Календарно-тематичне планування
інтегровваного курсу "Робототехніка" (І семестр)
https://naurok.com.ua/kalendarne-planuvannya-i-semestr-robototehnika-5-klas-nush-254230.html
І знову, календарно-тематичне
планування (І. Ходзицька та ін)
https://naurok.com.ua/ori-ntovne-kalendarno-tematichne-planuvannya-296513.html
Методичні рекомендації з навчання курсу «Робототехніка» у 5-му класі
https://docs.google.com/document/d/1xwu8Byu0osh6P1IMPncrH8nop8URVcnRhIUcSV81nOM/edit?usp=sharing
Рекомендації щодо науково-методичного забезпечення навчального предмета «Технології» в новій українській школі (В. І. Туташинський)
https://docs.google.com/document/d/1B67CXAioEUEmf0kb8kuRUmepup0z3Yg0c6A4rqcNHEA/edit?usp=sharing
Особливості реалізації навчального предмета «Технології» в адаптаційному циклі базової освіти(за модельною навчальною програмою Д. Кільдерова, Т. Мачачі, В. Юрженка, Д. Луп’яка)
https://docs.google.com/document/d/1ifLS6aFmQ58Y_M2wqW7KqYLBrl2qdGbSNjZdotUNA68/edit?usp=sharing
Порадник НАПН України
https://docs.google.com/document/d/1ga5LPVGNW3S5JIAhMYQZ49eMrb5fbxZoicVkz6KQU9s/edit?usp=sharing
Електронні підручники для 1 - 5 класів НУШ за покликанням:
Міжнародна педагогічна онлайн-конференція «Навчання під час війни. Як не допустити освітньої катастрофи»
Реєстрація
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSe2hl9B6_Rm1xNslWJcxTIfpmCT9PpS81wDaSMioIghpymc6w/viewform
Тільки, якщо буде мій обліковий запис, то змінюєте на свій
Програма заходу
https://docs.google.com/document/d/11akpC9TN3awKHnCsaonPfQhKMW2-HUGsSCgGeXUKDbo/edit
Трансляція
https://www.youtube.com/watch?v=8Y-i0uINu9w
Учасники онлайн-конференції БЕЗКОШТОВНО отримають (лише зареєстровані учасники):
відеозапис виступів;
презентації спікерів;
сертифікат учасника.
Тож чекаємо на Вас 30 серпня о 10:00 на зустрічі, що має змінити майбутнє української освіти!
Україна — НЕЗАЛЕЖНА! Так було, є і так буде!
І освіта наших дітей теж має бути якісною незалежно від обставин. Байдуже, де вони знаходяться сьогодні: за кордоном, удома, у школі, перечікують вони чергову тривогу в бомбосховищі чи намагаються жити звичайним життям, — вони мають здобувати освіту!
Видавництво «Ранок» за підтримки МОН України створило унікальний проєкт — «Навчання без меж».
30 серпня о 10:00 відбудеться Міжнародна педагогічна онлайн-конференція «Навчання під час війни. Як не допустити освітньої катастрофи» в рамках презентація проєкту «Навчання без меж» для всіх, хто бажає навчати й навчатися незалежно від обставин.
Цей проєкт нарешті надасть можливість:
доступу до електронних підручників, незалежно від наявності чи відсутності інтернету;
роботи з інтерактивними завданнями, які можна виконувати незалежно-самостійно або з допомогою вчителя;
вибору онлайн-дошки для вчителів;
тестування засвоєних знань за допомогою безлічі завдань…
Та ще багато-багато чого!
Презентація Д. Лупяка
Лист МОН України від 19.08.2022 року № 1/9530-22
ІНСТРУКТИВНО-МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо організації освітнього процесу та викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2022/2023 навчальному році
На сторінці 7 є інформація, щодо поділу трудового навчання та технологій на групи.
На сторінці 242 (додаток 11) є методичні рекомендації для предметів освітньої галузі "Технології"
https://docs.google.com/document/d/13hPJn4k8uKz1c4MiEKhKW08FmiwT24MAJL-iphrODv8/edit
Корисні посилання
Крім
цього посібника на цьому сайті є дуже багато корисних матеріалів для вчителів
технологій та трудового навчання!!!
