Онлайн-семінар вчителів трудового навчання

28 травня  2020 року з метою ознайомлення вчителів трудового навчання та технологій з особливостями застосування хмарних технологій під час організації

дистанційного навчання учнів закладів загальної середньої освіти відбувся онлайн-семінар вчителів трудового навчання та технологій закладів загальної середньої освіти Тернопільської області «Особливості організації дистанційного

навчання на уроках трудового навчання та технологій з використанням хмарних технологій».

В ході заходу Гайда В. Я., методист Тернопільського ОКІППО зупинився на методичних засадах організації дистанційного навчання з використанням хмарних технологій та особливостях завершення навчального року.

Теоретичні та методичні аспекти використання методики «Перевернутий клас» для трудового

навчання учнів розкрив Колодійчук О.Я., викладач ТОКІППО, кандидат педагогічних наук. Майстер-клас з питань впровадження хмарних технологій в освітній процес під час дистанційного навчання провела Галас Г. М., вчитель трудового навчання та технологій Козівської ЗОШ І-ІІІ ст №1. Учитель детально зупинилася на питанні використання електронної дошки Padlet

як інструменту збору інформації для всіх учасників освітнього процесу та організація дистанційного навчання засобами інтерактивної платформи  Google Classroom.
Переглянути відеозапис онлайн-семінару.

Трудове навчання. Завершення 2019-2020 н.р.

http://osvita.ua/school/73426/?fbclid=IwAR2r06OciK3FsLhNn8AEHnLxJ62t_dpm5WU-0Nt1f3jN2X967ca0-UVi0Us

У МОН розповіли, як оцінити учнів з фізкультури та праці

Виставити учням підсумкові оцінки з фізкультури, трудового навчання та музики учителі можуть за результатами І семестру та з урахуванням оцінок, отриманих до 12 березня.

Про це повідомила в.о. міністра освіти і науки Любомира Мандзій, відповідаючи на запитання вчителів.

За її словами, якщо учні під час карантину виконували завдання з таких предметів, то відповідні результати також слід враховувати.

Також учителям не варто вимагати запису виконання завдань із цих дисциплін, у разі відсутності в учнів технічних можливостей їх виконання.

До питань академічної доброчесності

До питання уникнення проблем і помилок у практиках забезпечення академічної доброчесності

Лист МОН № 1/9-263 від 20.05.20 року

https://osvita.ua/legislation/Vishya_osvita/73710/

Рекомендації учителям

Рекомендую ознайомитися із навчально-методичним посібником «Система роботи учителя трудового навчання на основі використання інформаційно-комунікаційних технологій» (автор Лещук Р. М.).
https://dorobok.edu.vn.ua/article/view/1616

Творчі доробки Петришина О. М.

Рекомендую переглянути творчі напрацювання учителя трудового навчання Петришина О. М.
https://www.youtube.com/channel/UCbWt8kV_pob2Z6WDxAakIOA?view_as=subscriber

Професійний стандарт

Міністерство освіти і науки України

5 травня о 16:36 · 

Міністерство освіти і науки розробило проєкт Професійного стандарту за професіями «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти» та «Вчитель закладу загальної середньої освіти». Документ опубліковано для громадського обговорення

Документ описує основні трудові функції та умови праці вчителів, встановлює єдині вимоги до їхніх загальних та фахових компетентностей відповідно до кваліфікаційної категорії, а також умови допуску до роботи.Опис професійних компетентностей відповідно до кваліфікаційних категорій дозволить вчителям визначати критерії самооцінювання, а також оцінити професійну кваліфікацію вчителя та готовність до професійної діяльності у рамках певної кваліфікаційної категорії для проходження атестації та сертифікації.Під час розроблення Професійного стандарту було здійснено дослідження міжнародного досвіду створення професійних стандартів, проведено онлайн- обговорення документа у фокус-групах учителів початкової та середньої школи.

Зауваження та пропозиції до проєкту приймаються до 20 травня.

Докладніше: bit.ly/35FUUAA

Рекомендую ознайомитися з посібником "Організація дистанційного навчання в школі: методичні рекомендації" 

https://nus.org.ua/wp-content/uploads/2020/05/Metodychni-rekomendatsii-VERTYKAL.pdf

Містить багато цінних порад, рекомендацій та корисних посилань!

Проблеми розвитку життєвих компетентностей учнів

Особливості формування та розвитку життєвої компетентності учнів засобами змістового наповнення предметів технологічного компоненту освітньої галузі «Технології» в контексті ціннісних орієнтирів Української Хартії вільної людини

Прoцеси, якi на сьогодні вiдбуваються в суспiльствi вимагають вiд сучаснoї мoлoдi вмiння будувати взаємини в рiзних ситуаціях, бути економічно мобільними, гнучкими, конкурентоспроможними, адаптованими до мінливих умов життя, готовими до подолання життєвих криз. Усі ці чинники спрямовують освітній простір нашої держави на формування в особистості школяра життєвої компетентності як інтегративної якості, що системно характеризує її реальну здатність: критично oцiнювати, твoрчo сприймати та викoристoвувати матерiальнi й духoвнi надбання світової культури; гармонійно взаємодіяти з інформаційно-технологічним суспільством; мобільно і адекватно реагувати на стрімкий розвиток прогресу та різноманітні життєві ситуації; самоактуалізуватися; самостійно вирішувати життєві проблеми через практичне використання вже набутих знань умінь і навичок; забезпечувати професійне самовизначення, а також здійснювати відбір способів і засобів досягнення певної мети. Тому, одним з найбільш важливих завдань, яке поставлено перед сучасною освітою, є створення умов для самореалізації кожної особистості та розвитку базових побутових, технологічних, економічних, правових, соціокультурних знань вмінь і навичок.

