активності учнів 5–11 класів ЗЗСО в умовах застосування методики «Перевернутий клас» на уроках трудового навчання та технологій.

 

Список використаних джерел

1.                Рекомендації щодо впровадження змішаного навчання у закладах фахової передвищої та вищої освіти / О. Бершадська та ін. МОН України, 2020. 58 с. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/vishcha-osvita/2020/zmyshene%20navchanny/zmishanenavchannia-bookletspreads-2.pdf (дата звернення: 10.05.2022).

2.                Теорія та практика змішаного навчання : монографія / В. М. Кухаренко та ін.; за ред. В. М. Кухаренка. Харків : «Міськдрук», НТУ «ХПІ», 2016. 284 с. URL: http://repository.kpi.kharkov.ua/bitstream/KhPI-Press/23536/3/Kukharenko_Teoriia_ta_praktyka_2016.pdf (дата звернення: 08.05.2022).

3.                Технологія змішаного навчання в системі відкритої післядипломної освіти : підручник /за заг. ред. В. В. Олійника; ред.кол.: С. П. Касьян, Л. Л. Ляхоцька, Л. В. Бондаренко. Київ : ДВНЗ «Ун-т менедж. освіти», 2019. 196 с. URL: https://lib.iitta.gov.ua/718812/1/ЗН%20підручник__для%20ВИДАННЯ_24_06_2019%20(2).pdf (дата звернення: 11.05.2022).

Проблеми опанування курсу дисципліни «Креслення» студентами Тернопільського фахового коледжу Університету «Україна»

 Колодійчук О.Я., Соколовський А.М.

проблеми опанування курсу дисципліни «Креслення» студентами Тернопільського фахового коледжу Університету «Україна»

Сьогодні конкурентоспроможність і сталий економічний розвиток будь-якої держави у світі неможливі без нарощування її виробничого потенціалу шляхом виготовлення нових товарів і надання послуг із використанням сучасних технологій. Тому у різних галузях народного господарства постійно існує потреба у висококваліфікованих професіоналах.

Великий попит на сучасному ринку праці має професія дизайнера. Дизайнер – фахівець з дизайну [2] – художньо-конструкторської діяльності, спрямованої на створення нових видів і типів виробів, які б відповідали вимогам суспільства (корисності, зручності в експлуатації, краси і т. ін.) [1].

Однією з умов оволодіння мистецтвом дизайну є осягнення графічної грамоти. Фундаментом для формування графічної компетентності майбутніх дизайнерів та запорукою їхньої подальшої результативної освітньої діяльності з опанування обраної професії є навчальна дисципліна «Креслення».

З метою з’ясування та усунення недоліків під час викладання креслення, а також підвищення його ефективності в Тернопільському фаховому коледжі Університету «Україна» у травні 2022 року було проведено анонімне онлайн-опитування студентів першого курсу, які навчаються за спеціальністю «Дизайн» (спеціалізація «Дизайн середовища»).

В анкеті учасникам було запропоновано такі шість запитань:

1.                З якими проблемами Ви зіткнулися під час вивчення дисципліни «Креслення» в коледжі?

2.                Під час вивчення якого навчального матеріалу (теми) з курсу креслення у Вас виникали/виникають труднощі?

3.                На формування яких графічних знань і навичок під час уроків креслення доцільно виокремити більше часу?

4.                З яких навчальних предметів, які вивчали в ЗЗСО, Ви застосовуєте набуті знання, вміння та навички вивчаючи креслення в коледжі?

5.                Чи маєте Ви можливість вдосконалювати свою графічну грамотність на заняттях під час вивчення інших дисциплін в коледжі?

6.                Які вміння та навички набуті в процесі оволодіння кресленням сприяють вивченню інших дисциплін.

Результати моніторингу показали, що до основних проблем з якими зіткнулася більшість студентів під час опанування дисципліни «Креслення» відносяться: недостатній рівень знання основної термінології з креслення та вміння читати кресленики (у тих, хто не вивчав креслення в ЗЗСО); запровадження дистанційного навчання (під час проведення онлайн-уроку важко сприймається демонстрована наочність).

Найбільше труднощів у здобувачів освіти виникало під час: оформлення графічних документів відповідно до вимог стандартів ЄСКД, зокрема виконання креслярського шрифту, основних типів ліній, нанесення розмірів тощо; компонування зображень на кресленику; побудови овалів, трьох проекцій деталі (виглядів) за її наочним зображенням; поділу кола на рівні частини; виконання спряжень ліній та дуг.

На думку респондентів, виокремлювати більше часу доцільно саме на викладання того навчального матеріалу під час вивчення якого виникали труднощі для того щоб сформувати відповідні графічні знання і навички.

Опитувані застосовують під час вивчення креслення у коледжі знання, вміння та навички сформовані у закладах загальної середньої освіти на уроках математики, алгебри, геометрії, трудового навчання та образотворчого мистецтва.

Відповідаючи на п’яте запитання студенти зазначили, що мають можливість вдосконалювати свою графічну грамотність на заняттях з навчальних дисциплін: «Основи композиції», «Рисунок», «Живопис», «Комп’ютерні технології дизайну інтер’єру», «Проєктна графіка», «Проєктування».

Водночас, розвиток пізнавальної активності, просторового мислення та уяви, уважності, спостережливості, охайності, точності в роботі на уроках креслення, сприяє засвоєнню навчального матеріалу з вищеозвучених дисциплін.

Висновки. Якісний аналіз результатів проведеного анкетування показав, що необхідно: внести низку змін в освітню програму навчальної дисципліни «Креслення»; укласти методичні рекомендації для здобувачів освіти щодо вивчення креслення в дистанційному режимі; під час вивчення креслення системно реалізовувати міжпредметні зв’язки, що сприятиме формуванню професійних компетентностей (зокрема технологічної) майбутніх дизайнерів.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

                     1.                    Дизайн. Словник української мови в 11 томах. URL: https://slovnyk.me/dict/sum/дизайн (дата звернення: 22.05.2022).

                     2.                    Дизайнер. Великий тлумачний словник сучасної мови. URL: https://slovnyk.me/dict/vts/дизайнер (дата звернення: 22.05.2022).