Наказ МОЗ України (щодо вакцинації проти СOVID-19)

 

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАКАЗ

 

№ 380 від 25 лютого 2022 року

 

Про зупинення дії наказу Міністерства охорони здоров’я України від 04 жовтня 2021 року № 2153

 

Відповідно до статті 10 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я», статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», пункту 8 Положення про Міністерство охорони здоров’я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 267 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 року № 90) НАКАЗУЮ:

1. Зупинити дію наказу Міністерства охорони здоров’я України від 04 жовтня 2021 року № 2153 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним щепленням», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 07 жовтня 2021 року за № 1306/36928, до завершення воєнного стану в Україні.

2. Директорату громадського здоров’я та профілактики захворюваності (Поворозник І. В.) забезпечити подання цього наказу в установленому законодавством порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра охорони здоров’я України - головного державного санітарного лікаря Кузіна І. В.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

 

Міністр                                                              В. Ляшко

Перелік ресурсів щодо організації освітнього процесу з трудового навчання (технологій) в закладах ЗЗСО із застосуванням технологій дистанційного навчання

 

ПЕРЕЛІК РЕСУРСІВ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ З трудового навчання (технологій) В ЗАКЛАДАХ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ТЕХНОЛОГІЙ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

Із огляду на варіативність організації освітнього процесу з використанням технологій дистанційного навчання, Міністерство освіти й науки України рекомендує ЗЗСО забезпечити всім учням доступ до навчальних матеріалів та завдань шляхом використання різних засобів обміну інформацією. Однак, слід зазначити, що педагоги мають використовувати мінімальну кількість онлайн-сервісів, у яких учням потрібно створювати облікові записи.

Під час організації освітнього процесу із використанням технологій дистанційного навчання доцільно поєднати синхронний та асинхронний режими проведення занять.

Організація та проведення уроків трудового навчання та технологій у дистанційному режимі може здійснюватися:

а) у синхронному режимі учні можуть:

–   виконувати тести на платформах Google Classroom, Naurok, Moodle тощо за вибором вчителя та з урахуванням можливостей учня;

–   виконувати письмові завдання із використанням відеоінструментів Skype, Zoom, Meet, Teams тощо;

–   брати участь в усних формах контролю (презентація та захист проєктів тощо) із використанням відеоінструментів Skype, Zoom, Meet, Teams індивідуально або в групах;

–   брати участь в онлайн-семінарах та онлайн-форумах із використанням відеоінструментів Skype, Zoom або в чатах на платформах дистанційного навчання (наприклад, Moodle) у закритих групах Facebook, Viber та ін.;

–   виконувати інші завдання, запропоновані учителем.

б) в асинхронному режимі учні можуть:

–   виконувати завдання на одній з платформ (Google Classroom, Naurok, Moodle та ін. за вибором вчителя);

–   виконувати письмові роботи у текстових редакторах (Word та ін.) або у зошитах та надсилати вчителю файли з виконаними завданнями електронною поштою, в один із месенджерів (Viber, WhatsApp, Facebook тощо) або іншими засобами зв’язку (зокрема поштового, за відсутністю технічних засобів навчання або доступу до мережі Інтернет);

–   знімати на відео (процес виготовлення виробу) або записувати аудіо усних відповідей та надсилати файли вчителю засобами електронного зв’язку.

Отже, якими формами, методами та ресурсами для організації дистанційного навчання користуватися – вирішують виключно навчальні заклади та педагоги, як беруть участь у цьому процесі.

Нами досліджено й систематизовано деякі цікаві онлайн-застосунки, які можуть використовувати педагоги-технологи у власній професійній діяльності, зокрема й при організації дистанційного навчання. Розглянемо їх детальніше.

Створення віртуальних класів

Одним із найперших кроків у дистанційному навчанні, що значною мірою оптимізуватиме освітній процес, є створення віртуальних класів. Вони дають можливість не лише згрупувати здобувачів освіти, а й координувати, моніторити й оцінювати їх навчальну діяльність.

Для створення віртуальних класів найпростішими та досить розповсюдженими є ГуглКлас (Classroom) та віртуальний клас ClassDoJo.

