понеділок, 2 листопада 2020 р.

ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВ

 


формування екологічних компетентностей учнів 7–11 класів ЗЗСО при опануванні технології ландшафтного дизайну: теоретичні та психологічні аспекти

 

Необхідність формування та розвитку в підростаючого покоління екологічної грамотності обумовлена сучасними проблемами природного середовища, які мають глобальний масштаб, тому одним із стратегічних напрямів освіти України є формування у дітей та молоді високої екологічної культури і екологічного світогляду на принципах міждисциплінарної інтеграції. Ця стратегія відображає зміст низки освітніх державних документів і нормативно-правових актів, а саме: Закону України «Про повну загальну середню освіту», державних стандартів, Концепції «Нова українська школа», яка ґрунтується на досвіді найбільш продуктивних європейських освітніх систем та ін.

Змістове наповнення програм навчальних предметів «Трудове навчання» (5–9 класи) [2] та «Технології» (10–11 класи) [3], відповідно до типових освітніх програм закладів загальної середньої освіти ІІ та ІІІ ступенів, орієнтовано на формування в учнів ключових і предметних компетентностей, які покликані наблизити процес трудового навчання до життєвих потреб учня, його інтересів та природних здібностей.

Окреме місце серед ключових компетентностей посідає компетентність «Екологічна грамотність і здорове життя» – уміння розумно та раціонально користуватися природними ресурсами в рамках сталого розвитку, усвідомлення ролі навколишнього середовища для життя і здоров’я людини, здатність і бажання дотримуватися здорового способу життя [4, с. 12].

Учителі трудового навчання й технологій мають широкі можливості для формування екологічних компетентностей учнів 7–11 класів ЗЗСО при опануванні останніми технології ландшафтного дизайну (7 і 8 класи – 6–9 год; 9 клас – 15–20; 10 або 11клас – 35) [2; 3].

Ландшафтний дизайн – творча діяльність, спрямована на формування штучного середовища з упровадженням заходів щодо озеленення та благоустрою територій, яка забезпечує зв’язок людини і природи, сприяє синтезу природних і штучних елементів середовища [6, с. 51].

Шкільна практика свідчить, що виконання екологічних проектів на уроках трудового навчання та технологій має значний вплив на розвиток екологічної грамотності школярів, оскільки проектно-технологічна діяльність учнів ґрунтується на принципах міжпредметної інтеграції, науково-пізнавальної та пошуково-дослідницької діяльності, практичності, творчого використання навчальних здобутків. Такі проекти є, як правило, колективними, тому у процесі спільної діяльності діти здобувають персональний досвід роботи в команді; формують вміння взаємопідтримки й взаємонавчання; вчаться узгоджувати свої дії зі всіма учасниками, аргументувати свої пропозиції; аналізувати, порівнювати та узагальнювати знайдену інформацію; оперувати фактами; наводити приклади; робити висновки.

Психологи стверджують, що метою екологічної освіти є формування екологічної особистості, для якої взаємодія із середовищем проявляється у таких чотирьох сферах:

–        естетичному освоєнні природних об’єктів;

–        пізнавальній діяльності, яка обумовлена інтересом до навколишнього світу та, як наслідок, задоволенням від самого процесу пізнання;

–        практичній взаємодії з навколишнім світом;

–        участю в природоохоронній та природовідтворювальній діяльності, яка викликана потребою піклування про навколишнє середовище [1].

Одним із варіантів використання проектно-технологічної діяльності учнів під час вивчення навчальних предметів «Трудове навчання» та «Технології» для формування їхніх екологічних компетентностей є опорядження та озеленення пришкільної території засобами ландшафтного дизайну. Під час виконання таких проектів можна використовувати як природні (рослинність, рельєф, водойми, джерела) так і штучні (малі архітектурні форми, фонтани, криниці, бордюри, огорожі, каміння, візуальні комунікації тощо) елементи, які не тільки сприяють очищенню повітря різноманітними способами: механічним (затримують пил) і хімічним (виділяють леткі речовини, знищують бактерії), але завдяки виразності форм і відтінків колориту стимулююче або заспокійливо діють на психіку людини. Через зоровий аналізатор зосереджується увага, розвивається уява. Це необхідно як для відпочинку, так і для творчої роботи. Чітко окреслений приємний силует і завершена форма підтримують душевну рівновагу.