Інформація для керівників гуртків
https://www.facebook.com/OsvitaVazhlyve/photos/a.674667035951056/5472904416127270/?type=3Методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів «Технології» та «Трудове навчання» в умовах дистанційного навчання
Дистанційне навчання слід здійснювати відповідно до Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти (далі – Положення), затвердженого наказом МОН від 08 вересня 2020 року № 1115, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 вересня 2020 року за № 941/35224, МОН, яке набрало чинності 16 жовтня 2020 року. Відповідно до цього Положення МОН надало рекомендації закладам загальної середньої освіти щодо організації освітнього процесу під час дистанційного навчання (лист МОН України № 1/9-609 від 02.11.2020 року «Щодо організації дистанційного навчання» – https://osvita.ua/legislation/Ser_osv/77298/). Під час організації дистанційного навчання доцільно користуватися посібником МОН «Організація дистанційного навчання в школі: методичні рекомендації» (https://rada.info/upload/users_files/41919831/4c6d4edbb7e057a3ecea236cc72d989d.pdf), а також матеріалами публікацій «Як зробити онлайн-навчання цікавим та ефективним» (https://nus.org.ua/articles/yak-zrobyty-onlajn-navchannya-tsikavym-ta-efektyvnym/); «Тривалість навчального заняття під час дистанційного формату лишається незмінною – роз’яснення МОН» (11.01.2021 р. – https://mon.gov.ua/ua/news/trivalist-navchalnogo-zanyattya-pid-chas-distancijnogo-formatu-lishayetsya-nezminnoyu-rozyasnennya-mon) та ін.
Завданням вчителя трудового навчання (технологій) під час дистанційного навчання є створення умов для досягнення здобувачами освіти очікуваних результатів навчально-пізнавальної діяльності. При цьому шлях досягнення результатів визначає учитель відповідно до: матеріально-технічних можливостей закладу освіти; матеріально-технічних можливостей учнів, їхніх інтересів і здібностей; фахової підготовки самого учителя; побажань батьків учнів; особливостей регіону тощо.
Зрозумілим є те, що в умовах дистанційної форми навчання необхідно внести корективи в календарно-тематичне планування. При цьому слід урахувати можливості його ефективної реалізації здобувачами освіти в домашніх умовах. А саме: наявний в дітей компетентнісний потенціал для виконання визначених завдань під час проєктно-технологічної діяльності; наявність чи відсутність конструкційних матеріалів, інструментів та обладнання для виконання запланованих видів робіт; особливості безпеки життєдіяльності (можливі травмуючи фактори); можливості організації зворотного зв’язку між учасниками освітнього процесу тощо.
Трансформація календарного планування в умовах дистанційного навчання також передбачає спрощені підходи до організації проєктно-технологічної діяльності здобувачів освіти вдома (поза межами закладу освіти). Обираючи теми творчих проєктів та об’єкти праці для дітей, учитель повинен дотримуватися принципів здоров’язбереження, щоб не нанести прямої або опосередкованої шкоди здоров’ю учнів, а зокрема – запобігти емоційному, ментальному та фізичному перевантаженню учнів. Також, перед початком виконання творчих проєктів, необхідно укласти критерії оцінювання навчальних досягнень учнів (враховуючи всі особливості дистанційного навчання) ознайомити з ними здобувачів освіти та їхніх батьків, а також повідомити про дедлайни та форми презентації проміжних та кінцевого результатів практичної діяльності.
Відтак, про внесені корективи у календарно-тематичне планування слід обов’язково повідомити адміністрацію освітнього закладу, довести до відома здобувачів освіти та їхніх батьків.
В умовах дистанційного навчання виникає потреба у виконанні таких практичних завдань, виконання яких сприятиме не тільки якісній реалізації змісту навчальних програм, а й дозволить забезпечити життєдіяльність родини в обмеженому просторі. Наприклад: уроки кулінарії, проєкти з розділу «Основи побутової діяльності», тематичні вироби до календарних свят і т. п. Тому учням доцільно давати невеликі за змістом, цікаві й посильні для виконання завдання практичного характеру. У той же час, учителям слід обов’язково інформувати батьків про те, що виконання усіх учнівських проєктів (творчих завдань) повинно проводитися лише під наглядом дорослих з дотриманнях всіх правил безпеки праці під час виконання визначених видів робіт (застосування технологій обробки матеріалів).
