Про оплату праці

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

№ 1/3370-22 від 07 березня 2022 року

Керівникам департаментів (управлінь) освіти і науки обласних, Київської міської державних (військово-цивільних) адміністрацій

Керівникам закладів фахової передвищої, вищої освіти

Про оплату праці працівників закладів освіти під час призупинення навчання

Шановні колеги!

З метою убезпечення всіх учасників освітнього процесу МОН направлено листа № 1/3277-22 від 25.02.2022 керівникам департаментів (управлінь) освіти і науки обласних, Київської міської державних адміністрацій і керівникам закладів професійної, фахової передвищої та вищої освіти з рекомендацією щодо припинення освітнього процесу в усіх закладах освіти та оголошення канікул.

Оплата праці працівників закладів освіти під час оголошених канікул здійснюється у відповідності до норм чинного законодавства.

Згідно з пунктами 78,89 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15.04.1993 № 102 (зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.05.1993 р. за № 56), у випадку, коли в окремі дні заняття не проводяться з незалежних від учителя (викладача) причин, оплата його праці здійснюється з розрахунку заробітної плати, встановленої при тарифікації, за умови, що вчитель (викладач) виконує іншу організаційно-педагогічну роботу. За відсутності такої роботи час простою оплачується в порядку і розмірах, визначених Кодексом законів про працю.

Водночас наголошуємо, що відповідно до пункту 8.3.3 Галузевої Угоди між Міністерством освіти і науки України та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2021-2025 роки (Мінекономіки зареєстровано Галузеву угоду 18.06.2021 за № 12) сторони рекомендують керівникам установ та закладів освіти забезпечити:

·   оплату простою працівникам, включаючи непедагогічних та тих, які працюють за сумісництвом, не з їх вини в розмірі середньої заробітної плати;

·   оплату праці вчителів, вихователів, включаючи вихователів груп продовженого дня, музичних керівників, викладачів, інших педагогічних працівників закладів освіти у випадках, коли в окремі дні (місяці) заняття не проводяться з незалежних від них причин (епідемії, метеорологічні умови, карантин тощо), із розрахунку заробітної плати, встановленої при тарифікації, з дотриманням при цьому умов чинного законодавства;

·   збереження заробітної плати при дистанційній формі підвищення кваліфікації вчителів, зокрема без відриву від освітнього процесу, та, на період оголошеного карантину і здійснення освітнього процесу у дистанційному режимі, оплати праці за фактично виконаний ними обсяг навчального навантаження.

Отже, оплата праці усім працівникам (педагогічним, науково-педагогічним та іншим працівникам) закладів і установ освіти, навчання у яких призупинено, здійснюються в розмірі середньої заробітної плати, а тих педагогічних працівників, оплата праці яких здійснюється за тарифікацією, із розрахунку заробітної плати, встановленої при тарифікації, з дотриманням при цьому умов чинного законодавства.

Крім того, нагадуємо, що листом № 1/3292-22 від 28.02.2022 Міністерство наголошувало, що категорично забороняє керівникам органів управління освітою та/або керівникам закладів освіти примушувати педагогічних та інших працівників до написання заяв про відпустку без збереження заробітної плати. Працівникам виключно за добровільним бажанням може бути надана відпустка (із збереженням або без збереження заробітної плати) відповідно до вимог трудового законодавства.

З повагою Міністр                                 Сергій Шкарлет

 

Трудове законодавство

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

 № 1/3378-22 від 07 березня 2022 року

Керівникам департаментів (управлінь) освіти і науки обласних, Київської міської державних (військово-цивільних) адміністрацій Керівникам закладів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти Державна служба якості освіти 

Про практику застосування трудового законодавства у галузі освіти і науки під час дії правового режиму воєнного стану 

Шановні колеги!

До Міністерства освіти і науки України (далі – МОН або Міністерство) надходять численні звернення від керівників та працівників закладів освіти щодо особливостей застосування норм трудового законодавства під час дії правового режиму воєнного стану.

У зв’язку з цим МОН повідомляє таке.

Статтею 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (далі – Указ), затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Статтею 3 Указу зазначено, що у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб визначаються нормами Закону України «Про правовий режим воєнного стану» (далі – Закон).

Заходи правового режиму воєнного стану визначено статтею 8 Закону.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону, Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України. 