 – Classroom (ГуглКлас, https://classroom.google.com) це безкоштовний інструмент від кампанії GOOGLE (Google Workspace призначений спеціально для освітніх цілей. Зазначений сервіс економить час учителю, спрощує організацію навчального процесу та налагоджує ефективне спілкування з учнями. До такого віртуального класу можна додати до 250 користувачів, серед яких можуть бути не лише організатор та учні, але і їх батьки та інші вчителі. Платформа має простий інтерфейс, який підтримує українську мову, що дозволяє дуже швидко розібратися у принципах використання цього інструменту як педагогам, так і учням та їх батькам.

Відмітимо, що учитель може створити віртуальні класи для кожного класу, в якому він працює. Також інструмент ГуглКлас дозволяє створювати різні завдання як для всього класу, так і для окремих груп; швидко здійснювати контроль за їх виконанням та оцінювати їх.

Необхідно звернути увагу, що користувачі ГуглКласу повинні мати власний обліковий запис Гугл (власний акаунт), на який зазвичай вводяться вікові обмеження. Користувачі з України повинні досягнути 13-річного віку. Для можливості користуватися цим сервісом користувачам молодше 13 років, необхідно звернути увагу їх батьків на те, що вони повинні допомогти створити такий обліковий запис і здійснювати контроль та керувати цим записом за допомогою додатку Family Link (https://families.google.com/intl/ru/familylink/).

 – ClassDoJo (https://www.classdojo.com/uk-ua/?redirect=true) є безкоштовним веб-інструментом, представленим підрозділом Ed-tech компанії Y Combinator для організації віддаленої взаємодії в класному колективі між учнями, педагогами та батьками. Платформа є гейміфікованою і спрямована в цілому на вікові групи дошкільної та початкової ланки навчання. Але її з успіхом можна використовувати і у більш старших класах. ClassDoJo дозволяє учителю організувати повноцінний дистанційний навчальний процес зі зворотнім зв’язком між усіма учасниками, контролюванням виконання завдань, обміном мультимедійним контентом та ін.

Для залучення дітей до навчання з використанням цього інструменту, необхідно обов’язково отримати згоду батьків та залучитися їх підтримкою в плані контролю використання ґаджетів та Інтернету. Приєднання учасників здійснюється за згенерованим QR-кодом, лінком або запрошенням, які передаються учаснику будь-яким шляхом (електронна пошта, SMS-, MMS-, Viber-повідомлення, паперовий варіант та ін).

 

Проведення онлайн зустрічей (уроки, лекції, вебінари, індивідуальне й групове консультування та інші форми взаємодії зі здобувачами освіти)

Зворотній зв’язок зі здобувачами освіти обов’язковий, адже «живе спілкування», хоча й у он-лайн режимі, є зручним, цікавим й продуктивним інструментом професійної діяльності вчителя. Організувати подібні зустрічі вчитель може за допомогою різних інструментів. На сьогодні одними з розповсюджених платформ для дистанційного спілкування є такі:

 – Google Meet є умовно безкоштовним інструментом для організації відеоконференц-зв’язку, який надає кампанія GOOGLE. Він дозволяє проводити он-лайн відеозустрічі тривалість яких є необмеженою. Додатковими можливостями є демонстрація робочого столу та додатків, що на ньому відкриті для учасників сеансу; обмін текстовими повідомленнями у чаті; можливість підключення Google Jambord та інших інтегрованих додатків. Також можна здійснити відеозапис зустрічі та організувати он-лайн трансляції заходу в мережі засобами відеохостингу YouTube, редагувати запис трансляції безпосередньо у браузері після її закінчення і використовувати цей запис у подальшому навчальному процесі. Умовою використання цього інструменту є наявність облікового запису користувача GOOGLE, аналогічно як і користувачів ГуглКласу з усіма вказаними вимогами.

 – Zoom (https://zoom.us) – умовно безкоштовна платформа, що надає послуги віддаленого конференц-зв’язку. У системі є можливість використовувати вбудований чат, здійснювати демонстрацію екрану комп’ютера або мобільного пристрою, а це дає можливість використовувати власні презентації, мультимедійний контент чи роботу запущених програм. Також можливо здійснювати запис відеозустрічі з подальшим збереженням на локальному комп’ютері чи у хмарних сховищах. При використанні безкоштовного варіанту, платформа дозволяє об’єднати у відеоконференції одночасно до 100 учасників, але встановлюється обмежений ліміт часу проведення заходу – до 40 хвилин. Цих можливостей цілком і повністю вистачає для організації онлайн-відео-уроків у класі з будь-якою кількістю учнів та, навіть, проведення батьківських зборів.

