Методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів технологічного компоненту освітньої галузі "Технології"

Методичні рекомендації про викладання трудового навчання (технології) та креслення у 2020–2021 навчальному році

Трудове навчання 5–9 класи

У 2020–2021 навчальному році відповідно до типових освітніх програм для закладів загальної середньої освіти на вивчення предмета у 5–6 класах відводиться 2 год. на тиждень, у 7–9 класах – 1 год. на тиждень.

Кількість годин трудового навчання в усіх класах може збільшуватися за рахунок годин варіативної складової навчальних планів, передбачених на навчальні предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації. За рахунок таких годин також можливе впровадження курсів за вибором технологічного спрямування.

Навчальні програми курсів за вибором та факультативів розміщено за покликанням https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/navchalni-programi-kursiv-za-viborom-fakultativiv

Вивчення трудового навчання здійснюватиметься за навчальною програмою, затвердженою наказом МОН від 07.06.2017 № 804. Програму розміщено на офіційному вебсайті міністерства за покликанням http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html).

Навчальна програма зорієнтована на формування в учнів ключових і предметних компетентностей, які покликані наблизити процес трудового навчання до життєвих потреб учня, його інтересів та природних здібностей.

Провідним завданням учителя є реалізація очікуваних результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів, які виписані таким чином, щоб вони були спільними для учнів, які навчаються в класах із поділом на групи і без такого поділу. При цьому, шлях досягнення результатів визначає учитель відповідно до матеріально-технічних можливостей шкільної майстерні, інтересів і здібностей учнів, фахової підготовки самого учителя. 

Очікувані результати мають бути досягнуті на кінець навчального року. Вчитель може планувати їх досягнення чи при опрацюванні одного проєкта (наприклад: розрізняє деталі за способом отримання. 6 кл), чи поетапне їх досягнення при виконанні окремих проєктів. (Очікування «Розраховує та планує орієнтовну вартість витрачених матеріалів» – 8 кл. можна розділити на: обраховує вартість затрачених матеріалів – розраховує потребу матеріалів на проєкт – розраховує та планує орієнтовну вартість витрачених матеріалів) чи досягнення при використанні різних технологій обробки (Знає будову та принцип дії інструментів, пристосувань та обладнання для обробки конструкційних матеріалів – 7 кл.).

Орієнтовний перелік об’єктів проєктно-технологічної діяльності учнів – це навчальні та творчі проєкти учнів, які можна виконувати за допомогою будь-якої технології з представлених у змісті програми, з відповідним добором конструкційних матеріалів, плануванням робіт, необхідних для створення виробу від творчого задуму до його практичної реалізації.

Формування змісту технологічної діяльності учнів на уроках трудового навчання здійснюється саме на основі об’єктів проєктної діяльності, а не технологій. Це дає змогу одночасно проєктувати та виготовляти один і той самий виріб за допомогою різних основних та додаткових технологій, що є особливо зручним у класах, які не поділяються на групи.

Перелік об’єктів проєктно-технологічної діяльності учнів є орієнтовним та може бути доповнений виробами (проєктами) відповідно до матеріально-технічної бази та вподобань учнів.

Однак, слід зауважити, що виготовлення учнями об’єктів діяльності не повинно зводитися до предметної чи предметно-операційної системи трудового навчання.

Результатом проєктно-технологічної діяльності учнів має бути проєкт (спроєктований і виготовлений виріб чи послуга). Орієнтовна кількість проєктів, що освоюються в кожному класі визначається навчальною програмою. Важливою складовою виконання учнівських проєктів є їх публічний захист, на якому учні доносять інформацію про свою роботу (формування ідеї, процес виготовлення, апробація, удосконалення, важливість роботи, подальше застосування тощо) доступними для них засобами (презентація, графічні зображення, усне пояснення тощо). При захисті проєктів важливо, щоб інші учні та вчитель задавали запитання, які спонукатимуть до аргументації прийняття тих чи інших рішень при виконанні роботи. Це важливо для формування таких важливих навичок як висловлювати свою думку, відстоювати свою позицію, вміння вести дискусію, критичне мислення.

Однак, в умовах дистанційного навчання, доцільно трансформувати календарне планування й передбачити спрощені підходи до організації проєктно-технологічної діяльності здобувачів освіти вдома.