Щодо трудової повинності

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 8 Закону, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням інших органів запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, трудову повинність для працездатних осіб, не залучених до роботи в оборонній сфері та сфері забезпечення життєдіяльності населення і не заброньованих за підприємствами, установами та організаціями на період дії воєнного стану з метою виконання робіт, що мають оборонний характер, а також ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, які виникли в період дії воєнного стану, та залучати їх в умовах воєнного стану до суспільно корисних робіт, що виконуються для задоволення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних органів і сил цивільного захисту, забезпечення функціонування національної економіки та системи забезпечення життєдіяльності населення і не потребують, як правило, спеціальної професійної підготовки осіб. За працівниками, залученими до виконання суспільно корисних робіт, на час виконання таких робіт зберігається попереднє місце роботи (посада).

Відповідно до частини третьої статті 20 Закону, у процесі трудової діяльності осіб, щодо яких запроваджена трудова повинність, забезпечується дотримання таких стандартів, як мінімальна заробітна плата, мінімальний термін відпустки та час відпочинку між змінами, максимальний робочий час, врахування стану здоров’я особи тощо. На час залучення працюючої особи до ви конання трудової повинності поза місцем її роботи за трудовим договором за нею після закінчення виконання таких робіт зберігається відповідне робоче місце (посада).

 

Щодо відпусток

Відповідно до частини першої статті 45 Конституції України, кожен, хто працює, має право на відпочинок. Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час.

Відповідно до частини другої статті 45 Конституції України, максимальна тривалість робочого часу, мінімальна тривалість відпочинку та оплачуваної щорічної відпустки, вихідні та святкові дні, а також інші умови здійснення цього права визначаються законом.

Листом від 28 лютого 2022 року № 1/3292-22 Міністерство наголошувало про заборону керівникам органів управління освітою та/або керівникам закладів освіти примушувати працівників (педагогічних, наукових, науково-педагогічних, інших) до написання заяв про відпустку без збереження заробітної плати. Працівникам виключно за добровільним бажанням може бути надана відпустка (із збереженням або без збереження заробітної плати) відповідно до вимог трудового законодавства. Також виключно за добровільним бажанням працівника його може бути звільнено за власним бажанням відповідно до вимог трудового законодавства.

Працівники закладів освіти та наукових установ, які тимчасово виїхали за кордон, або з об’єктивних причин не можуть виконувати посадові (службові) обов’язки (у тому числі у традиційному режимі або дистанційно), мають право подати заяву про відпустку (із збереженням заробітної плати або без збереження заробітної плати), або про звільнення.

Організація дистанційної роботи працівників

У випадку, якщо для працівників проїзд до робочого місця неможливий у зв’язку з об’єктивними причинами (небезпека, зупинений транспорт тощо), проте вони можуть виконувати роботу дистанційно (у тому числі із використанням доступних засобів зв’язку) – рекомендуємо видати наказ про запровадження у закладі освіти або науковій установі дистанційного режиму роботи.

Дистанційна робота - це форма організації праці, за якої робота виконується працівником поза робочими приміщеннями чи територією власника або уповноваженого ним органу, в будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. У такому випадку необхідно з вищезгаданим наказом ознайомити працівників будь-яким доступним способом (у тому числі засобом електронного зв’язку).

В умовах дистанційного режиму роботи працівник самостійно визначає робоче місце та несе відповідальність за забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на ньому.

Під час дистанційного режиму роботи за працівниками зберігаються права та обов’язки, визначені Кодексом законів про працю України та іншими актами законодавства.

Рекомендується встановити, що дистанційний режим роботи не поширюється на працівників, які знаходяться у відрядженні, а також на працівників, які призвані на військову службу (знаходяться на військовій службі відповідно до вимог чинного законодавства) або проходять службу у підрозділах територіальної оборони.

Керівнику закладу освіти, наукової установи рекомендується забезпечити щоденний моніторинг результатів роботи працівників у будь-який доступний спосіб, у тому числі із використанням засобів відеоконференцзв’язку.

Зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами має розглядатися як простій (стаття 34 Кодексу Законів про працю України). Таке зупинення можливе лише у разі, якщо з об’єктивних причин неможливо організувати роботу у дистанційному режимі.

Щодо оформлення простою

Відповідно до частини першої статті 34 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП), простій – це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.

Відповідно до частини другої статті 34 КЗпП, у разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.

Порядок оплати часу простою, а також при освоєнні нового виробництва (продукції) визначаються положеннями статті 113 КЗпП.

Відповідно до частини першої статті 113 КЗпП, час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Відповідно до частини третьої ст.113 КЗпП, за час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток.

МОН наголошує, що управлінські рішення, ухвалені в порядку статтей 34 та 113 КЗпП, мають бути обґрунтованими (мотивованими).