За теорією пластичного мистецтва, горизонтальну лінію вважають заспокійливою, вертикальна надає зростаючої, висхідної динаміки. Похила лінія неспокійна, неурівноважена, створює враження опадання, вона найдинамічніша.

Великий емоційний вплив на людину справляє вода. Різноманітні звуки дзюрчання води позитивно впливають на людину, знижують її стомлюваність [5, с. 154–157].

Результати проектно-технологічної діяльності учнів з опорядження та озеленення пришкільної території засобами ландшафтного дизайну мають багатоаспектне значення:

–        забезпечення безпечних умов для освітнього середовища, створення зони психологічного комфорту;

–        покращення рекреаційних можливостей для учасників навчального процесу;

–        позитивний імідж закладу через покращення естетичного вигляду пришкільної території;

–        висока мотивація учнів щодо соціально-значимої діяльності, формування їх громадянської свідомості;

–        прикладний та профорієнтаційний характер екологічного виховання;

–        моральне задоволення дітей від втілення у життя їхніх ідей та потреб тощо.

Отже, результати проведеного дослідження свідчать, що використання технології ландшафтного дизайну на уроках трудового навчання та технологій уможливлює включення дітей в екологічну діяльність; дозволяє набути досвіду участі у практичних справах; навчає особливостям збереження та покращення стану навколишнього середовища; розвиває екологічно значимі особистісні якості, мислення та ціннісні орієнтації; дозволяє реалізувати бажання та ідеї (має мотивувальний характер), а тому сприяє ефективному формуванню екологічних компетентностей учнів.


 


ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ НАВЧАЛЬНИХ ПРЕДМЕТІВ ТЕХНОЛОГІЧНОГО КОМПОНЕНТУ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ «ТЕХНОЛОГІЇ»

 

Проблеми розвитку навчальних предметів технологічного компоненту освітньої галузі «Технології», у вимогах сьогодення, в Україні та практиці закордонних країн

 

Сьогодні широко проводиться реформування освіти України відповідно до європейський стандартів. Це відображено в низці освітніх державних документів і нормативно-правових актів, а саме: Законі України «Про освіту», Законі України «Про повну загальну середню освіту», державних стандартах, Концепції «Нова українська школа», яка ґрунтується на досвіді найбільш продуктивних європейських освітніх систем та ін. Однак, під час цієї трансформації змісту української освіти зовсім незначна роль відводиться розвитку навчальних предметів технологічного компоненту освітньої галузі «Технології» в ЗЗСО.

Впроваджуючи в систему освіти України творчі надбання найбільш продуктивних європейських освітніх систем, які в основному ґрунтуються на впровадженні інтегрованого та проектного навчання для формування в учнів ключових компетентностей з метою їх реалізації у процесі життєдіяльності, чиновники, що регламентують й узаконюють освітню політику в нашій державі, забули про навчальні предмети, які максимально сприяють формуванню та розвитку ключових (життєвих) компетентностей дітей.