Обираючи теми творчих проєктів та вироби, що виготовлятимуть діти, учитель повинен звертати увагу на наступне:

-                   об’єкт проєктування необхідно обирати з урахуванням: принципу здоров’язбереження, запобігаючи емоційному, ментальному та фізичному перевантаженню учнів; набутих ними компетентностей та реального матеріально-технологічного забезпечення;

-                   перед початком виконання творчих проєктів діти повинні бути ознайомленні з критеріями їх оцінювання та формами презентації проміжних та кінцевого результатів практичної діяльності.

Учителю необхідно з’ясувати перелік матеріалів та інструментів, які можуть бути доступними для учнів вдома. Це можна виконати шляхом їх опитування чи анкетування.

У разі потреби, дозволити замінити такі конструкційні матеріали, як: деревина, метал, пластик на альтернативні, доступні у побуті матеріали.

Слід також звернути увагу на найбільш розповсюджені інструменти, які майже у кожного є вдома: голка, ножиці, ніж, шило, викрутка, пасатижі, молоток.

Орієнтовні напрями виконання проєктних робіт можуть бути наступними:

1. «Корисне пристосування для дому».

2. «Фірмова страва моєї родини».

3. «Родинний оберег».

4. «Нове життя старим речам».

Вказані напрямки будуть мотивуючим до праці чинником і дозволять здобувачам освіти цікаво проводити час виконуючи уроки технологічного циклу вдома, а також сприятимуть іміджу навчальних предметів технологічного компоненту в сім’ї. Таким чином проєктно-технологічна діяльність не тільки формуватиме та розвиватиме компетентнісний потенціал дітей, але й покращуватиме життєдіяльність родини в цілому.

Важливим критерієм вибору проєкту є його значущість для учня (можливість використання виробу в побуті, для хобі або реалізації виробів на шкільних ярмарках, аукціонах тощо).

У класах, що не поділяються на групи, під час вибору об’єкта проєктно-технологічної діяльності варто планувати не менш як дві основні технології (крім об’єктів, виготовлення яких передбачає застосування однієї технології: писанка, гарячі напої тощо). Це потрібно для того, щоб учні мали рівні можливості у виборі технологій із технічних і обслуговуючих видів праці.

В умовах дистанційного навчання доцільно дозволити варіативність у виборі проєктів учнями класу, тобто самостійний вибір виробів та технологічних операцій відповідно до навчальних програм і можливостей (окремі учні мають устаткування та умови в яких під наглядом батьків можуть виготовляти вироби засобами більш складних технологій (швейне обладнання, «домашні майстерні» тощо)). А учні, які не мають такої можливості можуть виконувати проєкти за допомогою технологій, виконання яких не потребує спеціального обладнання.

При плануванні навчального процесу учитель самостійно формує теми, які учням необхідно засвоїти, зважаючи на обрані для виготовлення об’єкти проєктування, визначає і планує необхідну кількість навчальних годин, необхідних учням для вивчення відповідних процесів з обробки матеріалу тощо. Така академічна автономія учителя «обмежена» лише запланованими очікуваними результатами навчально-пізнавальної діяльності учнів, які визначають логіку його підготовки до навчального року, семестру, розділу чи окремого уроку.

Для складання календарно-тематичного планування, визначення змісту навчального матеріалу рекомендуємо слідувати такому алгоритму:

1.                Обрати об’єкти проєктно-технологічної діяльності учнів (проєкти) та визначити їх кількість;

2.                Обрати основні та, за потреби, додаткові технології для проєктування й виготовлення кожного обраного виробу;

3.                Спланувати очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів;

4.                Визначити орієнтовну кількість годин, необхідних для виконання кожного проєкту;

5.                Сформулювати теми та зміст уроків із проєктування та виготовлення кожного об’єкта проєктно-технологічної діяльності учнів;

6.                Спланувати теми та зміст уроків із технології побутової діяльності та самообслуговування.

Поділ класів на групи технічних і обслуговуючих видів праці відбувається за бажанням учнів та здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказом МОН від 20.02.2002 № 128, а саме, за наявності в класі більше 27 учнів для міських шкіл та більше 25 для сільських. Якщо кількість учнів у класі не дає змоги здійснити поділ на групи, можна скористатись іншими варіантами формування груп: з паралельних чи наступних класів; поділ на групи за рахунок варіативної складової навчального плану. Також згідно з рішеннями місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування класи можуть ділитися на групи і при меншій наповнюваності від нормативної за рахунок зекономлених бюджетних асигнувань та залучення додаткових коштів.