З метою ідентифікації громадян України у сучасному світі ініціативна група «Першого грудня» представила програмні документи заклавши в їх основу декларацію, яка містить базові принципи для об’єднання українського народу, та Хартію вільної людини, яка відтворює ціннісні життєві орієнтири для нашого суспільства. Одним із орієнтирів, у змісті Української Хартії вільної людини, визначено цінність «Бути господарем», де наголошено про необхідність «відновлення стандартів професіоналізму, які катастрофічно деградували майже в кожній сфері» та «позитивного суспільного ставлення до підприємництва як джерела господарчого духу в Україні».

За експертними оцінками, найбільш успішними на ринку праці в найближчій перспективі будуть фахівці, які вміють навчатися впродовж життя, критично мислити, ставити цілі та досягати їх, працювати в команді, спілкуватися в багатокультурному середовищі та володіти іншими сучасними вміннями. Але українська школа не готує до цього.

Спосіб навчання в сучасній українській школі не мотивує дітей до навчання. Матеріал підручників затеоретизований, переобтяжений другорядним фактологічним матеріалом. Учневі недостатньо дати лише знання. Ще важливо навчити користуватися ними. Знання та вміння, взаємопов’язані з ціннісними орієнтирами, формують його життєві компетентності, потрібні для успішної самореалізації у житті, навчанні та праці.

У Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти визначено, що компетентність – набута у процесі навчання інтегрована здатність учня, що складається із знань, умінь, досвіду, цінностей і ставлення, що можуть цілісно реалізовуватися на практиці.

Поняття життєвої компетентності особистості є одним із тих, що засвідчує складне і багатоаспектне явище у системі соціалізації людини, її освіти, навчання та виховання. Життєва компетентність – це багаторівнева категорія, яка формується протягом усієї діяльності особистості, починаючи з сім’ї, взаємовідносин з тими людьми, що знаходяться поруч; проходить етапи соціалізації; набуває життєвого досвіду; освоює ціннісні орієнтири, професійні навички, за допомогою навчання та виховання, а також професійної діяльності, розуміння та творчого використання матеріальних та духовних цінностей суспільства, постійно змінюючи рівень свого розвитку. Показником високого рівня сформованості життєвої компетентності особистості є уміння активно використовувати набуті знання та досвід та адекватно реагувати на стрімкі зміни, що відбуваються.

На сьогодні можна виділити декілька основних підходів щодо визначення сутності життєвої компетентності: соціальний, психологічний, педагогічний. Соціальний підхід визначає життєву компетентність особистості як умову, необхідну для дотримання ними існуючих у суспільстві норм, прав та цінностей. Психологічний підхід визначає життєву компетентність людини як розвинену здатність до самореалізації найважливіших фізичних, психічних та духовних якостей. Педагогічний підхід визначає життєву компетентність особистості як духовно-практичний досвід, який може бути успішно освоєний ними у процесі навчання.

Життєва компетентність школярів є особливим психологопедагогічним явищем, яке має характерні ознаки (рис. 1). Даючи характеристику цим ознакам, необхідно враховувати, що вони:

Рис. 1. Характерні ознаки життєвої компетентності особистості

– постійно змінюються (в залежності від змін, що відбуваються у суспільстві);

– орієнтуються на майбутнє (уміння організовувати свою навчальну діяльність, спираючись на власні можливості);

– мають діяльнісний характер узагальнення умінь у поєднанні з предметними уміннями і знаннями в конкретних ситуаціях;

–       пов’язані з мотивацією на безперервну самоосвітню діяльність.

Як будь-яке утворення, життєва компетентність має свою структуру: 1) знання; 2) уміння й навички (теоретичні знання включають наукові (знання про світ, законів життя, про себе) та життєву мудрість, яка разом з нормами поведінки складає також і практичні знання та вміння й навички); 3) життєтворчі здібності (аналітичні, поведінкові, прогностичні); 4) життєвий досвід (складається з усвідомленого та неусвідомленого індивідуального досвіду й творчого використання й наслідування досвіду інших осіб); 5) життєві досягнення (особисте щастя, соціальний статус, самореалізація) (рис. 2).

Рис. 2. Структура життєвої компетентності

Структура життєвої компетентності особистості пов’язана з її функціями, до яких належать такі:

–                  захисту – захищає від життєвих ризиків і невдач (попереджає негативні події, допомагає пережити їх в разі настання), дозволяє адаптуватися до соціального середовища, складної ситуації;

–                  життєпізнання і самопізнання – допомагає осмислити своє призначення та долю, життєві цілі, сенс життя. Налаштовує на: активне застосовування пізнаного; формування уявлень про життя, особисту діяльність, перспективу; адекватне сприйняття подій і розуміння життєвої ситуації та проблем; критичне оцінювання власних якостей і ресурсів;

–                  передбачення – дає змогу ефективно застосовувати пізнане у прогнозуванні свого життя, передбачати альтернативні цілі і засоби життєдіяльності, діяти та приймати рішення з відповідним часово-просторовим випередженням відносно очікуваних, майбутніх подій;

–                  самовизначення – забезпечує оптимальну атмосферу для визначення власного життєвого шляху, цілей, завдань, а також конкретних методів і засобів щодо їх досягнення;

–                  самореалізації – створює необхідні психологічні умови для самоутвердження в суспільстві та активної участі в його житті;

–                  організації і вдосконалення життєдіяльності – сприяє організації власного життя та забезпечення його ресурсів відповідно до об’єктивних вимог середовища та життєвого проекту; самовдосконаленню (у т. ч. розвитку та корекції особистісних якостей).

В закладах загальної середньої освіти формування життєвої компетентності учнів регламентовано низкою освітніх державних документів і нормативно-правових актів і реалізується через формування ключових компетентностей. Так, у Законі України «Про повну загальну середню освіту» (стаття 3, п. 2) сказано «Система загальної середньої освіти функціонує з метою забезпечення … формування в учнів компетентностей, визначених Законом України «Про освіту» та державними стандартами».