Зміст навчальних програм провідних європейських країн, освітні здобутки яких пропагуються та рекомендуються для використання показує, що технологічна освіта там займає вагоме місце. Так, у фінській державній програмі вона реалізується через три предмети: «Технологія (праця)», «Профорієнтаційне і особистісне консультування», «Домогосподарювання (домашня економіка)»; у німецькій – «Технічна праця», «Обслуговуюча праця», «Домашня економіка» [1, с. 3]. Широке розповсюдження в багатьох країнах Західної Європи отримала система технологічної підготовки школярів у Великобританії. Обов’язковим системоутворюючим інтегративним предметом для державних шкіл було визначено «Технологію», до складу якого входить низка навчальних дисциплін (ремесло, дизайн, технологія; мистецтво та дизайн; інформаційні технології, бізнес та домашня економіка) [3, с. 169]. Розподіл навчальних годин предметів (тижнево), подібних до предмету «Трудове навчання», у навчальних планах шкіл (5–8 класи) інших країн Європи становить: Естонія, «Праця» – 10 год; Іспанія, «Технологія» – 6 год; Литва, «Ручна праця» – 10 год; Португалія, «Технологія» – 7 год та «Проектна діяльність» – 12,5 год тощо [4, с. 15].

А в Україні з початку 90-х років ХХ століття дидактичне й матеріально-технічне забезпечення предметів «Трудове навчання» (5–9 класи) та «Технології» (10–11 класи) практично не оновлювалося. Забезпечення цих навчальних предметів дидактичними засобами, матеріалами та сучасним устаткуванням лягло на плечі добросовісних учителів, які витрачають особисті кошти, або випрошують їх у керівників освітніх закладів чи територіальних громад.

В умовах діючого стандарту відповідно до типових навчальних планів для ЗЗСО на вивчення предмета «Трудове навчання» відводиться: у 5–6 класах – 2 год, у 7–9 класах – 1 год на тиждень, а предмет «Технології» віднесено до обов’язково-вибіркових предметів (за умови обрання – 1,5 години на тиждень у 10–11 класах).

Але ж, ці предмети – інтегративні, єдині які, засобами проектно-технологічної діяльності, дають учням можливість практично апробувати, осмислити та реалізувати освітні надбання здобуті під час вивчення інших навчальних дисциплін й повноцінно розвинути ключові компетентності.

Важливою є також профорієнтаційна роль цих предметів. Так, за даними Державного центру зайнятості Мінсоцполітики України рейтинг найбільш затребуваних професій на внутрішньому ринку праці у 2020 році очолили інженерні спеціальності, а також: «швачка», «слюсар», «монтер», «токар», «тракторист», «муляр», «маляр», «пекар», «бармен», «кухар» [2]. Базові знання з цих професій, а також з професій за напрямами: «дизайн», «робототехніка», «автоматизація» та ін., визначеними пріоритетними іншими рейтингами, учні отримують під час уроків трудового навчання та технологій.

Оскільки сьогодні на ринку праці досить важливим є питання конкурентоспроможності випускника освітнього закладу, то у контексті з профорієнтаційною функцією предметів технологічного компоненту, стає зрозумілою їх значимість для економічного розвитку України. Для того, щоб наша держава не належала до країн «третього світу», за допомогою яких промислово розвинені країни зберігають свої домінуючі позиції, одним із головних завдань закладів освіти повинно стати формування компетентної, технічно і технологічно освіченої особистості, яка має ґрунтовні професійні знання, вміє їх креативно застосовувати на практиці, здатна конструктивно й системно мислити, самостійно приймати адекватні рішення, швидко знаходити потрібну інформацію, має високий рівень творчого розвитку.

четвер, 29 жовтня 2020 р.

Інтегроване навчання - держстандарт

 

https://osvita.ua/school/reform/77040/

 

Інтеграція шкільних предметів не порушить прав вчителів, - МОН

 

Можливість ухвалення школами рішень про вибір предметів або інтегрованих курсів, що передбачена новим Держстандартом базової середньої освіти, не призведе до втрати навчального навантаження або звільнення вчителів.

Про це йдеться у роз’ясненнях Міністерства освіти і науки, що стосуються впровадження нового Держстандарту базової освіти.

У Міносвіти зазначають, що базовий навчальний план, який є частиною Держстандарту, визначає рекомендовану, мінімальну та максимальну кількість навчальних годин за кожною з освітніх галузей.

