Тернопільський ОКІППО, 20
квітня 2021 року
20 квітня 2021 року на базі Тернопільського обласного комунального інституту
післядипломної педагогічної освіти відбулося засідання обласної творчої групи учителів
трудового навчання та технологій на тему «Теоретико-практичні аспекти викладання навчальних
предметів технологічного компоненту освітньої галузі «Технології» в умовах
освітніх стандартів 2011 та 2020 рр.».
Розпочалося засідання о
14.00. У ньому взяли участь 17 педагогів.
На початку
засідання методист відділу методики навчальних предметів та професійного розвитку педагогів
ТОКІППО Олег Колодійчук ознайомив присутніх із регламентом і планом проведення
заходу, після чого виступив із доповіддю на тему «Аналіз характерних
відмінностей діяльності учителів навчальних
предметів технологічного компоненту освітньої галузі «Технології» в умовах
освітніх стандартів 2011 та 2020 рр.».
Він повідомив, що 30 вересня
2020 року, Кабінет Міністрів України Постановою № 898 від 30.09.2020
року «Про деякі питання
державних стандартів повної загальної середньої освіти» затвердив
Державний стандарт базової середньої освіти. Документ створює умови для
продовження реформи «Нова українська школа» у 5–9 класах з 2022 року.
Новий стандарт створений із
врахуванням здобутків науково-технічного прогресу, у тому числі розвитку
цифрових та інформаційно-комунікаційних технологій, які призводять до створення
нового суспільства, провідною рисою якого є медіаграмотність, відкритість до
комунікацій, здатність вносити зміни у власне життя та життя своєї громади. В
цих умовах з’явилося нове покоління людей, готових до змін, які не схильні до
накопичення знань, а прагнуть діяти – це покоління Z, яке народилося, коли вже
був Інтернет.
Сьогоднішній учень не потребує
лекцій, не потребує пояснень, якщо його щось цікавить, він про це дізнається з
мережі – прочитавши інформацію у вигляді книжки завантаженої з Інтернету чи
подивившись відео на ютубі. Такий учень готовий до змін, до комунікації,
готовий приносити зміни у власне життя і життя громади, в якій він живе.
В багатьох освітян виникають
труднощі з поколінням Z, бо вони звикли давати багато теорії, відкривати багато
знань. А ці учні, як правило, готові до практичного навчання, вони відкриті до
онлайн спілкування, відкриті до всього нового – це переважно візуали. Це люди,
які можуть і хочуть бути волонтерами, вони хочуть покращити світ. Їм не
потрібно розповідати про якісь певні речі, їх потрібно організувати для
діяльності. Зазвичай діти страждають від тої навали знань, товстих шкільних
підручників, які звалюються на їхні голови в школі.
Новий
стандарт нової української школи орієнтований саме на покоління Z – це
покоління активних дітей, для їхнього активного життя технологій мало не
повинно бути. Він націлений на формування ключових компетентностей як життєвої
необхідності для учня. Якщо технологічна освіта, то вона як життєва
необхідність, тобто технології для життя. Не для того, щоб виконати навчальну
програму. Не потрібно вивчати всі види верстатів чи всі лінії на кресленні. Має
бути як життєва необхідність, рівно стільки скільки потрібно учневі для життя.
Покоління Z – це покоління активних дітей, для їхнього активного життя
технологій мало не повинно бути. Тому мова йде, у першу чергу, що за новим
стандартом учитель мусить навчитися організувати навчальний поступ, а не
оцінювати суму знань.
Учитель в першу чергу має бути
організатором, готовим йти за своїми учнями, допомагати їм у їхньому
навчальному поступі. Тут ерудиції, знань і вмінь з боку учителя потрібно більше
ніж це було раніше. Основна роль педагога не подача інформації здобувачам
освіти, а фасилітація – організація обговорення певних питань чи тем між
учасниками, налагодження активного обміну думками, а при зіткненні думок
спрямування їх в конструктивне русло, допомога подолати розбіжності й виробити
прийнятне рішення.
