Накази та листи МОН України щодонаписання та замовлення підручників

 

Лист МОН України № 1/5415-22 від 23.05.2022 «Про перелік назв підручників та посібників, в яких у 2023 році є потреба» 

Лист МОН України № 1/5417-22 від 23.05.2022 «Щодо забезпечення виконання наказу МОН від 30 вересня 2021 року № 1048 (зі змінами) 

Наказ МОН України № 467 від 23.05.2022 року «Про внесення зміни до наказу Міністерства освіти і науки України від 30.09.2021 № 1048 (із змінами)»; 

Наказ МОН України від 17 травня 2022 року № 449 «Про внесення змін до Порядку конкурсного відбору підручників (крім електронних) та посібників для здобувачів повної загальної середньої освіти та педагогічних працівників»

Формувальне оцінювання в контексті проведення уроку з компетентнісним підходом в НУШ

 Презентація

Характерні особливості оцінювання поступу та результатів навчальних досягнень учнів 5-6 класів з технологій, які здобувають/здобуватимуть освіту відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти

 Презентація

Вебінар на тему: «Особливості оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти з технологій в НУШ»

20 травня 2022 року на базі Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти відбувся вебінар для учителів трудового навчання та технологій на тему: «Особливості оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти з технологій в НУШ».

Розпочався захід о 10 год 00 хв.

 У тренінгу прийняли участь: Колодійчук О. Я., методист відділу методики навчальних предметів природничо-математичного циклу, технологій та фізичної культури Тернопільського ОКІППО, кандидат педагогічних наук; Смук Н. Р., методист, в. о. завідувача навчально-методичного відділу підвищення кваліфікації Тернопільського ОКІППО; Жизномірська О. Я., доцент кафедри педагогіки і психології та інклюзивної освіти Тернопільського ОКІППО, кандидат психологічних наук; Мушій В. Г., методист, в. о. завідувача обласного ресурсного центру з підтримки інклюзивної освіти Тернопільського ОКІППО та понад 75 педагогів Тернопільської області.

На початку проведення заходу виступив Олег Колодійчук, який привітав учасників і озвучив регламент роботи.

Після нього виступила Оксана Жизномірська, яка ознайомила учасників з психологічними аспектами оцінювання навчальної діяльності школяра.

Оскільки навчання являє собою спільну діяльність педагога і учнів, навчальна оцінка завжди є і соціальною оцінкою, впливаючи на кожного учня і групу учнів в цілому. Тому при проведенні оцінювання завжди треба думати не лише про норми і критерії оцінювання, а й про те, як вплине оцінка на конкретного учня, що змінить в його поведінці.

Розрізняють такі типові суб’єктивні помилки оцінювання у навчанні: логічні помилки, помилки великодушності, помилки зверхності, помилки контрасту, помилки центральної тенденції, помилки близькості, помилки ореолу.

Логічна помилка – ця помилка виявляється у винесенні подібних оцінок різним психологічним властивостям і характеристикам, що здаються тому, хто оцінює, логічно пов’язаними: наприклад, перенесення викладачем оцінок за поведінку учня на оцінки за предмет – за однакові відповіді порушнику дисципліни і зразковому за поведінкою учням виставляють різні оцінки.

Помилка великодушності – це несвідоме завищення оцінок.

Помилка зверхності – це несвідоме заниження оцінок.

Помилки ореолу – це упереджене ставлення до певних осіб, наприклад  до «відмінників» і «двієчників».

Помилки центральної тенденції – це прагнення уникнути крайніх оцінок (для прикладу, коли викладач принципово не ставить «5» і «2»). Наприклад, можна почути такі вислови з боку деяких вчителів: «На «5» знає тільки Бог, на «4» знаю я, а вам і «3» вистачить».

Помилки контрасту – це ситуації, коли знання, якості особистості і поведінка людини оцінюються вище чи нижче залежно від того, вище чи нижче виражені ті самі характеристики того, хто оцінює. Наприклад, менш зібраний вчитель буде вище оцінювати учнів, які вирізняються високою організованістю, охайністю і ретельністю.

Помилки близькості – це тенденції ставити подібні за часом і місцем оцінки: наприклад, дуже важко після «2» поставити «5» і навпаки.

Відсутність і невизначеність оцінки – небажані, оскільки породжують домисли учнів.

Віталія Мушій інформувала присутніх про особливості оцінювання в інклюзивному просторі.

Оцінювати дітей з особливими освітніми потребами (ООП) – складно. Треба зважати на можливості, емоційний стан і мотивацію.