 

Щодо оплати праці працівників закладів освіти під час призупинення навчання

МОН направлено листа від 25 лютого 2022 року № 1/3277-22 керівникам департаментів (управлінь) освіти і науки обласних, Київської міської державних адміністрацій і керівникам закладів професійної, фахової передвищої та вищої освіти з рекомендацією щодо припинення освітнього процесу в усіх закладах освіти та оголошення канікул.

Оплата праці працівників закладів освіти під час оголошених канікул здійснюється у відповідності до норм чинного законодавства.

Згідно з пунктами 78 та 89 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15 квітня 1993 № 102, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 травня 1993 р. за № 56, у випадку, коли в окремі дні заняття не проводяться з незалежних від учителя (викладача) причин, оплата його праці здійснюється з розрахунку заробітної плати, встановленої при тарифікації, за умови, що вчитель (викладач) виконує іншу організаційно-педагогічну роботу. За відсутності такої роботи час простою оплачується в порядку і розмірах, визначених Кодексом законів про працю.

Водночас наголошуємо, що відповідно до пункту 8.3.3 Галузевої Угоди між Міністерством освіти і науки України та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2021-2025 роки (Мінекономіки зареєстровано Галузеву угоду 18 червня 2021 за № 12) сторони рекомендують керівникам установ та закладів освіти забезпечити:

·                    оплату простою працівникам, включаючи непедагогічних та тих, які працюють за сумісництвом, не з їх вини в розмірі середньої заробітної плати;

·                    оплату праці вчителів, вихователів, включаючи вихователів груп продовженого дня, музичних керівників, викладачів, інших педагогічних працівників закладів освіти у випадках, коли в окремі дні (місяці) заняття не проводяться з незалежних від них причин (епідемії, метеорологічні умови, карантин тощо), із розрахунку заробітної плати, встановленої при тарифікації, з дотриманням при цьому умов чинного законодавства;

·                    збереження заробітної плати при дистанційній формі підвищення кваліфікації вчителів, зокрема без відриву від освітнього процесу, та, на період оголошеного карантину і здійснення освітнього процесу у дистанційному режимі, оплати праці за фактично виконаний ними обсяг навчального навантаження.

Отже, оплата праці усім працівникам (педагогічним, науково-педагогічним та іншим працівникам) закладів і установ освіти, навчання у яких призупинено, здійснюються в розмірі середньої заробітної плати, а тих педагогічних працівників, оплата праці яких здійснюється за тарифікацією, із розрахунку заробітної плати, встановленої при тарифікації, з дотриманням при цьому умов чинного законодавства. 

Оформлення табелю у випадку втрати зв’язку з працівником

Якщо роботодавець (керівник органу управління освітою, закладу освіти або наукової установи) не може зв’язатися з працівником, який відсутній на робочому місці, не вийшов на зв’язок або з інших причин, рекомендуємо табелювати його відсутність кодом «НЗ» («відсутність з нез’ясованих причин»).

Після з’ясування обставин та виявлення, що причини були поважні, можна скорегувати табель кодом «І» («інші причини неявки»).

Звертаємо увагу, що працівник може бути відсутній через призов (вступ) на військову службу або через службу у підрозділах територіальної оборони. 

Щодо трудових прав та гарантій працівників, які є добровольцями територіальної оборони

Відповідно до частини третьої статті 9 Закону України «Про основи національного спротиву» до складу добровольчих формувань територіальних громад зараховуються громадяни України, які відповідають вимогам, встановленим Положенням про добровольчі формування територіальних громад, пройшли медичний, професійний та психологічний відбір і підписали контракт добровольця територіальної оборони.

Слід зазначити, що згідно з частиною другою статті 24 Закону України «Про основи національного спротиву» на членів добровольчих формувань територіальних громад під час їх участі у заходах підготовки добровольчих формувань територіальних громад, а також виконання ними завдань територіальної оборони поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Додатково інформуємо, що відповідно до статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період – період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Крім цього, статтею 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що особливий період – період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до частини першої статті 119 КЗпП на час виконання державних або громадських обов’язків, якщо за чинним законодавством України ці обов’язки можуть здійснюватися у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.

Враховуючи специфіку служби в територіальній обороні, яка може передбачати не постійне, а періодичне залучення працівника до виконання своїх обов’язків, вважаємо, що роботодавцю не потрібно в обов’язковому порядку видавати наказ про увільнення працівника від виконання роботи за трудовим договором. В той же час слід розглянути питання про доцільність (можливість) встановлення для працівників, які проходять службу в територіальній обороні, індивідуального режиму роботи, якщо це об’єктивно можливо. В кожному конкретному випадку слід виходити із рівня залучення працівника до участі в територіальній обороні, кількості робочого часу, який витрачає працівник на цю діяльність та ефективність і можливість виконання його обов’язків за трудовим договором.