Для організації відеозустрічі необхідно виконати попередню реєстрацію на офіційному сайті. Це можна зробити, пройшовши весь шлях, або використавши дані облікового запису користувача GOOGLE чи соціальної мережі Facebook та встановити на комп’ютер або мобільний пристрій застосунок «Клієнт конференцій Zoom». Його можна завантажити з офіційного сайту або з Play Маркету для мобільних пристроїв. Для учнів достатньо встановити сам застосунок «Клієнт конференцій Zoom». Отримавши запрошення, у якому міститься дата, час проведення, посилання, ідентифікатор конференції та пароль (за потреби), учні переходять за посиланням або вводять ідентифікатор, пароль (за потреби) і своє ім’я у відповідні поля програми й отримують доступ до зустрічі.

Запрошення генерується автоматично на сайті платформи під час організації конференції, а шляхи передачі цього запрошення оговорюються з учнями та їх батьками заздалегідь.

Віртуальна інтерактивна дошка Padlet

Padlet (https://padlet.com) є інструментом, що являє собою віртуальну дошку, на якій можна розмістити будь-який контент і використовувати його у навчальній діяльності. Цей контент може змінювати і розміщувати як адміністратор дошки, так і користувач (залежно від налаштувань дошки). Застосунок має зрозумілий інтерфейс, який легко опанувати. В процесі роботи в одному обліковому записі користувача може бути створено декілька дошок на різну тематику, за допомогою яких можна організувати проєктну діяльність здобувачів освіти, виконання ними індивідуальних завдань чи просто концентрації інформації з різної тематики в одному місці.

Віртуальна дошка Padlet доступна для роботи на різноманітних пристроях (комп’ютер, ноутбук, планшет, смартфон тощо).

Для використання цього інструменту, як учителю так і учням, потрібно створити обліковий запис. При його створенні можна використати повний варіант проходження процедури або ж використати дані облікового запису користувача GOOGLE чи Microsoft. Приєднатися до створеної дошки можна за допомогою її лінка (посилання), який повідомляється іншому користувачеві у визначений спосіб. Учні також можуть створити власну дошку, до якої приєднати учителя та своїх товаришів, створивши таким чином Padlet-сферу класу. Інформація з цих дошок може бути опублікована у ГуглКласі, а також у соціальніх мережах Фейсбук та Твіттер

 

Онлайн сервіс для інтерактивного опитування учнів Mentimeter

Застосунок Mentimeter (https://www.mentimeter.com) – умовно безкоштовний, англомовний ресурс з інтуїтивно зрозумілим інтерфейсом, який надається однойменною шведською кампанією Mentimeter. Дозволяє створювати інтерактивні презентації з інтеграцією опитування для учнів і відразу отримувати зворотній зв’язок з ними у вигляді відповідей. Підходить для організації рефлексії, мозкового штурму та інших прийомів під час проведення занять. Цей інструмент також можна використовувати під час проведення виховних заходів чи віддалених онлайн-уроків.

Має можливість імпортувати презентацію, створену раніше за допомогою програми PowerPoint чи застосунку GoogleSlides, додавши до неї можливості Mentimeter. Але ця функція передбачена лише для платного варіанту використання.

Для використання цього застосунку необхідно пройти реєстрацію, заповнивши вказані необхідні поля або скористатися обліковими записами користувача GOOGLE чи соціальної мережі Facebook. Учасники опитування приєднуються за посиланням і кодом, які демонструються у верхній частині екрану під час презентації, або за допомогою цього ж посилання чи згенерованого QR-коду. Посилання чи QR-код передається учасникам у заздалегідь визначений спосіб і є активним у безкоштовній версії впродовж двох днів.

 

Онлайн сервіс Kahoot для створення вікторин, дидактичних ігор і тестів

Kahoot (https://kahoot.com) – умовно безкоштовний англомовний онлайн-cервіс навчального призначення для створення інтерактивних ігор, вікторин, опитувальників за певною темою. Цей ресурс дозволяє залучити учнів до онлайн-змагання та одразу побачити результати кожного з них. У справжню цікаву гру може перетворитися процес рефлексії чи обговорення якогось питання з використанням інструменту Kahoot.