Чинний Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти до ключових компетентностей відносить: уміння вчитися, спілкуватися державною, рідною та іноземними мовами, математичну і базові компетентності в галузі природознавства і техніки, інформаційно-комунікаційну, соціальну, громадянську, загальнокультурну, підприємницьку та здоров’язбережувальну.

Ключові компетентності – ті, яких кожен потребує для особистої реалізації, розвитку, активної громадянської позиції, соціальної інклюзії та працевлаштування і які здатні забезпечити особисту реалізацію та життєвий успіх протягом усього життя.

Формування життєвої компетентності учнів у галузі техніки в основному реалізується під час вивчення навчальних предметів технологічного компоненту освітньої галузі «Технології», а саме «Трудове навчання» (5–9 класи) та «Технології» (10–11 класи) засобами проектно-технологічної діяльності.

З огляду на сутність, характерні ознаки, структуру життєвої компетентності та специфіку технологічної освіти визначено наступні педагогічні умови формування і розвитку цієї компетентності в учнів на уроках навчальних предметів «Трудове навчання» та «Технології»:

–                  створити безпечне освітнє середовище (дотримання правил і норм безпеки життєдіяльності й охорони праці);

–                  надати можливість користуватися сучасними якісними дидактичними засобами та матеріально-технічним оснащенням;

–                  забезпечити проблемно-розвивальним, дослідницьким, інтерактивним навчальним простором (використання інформаційно-комунікаційних технологій, практично орієнтованих і евристичних методів навчання тощо);

–                  ставитися до дитини як до суб’єкту освітнього процесу, дати їй право свободи вибору, самостійності та врахування власної думки під час виконання навчальних завдань;

–                  розвивати в учасників навчального процесу творчість, підприємливість, фінансову грамотність, громадянську відповідальність, а також формувати соціальну активність і екологічну свідомість;

–                  враховувати об’єктивні закономірності психічного розвитку учнів різних вікових категорій;

–                  спрямовувати навчальний процес на позитивний результат;

–                  розглядати знання, навички, вміння школярів не як мету освітньо-виховного процесу, а лише як засоби розвитку особистості, розгортання нею свого внутрішнього потенціалу;

–                  проводити профорієнтаційну роботу;

–                  здійснювати викладання навчальних предметів на високому фаховому рівні.

Висновки. Отже, поданий у дослідженні теоретико-методичний аналіз проблеми формування життєвої компетентності особистості у контексті життєвих орієнтирів Української Хартії вільної людини показав, що ця компетентність є цілісним утворенням, яке становить системну властивість особистості, яка характеризує її здатність розвивати своє життя, успішно діяти в різних життєвих ситуаціях, вирішувати складні життєві питання, і дозволив визначити основні педагогічні умови для здійснення процесу формування життєвої компетентності учнів під час вивчення навчальних предметів технологічного компоненту освітньої галузі «Технології».

Список використаних джерел та літератури

1.                Закон України «Про повну загальну середню освіту» № 463-IX від 16 січня 2020 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20. (дата звернення: 25.03.2020).

2.                Лисогор Л. Життєва компетентність як умова самореалізації особистості. Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. 2013. Випуск 47. С. 143–147. URL: http://library.udpu.org.ua/library_files/psuh_pedagog_probl_silsk_shkolu/47/24.pdf. (дата звернення: 25.03.2020).

3.                Нова українська школа. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/nova-ukrainska-shkola-compressed.pdf. (дата звернення: 25.03.2020).

4.                Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (постанова КМУ №1392 від 23.11.11 року). URL: https://osvita.ua/legislation/Ser_osv/28030/. (дата звернення: 25.03.2020).

5.                Пузіков Д. О. Життєва компетентність особистості: поняття структура, функції. URL: http://ap.uu.edu.ua/article/98. (дата звернення: 23.04.2020).

6.                Савчук Л., Бартків О. Життєва компетентність молодших школярів: сутнісно структурний аналіз. Молодь і ринок. 2015. № 3 (122). С. 106–109.

7.                Українська хартія вільної людини. URL: http://1-12.org.ua/ukrajinska-khartija-vilnoji-liudyny. (дата звернення: 23.04.2020).

Методичні рекомендації 27.04

Методичні рекомендації розроблені відповідно до чинних державних документів і нормативно-правових актів МОН України за матеріалами особистого педагогічного досвіду старшого викладача кафедри теорії й методики викладання навчальних дисциплін, завідувача навчально-методичної лабораторії технологій КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти» к.п.н. Гаврилюк Г. М., а також онлайн нарад (конференцій) науково-методичних працівників закладів післядипломної освіти (за участю представника Інституту педагогіки НАПН України, науковців провідних вузів з технологічної освіти, учителів-новаторів).

Сформовано Гаврилюк Г. М. Редаговано: Гаврилюк Г. М., Колодійчук О. Я.

1. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ, ПРОВЕДЕННЯ Й ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ПРЕДМЕТІВ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ЦИКЛУ В УМОВАХ КАРАНТИНУ

1.1. Календарно-тематичне планування технологічних уроків

У межах академічної автономії, відповідно до частин третьої та четвертої статті 10 Закону України «Про повну загальну середню освіту» питання організації освітнього процесу, виконання освітніх програм, навчальних планів є внутрішніми питаннями кожного закладу загальної середньої освіти, його педагогічної ради та завданням педагогічних працівників.

Із огляду на варіативність організації навчання з використанням технологій дистанційного навчання, Міністерство освіти й науки України рекомендує закладам загальної середньої освіти забезпечити всім учням доступ до навчальних матеріалів та завдань шляхом використання різних засобів обміну інформацією (лист МОН України № 1/9-213 від 16 квітня 2020 року «Щодо проведення підсумкового оцінювання та організованого завершення 2019–2020 навчального року»).