Під час роботи в навчальній майстерні на кожному уроці треба звертати увагу на дотримання учнями правил безпечної роботи, виробничої санітарії й особистої гігієни, навчати їх тільки безпечних прийомів роботи, ознайомлювати із заходами попередження травматизму.

Технології 10-11 класи (рівень стандарту)

У 10-11 класах Типовими освітніми програмами навчальний предмет технології віднесено до вибірково-обов’язкових. Якщо школа обрала технології, то на освоєння предмета відводиться 105 годин в 10 чи 11 класах. Можливі також варіанти, за якими ці 105 годин освоюються в 10 і в 11 класах (70+35 чи 35+70). 

Навчання здійснюється за програмою, затвердженою наказом МОН від 23.10.2017 № 1407, яка розміщена на офіційному вебсайті міністерства за покликом http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalnihttp://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.htmlprogramy.html).

Навчальна програма «Технології» (рівень стандарту) має модульну структуру і складається з десяти обов’язково-вибіркових навчальних модулів, з яких учні спільно з учителем обирають лише три, для вивчення упродовж навчального року (двох):

«Дизайн предметів інтер’єру»,

«Техніки декоративно-ужиткового мистецтва»,

«Дизайн сучасного одягу»,

«Краса та здоров’я»,

«Кулінарія»,

«Ландшафтний дизайн»,

«Основи підприємницької діяльності»,

«Основи автоматики і робототехніки»,

«Комп’ютерне проєктування»,

«Креслення».

Навчальний модуль, за своїм змістовим наповненням, є логічно завершеним навчальним (творчим) проєктом, який учні виконують колективно або за іншою формою визначеною учителем. Кількість годин, що відводиться на вивчення кожного з трьох обраних модулів, учитель визначає самостійно з урахуванням особливостей проєктної діяльності учнів, матеріальних можливостей школи тощо.

В умовах дистанційного навчання, у 10–11 класах можна пропонувати для виконання будь-який із запропонованих 10 модулів, однак доцільно змістити акцент з практичного (технологічного) на інформаційно-пошуковий, дослідницький характер проєктів.

Технології 10-11 клас (профільний рівень)

Типовими освітніми програмами передбачається по 6 годин на вивчення предмета у 10 та 11 класах. Навчання здійснюється за однією з профільних програм, що розміщені на офіційному сайті міністерства за покликом http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html чи за програмами професійного навчання, затвердженими МОН від 23.09.2010 № 904 з використанням, за потреби, часу навчальної практики у 10 класі.

Здійснення професійно-технічного навчання в закладах загальної середньої освіти та міжшкільних навчально-виробничих комбінатах (міжшкільних ресурсних центрах) можливе і за іншими професіями, за умови дотримання вимог Державних стандартів професійно-технічної освіти.

У випадку, коли кількість годин на опанування професії менша передбаченої навчальними планами, рекомендуємо запроваджувати профільні курси та курси за вибором профорієнтаційного спрямування, які мають відповідний гриф Міністерства.

Змістове наповнення технологічного профілю також може складатися з декількох курсів за вибором «Професійні проби». Такі курси освоюються учнями послідовно. Програми таких курсів повинні мати відповідний гриф МОН. 

Курси за вибором «Професійні проби» можуть освоюватися за рахунок варіативної складової навчальних планів учнями, які навчаються за будь-яким профілем.

Креслення

Важливою складовою технологічної підготовки школярів є знання ними основ графічної грамоти. Вивчення курсу креслення можливе в 11 класах технологічного профілю в обсязі 2 год. на тиждень за навчальною програмою «Креслення. 11 клас» для закладів загальної середньої освіти (лист ІМЗО від 25.09.2018 № 22.1/12-Г-906).

У 8-11 класах креслення може вивчатися як курс за вибором за навчальною програмою «Креслення» для закладів загальної середньої освіти (лист ІМЗО від 08.11. 2019 р. № 22.1/12-Г-10550), або, за наявної технічної можливості, за програмою курсу за вибором «Професійні проби» для учнів 811класів «Технічне креслення на базі комп’ютерних програм» (лист ІМЗО від 09.06.2020 № 22.1/12-Г-346).

Креслення вивчається в 7-8 класах спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням предметів технічного (інженерного) циклу. Вивчення предмета здійснюється за навчальною програмою «Креслення. 7-8 класи» (лист ІМЗО від 25.09.2018 № 22.1/12-Г-904).