Для створення контенту за допомогою Kahoot, необхідно пройти реєстрацію, обравши запропоновані ролі та використавши дані облікового запису користувача GOOGLE чи Microsoft. Скористатися створеним контентом учні можуть перейшовши за посиланням https://kahoot.it. На цій сторінці треба ввести код гри, який генерується автоматично і передається учасникам та продовжити.

Приємною новиною для користувачів навчальних онлайн сервісів є те, що деякі з них відкривають можливість безкоштовного використання їх повного функціоналу на час карантину, пов’язаного з розповсюдженням COVID-19. Такою, для прикладу, є платформа Kahoot.

 

Ресурси для створення відеоуроків:

–       freescreenrecording.com (https://cutt.ly/uhuK1n9);

–       додаток Google Meet для користувачів пакету G Suite for Education (https://cutt.ly/yhuLy5o);

–       Zoom (https://cutt.ly/BhuLs1Y);

–       розширення Loom для Chrome (https://cutt.ly/4htrY2o);

–       відеоформат Power Point (https://cutt.ly/IhiS1EJ);

–      озвучення презентації (https://cutt.ly/RhiDJtR);

 

Ресурси для скорочення URL-адреси та посилань:

          −      https://cutt.ly/uk;

          −      https://bitly.com/;

          −      https://tinyurl.com/

          −      http://bit.do/

 

Ресурси для створення інфографіки, ребусів:

          −      Canva (https://www.canva.com/);

          −      Ребус №1 (http://rebus1.com/);

 

Отож, вибір інструментів для організації дистанційної взаємодії з учнями під час карантину залежить із одного боку від компетентнісного досвіду учасників освітньої діяльності, а з іншого – технічних можливостей Інтернету та електронних пристроїв, які вони використовують.

Методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів технологічного компоненту освітньої галузі «Технології» в умовах дистанційного навчання

 Методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів технологічного компоненту освітньої галузі «Технології» в умовах дистанційного навчання

 Дистанційне навчання слід здійснювати відповідно до Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти (далі – Положення), затвердженого наказом МОН від 08 вересня 2020 року № 1115, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 вересня 2020 року за № 941/35224, МОН, яке набрало чинності 16 жовтня 2020 року. Відповідно до цього Положення МОН надало рекомендації закладам загальної середньої освіти щодо організації освітнього процесу під час дистанційного навчання (лист МОН України № 1/9-609 від 02.11.2020 року «Щодо організації дистанційного навчання» – https://osvita.ua/legislation/Ser_osv/77298/). Під час організації дистанційного навчання доцільно користуватися посібником МОН «Організація дистанційного навчання в школі: методичні рекомендації» (https://rada.info/upload/users_files/41919831/4c6d4edbb7e057a3ecea236cc72d989d.pdf), а також матеріалами публікацій «Як зробити онлайн-навчання цікавим та ефективним» (https://nus.org.ua/articles/yak-zrobyty-onlajn-navchannya-tsikavym-ta-efektyvnym/); «Тривалість навчального заняття під час дистанційного формату лишається незмінною – роз’яснення МОН» (11.01.2021 р. – https://mon.gov.ua/ua/news/trivalist-navchalnogo-zanyattya-pid-chas-distancijnogo-formatu-lishayetsya-nezminnoyu-rozyasnennya-mon) та ін.

Завданням вчителя трудового навчання (технологій) під час дистанційного навчання є створення умов для досягнення здобувачами освіти очікуваних результатів навчально-пізнавальної діяльності. При цьому шлях досягнення результатів визначає учитель відповідно до: матеріально-технічних можливостей закладу освіти; матеріально-технічних можливостей учнів, їхніх інтересів і здібностей; фахової підготовки самого учителя; побажань батьків учнів; особливостей регіону тощо.

Зрозумілим є те, що в умовах дистанційної форми навчання необхідно внести корективи в календарно-тематичне планування. При цьому слід урахувати можливості його ефективної реалізації здобувачами освіти в домашніх умовах. А саме: наявний в дітей компетентнісний потенціал для виконання визначених завдань під час проєктно-технологічної діяльності; наявність чи відсутність конструкційних матеріалів, інструментів та обладнання для виконання запланованих видів робіт; особливості безпеки життєдіяльності (можливі травмуючи фактори); можливості організації зворотного зв’язку між учасниками освітнього процесу тощо.