Насамперед учителю необхідно з’ясувати перелік матеріалів та інструментів, які можуть бути доступними для учнів вдома. Це можна здійснити шляхом усного опитування чи анкетування здобувачів освіти та їхніх батьків.
У разі потреби доцільно замінити традиційно використовувані учнями під час офлайн навчання конструкційні матеріали (тканину, деревину, метал, пластик й ін.) на альтернативні, доступні у побуті матеріали, а саме:
– прищіпки для білизни; бамбукові шпажки; китайські палички для їжі; палички від морозива, кави; сірники, зубочистки, олівці, тощо;
– дріт, цвяхи, шурупи, магніти, монети, ключі, столові прибори; консервні банки;
– бувші у використанні текстильні й неткані матеріали, нитки, мотузки;
– пластикова тара, пластикові кришечки від пляшок, СD-диски, ґудзики чи іншу фурнітуру;
– папір, картон, гофрокартон;
– невеличкі скляні баночки, пляшечки, ємності;
– корінці, галузки, насіння, крупи та інші природні матеріали й т. п.;
Слід також звернути увагу на найбільш розповсюджені інструменти, які майже у кожного є вдома: голка, ножиці, ніж, шило, викрутка, пасатижі, молоток.
Орієнтовні напрями учнівських проєктів:
1. «Корисне пристосування для дому» (учні, ураховуючи потреби сім’ї, відшукують проблему, що спонукає їх до роботи).
Вироби, що можуть виготовляти учні у межах представленого напряму: різноманітні органайзери для кухні, ванної кімнати, гаража; лотки для вирощування зелені на підвіконні (зокрема, з пластикових ємностей); вішак з мотузки; тримач для рулонних матеріалів (паперових рушників, фольги, стрейчевої плівки); вироби з картонних упаковок (у т. ч. будиночок для домашніх тварин); різноманітні підставки з прищіпок; підставки для столових приборів з консервних банок; підставки для олівців, серветниці з компакт-дисків; фоторамки з олівців, шпажок; декоративні свічники; тримач для зубних щіток й ін. цікаві та корисні у побуті вироби.
2. «Фірмова страва моєї родини» (учні, порадившись із батьками, виготовляють найулюбленішу сімейну страву та згодом презентують її у визначений спосіб).
Кулінарні вироби можна розмежовувати за певними тематичними напрямами: салати, холодні закуски, печеня, кондитерські та хлібобулочні вироби (десерти, тістечка, пироги, торти й ін.).
Слід відмітити, що вироби представленого тематичного напряму з великим задоволенням виготовляють як дівчатка, так і хлопчики.
3. «Родинний оберег» (такий напрям тематичних проєктів єднатиме родину, охоплюватиме цікаві історичні факти як з її минулого, так і сьогочасного життя, торкатиметься звичаїв й традицій нашого народу).
Вироби, що можуть виготовляти учні у межах представленого напряму: вишиті картини, панно, рушники; вазон, горщик для «родинного» дерева чи квітки (з пластикової ємності, жерстяної чи скляної банки, пляшки (з декоруванням)); підвісний оберег на стелю з пластикових кришок, соломинок для коктейлів, мотузки; килимок з кришечок перед вхідними дверима; англійська булавка (велика) з дроту; підкова-оберег, віничок-оберег, декоративне віяло-оберег й ін.; грошове дерево з монет, дроту й т.п.
4. «Технологічна родзинка для натхнення» (цікавий напрямок, що дозволить прикрасити інтер’єр оселі. Виготовлені вироби не тільки підніматимуть настрій та надихатимуть при спогляданні на них, а й виконуватимуть певну утилітарну функцію).