При цьому на час виконання працівниками обов’язків з територіальної оборони у робочий час їм гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку. 

Призов (вступ) на військову службу

За умови, якщо працівника призвали на військову службу та він повідомив про це роботодавцю, останньому необхідно видати наказ про увільнення працівника від роботи зі збереженням середнього заробітку, місця роботи та посади (стаття 119 КЗпП), після отримання відповідних підтверджуючих документів.

Відповідно до статті 119 КЗпП, на час виконання державних або громадських обов’язків, якщо за чинним законодавством України ці обов’язки можуть здійснюватися у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.

Згідно з частиною другою статті 39 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», громадяни України, призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, користуються гарантіями, які передбачені частинами третьою та четвертою статті 119 КЗпП.

За працівниками, призваними на строкову військову службу, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб – підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (частина третя статті 119 КЗпП).

Гарантії, зберігаються за працівниками, які під час проходження військової служби отримали поранення (інші ушкодження здоров’я) та перебувають на лікуванні у медичних закладах, а також потрапили у полон або визнані безвісно відсутніми, на строк до дня, наступного за днем їх взяття на військовий облік у районних (міських) військових комісаріатах після їх звільнення з військової служби у разі закінчення ними лікування в медичних закладах незалежно від строку лікування, повернення з полону, появи їх після визнання безвісно відсутніми або до дня оголошення судом їх померлими (частина п’ята статті 119 КЗпП).

Частиною сьомою статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлює адміністративну відповідальність за порушення встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених Законами «Про військовий обов’язок і військову службу», про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

До трудової книжки запис про звільнення співробітника у зв’язку із призовом на військову службу не вноситься.

 З повагою Міністр                                    Сергій Шкарлет

ДІЇ ПІД ЧАС РЯТУВАННЯ ПОТЕРПІЛИХ З ПОЖЕЖІ

 

Пожежна безпека

дії під час рятування потерпілих з пожежі

У разі виявлення пожежі (ознак горіння) кожний громадянин зобов’язаний:

–  негайно повідомити про це телефоном пожежну охорону. Для виклику державної пожежної охорони в автоматичній телефонній мережі встановлено єдиний номер – 101. При цьому необхідно назвати адресу об’єкта, вказати кількість поверхів будівлі, місце виникнення пожежі, обстановку на пожежі, наявність людей, а також повідомити своє прізвище;

–  вжити (по можливості) заходів до евакуації людей, гасіння (локалізації) пожежі та збереження матеріальних цінностей;

–  якщо пожежа виникла на підприємстві, повідомити про неї керівника чи відповідну компетентну посадову особу та (або) чергового по об’єкту;

–  у разі необхідності викликати інші аварійно-рятувальні служби (медичну, газорятувальну тощо).

 Під час пожежі необхідно остерігатися високої температури, задимленості та загазованості, обвалу конструкцій будинків і споруд, вибухів технологічного обладнання і приладів, падіння обгорілих дерев, а також провалів. Небезпечно входити в зону задимлення.

  Рятуючи потерпілих з приміщень, які горять, слід пам’ятати:

–  перед тим, як увійти у приміщення, що горить, накрийтесь мокрою ковдрою, будь-яким вологим одягом чи щільною тканиною;

–  двері в задимлене приміщення відкривайте обережно, щоб уникнути займання від великого притоку свіжого повітря;

–  у дуже задимленому приміщенні рухайтесь поповзом або пригинаючись;

–  для захисту від чадного газу необхідно дихати через зволожену тканину;

–  для рятування людей використовуйте найкоротші і найбезпечніші шляхи: основні та запасні виходи; віконні прорізи, балкони, лоджії, галереї та переходи з використанням зовнішніх пожежних і ручних (звичайних) драбин; люки в перекриттях, якщо через них можна вийти з будівлі чи перейти до безпечної її частини;

–  у першу чергу рятуйте (евакуйовуйте) дітей, інвалідів та старих людей;

–  звертайте увагу, що маленькі діти від страху часто ховаються під ліжко, в шафу та забиваються у куток;

–  виходьте із осередку пожежі в той бік, звідки віє вітер;

–  якщо на людині горить одяг – зупиніть її (бо коли буде бігати, то полум’я розгориться ще більше), зваліть на землю та швидко накиньте, бажано зволожені, тканинні вироби (наприклад, пальто, плащ, ковдру, покривало, штору, простирадло тощо) та щільно притисніть до людини. Однак необхідно залишити голову людини відкритою, щоб вона не задихнулась продуктами згорання. Гасити полум’я на одязі можна струменем води, піском, землею, снігом, а сам постраждалий може згасити вогонь, перекочуючись по підлозі, ґрунті, асфальті або іншому твердому та рівному покритті.