Трансформація календарного планування в умовах дистанційного навчання також передбачає спрощені підходи до організації проєктно-технологічної діяльності здобувачів освіти вдома (поза межами закладу освіти). Обираючи теми творчих проєктів та об’єкти праці для дітей, учитель повинен дотримуватися принципів здоров’язбереження, щоб не нанести прямої або опосередкованої шкоди здоров’ю учнів, а зокрема – запобігти емоційному, ментальному та фізичному перевантаженню учнів. Також, перед початком виконання творчих проєктів, необхідно укласти критерії оцінювання навчальних досягнень учнів (враховуючи всі особливості дистанційного навчання) ознайомити з ними здобувачів освіти та їхніх батьків, а також повідомити про дедлайни та форми презентації проміжних та кінцевого результатів практичної діяльності.

Відтак, про внесені корективи у календарно-тематичне планування слід обов’язково повідомити адміністрацію освітнього закладу, довести до відома здобувачів освіти та їхніх батьків.

В умовах дистанційного навчання виникає потреба у виконанні таких практичних завдань, виконання яких сприятиме не тільки якісній реалізації змісту навчальних програм, а й дозволить забезпечити життєдіяльність родини в обмеженому просторі. Наприклад: уроки кулінарії, проєкти з розділу «Основи побутової діяльності», тематичні вироби до календарних свят і т. п. Тому учням доцільно давати невеликі за змістом, цікаві й посильні для виконання завдання практичного характеру. У той же час, учителям слід обов’язково інформувати батьків про те, що виконання усіх учнівських проєктів (творчих завдань) повинно проводитися лише під наглядом дорослих з дотриманнях всіх правил безпеки праці під час виконання визначених видів робіт (застосування технологій обробки матеріалів).

Насамперед учителю необхідно з’ясувати перелік матеріалів та інструментів, які можуть бути доступними для учнів вдома. Це можна здійснити шляхом усного опитування чи анкетування здобувачів освіти та їхніх батьків.

У разі потреби доцільно замінити традиційно використовувані учнями під час офлайн навчання конструкційні матеріали (тканину, деревину, метал, пластик й ін.) на альтернативні, доступні у побуті матеріали, а саме:

–   прищіпки для білизни; бамбукові шпажки; китайські палички для їжі; палички від морозива, кави; сірники, зубочистки, олівці, тощо;

–    дріт, цвяхи, шурупи, магніти, монети, ключі, столові прибори; консервні банки;

–    бувші у використанні текстильні й неткані матеріали, нитки, мотузки;

–   пластикова тара, пластикові кришечки від пляшок, СD-диски, ґудзики чи іншу фурнітуру;

–    папір, картон, гофрокартон;

–   невеличкі скляні баночки, пляшечки, ємності;

–   корінці, галузки, насіння, крупи та інші природні матеріали й т. п.;

Слід також звернути увагу на найбільш розповсюджені інструменти, які майже у кожного є вдома: голка, ножиці, ніж, шило, викрутка, пасатижі, молоток.

 

Орієнтовні напрями учнівських проєктів:

1. «Корисне пристосування для дому» (учні, ураховуючи потреби сім’ї, відшукують проблему, що спонукає їх до роботи).

Вироби, що можуть виготовляти учні у межах представленого напряму: різноманітні органайзери для кухні, ванної кімнати, гаража; лотки для вирощування зелені на підвіконні (зокрема, з пластикових ємностей); вішак з мотузки; тримач для рулонних матеріалів (паперових рушників, фольги, стрейчевої плівки); вироби з картонних упаковок (у т. ч. будиночок для домашніх тварин); різноманітні підставки з прищіпок; підставки для столових приборів з консервних банок; підставки для олівців, серветниці з компакт-дисків; фоторамки з олівців, шпажок; декоративні свічники; тримач для зубних щіток й ін. цікаві та корисні у побуті вироби.

2. «Фірмова страва моєї родини» (учні, порадившись із батьками, виготовляють найулюбленішу сімейну страву та згодом презентують її у визначений спосіб).

Кулінарні вироби можна розмежовувати за певними тематичними напрямами: салати, холодні закуски, печеня, кондитерські та хлібобулочні вироби (десерти, тістечка, пироги, торти й ін.).

Слід відмітити, що вироби представленого тематичного напряму з великим задоволенням виготовляють як дівчатка, так і хлопчики.