«Рекомендована кількість годин не утискає жоден із предметів, які були частиною попереднього стандарту. Відповідно до рекомендованої кількості годин, жоден вчитель не втратить навантаження й заробітну плату. Освітню програму закладу освіти ухвалює педагогічна рада, яка зважатиме на те, які вчителі працюють у школі та яким чином можна розподілити навчальні години між ними», – зазначають у МОН.

Також у відомстві звертають увагу на те, що якщо вчительська спільнота школи обере варіант інтеграції, до прикладу, української і зарубіжної літератури або історії України та всесвітньої історії, то кількість годин з кожного із цих предметів не зменшиться, а може навіть і збільшуватись за рахунок перерозподілу годин між галузями.

Окрім того, кожна освітня галузь описана в стандарті через обов’язкові результати навчання, а також для кожної з них визначено компетентнісний потенціал.

«Галузь може викладатись як окремий предмет, як кілька предметів, або ж окремі аспекти кількох галузей можуть бути об’єднані в інтегрований курс. Як окремі предмети, так і інтегровані курси в сукупності мають охопити всі обов’язкові результати навчання», – повідомляють в освітньому відомстві.

Водночас у Міністерстві освіти підкреслюють, що інтеграція шкільних предметів не є обов’язковою.

«Рішення про вибір предметів або інтегрованих курсів приймає заклад освіти, зважаючи на кадровий потенціал школи. Рекомендована кількість навчальних годин, передбачена стандартом для кожної з освітніх галузей, не утискає жоден із предметів, тож його втілення не призведе до звільнення вчителів», - наголосили у Міністерстві освіти і науки.

Як відомо, 30 вересня Кабінет Міністрів ухвалив новий Державний стандарт базової середньої освіти. Документ створює умови для продовження реформи «Нова українська школа» у 5-9-х класах.

вівторок, 6 жовтня 2020 р.

Державний стандарт базової середньої освіти

 Постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р. № 898 затверджено Державний стандарт базової середньої освіти

https://osvita.ua/legislation/Ser_osv/76886/

вівторок, 29 вересня 2020 р.

Учнівські олімпіади

https://osvita.ua/legislation/Ser_osv/76796/


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
 НАКАЗ 
 № 1175 від 24 вересня 2020 року 

Про проведення Всеукраїнських 
учнівських олімпіад і турнірів 
з навчальних предметів 
у 2020/2021 навчальному році 