Учителям технологічного компоненту освітньої галузі «Технології» також слід вивчити можливості використання методики змішаного (гібридного) навчання. Зокрема, такого різновиду як методика «перевернутого класу» – модель навчання, при якій учитель дає матеріал для самостійного вивчення (опрацювання) вдома, а на занятті відбувається практичне закріплення матеріалу.

В освітньому процесі вчителі предметів «Трудове навчання», «Технології» та «Креслення» закладів загальної середньої освіти можуть використовувати лише навчальну літературу, що має гриф МОН України, або висновок «Схвалено для використання в загальноосвітніх навчальних закладах відповідною комісією Науково-методичної ради МОН України перелік якої доступний за посиланням https://docs.google.com/spreadsheets/d/16NyRYEKgeQ4T5BE68La-s2gn0q2MPyIWSWx-Vdw-zmA/edit?ts=5a364195#gid=1364288724

Окрім цього, звертаємо увагу на те, що комісією Науково-методичної ради Міністерства освіти і науки України (лист ІМЗО від 18.06.2020  № 22.1/12Г-372) схвалено до використання у закладах загальної середньої Освіти методичний посібник «Організація дистанційного навчання в школі. Мeтодичні рекомендації» (авт. А. Лотоцька, А. Пасічник). Ознайомитися з зазначений посібником можна на сайті Міністерства освіти і науки України за посиланням https://cutt.ly/9iveDyc/.

В. Гайда, О. Колодійчук

Серпневої методичної студії - 2020 з трудового навчання та технологій

 1.           Науково-методичні аспекти формування змісту проєктно-технологічної діяльності учнів на уроках трудового навчання, технологій в умовах дистанційного навчання.

Колодійчук О.Я., викладач ТОКІППО, кандидат педагогічних наук

2.              Формування життєвих компетентностей учнів на уроках трудового навчання та технологій відповідно до вимог цифрового суспільства.

Гайда В.Я., методист ТОКІППО

3.          Формування ціннісних орієнтирів учнів на етапі захисту учнівських проєктів.

 Вовк С.Б., вчитель трудового навяання Хоростківської ЗОШ І-ІІІ ст. №2

4.          Особливості планування очікуваних результатів учнів з предметів "Трудове навчання" та "Технології"

 Галас Г.М., вчитель трудового навчання Козівської ЗОШ І-ІІІ ст №1

5.              Використання ефективних та раціональних методів для розвитку творчих здібностей дітей в інклюзивних класах на уроках трудового навчання.

Тима О.О., вчитель трудового навчання Теребовлянський НВК

6.              Шляхи досягнення очікуваних результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів

Петришин О.М., вчитель трудового навчання ЗОШ І-ІІІ ст. с. Озерної Зборівського району

Методичні рекомендації про викладання трудового навчання (технології) та креслення у 2020/2021 навчальному році

 Трудове навчання 5-9 класи

       У 2020/2021 навчальному році відповідно до типових освітніх програм для закладів загальної середньої освіти на вивчення предмета у 5 – 6 класах відводиться 2 год. на тиждень, у 7 – 9 класах – 1 год. на тиждень. Кількість годин трудового навчання в усіх класах може збільшуватися за рахунок годин варіативної складової навчальних планів, передбачених на навчальні предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації. За рахунок таких годин також можливе впровадження курсів за вибором технологічного спрямування.

Детальніше...

Рекомендовано 08. 2020 р.

Рекомендовано ознайомитися з наступними документами:

• Постанова головного державного санітарного лікаря № 42 від 30.07.2020 року «Про затвердження Тимчасових рекомендацій щодо організації протиепідемічних заходів у закладах освіти в період карантину в зв’язку поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)»; 
• Лист МОН № 1/9-406 від 29.07.2020 року «Про підготовку закладів освіти до нового навчального року та опалювального сезону в умовах адаптивного карантину»; 
• Лист МОН № 1/9-420 від 05.08.2020 року «Щодо організації роботи закладів загальної середньої освіти у 2020/2021 навчальному році».