Вироби, що можуть виготовляти учні у межах представленого напряму: інтер’єрні прикраси; макети архітектурних споруд та елементи ландшафтного дизайну; діючі моделі та макети транспортних засобів (з пляшок, паличок, прищіпок, банок, пачок на гумовому рушії чи аеродвигуні з повітряної кульки, колеса – з кришечок, шпульок тощо); іграшкові меблі (з прищіпок, пачок); годівнички (з упакувань); 3-D окуляри віртуальної реальності; корпус годинника; світильники, свічники, абажури; міні-гриль (міні-мангал, похідна піч) з жерстяної банки; дитячі іграшки й ін.
5. «Мій надійний помічник» (цікавий напрямок проєктно-технологічної діяльності, що дозволить виготовити корисні вироби для особистих потреб чи у подарунок близьким людям).
Вироби, що можуть виготовляти учні у межах представленого напряму: футляри, скриньки для дрібних речей з підручних матеріалів; писачок для розписування пасхальних писанок воском; тримач для навушників; органайзер для LEGO-конструктора; дошка для нарізки; підставки чи органайзери для канцелярії; підставки для гаджетів; підвіска для зарядки мобільного телефону; рухома карта зоряного неба з коробки та компакт-диску; робот-тримач з магнітом для дрібних металевих деталей й ін.
6. «Нове життя старим речам». Учням пропонується віднайти вдома певний предмет, якому необхідно надати нові властивості, покращити його конструкцію чи навіть відреставрувати.
На нашу думку, вказані напрямки не тільки будуть мотивуючим до праці чинником і дозволять здобувачам освіти цікаво проводити час виконуючи уроки технологічного циклу вдома, а й сприятимуть іміджу навчальних предметів технологічного компоненту в сім’ї. Таким чином проєктно-технологічна діяльність не тільки формуватиме та розвиватиме компетентнісний потенціал дітей, але й покращуватиме життєдіяльність родини в цілому.
Із огляду на варіативність організації навчання з використанням технологій дистанційного навчання, Міністерство освіти й науки України рекомендує ЗЗСО забезпечити всім учням доступ до навчальних матеріалів та завдань шляхом використання різних засобів обміну інформацією.
На жаль, у окремих освітніх закладах (а особливо це стосується закладів, що розташовані в сільській місцевості) існують обмежені можливості щодо застосування Інтернет-ресурсів. Нижче наведено узагальнені поради щодо роботи зі здобувачами освіти в таких умовах:
– педагогічним працівникам доцільно проводити навчання, опитування та поточне оцінювання учнів у асинхронному режимі, оскільки тоді учні можуть отримувати інформацію та виконувати завдання у зручний для них час. Інколи це можливо здійснити лише засобами телефонного зв’язку.
– учням рекомендується виконувати письмову складову творчих проєктів у текстових редакторах (наприклад, Word) чи у робочих зошитах та надсилати (передавати) вчителю виконані завдання (у т. ч. виготовлені вироби) у різний спосіб (зокрема, створені електронні документи, а також фотознімки (фотофіксацію) зошитів, виробів надсилати на адресу електронної скриньки вчителя, або у Viber, Messenger тощо).