При необхідності постраждалому необхідно надати домедичну допомогу та викликати швидку (103);

–  якщо загорівся ваш одяг, падайте на землю і перевертайтесь, щоб збити полум’я, ні в якому разі не біжіть – це ще більше роздуває вогонь;

–  для гасіння пожежі використовуйте вогнегасники, пожежні гідранти, а також воду, пісок, землю, кошму та інші засоби, пристосовані для гасіння вогню. Якщо осередок пожежі невеликий, накрийте його брезентовим покривалом, зволоженою тканиною чи одягом;

–  бензин, гас, органічні масла та розчинники, що загорілися, гасіть тільки за допомогою пристосованих видів вогнегасників, засипайте піском або ґрунтом, а якщо осередок пожежі невеликий, накрийте його азбестовим чи брезентовим покривалом, зволоженою тканиною чи одягом (водою гасити не можна!!!);

–  якщо горить електричне обладнання або проводка, вимкніть рубильник, вимикач або електричні пробки, а потім починайте гасити вогонь.

 Список використаних джерел

1.  Пожежна безпека : Дії у разі пожежі. http://cde.nuft.edu.ua/mod/book/view.php?id=430290&chapterid=260220

2.  Дії у разі виникнення пожежі. https://don.kyivcity.gov.ua/content/dii-u-razi-vynyknennya-pozhezhi.html

3.  Наказ МВС України № 1417 від 30.12.2014 «Про затвердження Правил пожежної безпеки в Україні» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0252-15#Text

ЗАСОБИ ГАСІННЯ ПОЖЕЖІ

 

пожежна безпека

 Засоби гасіння пожежі

Пожежа – це процес неконтрольованого горіння поза спеціальним вогнищем, що розвивається в часі і просторі і є небезпечним для людей, матеріальних цінностей та навколишнього середовища. 

 До засобів пожежогасіння належать:

–                    вода й водяна пара;

–                    хімічна й повітряно-хімічна піна;

–                    інертні і негорючі гази;

–                    галоїдні вуглекислотні сполуки;

–                    сухі порошки;

–                    пісок, щільна тканина – повсть та азбест.

 Первинні засоби для гасіння пожежі: вогнегасники, ящики з піском, бочки з водою, покривала з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежні відра, совкові лопати, пожежний інструмент (гаки, ломи, сокири тощо), які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку.

 Встановлено такі класи пожежі, а також їх символи:

–   клас A – горіння твердих речовин, переважно органічного походження, горіння яких супроводжується тлінням (деревина, текстиль, папір);

–   клас B – горіння рідин або топких твердих речовин;

–   клас C – горіння газоподібних речовин;

–   клас D – горіння металів та їх сплавів;

–   клас Е – горіння електроустановок;

–   клас F – загоряння побутових жирів і масел.

 В Типових нормах належності вогнегасників, затверджених наказом МНС України , наведені такі позначення типів вогнегасників:

–  ВВ – вогнегасник водяний призначений для гасіння пожеж класу А. (такими вогнегасниками, а також ВОДОЮ не можна гасити: електрообладнання, нафтопродукти (гас, мазут, бензин, солярку тощо), пластик, токсичні речовини (нітрогліцерин, гримучу ртуть, азот свинцю, карбіди, магнієвоорганічні, алімінієвоорганічні, цинкоорганічні з’єднання та ін., бо буде вибух)); Існують вогнегасники із зарядом води зі спеціальними добавками, які дають можливість застосовувати їх для гасіння пожеж класу В.