Зрозумілим є те, що в умовах карантину, календарно-тематичне планування, яке було складене учителями навчальних предметів технологічного циклу в докарантинному режимі повинно бути переглянуте. В нього слід внести корективи, доповнення, частково змінити, а можливо й зовсім замінити. При цьому слід урахувати можливості його ефективної реалізації здобувачами освіти в домашніх умовах. А саме: існуючий в дітей компетентнісний досвід для виконання визначених проектно-технологічних завдань; наявність чи відсутність конструкційних матеріалів, інструментів та обладнання для виконання запланованих видів робіт (технологій); особливості безпеки життєдіяльності (можливі травмуючи фактори, що можуть наразити на небезпеку); можливості організації зворотного зв’язку між учасниками освітнього процесу тощо.

Відтак, про внесені корективи у календарно-тематичне планування слід обов’язково повідомити адміністрацію освітнього закладу, довести до відома здобувачів освіти та їхніх батьків.

1.2. Заповнення класних журналів та оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти

Чисельні методичні рекомендації Міністерства освіти й науки України вказують на забезпечення в освітньому закладі академічної свободи педагогічних працівників. Вона відображується у можливості самостійного вибору учителями форм, методів, засобів навчання; технологій дистанційної взаємодії, що прийнятні для певного соціуму; авторських методик; впровадженні перспективного досвіду вчителів-новаторів для ефективної реалізації навчальної програми.

Відпрацьовані години пропонується обраховувати відповідно до навчального навантаження та визначеного розкладу занять. Тому потрібно максимально наблизити розклад занять, як власне й робочий час учителя, до звичайного розкладу, що існував у докарантинний період.

Ведення шкільної документації, а зокрема класних журналів слід відкласти до стабілізації епідеміологічної ситуації. Як зазначено у відповідних нормативних документах, результати оцінювання навчальних досягнень рекомендовано повідомляти учням у такі способи: фіксувати в електронному щоденнику (за наявності), надсилати в індивідуальному порядку шляхом використання одного із засобів зв’язку (електронної пошти, смс-повідомлення, повідомлення в одному з месенджерів, повідомлення по телефону тощо). Оприлюднення списку оцінок для всього класу є неприпустимим.

Учителям рекомендовано створити індивідуальний журнал, у якому, із зазначенням дати, фіксувати лише ті навчальні заняття, які проводились із здобувачами освіти за їх безпосередньою участю. Відмітимо, що за рішенням адміністрації освітнього закладу (у режимі використання технологій дистанційного навчання) у класному журналі на відповідній сторінці предмета можуть бути зафіксовані як тема уроку, так і форми організації роботи з учнями (відео-уроки, он-лайн консультації, скап-конференції, тестування й ін.), а також визначатись зміст домашніх завдань.

Практика організації проектно-технологічного навчання учнів у докарантинний період не передбачала (або визначалась на розсуд учителя) надання здобувачам освіти домашніх завдань, що мали практичний характер. Проте, на теперішній час стало зрозумілим, що в умовах карантину виникла потреба у виконанні саме таких практичних завдань, виконання яких сприятиме не тільки якісній реалізації змісту навчальних програм, а й дозволить забезпечити життєдіяльність родини в обмеженому просторі. Наприклад, це уроки кулінарії, проекти з розділу «Основи побутової діяльності», тематичні вироби до календарних свят й ін. Тому доцільно в цей період давати учням невеликі за змістом, цікаві й посильні у виконанні домашні завдання практичного характеру. У той же час, учителям слід обов’язково інформувати батьків, що виконання усіх учнівських проектів повинно проводитися лише під наглядом дорослих з дотриманнях основних правил охорони праці щодо виконання визначених видів робіт (технологій).

І наостанок, важливо пам’ятати, що якщо з певних об’єктивних причин вчитель не в змозі провести оцінювання – не вартує хвилюватись. Відповідне оцінювання слід відкласти до завершення карантину, зафіксувавши у себе в нотатнику причину (чому це неможливо було зробити в конкретний період часу).

У листі МОН № 1/9-213 від 16.04.2020 року «Щодо проведення підсумкового оцінювання та організованого завершення 2019–2020 навчального року» конкретно вказано на те, що «питання організації освітнього процесу, виконання освітньої програми, навчального плану є внутрішніми питаннями кожного закладу загальної середньої освіти, його педагогічної ради та завданням педагогічних працівників». У цьому державному документі, в контексті річного оцінювання навчальних досягнень учнів вказано наступне:

-                   підсумкове річне оцінювання виставляється з урахуванням результатів оцінювання за перший та другий семестри навчального року (враховуючи результати оцінювання з використанням технологій дистанційного навчання за другий семестр);

-                   під час організації освітнього процесу з використанням дистанційних технологій навчання в умовах карантину підсумкове оцінювання (тематичне, семестрове та річне) може здійснюватися віддалено, із використанням цифрових технологій для всіх здобувачів освіти, незалежно від форми, за якою вони здобувають освіту (очної (денної та вечірньої), заочної, дистанційної, мережевої, сімейної (домашньої), екстернатної, педагогічного патронажу);

-                   підсумкова оцінка за семестр виставляється з урахуванням результатів поточного, тематичного оцінювання, оцінювання різних видів мовленнєвої діяльності, отриманих учнями під час дистанційного навчання та до його початку.

1.3. Шляхи реалізації творчих проектів

Трансформація календарного планування в умовах карантину передбачає й інші, спрощені підходи до організації проектно-технологічної діяльності здобувачів освіти вдома.

Обираючи теми творчих проектів та вироби, що виготовлятимуть діти, учитель повинен звертати увагу на наступне:

-                   об’єкт проектування необхідно обирати з урахуванням: принципу здоров’язбереження, запобігаючи емоційному, ментальному та фізичному перевантаженню учнів; набутих ними компетентностей та реального матеріально-технологічного забезпечення;

-                   перед початком виконання творчих проектів діти повинні бути ознайомленні з критеріями їх оцінювання та формами презентації проміжних та кінцевого результатів практичної діяльності.