Доречними при обмежених можливостях застосування Інтернет-ресурсів в освітній діяльності може бути й наступні рекомендації:
1) для здобувачів освіти, які не мають доступу до мережі Інтернет, але мають комп’ютерну техніку, інформацію з ресурсу даних вчителя можна розповсюджувати на електронних носіях (флеш-пам’ять («флешки»), карти-пам’яті, оптичні диски CD, DVD, Blu-ray Disc тощо);
2) для здобувачів освіти, які не мають ні доступу до мережі Інтернет, ні комп’ютерного забезпечення необхідно розробити дидактичне забезпечення (у необхідній кількості) на паперових носіях;
3) встановити біля шкіл інформаційні стенди (дошки), на яких розмістити необхідну для навчання учнів інформацію (про що повідомити їх засобами телефонного зв’язку);
4) дозволити варіативність у виборі проєктів учнями класу, тобто самостійно обирати вироби та технологічні операції відповідно до навчальних програм і можливостей (окремі учні мають устаткування та умови в яких під наглядом батьків можуть виготовляти вироби засобами більш складних технологій (швейне обладнання, «домашні майстерні» тощо)). А учні, які не мають такої можливості можуть виконувати проєкти за допомогою наступних технологій:
– 5–6 класи: обробки текстильних матеріалів ручним способом, виготовлення аплікації (з текстильних та природних матеріалів), плетіння (лозоплетіння, соломоплетіння тощо), виготовлення виробів у техніці «макраме», виготовлення ляльки-мотанки, обробки дроту, виготовлення вишитих виробів початковими, лічильними та декоративними швами, виготовлення виробів з бісеру, ліплення, ниткографії, виготовлення писанок, ажурного випилювання, приготування їжі, вирощування кімнатних рослин, а також проєкти з розділу «Технологія побутової діяльності та самообслуговування»;
– 7–9 класи: електротехнічних робіт, виготовлення в’язаних виробів, виготовлення вишитих виробів (мережки, гладь, хрестик), виготовлення штучних квітів, виготовлення виробів з бісеру, виготовлення виробів зі шкіри, виготовлення швейних виробів ручним способом, оздоблення одягу, приготування їжі, а також проєкти з розділу «Технологія побутової діяльності та самообслуговування». З огляду на те, що з технічних видів праці вибір простих у виконанні технологій незначний і виконати більшість з них в домашніх умовах без відповідного обладнання та матеріального забезпечення неможливо – дозволити використовувати технології з програм для 5–6 класів, однак із застосуванням відповідних для 7–9 класів основних методів проєктування;
– у 10–11 класах можна пропонувати для виконання будь-який із запропонованих 10 модулів, однак доцільно змістити акцент з практичного (технологічного) на інформаційно-пошуковий, дослідницький характер проєктів.
Щодо організації освітнього процесу в умовах дистанційного навчання для вчителів навчальних предметів технологічного компоненту освітньої галузі «Технології» багато інформації є на сайтах різних груп у соціальній мережі Фейсбук, зокрема: «Трудове навчання в українській школі», «Трудове, технології, дизайн, творчість» та ін.
Методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів технологічного компоненту освітньої галузі «Технології» в умовах дистанційного навчання розроблені відповідно до чинних державних документів і нормативно-правових актів МОН України. Вони ґрунтуються на матеріалах онлайн конференцій (нарад) різних рівнів за участю науково-методичних працівників закладів післядипломної освіти, представників Інституту педагогіки НАПН України, ІМЗО, науковців провідних ВНЗ з підготовки вчителів технологій (трудового навчання), учителів-новаторів, а також на матеріалах особистого педагогічного досвіду старшого викладача кафедри теорії й методики викладання навчальних дисциплін, завідувача навчально-методичної лабораторії технологій КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти» канд. пед. наук Гаврилюк Г. М. та доцента кафедри змісту і методик навчальних предметів канд. пед. наук Колодійчука О. Я.
Укладачі: Галина Гаврилюк, Олег Колодійчук
модельною програмою «Технології. 5-6 класи» для закладів середньої освіти авторів: Ходзицька І.Ю., Горобець О.В., Медвідь О.Ю., Пасічна Т.С, Приходько Ю.М.
Календарно-тематичне планування 5-9 класи
https://docs.google.com/document/d/1VPv4XhEsi_M4M3Jy-27kiFU1wzLvXn6V/edit?usp=sharing&ouid=109248038358855938786&rtpof=true&sd=true
Шановні вчителі технологій у 5 класах НУШ, які обрали модельну навчальну програму «Технології. 5-6 класи» для закладів середньої освіти авторів: Ходзицька І.Ю., Горобець О.В., Медвідь О.Ю., Пасічна Т.С, Приходько Ю.М.
Перелік навчальної
літератури та навчальних програм, рекомендованих МОН України у 2022-2023
навчальному році
Шановні колеги, якщо зайти за
покликанням, то відразу відкривається інформація про навчальний предмет «Українська
мова». Тому необхідно знайти у переліку навчальний предмет «Технології»
(зверху, дрібним шрифтом) натиснути і відкриється перелік … .
Методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів «Технології», «Трудове навчання» та «Креслення» в 2022/2023 навчальному році
У
2022/2023 навчальному році відповідно до типових освітніх програм для закладів
загальної середньої освіти на вивчення предмета «Технології» у 5 класі
рекомендовано 2 години на тиждень, мінімально допустима кількість – 1 година та
максимально допустима кількість – 3 години на тиждень. На вивчення предмета
«Трудове навчання» у 6 класі відводиться 2 години на тиждень, у 7–9 класах – 1
година на тиждень. Кількість годин на вивчення предмета Технології/Трудове
навчання в 6-9 класах може збільшуватися за рахунок годин варіативної складової
навчальних планів, передбачених на навчальні предмети, факультативи,
індивідуальні заняття та консультації. За рахунок таких годин можливе й
упровадження курсів за вибором технологічного спрямування.
З
2022/2023 навчального року в освітній процес закладів загальної середньої
освіти поетапно, починаючи з п’ятого класу, впроваджується навчальний предмет
«Технології», який цілісно реалізовує вимоги технологічної освітньої галузі
Державного стандарту базової середньої освіти. На основі Державного стандарту
та Типової освітньої програми розроблено чотири модельні навчальні програми для
базового навчального предмета «Технології. 5-6 класи», які мають гриф
Міністерства освіти і науки та розміщені на сайті.
Формування
ключових компетентностей здійснюється через компетентнісний потенціал освітньої
галузі засобом проєктної технології, яка дозволяє вчителю моделювати
різноманітні навчальні ситуації, створювати навчальне середовище для учнів, у
якому розвивати всі наскрізні уміння, притаманні ключовим компетентностям.
Компетентнісний
потенціал технологічної освітньої галузі зазначений в 11 додатку до Державного
стандарту. Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння, як
читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне
та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно
обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати
ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, співпрацювати з іншими
особами.
Навчальний
предмет «Технології» має практико-орієнтовану спрямованість, навчання
відбувається з опорою на освітній досвід учнів, зокрема отриманий на рівні
початкової технологічної освіти, їхні потреби, інтереси, вікові особливості й
індивідуальні можливості. Акцентується увага на мотивації навчання, груповій і
самостійній роботі учнів, взаємодопомозі, дотриманні правил безпечної праці і
санітарно-гігієнічних вимог, доцільному використанні цифрових пристроїв,
електронних освітніх ресурсів тощо.
Створення
освітнього середовища навчання технологій передбачає вихід за межі шкільної
майстерні, класу, інтеграцію навчання на культурологічній основі:
1) узгодження потреб й інтересів учнів,
закладу освіти, місцевої громади;
Навчання
відбувається на основі формувального оцінювання. Оцінюванню підлягають
очікувані результати навчання у формі освітніх продуктів, які учні створюють у
процесі навчальної діяльності.
1) зовнішні освітні продукти –
самостійно знайдені і презентовані факти, сформульовані ідеї, гіпотези,
закономірності, створені вироби, послуги, результати практичних робіт, проєктів
тощо;
Формувальне
і підсумкове оцінювання зорієнтовані на виявлення поступу учнів у досягненні
очікуваних результатів навчання.
Підсумкове
оцінювання здійснюється наприкінці кожного семестру, навчального року, а за
потреби – наприкінці кожного розділу/модуля/проєкта програми. Воно є частиною
формувального оцінювання та відображається у формі якісної і бальної оцінки.
Вивчення
предмета «Трудове навчання» для 6-9 класів здійснюється за навчальною
програмою, затвердженою наказом МОН від 07.06.2017 № 804. Програму розміщено на
офіційному вебсайті Міністерства за посиланням:
http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html
Завданням
учителя є реалізація очікуваних результатів навчально-пізнавальної діяльності
учнів, які виписані таким чином, щоб були спільними для учнів, які навчаються в
класах із поділом на групи і без такого поділу. При цьому шлях досягнення
результатів визначає учитель відповідно до матеріально-технічних можливостей
закладу освіти, інтересів і здібностей учнів, фахової підготовки самого
учителя.
Очікувані
результати мають бути досягнуті на кінець навчального року. Учитель може
планувати поетапне їх досягнення під час виконання окремих проєктів.
Орієнтовний перелік об’єктів проєктно-технологічної діяльності учнів – це
навчальні та творчі проєкти учнів, які можна виконувати за допомогою будь-якої
технології з представлених у змісті програми, із відповідним добором
конструкційних матеріалів, плануванням робіт, необхідних для створення виробу
від творчого задуму до його практичної реалізації.