                Відповідно до Положення про Всеукраїнські учнівські олімпіади, турніри, конкурси з навчальних предметів, конкурси-захисти науково-дослідницьких робіт, олімпіади зі спеціальних дисциплін та конкурси фахової майстерності, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 22 вересня 2011 р. № 1099 (із змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2011 р. за № 1318/20056, наказу Міністерства освіти і науки України від 15.02.2015 № 148 «Про затвердження графіка проведення IV етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з навчальних предметів на 2019-2023 роки» (із змінами), з метою пошуку, підтримки та розвитку творчого потенціалу обдарованої молоді НАКАЗУЮ: 
     1. Структурним підрозділам освіти і науки місцевих органів виконавчої влади, інститутам післядипломної педагогічної освіти забезпечити проведення Всеукраїнських учнівських олімпіад з навчальних предметів (далі - Всеукраїнські учнівські олімпіади) з дотриманням законодавства України в частині запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2: І етап - у жовтні 2020 року, II етап - у листопаді-грудні 2020 року, IIІ етап - у січні-лютому 2021 року. 
        2. Затвердити кількісні склади команд для участі в IV етапі Всеукраїнських учнівських олімпіад з відповідних навчальних предметів у 2020/2021 навчальному році, що додаються. 
        3. Державній науковій установі «Інститут модернізації змісту освіти» (Баженков Є.): 
 1) здійснити організаційно-методичне забезпечення проведення Всеукраїнських учнівських олімпіад та Всеукраїнських учнівських турнірів у 2020/2021 навчальному році; 
 2) забезпечити організацію та координацію проведення IV етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад у 2020/2021 навчальному році згідно з Переліком Всеукраїнських учнівських олімпіад з навчальних предметів у 2020/2021 навчальному році (додаток 1); 
 3) провести фінальні етапи Всеукраїнських учнівських турнірів у 2020/2021 навчальному році згідно з Переліком Всеукраїнських учнівських турнірів у 2020/2021 навчальному році (додаток 2). 
     4. Головному управлінню шкільної освіти директорату шкільної освіти (Кононенко Ю.) забезпечити загальне керівництво Всеукраїнськими учнівськими олімпіадами та Всеукраїнськими учнівськими турнірами у 2020/2021 навчальному році. 
       5. Структурним підрозділам освіти і науки місцевих органів виконавчої влади, інститутам післядипломної педагогічної освіти подати до Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти» (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 36): 
 1) до 12 жовтня 2020 року - пропозиції щодо персонального складу журі фінальних етапів Всеукраїнських учнівських турнірів юних фізиків, хіміків, математиків, винахідників і раціоналізаторів, біологів, правознавців, географів, економістів, інформатиків; 
 2) до 24 листопада 2020 року - пропозиції щодо персонального складу журі IV етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад і фінальних етапів Всеукраїнських учнівських турнірів юних істориків, юних журналістів, юних філософів та релігієзнавців; 
 3) до 05 березня 2021 року - звіти про проведення і завдання IIІ етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад та заявки на участь команд у IV етапі Всеукраїнських учнівських олімпіад у 2020/2021 навчальному році. 
     6. Структурним підрозділам освіти і науки місцевих органів виконавчої влади, інститутам післядипломної педагогічної освіти, де планується проведення IV етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад і фінальних етапів Всеукраїнських учнівських турнірів у 2020/2021 навчальному році (додатки 1, 2), подати до Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти» пропозиції щодо програм і складу оргкомітетів відповідних змагань у строки, зазначені у підпунктах 1, 2 пункту 5 цього наказу. 
         7. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою. 
 Т. в. о. Міністра Сергій Шкарлет

пʼятниця, 25 вересня 2020 р.

Робочі зошити

До уваги учителів трудового навчання! Видавництво "Ранок" до нового навчального року надрукувало робочі зошити з трудового навчання для учнів 5, 6, 7, 8 класів за оновленою програмою. Коротко про робочі зошити: Оновленою навчальною програмою з трудового навчання передбачено, що вся діяльність учнів з виконання проектів має бути занесена до робочого зошита. Зошит з друкованою основою дозволяє робити записи, виконувати зображення з економією часу, а також значно полегшує роботу вчителя з організації навчального процессу та орієнтує учня щодо процесу, вимог та кінцевого результату. Учні дізнаються, як правильно організувати роботу, переглянуть у банку ідей зразки творчих проектів, ознайомляться із зразком виконання проекту та скористаються шаблоном етапів проектування. Зошити розроблені таким чином, що підходять і для хлопчиків і для дівчаток, а також для класів, які не поділяються на групи. Зошити містять шаблони учнівських проектів, зразок учнівського проекту, теоретичний матеріал з основ проектної діяльності та банк об'єктів для творчих проектів на кольоровій вкладці. Робочі зошити можна замовити у видавництві «Ранок» .

Програма курсу та посібник "Соціальне шкільне підприємництво"