3. «Родинний оберег» (такий напрям тематичних проєктів єднатиме родину, охоплюватиме цікаві історичні факти як з її минулого, так і сьогочасного життя, торкатиметься звичаїв й традицій нашого народу).

Вироби, що можуть виготовляти учні у межах представленого напряму: вишиті картини, панно, рушники; вазон, горщик для «родинного» дерева чи квітки (з пластикової ємності, жерстяної чи скляної банки, пляшки (з декоруванням)); підвісний оберег на стелю з пластикових кришок, соломинок для коктейлів, мотузки; килимок з кришечок перед вхідними дверима; англійська булавка (велика) з дроту; підкова-оберег, віничок-оберег, декоративне віяло-оберег й ін.; грошове дерево з монет, дроту й т.п.

4. «Технологічна родзинка для натхнення» (цікавий напрямок, що дозволить прикрасити інтер’єр оселі. Виготовлені вироби не тільки підніматимуть настрій та надихатимуть при спогляданні на них, а й виконуватимуть певну утилітарну функцію).

Вироби, що можуть виготовляти учні у межах представленого напряму: інтер’єрні прикраси; макети архітектурних споруд та елементи ландшафтного дизайну; діючі моделі та макети транспортних засобів (з пляшок, паличок, прищіпок, банок, пачок на гумовому рушії чи аеродвигуні з повітряної кульки, колеса – з кришечок, шпульок тощо); іграшкові меблі (з прищіпок, пачок); годівнички (з упакувань); 3-D окуляри віртуальної реальності; корпус годинника; світильники, свічники, абажури; міні-гриль (міні-мангал, похідна піч) з жерстяної банки; дитячі іграшки й ін.

5. «Мій надійний помічник» (цікавий напрямок проєктно-технологічної діяльності, що дозволить виготовити корисні вироби для особистих потреб чи у подарунок близьким людям).

Вироби, що можуть виготовляти учні у межах представленого напряму: футляри, скриньки для дрібних речей з підручних матеріалів; писачок для розписування пасхальних писанок воском; тримач для навушників; органайзер для LEGO-конструктора; дошка для нарізки; підставки чи органайзери для канцелярії; підставки для гаджетів; підвіска для зарядки мобільного телефону; рухома карта зоряного неба з коробки та компакт-диску; робот-тримач з магнітом для дрібних металевих деталей й ін.

6. «Нове життя старим речам». Учням пропонується віднайти вдома певний предмет, якому необхідно надати нові властивості, покращити його конструкцію чи навіть відреставрувати.

На нашу думку, вказані напрямки не тільки будуть мотивуючим до праці чинником і дозволять здобувачам освіти цікаво проводити час виконуючи уроки технологічного циклу вдома, а й сприятимуть іміджу навчальних предметів технологічного компоненту в сім’ї. Таким чином проєктно-технологічна діяльність не тільки формуватиме та розвиватиме компетентнісний потенціал дітей, але й покращуватиме життєдіяльність родини в цілому.

 

Із огляду на варіативність організації навчання з використанням технологій дистанційного навчання, Міністерство освіти й науки України рекомендує ЗЗСО забезпечити всім учням доступ до навчальних матеріалів та завдань шляхом використання різних засобів обміну інформацією.

На жаль, у окремих освітніх закладах (а особливо це стосується закладів, що розташовані в сільській місцевості) існують обмежені можливості щодо застосування Інтернет-ресурсів. Нижче наведено узагальнені поради щодо роботи зі здобувачами освіти в таких умовах:

–                   педагогічним працівникам доцільно проводити навчання, опитування та поточне оцінювання учнів у асинхронному режимі, оскільки тоді учні можуть отримувати інформацію та виконувати завдання у зручний для них час. Інколи це можливо здійснити лише засобами телефонного зв’язку.

–                   учням рекомендується виконувати письмову складову творчих проєктів у текстових редакторах (наприклад, Word) чи у робочих зошитах та надсилати (передавати) вчителю виконані завдання (у т. ч. виготовлені вироби) у різний спосіб (зокрема, створені електронні документи, а також фотознімки (фотофіксацію) зошитів, виробів надсилати на адресу електронної скриньки вчителя, або у Viber, Messenger тощо).