Перелік
об’єктів проєктно-технологічної діяльності учнів є орієнтовним та може бути
доповнений виробами (проєктами) відповідно до матеріально-технічної бази та
вподобань учнів.
Орієнтовна
кількість проєктів, що освоюються в кожному класі визначена в пояснювальній
записці до навчальної програми.
Важливою
складовою виконання учнівських проєктів є їх публічний захист, на якому учні
доносять інформацію про свою роботу (формування ідеї, процес виготовлення, апробація,
удосконалення, важливість роботи, подальше застосування тощо) доступними для
них засобами (презентація, графічні зображення, усне пояснення тощо). Під час
захисту проєктів інші учні та вчитель ставлять запитання для аргументації
прийняття тих чи інших рішень під час виконання роботи. Неприпустимим є
проєктування та виготовлення виробу тільки для опанування технології.
У
класах, що не поділяються на групи, під час вибору об’єкта
проєктно-технологічної діяльності заплановується не менш як дві основні
технології для рівних можливостей у виборі технологій із технічних та
обслуговуючих видів праці. Крім об’єктів, виготовлення яких передбачає
застосування однієї технології – писанка, гарячі напої тощо.
Під
час планування навчального процесу учитель самостійно формує теми, які учням
необхідно засвоїти, зважаючи на обрані для виготовлення об’єкти проєктування,
визначає і планує необхідну кількість навчальних годин, необхідних учням для
вивчення відповідних процесів з обробки матеріалу тощо. Така академічна свобода
учителя «обмежена» лише запланованими очікуваними результатами
навчально-пізнавальної діяльності учнів, які визначають логіку його підготовки
до навчального року, семестру, розділу чи окремого уроку.
В
умовах воєнного, епідеміологічного стану та інших непередбачуваних ситуаціях
доцільно налагодити дистанційне або змішане навчання. Головним критерієм добору
навчального матеріалу для досягнення очікуваних результатів навчання
технологічної освітньої галузі є збереження здоров’я і безпеки всіх учасників
освітнього процесу. Для збереження психічного й фізичного здоров’я учнів
доцільними є творчі завдання з проєктування і виготовлення корисних й
естетичних виробів; кулінарії; організації побуту (прибирання приміщень, догляд
за особистими речами, кімнатними рослинами і тваринами, прибудинковою
територією тощо). Також важливо забезпечити безпосередню участь учнів і батьків
у формуванні змісту навчання технологій, виконання тих завдань і видів
діяльності, які найбільше цікавлять, забезпечені відповідними матеріалами й
інструментами і які потребують контролю і допомоги батьків.
Учні
повинні чітко розуміти для чого і для кого вони створюють освітні продукти.
Необхідно
пам’ятати про соціалізацію – спрямовувати учнів на створення освітніх
продуктів, які об’єднують, передбачають партнерську взаємодію, спілкування,
взаємодопомогу, турботу про близьких. Це можуть бути спільні проєкти,
благодійні ярмарки, челенджі тощо.
Зустрічі
на цифрових платформах усім класом, групами або по окремо доцільні лише на
певних етапах навчання – проєктування проблеми і теми проєкту, вибору завдань
різного типу й рівня складності, планування навчальної діяльності, розроблення
критеріїв виконання завдань, а також на етапах рефлексії – презентації та
оцінювання результатів навчання.
Інші
технологічні процеси й операції оптимально виконувати самостійно, в
індивідуальному темпі, за якісним навчальним контентом – відеоматеріалами,
інструкціями, технологічними картками або індивідуальними консультаціями
вчителя.
Вивчення
предмета Технології/Трудове навчання рекомендовано здійснювати в навчальних
майстернях. Поділ класів на групи технічних і обслуговуючих видів праці
відбувається за бажанням учнів та здійснюється відповідно до нормативів,
затверджених наказом МОН від 20.02.2002 № 128: за наявності в класі більше ніж
27 учнів для міських шкіл та більше ніж 25 – для сільських. У третьому розділі
санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти, затвердженого
наказом Міністерства охорони здоров’я України 25 вересня 2020 року №2205 зазначено,
що «приміщення навчальних майстерень повинні бути розраховані на 13 – 15
робочих місць». Відповідно до цих норм, рекомендується здійснювати поділ класу
на групи на основі інтересів і можливостей учнів.