Деякі питання організації виховного процесу у 2020/2021 н. р. щодо формування в дітей та учнівської молоді ціннісних життєвих навичок

Деякі питання організації виховного процесу у 2020/2021 н. р. щодо формування в дітей та учнівської молоді ціннісних життєвих навичок

Лист МОН № 1/9-385 від 20.07.20 року

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

№ 1/9-385 від 20 липня 2020 року

Департаменти (управління) освіти і
науки обласних, Київської міської
державних адміністрацій

Заклади післядипломної педагогічної освіти

Деякі питання організації виховного
процесу у 2020/2021 н. р. щодо
формування в дітей та учнівської молоді
ціннісних життєвих навичок

Міністерство надсилає інформаційні матеріали про деякі питання організації виховного процесу у 2020/2021 н. р. щодо формування в дітей та учнівської молоді ціннісних життєвих навичок, профілактики булінгу (цькування), кримінальних правопорушень, вживання наркотичних і психотропних речовин та запобігання торгівлі людьми.

Зміст листа просимо довести до відома керівників органів управління освітою різного рівня, керівників та педагогічних працівників закладів освіти з метою організації діяльності щодо захисту прав та інтересів дітей, врахування при плануванні роботи з учнівськими колективами.

Додаток: на 8 арк.

Заступник Міністра                                 Світлана Даниленко

Додаток
до листа Міністерства освіти і науки України
від 20.07.20 року № 1/9-385

Інформаційні матеріали про деякі питання організації виховного процесу у 2020/2021 н. р. щодо формування в дітей та учнівської молоді ціннісних життєвих навичок, профілактики булінгу (цькування), кримінальних правопорушень, вживання наркотичних і психотропних речовин та запобігання торгівлі людьми

Відповідно до статті 15 Закону України «Про повну загальну середню освіту» від 16.01.2020 № 463-ІХ у закладах освіти виховний процес є невід’ємною складовою освітнього процесу і має ґрунтуватися на загальнолюдських цінностях, культурних цінностях Українського народу, цінностях громадянського (вільного демократичного) суспільства, принципах верховенства права, дотримання прав і свобод людини громадянина тощо. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#Text

Закон України «Про освіту», зокрема стаття 53, визначає право здобувачів освіти на захист під час освітнього процесу від приниження честі та гідності, будь-яких форм насильства та експлуатації, дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю здобувача освіти. http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2145-

Кабінет Міністрів України 30 травня 2018 року постановою № 453 затвердив Державну соціальну програму "Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини" на період до 2021 року Метою Програми є забезпечення послідовної імплементації положень Конвенції ООН про права дитини, розбудови ефективної системи захисту прав та інтересів дитини на рівні територіальної громади в умовах децентралізації, створення дружнього до дітей середовища відповідно до міжнародних стандартів та пріоритетів Стратегії Ради Європи з прав дитини (2016-2021 роки), а також досягнення Цілей Сталого Розвитку, затверджених Резолюцією Організації Об’єднаних Націй 70/1 "Перетворення нашого світу: Порядок денний у сфері сталого розвитку до 2030 року", у частині дотримання прав дітей.

19 січня 2019 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» від 18 грудня 2018 р. № 2657-VIIІ.

З метою створення безпечного освітнього середовища в закладах освіти наказом Міністерства освіти і науки України від 28.12.2019 № 1646, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 лютого 2020 за № 11/34394, затверджено Порядок реагування на випадки булінгу (цькування) та Порядок застосування заходів виховного впливу.

Режим доступу: https://serch.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/RE34394Z.html

Зазначений наказ був направлений листом Міністерства освіти і науки України від 11.02.2020 № 1/9-80 до департаментів (управлінь) освіти і науки обласних та Київської міської державних адміністрацій.

Роз’яснення щодо застосування зазначеного наказу направлені листом від 13.04.2020 № 1/9-207, в якому Міністерство зосередило увагу на безумовному виконанні керівниками органів управління освітою, керівниками закладів освіти, педагогічними, науково-педагогічними і науковими працівниками, іншими учасниками освітнього процесу законодавчих вимог у зв’язку із затвердженням відповідного наказу.

Концепцією Нової української школи передбачено формування ціннісного ставлення і судження у школярів, вміння вибудовувати доброзичливі й толерантні стосунки із учасниками освітнього процесу.

Водночас до Міністерства продовжують надходити звернення від учасників освітнього процесу щодо порушень прав дитини, зокрема щодо випадків булінгу.

Наголошуємо, що згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» від 18.12.2018 № 2657-VIII до повноважень органів управління освітою входить здійснення контролю за виконанням плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти та розгляд скарг про відмову в реагуванні на випадки булінгу (цькування) за відповідними заявами.