Навчальна програма курсу за вибором «Соціальне шкільне підприємництво» для учнів 8–11 класів була схвалена для використання в загальноосвітніх навчальних закладах. Відповідне рішення ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» датоване 25 травня 2020 року. З самою програмою можна ознайомитися тут: http://eef.org.ua/.../Navchalna-programa-SSHP-FSYE-gryf2... Також уже зовсім скоро побачить світ посібник «Соціальне шкільне підприємництво: твій перший стартап» для учнів 8-11 класів. Дана книга вийде за проєктом “Заснування соціальних шкільних підприємств у сільській місцевості та малих містах України для заохочення молоді до соціального підприємництва у Івано-Франківській, Житомирській і Донецькій областях”. Видання міститиме детальну інструкцію для заснування соціальних шкільних підприємств. І бонус. Пропонуємо переглянути запис онлайн-тренінгу «Огляд програми навчального курсу за вибором «Соціальне шкільне підприємництво». Інтеграція СШП в освітній процес». Спікер – Сергій Дятленко - національний радник з питань освіти програми «U-LEAD з Європою», експерт з питань шкільної освіти та децентралізації в освіті. https://www.facebook.com/.../permalink/714791205943507/ Зустрічаємо новий посібник «Соціальне підприємництво: твій перший стартап» Буде цікавим і корисним вчителям, учням і батькам, бо автори - профі Щоб отримати друковані екземпляри посібника потрібно заповнити заявку https://docs.google.com/.../1SAUUtR5MJBkiB7ORAX4P.../edit... Електронну версію можна скачати http://eef.org.ua/.../Sotsialne_pidpryemnytstvo_tviy... Навчальну програму курса за вибором «Соціальне шкільне підприємництво» скачати http://eef.org.ua/.../Navchalna-programa-SSHP-FSYE-gryf2.pdf

Учитель року 2021

14 вересня 2020 року, розпочалась реєстрація учасників всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2021» що триватиме до 4 жовтня. Конкурс проводиться у чотирьох номінаціях: «Українська мова та література», «Математика», «Трудове навчання», «Керівник закладу освіти». Конкурс розпочнеться 1 листопада 2020 року змаганнями зонального туру, переможці якого будуть випробовувати свої сили на регіональному рівні. Три конкурсні випробування першого туру проходитимуть дистанційно. Серед завдань для учасників – вміння організації освітнього процесу в дистанційному режимі, які вони набули під час карантину. У фіналі в кожній номінації змагатимуться 25 вчителів з усіх областей України. Детальніше – в Умовах конкурсу. Етапи конкурсу: реєстрація: 14 вересня – 4 жовтня 2020 року; перший (зональний) тур: 1 – 30 листопада 2020 року; другий (обласний) тур:1 грудня 2020 року – 28 лютого 2021 року; третій тур конкурсу: квітень 2021 року.

четвер, 17 вересня 2020 р.

      З метою реалізації навчально-методичного та технологічного інструментарію в умовах цифровізації освіти; надання освітніх послуг для забезпечення належного рівня сформованості інформаційно-комунікаційної компетентності учителя та розвиток професійної майстерності вчителів трудового навчання та технологій в умовах реалізації Концепції "Нова українська школа" 17 вересня 2020 року у Тернопільському ОКІППО за допомогою онлайн-платформи Meet відбувся тренінг «Хмарні сервіси Google в роботі вчителя ЗЗСО. Classroom як одна з платформ організації дистанційного навчання» для вчителів трудового навчання та технологій закладів ЗСО Тернопільської області. У заході взяли участь 45 учителів. В ході тренінгу педагоги мали можливість поглибити рівень інформаційно-
цифрової компетентності; ознайомитися з особливостями впровадження хмарних сервісів Google для ефективного управління освітнім процесом  у закладі освіти; опанувати основи використання додатків Google для налагодження взаємодії між учасниками освітнього процесу; навчилися налаштувати сервіс Classroom та створення предметних курсів для організації дистанційного навчання у ЗЗСО під час міні лекції та виконання практичних завдань під супроводом методиста ТОКІППО Гордої Г.А.
Методист ТОКІППО Гайда В.Я. зупинився на питаннях
дистанційного навчання в школі: як навчити дитину вчитися. Викладач ТОКІППО Колодійчук О.Я. зупинився на питаннях безпеки роботи дітей в інтернет просторі. Вчитель Козівської ЗОШ І-ІІІ ст Галас Г.М. Поділилася досвідом практичної реалізації платформи Classroom на базі школи, у якій вона працює.