Нові тенденції (виклики), які з’являться в
технологічній освіті з появою нового стандарту освіти такі:
–
зменшується чітка межа між
шкільними предметами, поступово на перше місце виходять компетентності,
які будуть інтегрувати навчальний процес, навколо навчальної (практичної)
діяльності учня. Якщо раніше ми міркували: «А як виграє предмет від реформи?»
«Чи як виграє учитель від реформи?», «Як напишемо підручник?» тощо, то тепер
слід міркувати, а чи виграє учень від такої реформи освіти? Ця реформа націлена
на дітей;
–
учитель мусить бути готовим до
інтеграції для роботи на спільний результат нової української
школи, і цим спільним (для всіх предметів) результатом є ключові
компетентності;
–
учитель повинен комунікувати,
брати активну участь у різних заходах, де збираються вчителі;
–
в технологічній освіті учителю
необхідно навчатися оцінювати не проєкт чи виріб чи здатність володіння тією чи
іншою технологією, а оцінювати уміння учнів набуті ними у процесі проєктної
роботи.
Наступним виступив
методист відділу методики навчальних предметів та професійного розвитку
педагогів Тернопільського ОКІППО Василь Гайда з доповіддю на тему «Формування самоосвітньої компетентності
учнів на засадах сталого розвитку в процесі реалізації навчальних проєктів».
У зв’язку із швидкими темпами
погіршення стану екологічної ситуації у світі на зламі століть виникла нагальна
потреба пошуку ефективних шляхів для її вирішення. Освіта є передумовою та
водночас пріоритетним засобом досягнення сталого розвитку. Світове суспільство
визнає, що поточні тенденції економічного розвитку порушують глобальну
рівновагу, і тільки громадянська обізнаність, освіта та навчання є ключовими
факторами для руху суспільства на засадах сталого розвитку.
Досягнути цілей сталого розвитку в
рамках вимог компетентнісного підходу до навчання фізики можна за рахунок
підсилення ролі самостійної роботи учнів на уроках та в позаурочний час;
застосуванням інтерактивних методів навчання; залученням школярів до групових
форм діяльності тощо. Досить значний потенціал закладено у реалізації
навчальних проектів, які спрямовані на формування в учнів практичних навичок,
які дозволять їм продовжувати навчання після завершення школи, розуміти
особливості сталого способу існування та відповідно до цього вибудовувати шлях
особистої життєдіяльності.
Таким чином, у процесі реалізації
навчальних проектів учні усвідомлюють потребу у саморозвитку, мотивовані до
самоосвітньої діяльності системою ціннісних орієнтацій, набувають уміння
планувати власну освітню траєкторію та передбачувати майбутній освітній
продукт, здатні мобілізовувати знання і вміння для вирішення практичних
завдань, опановують уміння орієнтуватися в інформаційному просторі та жити у
цифровому та сталому суспільстві.
Вчитель загальноосвітньої школи І–ІІ ступенів с. Осташівців Зборівського району Тернопільської області Олег Петришин
ознайомив присутніх із особливостями використання програми
Google
Презентації (Google Slides)
для трудового навчання учнів.
Для того, щоб
організувати з учнями дистанційну взаємодію під час використання дистанційної
чи змішаної форм навчання доцільно використати мережеві технології, сучасний
розвиток яких вражає та надихає на нестандартні рішення. У цьому плані
неймовірно корисними є базові сервіси Google. Одним із таких сервісів є Google-Презентації, можливості якого не поступаються відомим презентаціям
PowerPoint. Окрім того, вся інформація миттєво зберігається у вашому хмарному
сховищі, тож раптове вимкнення світла або пристрою не завадить роботі.
Створення слайдів, анімованих зображень, вставка відео-робіт, анімація до
слайдів – усе це втілюється у Google-презентаціях. А ще інтернет-сервіс цікавий
тим, що недостатня кількість пам’яті на вашому пристрої аж ніяк не стане
перешкодою плідній роботі, адже є можливість завантажити на переносний носій
презентацію прямо з Інтернету.
Про головні аспекти технологічної освіти
учнів з особливими освітніми потребами розповіла вчителька
Тернопільської загальноосвітньої школи І–ІІІ
ступенів № 10
Тернопільської міської ради Тернопільської області Ніна Уруська.