Доречними при обмежених можливостях застосування Інтернет-ресурсів в освітній діяльності може бути й наступні рекомендації:

1) для здобувачів освіти, які не мають доступу до мережі Інтернет, але мають комп’ютерну техніку, інформацію з ресурсу даних вчителя можна розповсюджувати на електронних носіях (флеш-пам’ять («флешки»), карти-пам’яті, оптичні диски CD, DVD, Blu-ray Disc тощо);

2) для здобувачів освіти, які не мають ні доступу до мережі Інтернет, ні комп’ютерного забезпечення необхідно розробити дидактичне забезпечення (у необхідній кількості) на паперових носіях;

3) встановити біля шкіл інформаційні стенди (дошки), на яких розмістити необхідну для навчання учнів інформацію (про що повідомити їх засобами телефонного зв’язку);

4) дозволити варіативність у виборі проєктів учнями класу, тобто самостійно обирати вироби та технологічні операції відповідно до навчальних програм і можливостей (окремі учні мають устаткування та умови в яких під наглядом батьків можуть виготовляти вироби засобами більш складних технологій (швейне обладнання, «домашні майстерні» тощо)). А учні, які не мають такої можливості можуть виконувати проєкти за допомогою наступних технологій:

–                  5–6 класи: обробки текстильних матеріалів ручним способом, виготовлення аплікації (з текстильних та природних матеріалів), плетіння (лозоплетіння, соломоплетіння тощо), виготовлення виробів у техніці «макраме», виготовлення ляльки-мотанки, обробки дроту, виготовлення вишитих виробів початковими, лічильними та декоративними швами, виготовлення виробів з бісеру, ліплення, ниткографії, виготовлення писанок, ажурного випилювання, приготування їжі, вирощування кімнатних рослин, а також проєкти з розділу «Технологія побутової діяльності та самообслуговування»;

–                  7–9 класи: електротехнічних робіт, виготовлення в’язаних виробів, виготовлення вишитих виробів (мережки, гладь, хрестик), виготовлення штучних квітів, виготовлення виробів з бісеру, виготовлення виробів зі шкіри, виготовлення швейних виробів ручним способом, оздоблення одягу, приготування їжі, а також проєкти з розділу «Технологія побутової діяльності та самообслуговування». З огляду на те, що з технічних видів праці вибір простих у виконанні технологій незначний і виконати більшість з них в домашніх умовах без відповідного обладнання та матеріального забезпечення неможливо – дозволити використовувати технології з програм для 5–6 класів, однак із застосуванням відповідних для 7–9 класів основних методів проєктування;

–                  у 10–11 класах можна пропонувати для виконання будь-який із запропонованих 10 модулів, однак доцільно змістити акцент з практичного (технологічного) на інформаційно-пошуковий, дослідницький характер проєктів.

 Щодо організації освітнього процесу в умовах дистанційного навчання для вчителів навчальних предметів технологічного компоненту освітньої галузі «Технології» багато інформації є на сайтах різних груп у соціальній мережі Фейсбук, зокрема: «Трудове навчання в українській школі», «Трудове, технології, дизайн, творчість» та ін.

 Методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів технологічного компоненту освітньої галузі «Технології» в умовах дистанційного навчання розроблені відповідно до чинних державних документів і нормативно-правових актів МОН України. Вони ґрунтуються на матеріалах онлайн конференцій (нарад) різних рівнів за участю науково-методичних працівників закладів післядипломної освіти, представників Інституту педагогіки НАПН України, ІМЗО, науковців провідних ВНЗ з підготовки вчителів технологій (трудового навчання), учителів-новаторів, а також на матеріалах особистого педагогічного досвіду старшого викладача кафедри теорії й методики викладання навчальних дисциплін, завідувача навчально-методичної лабораторії технологій КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти» канд. пед. наук Гаврилюк Г. М. та доцента кафедри змісту і методик навчальних предметів канд. пед. наук Колодійчука О. Я.

Укладачі: Галина Гаврилюк, Олег Колодійчук.

 

11 березня 2022 року.

ДІЇ ПІД ЧАС ПОЖЕЖІ В ПРИМІЩЕННІ

 

Пожежна безпека

Дії під час пожежі в приміщенні

Будь-яка пожежа починається із загорання, яке інколи може ліквідувати одна людина, якщо має відповідні навички та знає правила поведінки під час пожежі. Тому, у разі виникнення пожежі необхідно заздалегідь знати: де і які засоби пожежогасіння розміщуються та як ними користуватися.