Чітких критеріїв, як оцінювати дітей з ООП, немає. Є два варіанти оцінювання: для дітей, які мають інтелектуальні порушення і працюють за модифікованою програмою, та загальні.

Для тих, хто вчаться за модифікованими (спрощеними) програмами, є критерії, які базуються на критеріях оцінювання в спеціальній освіті. З ними простіше. Але після 9 класу у свідоцтві буде видно, що дитина вчилася не так, як усі.

Крім модифікованих програм, є адаптовані. Дитина, яка працює за такою програмою, може витрачати більше часу на виконання завдань, бо має труднощі з концентрацію. Тоді ми або зменшуємо обсяг завдань, залишаючи складність, або даємо підтримку: візуалізацію чи асистент допомагає організаційно.

Після виступу В. Мушій, з переліком модельних навчальних програм для спеціальних ЗЗСО для дітей з особливими освітніми потребами, яким надано гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України», ознайомив педагогів О. Колодійчук.

Наталія Смук виступила з доповіддю на тему: «Формувальне оцінювання в контексті проведення уроку з компетентнісним підходом в НУШ».

Ціннісні орієнтири сучасної освіти вимагають нових підходів не лише до організації навчального процесу, але й до оцінювання навчальних досягнень учнів. Одним із таких підходів, задекларованих у Концепції Нової української школи, є формувальне оцінювання, яке вважають оцінюванням для поліпшення навчання.

Роль школи сьогодні – підготувати дітей до життя, навчити їх критично мислити, аналізувати, опрацьовувати ті обсяги інформації, які вони отримують звідусіль, та вибирати необхідне, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Стара парадигма освіти, в якій школа існувала для накопичення знань та інформації, вже не працює. Наше життя зараз – це постійне навчання, і тому школа має навчити дітей постійно опановувати нові знання, знаходити потрібну інформацію та вміти застосовувати її. Таке компетентнісне навчання спрямоване на формування в учнів тих умінь та навичок, які допоможуть їм бути успішними, конкурентоздатними та цінними на ринку праці.

Для визначення поступу та рівня сформованості ключових компетентностей учнів доцільно застосовувати формальне оцінювання – оцінювання під час навчання і «для навчання».

Аби оцінювання стало формувальним, система прийомів, що вчитель застосовує під час навчання, має ґрунтуватися на певних ціннісних орієнтирах. Зокрема, для успішного застосування формувального оцінювання навчальний процес має бути організований у такий спосіб, щоби спонукати кожного учня бути активним його учасником, а не пасивним «отримувачем» знань і оцінок. Має бути створена така атмосфера навчання, за якої учні не бояться «йти на ризик» – ставити запитання, робити помилки й показувати, чого вони ще не вміють або не знають.

Формувальне оцінювання створює можливість учителю відслідковувати процес просування учня до навчальних цілей і вчасно вносити корективи в навчальний процес. Для учня формувальне оцінювання слугує рекомендацією до дії, а не педагогічним вироком.

Оцінка навчальних досягнень учнів є однією з найважливіших і водночас найскладніших проблем. З одного боку, завжди треба пам’ятати, що справжню оцінку дитині поставить життя, з другого – оцінка була і є одним з дієвих інструментів у руках учителя.

Чимало проблем, традиційно пов’язаних з оцінкою компетентнісного навчання, виникло через незрозумілі цілі і неправильно визначені вимоги до результатів навчання, застосування незрозумілих інструментів та ігнорування інших, крім учителя, суб’єктів оцінювання. Внаслідок чого учні сприймають таке навчання як «нудьгу та примус».

Оцінювання має ґрунтуватися на таких принципах:

‒                  позитивний підхід;

‒                  чітке визначення результатів навчання;

‒                  багатовимірність;

‒                  урахування індивідуальних стилів навчання;

‒                  адекватність інструментів;

‒                  дотримання балансу суб’єктів оцінювання.

Олег Колодійчук озвучив характерні особливості оцінювання поступу та результатів навчальних досягнень учнів 5-6 класів з технологій, які здобувають/здобуватимуть освіту відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти.

Міністерство освіти і науки рекомендує (Наказ МОН від 01 квітня 2022 р. № 289) проводити оцінювання здобувачів освіти, які здобувають освіту відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти, за двома напрямами: «Характеристика навчальної діяльності» та «Характеристика результатів навчання». Таке оцінювання відображатиме поступ та результати навчальних досягнень учня/учениці 5-6 класу з переліку предметів та інтегрованих курсів, визначених освітньою програмою закладу освіти.