–   ВВП – вогнегасник водопінний використовують для гасіння пожеж класів А та В (гасити піною електричні установки, які зайнялися, і електромережі, котрі перебувають під напругою, не можна, тому що піна є провідником електричного струму. Крім того, пінні вогнегасники не можна застосовувати для гасіння лужних металів натрію й калію, тому що вони, взаємодіючи з водою, що перебуває в піні, виділяють водень, який підсилює горіння, а також для гасіння спиртів, тому що вони поглинають воду розчиняючись у ній, і у разі потрапляння на них, піна швидко руйнується);

–  ВВПА – вогнегасник водопінний аерозольний здатний погасити займання твердих горючих матеріалів (пожежі класу А), рідких матеріалів (клас В), електрообладнання під напругою до 1000 В (клас Е). Окремими з них, наприклад «ВВПА-400-К» (кухонний) можна погасити займання рослинних і тваринних олій та жирів, що знаходяться в кухонних приладах (клас F). Тобто цим вогнегасником можна загасити загоряння комп’ютера, зай-мання в автомобілі, на кухні, фритюрницю, папір, текстиль, дерево, пластик, бензин і т. д.;

–   ВВК – вогнегасник вуглекислотний (газовий) – застосовують для гасіння пожеж класів В та Е (електроустаткування, що знаходиться під напругою до 1000 В). Щоб уникнути обмороження рук не можна доторкатися до металевого розтруба.

–   ВП – вогнегасник порошковий – залежно від типу вогнегасного порошку використовують для гасіння пожеж класів: A, В, С, D – із зарядом багатоцільового вогнегасного порошку (порошок АВСD), B, С – із зарядом вогнегасного порошку ВС тощо. Крім того, порош-кові вогнегасники придатні для гасіння обладнання, що знаходиться під напругою до 1000 В.

Порошкові вогнегасники не призначені для гасіння загорянь лужних і лужноземельних металів й інших матеріалів, горіння яких може відбуватися без доступу повітря. Вади ВП: значне забруднення порошком об’єкта гасіння, утворення хмари з пилу.

 Необхідно знати можливості вашого вогнегасника. На кожному з них на етикетці вказано класи пожежогасіння, наприклад: «А В С D» або «В С D», та зазначено тип порошку, наприклад: «АВС» або «ВС». Купуючи вогнегасник, слід одразу звернути на це увагу, тому що намагатися гасити дерево, ганчір’я, папір і пластик вогнегасником, у якого на етикетці символ «А» перекреслений, а тип порошку вказаний як «ВСD» – марно! Це призводе до повторного займання вже погашеного горючого матеріалу від залишкового тління або нагрітих елементів будівельних конструкцій та устаткування. Саме компоненти, які додають до порошку, піднімають ранг вогнегасника до класів «А В С D» і попереджають повторне займання вже погашеного полум’я.

 Найбільше розповсюджені серед населення автомобільні порошкові та вуглекислотні вогнегасники.

 

Список використаних джерел

1.  Пожежна безпека : Загальні поняття про пожежу. http://cde.nuft.edu.ua/mod/book/view.php?id=430290&chapterid=260195

2.  Пожежна безпека : Способи і засоби гасіння пожежі. http://cde.nuft.edu.ua/mod/book/view.php?id=430290&chapterid=26020

3.  Вогнегасник. https://uk.wikipedia.org/wiki/Вогнегасник

4.  Вогнегасник аерозольний водопінний «ВВПА-400-К» кухонний. https://cmo.kiev.ua/ua/p1316939631-ognetushitel-aerozolnyj-vodopennyj.html

5.  Калуські рятувальники закликають громадян мати вдома вогнегасник. https://vikna.if.ua/news/category/all/2020/07/20/112307/view#!/back

6.  Характеристики вогнегасників і визначення основних понять щодо їх експлуатації. https://oppb.com.ua/articles/harakterystyky-vognegasnykiv-i-vyznachennya-osnovnyh-ponyat-shchodo-yih-ekspluataciyi

 

 

 

Ризики участі дітей в онлайн-іграх, квестах, челенджах

 

Ризики участі дітей в онлайн-іграх, квестах, челенджах.

Рекомендації батькам щодо розвитку навичок інформаційної безпеки в дітей.

 

Під час військових дій на території України більшість дітей, не маючи можливості повноцінного контакту зі своїми друзями, знайомими, однокласниками наживо – спілкуються, грають в різноманітні ігри, приймають участь у квестах, челенджах використовуючи мережу Інтернет.

Звичайно, що, з однієї сторони, нічого поганого в цьому нема. Психологи навіть рекомендують дітям це робити, щоб зняти в них стрес.

Однак ворог може використати цю ситуацію, адже він розуміє, що будь-які неприємності з дітьми вплинуть на стан їхніх батьків, а отже понизить ефективність виконання батьками різних видів робіт, у тому числі пов’язаних із забезпеченням обороноздатності України.

Тому питання безпеки в мережі на сьогоднішній день є дуже актуальним.