Якщо виникла пожежа – рахунок часу йде на секунди.

 У випадку, якщо пожежа застала вас у приміщенні:

–                    у всіх випадках, якщо ви в змозі, зателефонуйте «101» і викличте пожежну команду;

–                    ні в якому разі не панікуйте;

–                    у першу чергу (по можливості) вимкніть електрику та перекрийте газ;

–                    найкраще, протягом перших 15–20 секунд, вибіжіть із будівлі на відкрите місце (під час перебування на першому поверсі);

–                    якщо з’явився запах диму і він просочується крізь щілини біля дверей, то до дверей приміщення повзіть підлогою під хмарою диму, але не відчиняйте двері відразу (якщо ви спали і прокинулись від шуму пожежі і запаху диму, не сідайте в ліжку, а скотіться з нього прямо на підлогу);

–                    спокійно поясніть всім присутнім ситуацію та план дій, дайте їм команду пригнутися або лягти;

–                    обережно доторкніться до дверей тильною стороною долоні;

–                    якщо двері не гарячі: обережно відчиніть їх та швидко виходьте (переконайтеся, що з приміщення вийшли всі). Після того як вийшли – зачиніть їх та поповзом пересувайтесь до виходу із приміщення. Обов’язково зачиняйте за собою всі двері, які будуть в приміщенні по ходу вашого пересування;

–                    якщо двері гарячі:

                                     а)   не відчиняйте їх – дим та полум’я не дозволять вам вийти;

                                    б)   щільно закрийте двері, а всі щілини і отвори заткніть будь-якою тканиною (бажано зволоженою), щоб уникнути подальшого проникнення диму. Повертайтесь поповзом у глибину приміщення і приймайте заходи до порятунку;

                                     в)   присядьте та глибоко вдихніть повітря, а після цього – розкрийте вікно, висуньтеся та спробуйте покликати за допомогою (кричіть «Допоможіть, пожежа!»);

                                     г)    якщо ви не в змозі розкрити вікно, розбийте віконне скло твердим предметом;

                                    д)   якщо немає змоги залишити швидко приміщення – негайно займіть безпечне місце: отвори дверей, кути, утворені внутрішніми стінами будівлі, під несучими колонами, біля внутрішньої капітальної стіни (найчастіше завалюються зовнішні стіни будинків). Головна небезпека від падіння внутрішніх некапітальних стін, стель, люстр, картин. Потрібно сховатись під стіл, у шафу, під ліжко і закрити обличчя руками; триматись на певній відстані від вікон і скляних перегородок, від важких предметів, які можуть перекинутися. За необхідності – укрити дітей собою;

–                    якщо загорівся ваш одяг, падайте на землю і перевертайтесь, щоб збити полум’я;

–                    людину, на якій горить одяг, зваліть на землю та накиньте (не накриваючи голови) будь-яку ковдру чи покривало (бажано зволожену) і щільно притисніть до тіла, за необхідності, викличте медичну допомогу. Якщо немає чим обгорнути, катайте людину, притискаючи місцями, що горять до землі;

–                    зверніть увагу, що під час пожежі заборонено користуватися ліфтами;

–                    якщо ви знаходитесь у висотному будинку: не біжіть вниз крізь вогнище; користуйтеся можливістю врятуватися на даху будівлі (особливо, якщо дах плаский); використовуйте пожежну драбину;

–                    не рекомендовано ховатися у приміщеннях без вікон (підсобних приміщеннях, туалетах тощо);

–                    під час пожежі остерігайтеся (!): паніки та тисняви; високої температури; задимленості та загазованості; обвалу конструкцій будівель і споруд; вибухів технологічного обладнання і приладів; падіння обгорілих дерев і провалів.

 

Список використаних джерел

1.                Дії у разі виникнення пожежі. https://don.kyivcity.gov.ua/content/dii-u-razi-vynyknennya-pozhezhi.html

2.                Що робити при пожежі? https://kyivcity.gov.ua/bezpeka_ta_pravoporiadok/pam_yatky/shcho_robyty_pry_pozhezhi/

3.                Брошури по ЦЗ – порядок дій у разі виникнення надзвичайних або нестандартних ситуацій https://vseosvita.ua/library/brosuri-po-cz-poradok-dij-u-razi-viniknenna-nadzvicajnih-abo-nestandartnih-situacij-186510.html