ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВ

 

формування екологічних компетентностей учнів 7–11 класів ЗЗСО при опануванні технології ландшафтного дизайну: теоретичні та психологічні аспекти

 

Необхідність формування та розвитку в підростаючого покоління екологічної грамотності обумовлена сучасними проблемами природного середовища, які мають глобальний масштаб, тому одним із стратегічних напрямів освіти України є формування у дітей та молоді високої екологічної культури і екологічного світогляду на принципах міждисциплінарної інтеграції. Ця стратегія відображає зміст низки освітніх державних документів і нормативно-правових актів, а саме: Закону України «Про повну загальну середню освіту», державних стандартів, Концепції «Нова українська школа», яка ґрунтується на досвіді найбільш продуктивних європейських освітніх систем та ін.

Змістове наповнення програм навчальних предметів «Трудове навчання» (5–9 класи) [2] та «Технології» (10–11 класи) [3], відповідно до типових освітніх програм закладів загальної середньої освіти ІІ та ІІІ ступенів, орієнтовано на формування в учнів ключових і предметних компетентностей, які покликані наблизити процес трудового навчання до життєвих потреб учня, його інтересів та природних здібностей.

Окреме місце серед ключових компетентностей посідає компетентність «Екологічна грамотність і здорове життя» – уміння розумно та раціонально користуватися природними ресурсами в рамках сталого розвитку, усвідомлення ролі навколишнього середовища для життя і здоров’я людини, здатність і бажання дотримуватися здорового способу життя [4, с. 12].

Учителі трудового навчання й технологій мають широкі можливості для формування екологічних компетентностей учнів 7–11 класів ЗЗСО при опануванні останніми технології ландшафтного дизайну (7 і 8 класи – 6–9 год; 9 клас – 15–20; 10 або 11клас – 35) [2; 3].

Ландшафтний дизайн – творча діяльність, спрямована на формування штучного середовища з упровадженням заходів щодо озеленення та благоустрою територій, яка забезпечує зв’язок людини і природи, сприяє синтезу природних і штучних елементів середовища [6, с. 51].

Шкільна практика свідчить, що виконання екологічних проектів на уроках трудового навчання та технологій має значний вплив на розвиток екологічної грамотності школярів, оскільки проектно-технологічна діяльність учнів ґрунтується на принципах міжпредметної інтеграції, науково-пізнавальної та пошуково-дослідницької діяльності, практичності, творчого використання навчальних здобутків. Такі проекти є, як правило, колективними, тому у процесі спільної діяльності діти здобувають персональний досвід роботи в команді; формують вміння взаємопідтримки й взаємонавчання; вчаться узгоджувати свої дії зі всіма учасниками, аргументувати свої пропозиції; аналізувати, порівнювати та узагальнювати знайдену інформацію; оперувати фактами; наводити приклади; робити висновки.

Психологи стверджують, що метою екологічної освіти є формування екологічної особистості, для якої взаємодія із середовищем проявляється у таких чотирьох сферах:

–        естетичному освоєнні природних об’єктів;

–        пізнавальній діяльності, яка обумовлена інтересом до навколишнього світу та, як наслідок, задоволенням від самого процесу пізнання;

–        практичній взаємодії з навколишнім світом;

–        участю в природоохоронній та природовідтворювальній діяльності, яка викликана потребою піклування про навколишнє середовище [1].

Одним із варіантів використання проектно-технологічної діяльності учнів під час вивчення навчальних предметів «Трудове навчання» та «Технології» для формування їхніх екологічних компетентностей є опорядження та озеленення пришкільної території засобами ландшафтного дизайну. Під час виконання таких проектів можна використовувати як природні (рослинність, рельєф, водойми, джерела) так і штучні (малі архітектурні форми, фонтани, криниці, бордюри, огорожі, каміння, візуальні комунікації тощо) елементи, які не тільки сприяють очищенню повітря різноманітними способами: механічним (затримують пил) і хімічним (виділяють леткі речовини, знищують бактерії), але завдяки виразності форм і відтінків колориту стимулююче або заспокійливо діють на психіку людини. Через зоровий аналізатор зосереджується увага, розвивається уява. Це необхідно як для відпочинку, так і для творчої роботи. Чітко окреслений приємний силует і завершена форма підтримують душевну рівновагу.

За теорією пластичного мистецтва, горизонтальну лінію вважають заспокійливою, вертикальна надає зростаючої, висхідної динаміки. Похила лінія неспокійна, неурівноважена, створює враження опадання, вона найдинамічніша.

Великий емоційний вплив на людину справляє вода. Різноманітні звуки дзюрчання води позитивно впливають на людину, знижують її стомлюваність [5, с. 154–157].

Результати проектно-технологічної діяльності учнів з опорядження та озеленення пришкільної території засобами ландшафтного дизайну мають багатоаспектне значення:

–        забезпечення безпечних умов для освітнього середовища, створення зони психологічного комфорту;

–        покращення рекреаційних можливостей для учасників навчального процесу;

–        позитивний імідж закладу через покращення естетичного вигляду пришкільної території;

–        висока мотивація учнів щодо соціально-значимої діяльності, формування їх громадянської свідомості;

–        прикладний та профорієнтаційний характер екологічного виховання;

–        моральне задоволення дітей від втілення у життя їхніх ідей та потреб тощо.

Отже, результати проведеного дослідження свідчать, що використання технології ландшафтного дизайну на уроках трудового навчання та технологій уможливлює включення дітей в екологічну діяльність; дозволяє набути досвіду участі у практичних справах; навчає особливостям збереження та покращення стану навколишнього середовища; розвиває екологічно значимі особистісні якості, мислення та ціннісні орієнтації; дозволяє реалізувати бажання та ідеї (має мотивувальний характер), а тому сприяє ефективному формуванню екологічних компетентностей учнів.