Найбільш небезпечними є такі дії ворога:

–   розповсюдження неправдивої інформації;

–   залякування, погрози завдати шкоди дітям чи їхнім батькам, наприклад, за ненадання дітьми якоїсь інформації;

–   спілкування з незнайомими людьми з небажаними наслідками, наприклад, небезпечні зустрічі з ними в реальності;

–   спонукання до насильства, агресії, підбурювання нетерпимого ставлення до інших;

–   підштовхування до завдання собі шкоди.

Для того, щоб отримати корисну для себе інформацію, створити надзвичайну ситуацію, нанести шкоду матеріальним цінностям держави чи громадян, або довести дітей і підлітків до самогубства, ворог може поширювати пропозиції щодо участі дітей у небезпечних інтернет-іграх, челенджах, квестах і так званих групах смерті.

Адміністратори закритих груп в соцмережах або власники акаунтів в Інстаграм втягують у гру дітей та підлітків, стимулюючи до виконання певних завдань. Діти, які бажають взяти участь у грі, розміщують на своїх сторінках у соціальних мережах пост із запитом на гру і супроводжують його певним хештегом.

Сутність подібного роду квестів (ігор) полягає в тому, щоб під виглядом розуміння і переймання проблемами спілкування підлітка з соціальним оточенням:

а) посилити його ізольованість від реальних соціальних стосунків;

б) посилити емоційну залежність від групи та її очільників;

в) маніпулювати поведінкою, настроями, цінностями учасників групи. У деяких випадках метою діяльності керівників таких груп є своєрідна гра з доведення підлітка до самогубства. Подібні групи і доступність інформації в інтернеті – це спусковий гачок. Завдяки створенню віртуального світу, віртуальних друзів, віртуального спілкування та віртуального життя відбувається втеча від реальності, де смерть також здається віртуальною.

Так, нещодавно, маніпулюючи поведінкою підлітків і використовуючи їхнє прагнення чимось зайнятися, зловмисники під виглядом участі у квесті використали неповнолітніх дівчат для нанесення знаків на даху багатоповерхівки, щоб потім використати ці мітки для орієнтування на місцевості чи коригування вогню. Крім того дівчатам була обіцяна плата за виконання завдань квесту.

Також небезпечною для дітей є участь в челенджах, де блогери виконують самі і пропонують виконати іншим завдання, які можуть спричинити до знищення матеріальних цінностей та/або становити загрозу для життя і здоров’я дітей.

До найбільш небезпечних можна віднести такі челенджі:

–   «вогняний челендж» (Fire challenge);

–   «вибух розетки» (Outlet Challenge);

–   «падіння в стрибку» (Tripping jump challenge);

–   «вистрибни з автомобіля» (Drake «In My Feelings»);

–   «отруєння капсулами для прання» (Tide pods challenge);

–   «удушення/непритомність/втрата свідомості» (Choking/fainting/pass-out challenge);

–   «контрольована задуха» (Вlackout challenge);

–   «я без свідомості» (Pass out prank, Shocking games) тощо;

–   «проломити-череп-челендж» (Skull-breaker challenge);

–   «суїцидальний челендж Момо».

Вірусний характер поширення цих челенджів дозволяє їм швидко розповсюджуватись та продовжувати існувати, незважаючи на смертельну небезпеку. Служби технічного обслуговування та контролю за контентом популярних соціальних мереж не завжди вчасно виявляють та блокують контент, що закликає до небезпечних дій. Однак будь-хто з користувачів, помітивши контент, який може загрожувати життю та безпеці інших, може звернутися до адміністрації сайту зі скаргою, і врятувати комусь життя.

Під час війни неможливо визначити ознаки того, що дитина має проблеми пов’язані з використанням мережі інтернет так, як це можна зробити у мирний час. Наприклад, дитина може бути дратівливою та агресивною, якщо відсутня можливість скористатися Інтернетом; нівелювати спілкування з іншими людьми надаючи перевагу перегляду інформації з мережі інтернет, переписуванню в чатах, онлайн-іграм і т. ін. через стрес.