Таблиця «Характеристика навчальної діяльності» сформована відповідно до переліку наскрізних умінь, визначених Державним стандартом базової середньої освіти. Зазначена таблиця заповнюється класним керівником за результатами спостережень, проведених спільно з вчителями-предметниками, які працюють з класом. Спостереження проводяться упродовж року за планом, визначеним закладом освіти. Рекомендовано позначати особливо виражені наскрізні вміння учня/учениці, зокрема, вияв інтересу до навчання, розуміння прочитаного, вміння висловлювати власну думку, критично та системно мислити, логічно обґрунтовувати власну позицію, діяти творчо, вияв ініціативи у процесі навчання, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, співпрацювати з іншими з метою заохочення подальшого розвитку відповідних умінь.

Щодо переліку наскрізних умінь, то 10 з 12, визначені та охарактеризовані у чинному Державному стандарті базової середньої освіти.

Перше зазначене у таблиці вміння – це вміння виявляти інтерес до навчання. Найзначущішим, найдієвішим і найефективнішим внутрішнім стимулом є прагнення до пізнання нового, що ґрунтується винятково на інтересі до навчання. Якщо за можливості вибору певного навчального предмета дитина не обирає той предмет, який обрала більшість її друзів, а йде на урок, який їй самій цікавий, то таким чином вона демонструє яскравий приклад внутрішньо вмотивованої поведінки.

Останнє з 12 умінь зазначених в таблиці було у проєкті цього стандарту, однак в кінцевому чинному варіанті його немає. Це вміння «співпрацювати з іншими», яке передбачає вміння обґрунтовувати користь взаємодії під час спільної діяльності, планувати свою і групову роботу, підтримувати учасників групи, допомагати та спонукати/заохочувати інших до досягнення спільної мети, а в загальному – оволодіти навичками життя в соціумі.

Заповнення таблиці здійснюється шляхом виставлення відповідної позначки навпроти сформованого уміння. Педагогічні колективи можуть виробляти власні способи спостереження за розвитком наскрізних умінь і застосовувати у тому числі вербальні характеристики замість позначки. Заповнення цієї графи здійснюється по завершенню кожного навчального року або в разі зміни здобувачем освіти навчального закладу.

Заповнення таблиці «Характеристика результатів навчання» здійснюється відповідно до переліку навчальних предметів, визначених затвердженою освітньою програмою закладу. Заповнюється з урахуванням фіксованих у класних журналах результатів досягнень учнів упродовж навчального року. Рекомендується у класних журналах і в Свідоцтві виставляти підсумкову оцінку у відповідних графах результатів навчання зазначивши першу літеру («В», «Д», «С», «П»), що відповідає назві рівня досягнень орієнтовних критеріїв оцінювання результатів навчання з предметів (Високий, Достатній, Середній, Початковий) або за допомогою виставлення відповідних балів.

Під час виставлення тематичного бала результати перевірки робочих зошитів, як правило, не враховуються (отже, також, не враховуються за пояснювальну записку до проєкта).

Вчитель може змістити акценти на результати опанування більш важливих тем, якщо такі ним визначені, попередивши про це учнів на початку семестру.

Запропоновані загальні критерії оцінювання результатів навчання є орієнтовними і можуть бути застосовані в частині, що відповідає очікуваним результатам навчання, визначеним відповідною навчальною програмою. Критерії оцінювання за предметами або освітніми галузями розробляються відповідно до загальних критеріїв оцінювання з урахуванням характеристик груп загальних результатів відповідної галузі. Орієнтовні критерії з кожного навчального предмета можуть міститися в навчальних програмах дисциплін і конкретизуються в освітній програмі закладу освіти. Оцінювання має бути зорієнтованим на очікувані групи результатів навчання, передбачені навчальною програмою з відповідного предмета або курсу.

Якщо рівень результатів навчання учня (учениці) визначити неможливо з якихось причин, у класному журналі та свідоцтві досягнень, табелі навчальних досягнень роблять запис «не атестований(а) (н/а)».

Оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами здійснюють відповідно до індивідуальної програми розвитку, що розробляється на основі висновку фахівців інклюзивно-ресурсного центру, де зазначено труднощі функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я, що можуть впливати на ефективність застосування певних форм оцінювання.