Учителю необхідно з’ясувати перелік матеріалів та інструментів, які можуть бути доступними для учнів вдома. Це можна виконати у зручний спосіб – шляхом їх опитування чи анкетування.

У разі потреби доцільно замінити знайомі учням конструкційні матеріали (деревину, метал, пластик й ін.) на альтернативні, доступні у побуті матеріали, а саме:

-                     прищіпки для білизни; бамбукові шпажки; китайські палички для їжі; палички від морозива, кави; сірники, зубочистки, олівці, тощо;

-             дріт, цвяхи, шурупи, магніти, монети, ключі, столові прибори; консервні банки;

-                     текстильні й неткані матеріали, нитки, мотузки;

-                 пластикова тара, пластикові кришечки від пляшок, СD-диски, ґудзики чи іншу фурнітуру;

-                     папір, картон, гофрокартон;

-                     скляні невеличкі баночки, пляшечки, ємності;

-                     насіння, крупи та інші природні матеріали;

-                     клей й т. п.

Слід також звернути увагу на найбільш розповсюджені інструменти, які майже у кожного є вдома: голка, ножиці, ніж, шило, викрутка, пасатижі, молоток.

Орієнтовні напрями виконання проектних робіт можуть бути наступними:

1. «Корисне пристосування для дому» (учні, ураховуючи потреби сім’ї, відшукують проблему, що спонукає їх до роботи).

Вироби, що можуть виготовляти учні у межах представленого напряму: різноманітні органайзери для кухні, для ванної кімнати, для гаража; лотки для вирощування зелені на підвіконні (зокрема, з пластикових ємностей); вішак з мотузки; тримач для рулонних матеріалів (паперових рушників, фольги, стрейчевої плівки); вироби з картонних упаковок (у т. ч. будиночок для домашніх тварин); різноманітні підставки з прищіпок; підставки для столових приборів з консервних банок; підставки для олівців, серветниці з компак-дисків; фоторамки з олівців, шпажок; декоративні свічники; тримач для зубних щіток й ін. цікаві та корисні у побуті вироби.

2. «Фірмова страва моєї родини» (учні, порадившись із батьками, виготовляють найулюбленішу сімейну страву та згодом презентують її у визначений спосіб).

Кулінарні вироби можна розмежовувати за певними тематичними напрямами: салати, холодні закуски, печеня, кондитерські та хлібобулочні вироби (десерти, тістечка, пироги, торти й ін.).

Слід відмітити, що вироби представленого тематичного напряму з великим задоволенням виготовляють як дівчатка, так і хлопчики.

3. «Родинний оберег» (такий напрям тематичних проектів єднатиме родину, охоплюватиме цікаві історичні факти як з її минулого, так і сьогочасного життя, торкатиметься звичаїв й традицій нашого народу).

Вироби, що можуть виготовляти учні у межах представленого напряму: вишиті картини, панно, рушники; вазон, горщик для «родинного» дерева чи квітки (з пластикової ємності, жерстяної чи скляної банки, пляшки (з декоруванням)); підвісний оберег на стелю з пластикових кришок, соломинок для коктейлів, мотузки; килимок з кришечок перед вхідними дверима; англійська булавка (велика) з дроту;  підкова-оберег, віничок-оберег, декоративне віяло-оберег й ін.; грошове дерево з монет, дроту й т.п.

4. «Технологічна родзинка для натхнення» (цікавий напрямок, що дозволить прикрасити інтер’єр оселі. Виготовлені вироби не тільки підніматимуть настрій та надихатимуть при спогляданні на них, а й виконуватимуть певну утилітарну функцію).

Вироби, що можуть виготовляти учні у межах представленого напряму: інтер’єрні прикраси; макети архітектурних споруд та елементи ландшафтного дизайну; діючі моделі та макети транспортних засобів (з пляшок, паличок, прищіпок, банок, пачок на гумовому рушії чи аеродвигуні з повітряної кульки, колеса – з кришечок, шпульок тощо); іграшкові меблі (з прищіпок, пачок); годівнички (з упакувань); 3-D окуляри віртуальної реальності; корпус годинника; світильники, свічники, абажури; міні-гриль (міні-мангал, похідна піч) з жерстяної банки; дитячі іграшки й ін.

5. «Мій надійний помічник» (цікавий напрямок проектно-технологічної діяльності, що дозволить виготовити корисні вироби для особистих потреб чи у подарунок близьким людям).

Вироби, що можуть виготовляти учні у межах представленого напряму: футляри, скриньки для дрібних речей з підручних матеріалів; писачок для розписування пасхальних писанок воском; тримач для навушників; органайзер для LEGO-конструктора; дошка для нарізки; підставки чи органайзери для канцелярії; підставки для гаджетів; підвіска для зарядки мобільного телефону; рухома карта зоряного неба з коробки та компакт-диску; робот-тримач з магнітом для дрібних металевих деталей й ін.

І ще один цікавий тематичний напрям дистанційних творчих проектів, що може виконуватись під гаслом: «Нове життя старим речам». Учням пропонується віднайти вдома певний предмет, якому необхідно надати нові властивості, покращити його конструкцію чи навіть відреставрувати.

Отже, вказані напрямки не тільки будуть мотивуючим до праці чинником і дозволять здобувачам освіти цікаво проводити час виконуючи уроки технологічного циклу вдома, а й сприятимуть іміджу навчальних предметів технологічного компоненту в сім’ї. Таким чином проектно-технологічна діяльність не тільки формуватиме та розвиватиме компетентнісний потенціал дітей, але й покращуватиме життєдіяльність родини в цілому.