Тому батькам, для комунікації з дітьми щодо їхньої безпечної поведінки в цифровому середовищі у воєнний час доцільно:

–  говорити з дитиною про безпеку в Інтернеті та допомагати розвивати критичне мислення, вчити робити аргументований вибір та нести відповідальність за його результати. Проста заборона використання ґаджетів може призвести до втрати довіри дитини до дорослого та приховування нею своїх захоплень;

–  будувати відкриті та довірливі стосунки з дитиною з проблеми використання технологій: підтримувати спілкування, давати поради. Дитина має знати, що дорослий поруч і готовий допомогти;

–  разом з дитиною переглядати матеріали на її улюблених веб-сайтах та грати в її улюблені інтернет-ігри. Це допоможе краще зрозуміти інтереси дитини, її захоплення та причини такого вибору. Також це може стати приводом для невимушеного початку розмови про безпеку в інтернеті;

–  формувати корисні навички використання ґаджетів та цифрового середовища, розвивати цифрові, соціальні й емоційні навички, такі як: повага, емпатія, критичне мислення, відповідальна поведінка та психологічна стійкість;

–  підвищувати самооцінку дитини, дозволяти дитині самостійно робити вибір і бути відповідальним за нього, вчити моделям поведінки із негативним досвідом в Інтернеті;

–  заохочувати користуватись ґаджетами в зонах видимості дорослих. Це допоможе тримати під контролем, з ким ваша дитина контактує в інтернеті через телефон, планшет, смарт-телевізор, ігрову приставку та інші пристрої, підключені до інтернету;

–  контролювати додатки, ігри, веб-сайти та соціальні мережі, якими користується дитина, та їх відповідність віку дитини;

–  виключати можливість спілкування або обміну повідомленнями в онлайн-чатах та функцію «поділитися розташуванням» у налаштуваннях додатків чи ігор, оскільки це може наразити дитину на небезпеку у вигляді небажаного контакту чи розкрити її фізичне місце розташування;

–  перевіряти налаштування приватності в іграх та соціальних мережах, якими користується дитина, наявності в її профілі ввімкнених налаштувань приватності. Обмежити коло осіб, які можуть контактувати з дитиною та просити дитину радитись, перш ніж додавати нових друзів;

–  використовувати доступні технології для налаштування батьківського контролю на пристроях, які можуть обмежувати шкідливий контент, контролювати дії дитини та обмежувати чи блокувати час користування підключеними до Інтернету пристроями або окремі функції (наприклад, камери, покупки через мобільні додатки).

 

Список використаних джерел

1. Національна стратегія захисту дітей в цифровому середовищі на 2021–2026 роки (проєкт). https://thedigital.gov.ua/storage/uploads/files/normative_document/2020/1/Національна%20стратегія%20v1_1.pdf

2. Лист МОН України № 1/9-128 від 10 березня 2021 року «Щодо необхідності проведення додаткових профілактичних заходів в середовищі дітей та підвищення обізнаності батьків». https://mon.gov.ua/ua/npa/shodo-neobhidnosti-provedennya-dodatkovih-profilaktichnih-zahodiv-v-seredovishi-ditej-ta-pidvishennya-obiznanosti-batkiv

3. Методичні рекомендації «Небезпечні Інтернет-групи, ігри, квести, челенджі». http://zhashkiv5.school.org.ua/news/15-28-44-19-02-2021/

Щодо написання заяв про відпустки без збереження заробітної плати

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

№ 1/3292-22 від 28 лютого 2022 року

Керівникам управлінь (департаментів)
освіти і науки обласних, Київської
міської державних (військово-
цивільних) адміністрацій

Державна служба якості освіти

Щодо написання заяв про відпустки
без збереження заробітної плати
у зв'язку із введенням в Україні
правового режиму воєнного стану

 

Міністерство освіти і науки України отримує звернення від педагогічних працівників про факти примушування з боку окремих керівників закладів освіти до написання заяв про відпустки без збереження заробітної плати у зв'язку із введенням в Україні правового режиму воєнного стану.

Міністерство освіти і науки України категорично забороняє керівникам органів управління освітою та/або керівникам закладів освіти примушувати педагогічних та інших працівників до написання заяв про відпустку без збереження заробітної плати.

В той же час виключно за добровільним бажанням працівника йому може бути надана відпустка (із збереженням або без збереження заробітної плати) відповідно до вимог трудового законодавства. Також виключно за добровільним бажанням працівника його може бути звільнено за власним бажанням відповідно до вимог трудового законодавства.

Просимо роз'яснити цю позицію керівникам органів управління освітою та керівникам закладів освіти, а також педагогічним та іншим працівникам закладів освіти.

Про виконання просимо повідомити Державну службу якості освіти в строк до 02 березня 2022 р.

Попереджаємо керівників управлінь (департаментів) освіти і науки обласних, Київської міської державних (військово-цивільних) адміністрацій про персональну відповідальність за неухильне виконання трудового законодавства в закладах освіти на період запровадження правового режиму воєнного стану.

 

Міністр                                                                       Сергій Шкарлет