Після О. Колодійчука виступили запрошені до участі у вебінарі вчителі пілотних закладів освіти Тернопільської області Вікторія Каменєва, Ольга Года, Галина Романець, Стефанія Дзюбановська, які інформували про особливості та проблеми оцінювання учнів п’ятих класів за модельними програмами з технологій різних авторських колективів.

Наприкінці заходу учасники підвели підсумки та винесли рішення, що вчителям трудового навчання та технологій Тернопільської області озвучену інформацію доцільно використовувати в професійній діяльності.

Модельні програми для дітей з ООП з технологій

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

№ 383 від 26 квітня 2022 року

Про надання грифа «Рекомендовано
Міністерством освіти і науки України»
модельним навчальним програмам для
спеціальних закладів загальної середньої освіти
для дітей з особливими освітніми потребами

 

Відповідно до підпункту 3 пункту 5, пункту 6, абзацу другого пункту 7, пункту 8 Порядку надання грифів навчальній літературі та навчальним програмам, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 20 липня 2020 року № 931, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11 листопада 2020 року за № 1119/35402 (зі змінами), ураховуючи лист Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти» від 20.04.2022 № 22.1/10-466 та рішення експертної комісії зі спеціальної педагогіки (протокол № 1 від 18 квітня 2022 року), НАКАЗУЮ:

1. Надати гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» модельним навчальним програмам для спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з особливими освітніми потребами згідно з додатком.

2. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Рогову В.

Міністр                              Сергій Шкарлет

 

Додаток
до наказу Міністерства освіти і науки України
від 26.04.2022 № 383

Перелік модельних навчальних програм для спеціальних закладів загальної
середньої освіти для дітей з особливими освітніми потребами,
яким надано гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України»

3. Модельна навчальна програма «Технології (обслуговуюча праця)» для 5-6 класів спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей із порушеннями інтелектуального розвитку (авт. Дорошенко Н. М., Тороп К. С., Ярмола Н. А., Терещенко В. В., Швець Н. М.).

4. Модельна навчальна програма «Технології (квітникарство)» для 5-6 класів спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей із порушеннями інтелектуального розвитку (авт. Скакодуб Т. С., Тороп К. С., Василенко Н. А.).

Генеральний директор директорату дошкільної,
шкільної, позашкільної та інклюзивної освіти                                    Олег Єресько

 

Засідання обласної творчої групи вчителів трудового навчання та технологій

 

29 квітня 2022 року на базі Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти відбулося засідання обласної творчої групи вчителів трудового навчання та технологій на тему: «Особливості реалізації положень концепції «Нова українська школа» під час викладання предмету «Технології»».

Розпочався захід о 10 год 00 хв.

 У тренінгу прийняли участь: Колодійчук О. Я., методист відділу методики навчальних предметів природничо-математичного циклу, технологій та фізичної культури Тернопільського ОКІППО, кандидат педагогічних наук; Вітенко І. М., заступник директора ТОКІППО з науково-методичної роботи та міжнародного співробітництва, кандидат географічних наук; Бабовал Н. Р., доцент кафедри менеджменту і методології освіти ТОКІППО, кандидат економічних наук; учасники творчої групи; вчителі пілотних закладів освіти Тернопільської області та понад 25 педагогів Тернопільської області.

На початку проведення заходу виступив Олег Колодійчук, який привітав учасників і озвучив регламент роботи.

Після нього виступив Ігор Вітенко, який ознайомив учасників з окремими аспектами профстандарту вчителя як засобу індивідуальної траєкторії професійного розвитку вчителя технологій.

Основна роль у формуванні ключових компетентностей учнів належить вчителю. Для того, щоб чітко окреслити професійні орієнтири його розвитку в освітній системі; допомогти йому самостійно визначити, що на наступному етапі потрібно опрацювати, в яких сферах вдосконалюватися, а також запобігти необ’єктивному оцінюванню професійних компетентностей вчителя під час атестації та сертифікації 23 грудня 2020 року, Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України наказом № 2736-20 затвердило професійний стандарт за професіями «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти», «Вчитель закладу загальної середньої освіти», «Вчитель з початкової освіти (з дипломом молодшого спеціаліста)». Цей новий професійний стандарт – втілення сучасного підходу НУШ до визначення переліку та опису загальних і професійних компетентностей вчителя.

Профстандарт – це затверджені в установленому порядку вимоги до компетентностей працівників, що слугують основою для формування професійних кваліфікацій (ст. 39 Закону України «Про освіту»). Він є одним із основних нормативних документів, що регламентують діяльність педагогічного працівника. Адже саме ним встановлено умови праці та допуску до роботи, затверджені кваліфікаційні вимоги до професійних компетентностей, які враховуються під час атестації та сертифікації.