1.4. Поради щодо організації дистанційного навчання при обмежених можливостях застосування Інтернет-ресурсів в освітній діяльності

Нажаль, у окремих освітніх закладах (а особливо це стосується закладів, що розташовані в сільській місцевості) існують обмежені можливості щодо застосування Інтернет-ресурсів. Нижче наведено узагальнені поради щодо роботи зі здобувачами освіти в таких умовах.

Педагогічним працівникам слід проводити навчання, опитування та поточне оцінювання учнів у асинхронному режимі, оскільки учні можуть отримувати інформацію та виконувати завдання у різний час. Здебільшого це можливо здійснити лише засобами телефонного зв’язку.

Учням рекомендується виконувати письмову складову творчих проектів у текстових редакторах (Word та ін.) чи у робочих зошитах (у т. ч. у зошитах із друкованою основою «Творчий проект» (автори Г.М.Гаврилюк, Т.В.Стрижова)) та надсилати (передавати) вчителю виконані завдання (у т. ч. виготовлені вироби ) засобами поштового зв’язку, або у інший спосіб.

Доречними при обмежених можливостях застосування Інтернет-ресурсів в освітній діяльності може бути й наступні рекомендації:

1) встановити біля шкіл інформаційні стенди (дошки), на яких можна розмістити необхідну для навчання учнів інформацію (про що повідомити їх засобами телефонного зв’язку);

2) дозволити варіативність у виборі проектів учнями класу, тобто самостійно обирати вироби та технологічні операції відповідно до навчальних програм і можливостей (окремі учні мають устаткування та умови в яких під наглядом батьків можуть виготовляти вироби засобами більш складних технологій (швейне обладнання, «домашні майстерні» тощо)). А учні, які не мають такої можливості можуть виконувати проекти за допомогою наступних технологій:

–                   5–6 класи: обробки текстильних матеріалів ручним способом, виготовлення аплікації (з текстильних та природних матеріалів), плетіння (лозоплетіння, соломоплетіння тощо), виготовлення виробів у техніці «макраме», виготовлення ляльки-мотанки, обробки дроту, виготовлення вишитих виробів початковими, лічильними та декоративними швами, виготовлення виробів з бісеру, ліплення, ниткографії, виготовлення писанок, ажурного випилювання, приготування їжі, вирощування кімнатних рослин, а також проекти з розділу «Технологія побутової діяльності та самообслуговування»;

–                   7–9 класи: електротехнічних робіт, виготовлення в’язаних виробів, виготовлення вишитих виробів (мережки, гладь, хрестик), виготовлення штучних квітів, виготовлення виробів з бісеру, виготовлення виробів зі шкіри, виготовлення швейних виробів ручним способом, оздоблення одягу, приготування їжі, а також проекти з розділу «Технологія побутової діяльності та самообслуговування». З огляду на те, що з технічних видів праці вибір простих у виконанні технологій незначний і виконати більшість з них в домашніх умовах без відповідного обладнання та матеріального забезпечення неможливо – дозволити використовувати технології з програм для 5–6 класів, однак із застосуванням відповідних для 7–9 класів основних методів проектування.

У 10–11 класах можна пропонувати для виконання будь-який із запропонованих 10 модулів, однак доцільно змістити акцент з практичного (технологічного) на інформаційно-пошуковий, дослідницький характер проектів.

2. ПОРАДИ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ПРОВЕДЕННЯ УРОКІВ У ДИСТАНЦІЙНОМУ РЕЖИМІ

Питання організації та проведення уроків у дистанційному режимі є на порядку денному. Оскільки сучасне суспільство ще не мало досвіду життєдіяльності в умовах пандемії, яка призвела до тривалого карантинного режиму й обмеження рухової активності людей. Міністерством освіти й науки України надано наступні методичні рекомендації щодо організації дистанційного навчання в освітніх закладах (лист МОН України № 1/9-213 від 16 квітня 2020 року «Щодо проведення підсумкового оцінювання та організованого завершення 2019–2020 навчального року»). Розглянемо їх.

У синхронному режимі учні можуть:

·                     виконувати тести на платформах Googleclassroom, Naurok, Moodle тощо за вибором вчителя та з урахуванням можливостей учня;

·                     виконувати письмові роботи, у тому числі диктанти, із використанням відеоінструментів Skype, Zoom тощо;

·                     брати участь в усних формах контролю (усний переказ, читання напам’ять вірша та прозових текстів, презентація та захист проєктів тощо) із використанням відеоінструментів Skype, Zoom індивідуально або в групах;

·                     брати участь в онлайн-семінарах та онлайн-форумах із використанням відеоінструментів Skype, Zoom або в чатах на платформах дистанційного навчання (наприклад, Moodle) у закритих групах Facebook та ін.;

·                     виконувати інші завдання, запропоновані учителем.

В асинхронному режимі учні можуть:

·                     виконувати завдання на одній з платформ (Googleclassroom, Naurok, Moodle та ін. за вибором вчителя);

·                     виконувати письмові роботи у текстових редакторах (Word та ін.) або у зошитах та надсилати вчителю файли з виконаними завданнями електронною поштою, в один із месенджерів (Viber, WhatsApp, Facebook тощо) або іншими засобами поштового зв’язку (за відсутністю технічних засобів навчання або доступу до мережі Інтернет);

·                     писати диктанти з використанням аудіо або відеозаписів, створених та надісланих вчителем;

·                     знімати на відео або записувати аудіо усних відповідей та надсилати файли вчителю засобами електронного зв’язку;

·                     виконувати інші завдання, запропоновані учителем.

Отже, якими формами, методами та ресурсами для організації дистанційного навчання користуватися – вирішують виключно навчальні заклади та педагоги, як беруть участь у цьому процесі.