Якщо
кількість учнів у класі не дає змоги здійснити поділ на групи, можна
скористатись іншими варіантами формування груп: з паралельних чи наступних
класів; поділ на групи за рахунок варіативної складової навчального плану.
Також згідно з рішеннями місцевих органів виконавчої влади або органів
місцевого самоврядування класи можуть ділитися на групи і при наповнюваності,
меншій від нормативної, за рахунок зекономлених бюджетних асигнувань та
залучення додаткових коштів.
Під
час роботи в навчальній майстерні на кожному уроці потрібно звертати увагу на
дотримання учнями правил безпечної роботи, виробничої санітарії й особистої
гігієни, навчати їх тільки безпечних прийомів роботи, ознайомлювати із заходами
попередження травматизму.
Технології.
10 – 11 класи (рівень стандарту)
Навчання
здійснюється за програмою, затвердженою наказом МОН від 23.10.2017 № 1407, яка
розміщена на офіційному вебсайті Міністерства
(http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalniprogramy.html).
Навчальна
програма «Технології» (рівень стандарту) має модульну структуру і складається з
десяти обов’язково-вибіркових навчальних модулів, із яких учні спільно з
учителем обирають лише три, для вивчення упродовж навчального року (двох):
«Дизайн
предметів інтер’єру»,
«Техніки
декоративно-ужиткового мистецтва»,
«Дизайн
сучасного одягу»,
«Краса
та здоров’я»,
«Кулінарія»,
«Ландшафтний
дизайн»,
«Основи
підприємницької діяльності»,
«Основи
автоматики і робототехніки»,
«Комп’ютерне
проєктування»,
«Креслення».
Навчальний
модуль за своїм змістовим наповненням є логічно завершеним навчальним (творчим)
проєктом, який учні виконують колективно або за іншою формою, визначеною
учителем. Кількість годин на вивчення кожного з трьох обраних модулів учитель
визначає самостійно з урахуванням особливостей проєктної діяльності учнів,
матеріальних можливостей школи тощо.
Технології.
10 – 11 класи (профільний рівень)
чи
за програмами професійного навчання, затвердженими МОН від 23.09.2010 № 904 з
використанням, за потреби, часу навчальної практики у 10 класі.
Здійснення
професійно-технічного навчання в закладах загальної середньої освіти та
міжшкільних навчально-виробничих комбінатах (міжшкільних ресурсних центрах)
можливе і за іншими професіями, за умови дотримання вимог Державних стандартів професійно-технічної
освіти.
У
разі коли кількість годин на опанування професії менша від передбаченої
навчальними планами, рекомендуємо запроваджувати профільні курси та курси за
вибором профорієнтаційного спрямування, які мають відповідний гриф Міністерства.
Змістове
наповнення технологічного профілю також може складатися з декількох курсів за
вибором «Професійні проби». Такі курси освоюються учнями послідовно, а їх
програми повинні мати відповідний гриф МОН.
Курси
за вибором «Професійні проби» можуть освоюватися за рахунок варіативної
складової навчальних планів учнями, які навчаються за будь-яким профілем.
Креслення
У 8
– 11 класах креслення може вивчатися як курс за вибором за навчальною програмою
«Креслення» для закладів загальної середньої освіти (лист ІМЗО від 08.11.2019
р. № 22.1/12-Г-10550), а за наявної технічної можливості – за програмою курсу
за вибором «Професійні проби» для учнів 8 – 11 класів «Технічне креслення на
базі комп’ютерних програм» (лист ІМЗО від 09.06.2020 № 22.1/12-Г-346).
Креслення
вивчається в 7 – 8 класах спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням
предметів технічного (інженерного) циклу. Вивчення предмета здійснюється за
навчальною програмою «Креслення. 7 – 8 класи» (лист ІМЗО від 25.09.2018 №
22.1/12-Г-904).