Натепер держава гарантує кожному громадянину право на отримання безоплатної правової допомоги. Для отримання такої допомоги варто зателефонувати за номером Єдиного контакт-центру 0 800 213 103 (цілодобово та безкоштовно у межах України зі стаціонарних та мобільних телефонів). Важливо: діти мають право безоплатно отримати послуги адвоката (складання заяв, представництво в суді).

Вважаємо за доцільне розмістити на сайтах органів управління освітою та на сайтах закладів освіти банер з гіперпосиланням на офіційний вебсайт системи Безоплатної правової допомоги (https://legalaid.gov.ua/) та сприяти розміщенню згаданого банеру системи Безоплатної правової допомоги з гіперпосиланням на вебсайтах органів управління освітою та закладів освіти. Банери для розміщення знаходяться за посиланням: http://bit.do/legalaid.Карпе

Наголошуємо, що на доступному місці в закладі освіти варто розмістити контактну інформацію про керівників і педагогічних працівників закладу освіти, до яких, відповідно до посадових обов’язків, можуть звертатися учасники освітнього процесу для оперативного вирішення питань, що стосуються збереження життя чи здоров’я, а також захисту прав та інтересів дитини; номер телефону 1547 Урядової гарячої лінії з попередження домашнього насильства; телефонні номери Національної дитячої «гарячої» лінії 0 800 500 225 або 116 111 (для дзвінків з мобільного).

Для використання в профілактичній роботі в закладах освіти на сайті МОН розміщено створений у вільному доступі банк педагогічних технологій у рубриці «Корисні посилання щодо теми антибулінгу».

З метою профілактики булінгу (цькування) у закладах освіти рекомендуємо:

·                     впроваджувати в освітній процес закладів освіти гурток «Вирішення конфліктів мирним шляхом. Базові навички медіації» та факультатив «Вирішую конфлікти та будую мир навколо себе». Режим доступу: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/protidia-bulingu/1-komplekt-programmediatsiya.pdf

·                     використовувати відеоролик «Вирішення конфліктів мирним шляхом. Медіація - ровесників і ровесниць» та освітній електронний курс «Вирішую конфлікти та будую мир навколо себе»; Режим доступу: https://imzo.gov.ua/osvita/pozashkilna-osvita-ta-vihovna-robota/vihovna-robota-shvaleni-rukopisi/.

·                     розвивати медіацію однолітків, створювати служби порозуміння (Створення системи служб порозуміння для впровадження медіації за принципом «рівний-рівному/рівна-рівній» та вирішення конфліктів мирним шляхом у закладах освіти». Режим доступу: https://la-strada.org.ua/ucp_mod_news_list_show_616.html  

·                     проводити освітню роботу з батьками та законними представниками дітей з питань профілактики насильства, булінгу, формування ненасильницької моделі поведінки та вирішення конфліктів мирним шляхом.

Єдність навчання, виховання і розвитку учнів забезпечується спільними зусиллями всіх учасників освітнього процесу.

Сім’я є й залишається природним середовищем для фізичного, психічного, соціального і духовного розвитку дитини, її матеріального забезпечення та несе відповідальність за створення належних умов для цього. Саме вона має виступати основним джерелом матеріальної та емоційної підтримки, психологічного захисту, засобом збереження й передачі з національно-культурних і загальнолюдських цінностей наступним поколінням.

Міжнародні договори, учасницею яких є Україна, дозволяють вирішувати питання, пов’язані із здійсненням батьківських прав і виконанням обов’язків як матеріального, так і нематеріального характеру, незалежно від громадянства і місця проживання батьків і дітей.

Слід зазначити, що в Україні основні підходи до осмислення й реалізації прав дітей, визначених міжнародним і вітчизняним законодавствами, протягом останнього часу істотно змінилися. Це пов’язано з посиленням уваги з боку держави до інтересів дітей, удосконаленням механізму контролю за дотриманням чинного законодавства у сфері охорони дитинства, розвитком інституцій соціально-правового захисту дітей та багатьма іншими факторами.

Із інформацією щодо захисту прав дітей в Україні з урахуванням міжнародних договорів з питань сімейного права можна знайти за посиланням: https://minjust.gov.ua/m/str_19188.