Наступною виступила Надія Бабовал, яка інформувала присутніх про ефективні форми налагодження партнерських взаємин учасників освітнього процесу в умовах НУШ.

Однією з ключових засад якісного реформування української школи є партнерські взаємини між учителем, учнем і батьками. Ухвалення концепції Нової української школи перенесло поняття «педагогіка партнерства» зі світоглядних обширів у нормативну площину. В урядових документах вказано, що нова школа працюватиме на засадах педагогіки партнерства, в основі якої – спілкування, взаємодія та співпраця між учителем, учнем і батьками. Учні, батьки та вчителі, об’єднані спільними цілями та прагненнями, є добровільними та зацікавленими однодумцями, рівноправними учасниками освітнього процесу, відповідальними за результат.

Основні принципи цього підходу:

            –      повага до особистості;

–      доброзичливість і позитивне ставлення;

 –     довіра у відносинах;

–   взаємодія – взаємоповага;

– лідерство (проактивність, право вибору та відповідальність за нього, горизонтальність зв’язків);

– соціального партнерства (рівність сторін, добровільність прийняття зобов’язань, обов’язковість виконання домовленостей).

Олег Колодійчук озвучив рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів з технологій, які здобувають освіту відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти.

Центральне місце в системі освіти належить середній школі. На відміну від університету, в школі ще можна вирівняти дисбаланс у розвитку дітей. Світогляд закладається саме в сім’ї та школі. У школі формується особистість, її громадянська позиція та моральні якості. Тут вирішується, чи людина захоче і чи зможе навчатися впродовж життя.

30 вересня 2020 року Кабінет Міністрів України Постановою № 898 від 30.09.2020 року «Про деякі питання державних стандартів повної загальної середньої освіти» затвердив Державний стандарт базової середньої освіти. Документ створює умови для продовження реформи «Нова українська школа» у 5–9 класах з 2022 року.

Учителям, що працюють в освітніх закладах, які беруть участь в інноваційному освітньому проєкті всеукраїнського рівня «Розроблення і впровадження навчально-методичного забезпечення для закладів загальної середньої освіти в умовах реалізації Державного стандарту базової середньої освіти» по завершенні 2021/2022 навчального року необхідно буде заповнити свідоцтво досягнень здобувача освіти. Це свідоцтво, яке складається з граф «Характеристика навчальної діяльності» та «Характеристика результатів навчання», відображатиме поступ та результати навчальних досягнень учня/учениці 5-6 класу з переліку предметів та інтегрованих курсів, визначених освітньою програмою закладу освіти.

Мета оцінювання полягає не в офіційній фіксації успішності учня, а в розвитку і плеканні почуття власної гідності, впевненості в собі, самопізнання. Необхідно надати цінність кожному учню, заохотити його вчитися, розвивати сильні сторони і підтягувати слабкі. Тому, що згідно Закону України «Про повну загальну середню освіту» кожен учень має право на справедливе, неупереджене, об’єктивне, незалежне, недискримінаційне та доброчесне оцінювання результатів його навчання незалежно від виду та форми здобуття ним освіти.

Після О. Колодійчука виступили запрошені до участі в засіданні творчої групи вчителі пілотних закладів освіти Тернопільської області Галина Галас, Сергій Яворський, Галина Романець, Стефанія Дзюбановська, Ольга Года та інші, які інформували про особливості та проблеми навчання учнів п’ятих класів за модельними програмами з технологій різних авторських колективів.

 

Наприкінці заходу учасники підвели підсумки та винесли рішення, що вчителям трудового навчання та технологій Тернопільської області озвучену інформацію доцільно використовувати в професійній діяльності.

Модельні програми

 Наказ МОН України від 12.07.2021 № 795 «Про надання грифа “Рекомендовано Міністерством освіти і науки України” модельним навчальним програмам для закладів загальної середньої освіти» (повна версія; із внесеними змінами):

https://drive.google.com/file/d/1Th23Exmnq5TF6qAVcWdo5IOx-kbBl_Na/view

Наказ МОН України від 26.04.2022 № 383 «Про надання грифа “Рекомендовано Міністерством освіти і науки України” модельним навчальним програмам для спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з особливими потребами»:

https://drive.google.com/file/d/171XaLD0i3Yqt42MLiMCvihpVcl64bIc-/view