Невід’ємною
частиною освітньої реформи є інклюзивна складова. І обраний нашою державою
напрям на створення гідних умов навчання для дітей з особливими освітніми
потребами є кроком до впровадження європейських принципів та стандартів життя.
Дуже важливо пам’ятати, що захищаючи право дітей на якісну освіту та отримання
професії, виконуються основні положення Конвенції ООН про права осіб з
інвалідністю та Саламанської декларації.
Сьогодення
неможливе без активного залучення всіх своїх членів у різні види діяльності та
рівноправності. Уроки трудового навчання завжди були важливими та необхідними
засобами розвитку психічних та моральних сторін особистості. Цей предмет тісно
пов’язаний з політехнічною підготовкою школярів, яка дає знання основ сучасної
техніки, її технологій, знайомить з організацією виробництва та професіями.
Трудове навчання знайомить школярів з загальними трудовими знаннями та
навичками, навчає творчо ставитись до праці. Оскільки процес впровадження та
розвитку інклюзивної освіти активно реалізується, то діяльність вчителя
трудового навчання під час проєктування навчальної діяльності школярів в умовах
інклюзії має враховувати особливості та специфіку роботи дітей з особливими
потребами.
Вчителька Козівського закладу загальної середньої освіти І–ІІІ ступенів № 1
Галина Галас виступила з доповіддю на тему: «Розвиток
інформаційно-технологічних компетентностей учнів шляхом інтегрування навчальних
предметів «Трудове навчання» та «Інформатика» в умовах нової української
школи».
Сьогодні,
з огляду на сучасні реалії, вчитель повинен вносити в навчальний процес нові
методи подачі інформації. Допомогти нам у вирішенні цього непростого завдання
може інтеграція та сучасні інформаційні технологій, у тому числі і комп’ютерні.
На
мою думку, у старшій школі доцільно інтегрувати предмети, які мають достатньо
«точок дотику». Інтеграція вимагає від нас, педагогів, ретельної підготовки:
–
аналіз річного календарного
планування;
–
зіставлення матеріалу навчальних
програм з предметів для виявлення можливих варіантів побудови інтегрованого
навчання;
–
обдумування та формулювання
загальних понять, узгодження часу для їх вивчення;
–
вибір форм та методів реалізації
навчального матеріалу, планування тематики, «конструювання заняття;
–
визначення завдань уроку;
–
ретельний вибір оптимального
навантаження учнів .
Спробуємо
проаналізувати можливість інтеграції технологічної та інформатичної освітніх
галузей . Оскільки процес вивчення трудового навчання і технологій базується на
засадах проєктної діяльності, а проєкти також створюють на заняттях інформатики
у різних програмних середовищах, поглянемо на інтеграцію таких двох галузей
саме з цієї точки зору.
Виконуючи навчальні проєкти учні, можуть
використовувати комп’ютерну техніку та ресурси мережі Інтернет для:
–
пошуку, накопичення та систематизування інформації щодо виробів-аналогів
обраного об’єкта праці (з урахуванням історичних відомостей); відомостей про технології (у т. ч. проєктування) та матеріали для виготовлення, опорядження й
оздоблення виробів; зразків оздоби
(візерунків, орнаментів, прикрас); екологічних та економічних відомостей
(мінімаркетингове дослідження) тощо;
–
розрахунку необхідної кількості матеріалів для виконання проєкту;
–
створення, за
допомогою текстових і графічних редакторів (у тому числі 3-Д моделювання), документів технічної
документації: технологічних карт;
таблиць; схем; графічних зображень необхідних при конструюванні виробу:
креслеників, ескізів, малюнків та ін.;
–
наповнення
портфоліо та підготовки презентації за результатами проєкту, його захисту;
–
виготовлення,
збереження, передачі текстових, фото-, відео- та звукових файлів;
–
використання тренажерів-симуляторів для конструювання та створення
дизайну виробів, а також програмних засобів комп’ютерної графіки для створення орнаментальних композицій тощо;
–
сканування,
копіювання, друкування матеріалів під час реалізації проєкту;
–
співпраці та
комунікації з однокласниками та учителями;
–
самоосвіти та
самоконтролю;
–
для змішаного
та дистанційного навчання.