Нами досліджено й систематизовано деякі цікаві онлайн-застосунки, які можуть використовувати педагоги-технологи у власній професійній діяльності, зокрема й при організації дистанційного навчання. Розглянемо їх детальніше.

2.1. Створення віртуальних класів

Одним із найперших кроків у дистанційному навчанні, що значною мірою оптимізуватиме освітній процес, є створення віртуальних класів. Вони дають можливість не лише згрупувати здобувачів освіти, а й координувати, моніторити й оцінювати їх навчальну діяльність.

Для створення віртуальних класів найпростішими та досить розповсюдженими є ГуглКлас (Classroom) та віртуальний клас ClassDoJo.

- ГуглКлас (Classroom  https://classroom.google.com) це безкоштовний інструмент від кампанії GOOGLE (Google Apps for Education), призначений спеціально для освітніх цілей. До такого віртуального класу можна додати до 250 користувачів, серед яких можуть бути не лише організатор та учні, але і їх батьки та інші вчителі. Платформа має простий інтерфейс, який підтримує українську мову, що дозволяє дуже швидко розібратися у принципах використання цього інструменту як педагогам, так і учням та їх батькам.

Відмітимо, що учитель може створити віртуальні класи для кожного класу, в якому він працює. Також інструмент ГуглКлас дозволяє створювати різні завдання як для всього класу, так і для окремих груп; швидко здійснювати контроль за їх виконанням та оцінювати їх.

Необхідно звернути увагу, що користувачі ГуглКласу повинні мати власний обліковий запис Гугл (власний акаунт), на який зазвичай вводяться вікові обмеження. Користувачі з України повинні досягнути 13-річного віку. Для можливості користуватися цим сервісом користувачам молодше 13 років, необхідно звернути увагу їх батьків на те, що вони повинні допомогти створити такий обліковий запис і здійснювати контроль та керувати цим записом за допомогою додатку Family Link (https://families.google.com/intl/ru/familylink/).

- ClassDoJo (https://www.classdojo.com/uk-ua/?redirect=true) є безкоштовним веб-інструментом, представленим підрозділом Ed-tech компанії Y Combinator для організації віддаленої взаємодії в класному колективі між учнями, педагогами та батьками. Платформа є гейміфікованою і спрямована в цілому на вікові групи дошкільної та початкової ланки навчання. Але її з успіхом можна використовувати і у більш старших класах. ClassDoJo дозволяє учителю організувати повноцінний дистанційний навчальний процес зі зворотнім зв’язком між усіма учасниками, контролюванням виконання завдань, обміном мультимедійним контентом та ін.

Для залучення дітей до навчання з використанням цього інструменту, необхідно обов’язково отримати згоду батьків та залучитися їх підтримкою в плані контролю використання ґаджетів та Інтернету. Приєднання учасників здійснюється за згенерованим QR-кодом, лінком або запрошенням, які передаються учаснику будь-яким шляхом (електронна пошта, SMS-, MMS-, Viber-повідомлення, паперовий варіант та ін).

2.2. Проведення он-лайн зустрічей (уроки, лекції, вебінари, індивідуальне й групове консультування та інші форми взаємодії зі здобувачами освіти)

Зворотній зв’язок зі здобувачами освіти обов’язковий, адже «живе спілкування», хоча й у он-лайн режимі, є зручним, цікавим й продуктивним інструментом професійної діяльності вчителя. Організувати подібні зустрічі вчитель може за допомогою різних інструментів. На сьогодні одними з розповсюджених платформ для дистанційного спілкування є такі:

- Google Hangouts (https://hangouts.google.com) є умовно безкоштовним інструментом для організації відеоконференц-зв’язку, який надає кампанія GOOGLE.  Він дозволяє проводити он-лайн відеозустрічі з невеликою групою активних учасників до 10 осіб (учитель + 9 учнів), тривалість яких є необмеженою. Додатковими можливостями є демонстрація робочого столу та додатків, що на ньому відкриті для учасників сеансу; обмін текстовими повідомленнями у чаті; можливість підключення  Google Drive  та інших інтегрованих додатків. Також можна здійснити відеозапис зустрічі та організувати он-лайн трансляції заходу в мережі засобами відеохостингу YouTube, редагувати запис трансляції безпосередньо у браузері після її закінчення і використовувати цей запис у подальшому навчальному процесі. Умовою використання цього інструменту є наявність облікового запису користувача GOOGLE, аналогічно як і користувачів ГуглКласу з усіма вказаними вимогами. 

- Zoom (https://zoom.us) – умовно безкоштовна платформа, що надає послуги віддаленого конференц-зв’язку. У системі є можливість використовувати вбудований чат, здійснювати демонстрацію екрану комп’ютера або мобільного пристрою, а це дає можливість використовувати власні презентації, мультимедійний контент чи роботу запущених програм. Також можливо здійснювати запис відеозустрічі з подальшим збереженням на локальному комп’ютері чи у хмарних сховищах. При використанні безкоштовного варіанту, платформа дозволяє об’єднати у відеоконференції одночасно до 100 учасників, але встановлюється обмежений ліміт часу проведення заходу – до 40 хвилин. Цих можливостей цілком і повністю вистачає для організації онлайн-відео-уроків у класі з будь-якою кількістю учнів та, навіть, проведення  батьківських зборів.

Для організації відеозустрічі необхідно виконати попередню реєстрацію на офіційному сайті. Це можна зробити, пройшовши весь шлях, або використавши дані облікового запису користувача GOOGLE чи соціальної мережі Facebook та встановити на комп’ютер або мобільний пристрій застосунок «Клиент конференций Zoom». Його можна завантажити з офіційного сайту або з Play Маркету для мобільних пристроїв. Для учнів достатньо встановити сам застосунок «Клиент конференций Zoom». Отримавши запрошення, у якому міститься дата, час проведення, посилання, ідентифікатор конференції та пароль (за потреби), учні  переходять за посиланням або вводять ідентифікатор, пароль (за потреби) і своє ім’я у відповідні поля програми й отримують доступ до зустрічі.