Звичайно, широко застосовуючи цифрові пристрої та технології під час трудового навчання, учні
постійно мають дотримуватися міжкультурних, правових та етичних
принципів використання цифрових технологій, у тому числі онлайн-безпеки.
По завершенні виступів всі учасники
засідання активно обговорювали виступи аналізуючи озвучене та вносячи свої
пропозиції щодо покращення ефективності технологічної освіти учнів.
Так, вчителька Теребовлянського профільного ліцею
Ольга Тима висловила свої думки щодо необхідності: зміни назви навчального
предмета «Трудове навчання» на «Дизайн і технології»; ширшого інформування
батьків учнів про перспективи трудового навчання їхніх дітей (схожої думки був
і вчитель Юськовецького закладу загальної середньої освіти
І–ІІІ ступенів Лановецької міської ради Кременецького району Тернопільської
області Микола Луцик); зміни
функціональності майстерень (майстерня має стати творчою
лабораторією з окремим зонами відповідно до технологій); сприяння повноцінному
матеріально-технічному забезпеченню роботи вчителя та учнів; перенесення уроків
трудового навчання на кінець навчального дня.
Також заслуговують на увагу пропозиції
таких вчителів: Михайла Атаманчука (Тернопільська загальноосвітня школа І–ІІІ
ступенів № 25 Тернопільської міської ради Тернопільської області), Світлани
Вовк (Навчально-виховний комплекс «загальноосвітня
школа І–ІІІ ступенів № 2-дошкільний навчальний
заклад» м. Хоростків Хоростківської міської ради Гусятинського району
Тернопільської області),
Володимира Михальчука (Вілійський навчально-виховний комплекс
«загальноосвітній навчальний заклад І–ІІІ
ступенів – дошкільний
навчальний заклад»), Ігоря Сисака (Спеціалізована школа І–ІІІ
ступенів з поглибленим вивченням інформаційних технологій та технологічних
дисциплін с. Васильківці).
Після цього учасники обласної творчої групи
учителів трудового навчання та технологій розповіли про особисті висновки щодо
навчання учнів початкових класів в умовах програм НУШ різним видам технологій,
які вони зробили на основі проведеного опитування учителів початкової школи.
За результатами проведеного опитування
виявилося, що є як позитивні так і негативні наслідки впровадження програм НУШ
у початкову освіту.
До позитивних можна віднести:
–
збільшення кількості тем для вивчення
дизайну і технологій, та урізноманітнення технік виконання робіт;
–
у 1-х і 2-х класах оцінювання
вербальне – спрямоване на позитив, а не на виявлення помилок;
–
у 3-му класі оцінювання
формувальне – прослідковується навчальний поступ дитини, увага більше
приділяється позитивним досягненням учнів, розвитку їхньої впевненості у своїх
можливостях. Формується портфоліо учнівських робіт.
–
інтегрування
різних предметів з трудовим навчання призводить до кращого розуміння учнями
всього навчального матеріалу.
До негативних:
–
дуже нерівна підготовка дітей після дошкільних
закладів освіти (до введення програм НУШ це так різко не відчувалося);
–
недостатня кількість (або відсутність) якісного
методичного та дидактичного забезпечення (відеороликів, майстер-класів, інших
розробок);
–
небажання батьків забезпечити
своїх дітей конструкційними матеріалами та інструментами для виготовлення
об’єктів праці;
–
недостатня кількість часу для
виконання робіт (учні часто не встигають за одну академічну годину та змушені,
за рахунок інших уроків, довершувати роботу).
Наприкінці зустрічі учасниками
заходу було прийняте рішення – рекомендувати напрацьовані під час засідання
матеріали до поширення серед учителів трудового навчання Тернопільської області.
Олег Колодійчук,
методист з трудового навчання, технологій та
креслення
відділу методики навчальних предметів
та професійного розвитку педагогів
Тернопільського ОКІППО,
кандидат педагогічних наук