Запрошення генерується автоматично на сайті платформи під час організації конференції, а шляхи передачі цього запрошення оговорюються з учнями та їх батьками заздалегідь.

2.3. Віртуальна інтерактивна дошка Padlet

Padlet (https://padlet.com) є інструментом, що являє собою віртуальну дошку, на якій можна розмістити будь-який контент і використовувати його у навчальній діяльності. Цей контент може змінювати і розміщувати як адміністратор дошки, так і користувач (залежить від налаштувань дошки). Застосунок має інтуїтивно зрозумілий інтерфейс, який легко опанувати. В процесі роботи в одному обліковому записі користувача може бути створено декілька дошок на різну тематику, за допомогою яких можна організувати проектну діяльність здобувачів освіти, виконання ними індивідуальних завдань чи просто концентрації інформації з різної тематики в одному місці.

Для використання цього інструменту, як учителю так і учням, потрібно створити обліковий запис. При його створенні можна використати повний варіант проходження процедури або ж використати дані облікового запису користувача GOOGLE чи Microsoft. Приєднатися до створеної дошки можна за допомогою її лінка (посилання), який повідомляється іншому користувачеві у визначений спосіб. Учні також можуть створити власну дошку, до якої приєднати учителя та своїх товаришів, створивши таким чином Padlet-сферу класу. Інформація з цих дошок може бути опублікована у ГуглКласі, а також у соціальніх мережах Фейсбук та Твітер

2.4. Он-лайн сервіс для інтерактивного опитування учнів Mentimeter

Застосунок Mentimeter (https://www.mentimeter.com) – умовно безкоштовний, англомовний ресурс з інтуїтивно зрозумілим інтерфейсом, який надається однойменною шведською кампанією Mentimeter. Дозволяє створювати  інтерактивні презентації з інтеграцією опитування для учнів і відразу отримувати зворотній зв’язок з ними у вигляді відповідей.  Підходить для організації рефлексії, мозкового штурму та інших прийомів під час проведення занять. Цей інструмент також можна використовувати під час проведення виховних заходів чи віддалених онлайн-уроків.

Має можливість імпортувати презентацію, створену раніше за допомогою програми PowerPoint чи застосунку GoogleSlides, додавши до неї можливості Mentimeter. Але ця функція передбачена лише для платного варіанту використання.

Для використання цього застосунку необхідно пройти реєстрацію, заповнивши вказані необхідні поля або скористатися обліковими записами користувача GOOGLE чи соціальної мережі Facebook. Учасники опитування приєднуються за посиланням і кодом, які демонструються у верхній частині екрану під час презентації, або за допомогою цього ж посилання чи згенерованого QR-коду. Посилання чи QR-код передається учасникам у заздалегідь визначений спосіб і є активним у безкоштовній версії впродовж двох днів.

2.5. Онлайн сервіс Kahoot для створення вікторин, дидактичних ігор і тестів

Kahoot (https://kahoot.com) – умовно безкоштовний англомовний онлайн-cервіс навчального призначення для створення інтерактивних ігор, вікторин, опитувальників за певною темою. Цей ресурс дозволяє залучити учнів до онлайн-змагання та одразу побачити результати кожного з них. У справжню цікаву гру може перетворитися процес рефлексії чи обговорення якогось питання з використанням інструменту Kahoot.

Для створення контенту за допомогою Kahoot, необхідно пройти реєстрацію, обравши запропоновані ролі та використавши дані облікового запису користувача GOOGLE чи Microsoft. Скористатися створеним контентом учні можуть перейшовши за посиланням https://kahoot.it. На цій сторінці треба ввести код гри, який генерується автоматично і передається учасникам та продовжити.

Приємною новиною для користувачів навчальних он-лайн сервісів є те, що деякі з них відкривають можливість безкоштовного використання їх повного функціоналу на час карантину, пов’язаного з розповсюдженням COVID-19. Такою, для прикладу, є платформа Kahoot.

Отож, вибір інструментів для організації дистанційної взаємодії з учнями під час карантину залежить із одного боку від компетентнісного досвіду учасників освітньої діяльності, а з іншого – технічних можливостей Інтернету та електронних пристроїв, які вони використовують.

КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ, НА ЯКИХ МОЖНА ЗНАЙТИ

ЦІКАВІ ЗАСТОСУНКИ ДЛЯ РОБОТИ З УЧНЯМИ:

1. https://teachfromhome.google/intl/uk/ (Все про інструменти Google для навчання з інструкціями)

2. http://marinakurvits.com/37_veb_servisov_dla_uchitel%D0%B0/ (Огляд 37 різних веб-ресурсів, які учитель може використовувати в своїй роботі)

3. https://rubryka.com/article/distance-learning/ (Вчителі різних предметів діляться досвідом роботи з різними веб-застосунками в умовах карантину)

4. https://naurok.com.ua/post/organizaciya-distanciyno-roboti-pid-chas-karantinu (Докладна інструкція з використання онлайн-тестів на освітній платформі «На Урок». Просто! Швидко! Ефективно!)

5. https://coggle.it/diagram/XkG5hVdi1FDqvM4t/t/інтернет-сервіси-у-роботі-вчителя (Інтелектуальна карта з дібраним переліком великої кількості Інтернет-сервісів, які можуть бути використані учителем для організації навчальної діяльності)

6. https://nz.ua (Портал «Нові знання» Складова всеукраїнського проекту «КУРС: Освіта» Дає можливість налагодити ефективний зв’язок між усіма учасниками освітнього процесу)

7. http://mon-covid19.info (Оперативна інформація МОН України щодо роботи в умовах карантину)

Для републікації тексту методичних рекомендацій потрібно отримати безпосередній дозвіл автора Гаврилюк Г. М.