У свою чергу, питання запобігання та виявлення випадків жорстокого поводження з дітьми регулюється Законом України «Про охорону дитинства», де статтею 10 визначено, що кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності. Дисципліна і порядок у сім’ї, закладах освіти та інших дитячих закладах мають забезпечуватися на принципах, що ґрунтуються на взаємоповазі, справедливості та виключають приниження честі й гідності дитини http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2402-14/ed20120601

Регулювання батьківської відповідальності за виховання є актуальними в сучасних умовах, ці питання унормовані в таких нормативно-правових актах України щодо прав, обов’язків та відповідальності батьків за виховання дітей:

·                     Закон України «Про освіту», стаття 55. Права та обов’язки батьків здобувачів освіти;

·                     Закон України «Про охорону дитинства», стаття 12. Права, обов’язки та відповідальність батьків за виховання та розвиток дитини;

·                     Цивільний кодекс України, стаття 1179. Відшкодування шкоди, завданої неповнолітньою особою;

·                     Кодекс України про адміністративні правопорушення, стаття 184. Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов’язків щодо виховання дітей;

·                     Кримінальний кодекс України, стаття 166. Злісне невиконання обов’язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування;

·                     Сімейний кодекс України, стаття 164. Підстави позбавлення батьківських прав, тощо.

Поруч із булінгом (цькуванням) великою проблемою в Україні є домашнє насильство. У 2019 році на телефонну лінію "102" для реагування поліції надійшло понад 115 тис. дзвінків із заявами про домашнє насильство. З метою виконання законодавчих вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 7 грудня 2017 року № 2229, (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19#Text) Міністерство освіти і науки України надіслало департаментам (управлінням) освіти і науки обласних, Київської міської державних адміністрацій, Інститутам післядипломної педагогічної освіти для використання у профілактичній освітній діяльності методичні рекомендації щодо формування у дітей та молоді нетерпимого ставлення до насильницьких моделей поведінки, небайдужого ставлення до постраждалих осіб, усвідомлення насильства як порушення прав людини, адресовані усім фахівцям, які працюють з дітьми та молоддю (лист МОН від 18.05.2013 № 1/11-5480).

З метою забезпечення комплексного інтегрованого підходу до протидії домашньому насильству та сприяння реалізації прав осіб, постраждалих від домашнього насильства, шляхом проведення превентивних заходів, ефективного реагування на факти домашнього насильства наказом МОН від 02.10.2018 № 1047 затверджено Методичні рекомендації щодо виявлення, реагування на випадки домашнього насильства і взаємодії педагогічних працівників із іншими органами та службами. Режим доступу: https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennya-metodichnih-rekomendacij-shodo- viyavlennya-reaguvannya-na-vipadki-domashnogo-nasilstva-i-vzayemodiyi-pedagogichnih-praçivnikiv-iz-inshimi-organami-ta-sluzhbami

Пропонуємо використовувати матеріали з питань запобігання та протидії домашньому насильству, що розміщені на офіційному сайті ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти». Режим доступу: https://drive.google.com/file/d/1kdBNPKwOFNWwoLNJ5RaJIvfro7oazdUw/view

Актуальною залишається профілактична робота щодо протидії торгівлі людьми.

У цьогорічному звіті Держдепартаменту щодо торгівлі людьми зазначено, що нестабільність та брак доступу до життєво необхідних послуг через пандемію зробили ще більше людей вразливими до експлуатації торгівцями людьми.

Традиційними для України проблемами залишаються сексуальний трафік та рабська праця жінок і дітей, де країна виступає водночас джерелом, транзитною точкою та пунктом призначення для таких злочинів. Вразливим прошарком населення залишаються і діти-сироти, зокрема ті, що перебувають під наглядом держави.

При цьому українці та українки продовжують бути жертвами трудового чи сексуального рабства у Вірменії, Азербайджані, Білорусі, Бельгії, Болгарії, Кіпрі, Данії, Німеччині, Угорщині, Ізраїлі, Латвії, Лівані, Литві, Чорногорії, Португалії, Польщі, Сенегалі, Словенії.

За даними дослідження, проведеного на замовлення Міжнародної організації з міграцій (МОМ), понад 260 тис. українців постраждали від торгівлі людьми з 1991 року, що робить Україну однією з основних країн походження постраждалих від сучасного рабства в Європі. Статистичні дані щодо протидії торгівлі людьми в Україні розміщені на сайті Міжнародної організації з міграцій (МОМ), Режим доступу: http://iom.org.ua/sites/default/files/iom_counter_trafficking_programme_2019_ukr.pdf

Відповідно до статей 7, 9, 20, 21, 22, 23, 24 Закону України «Про протидію торгівлі людьми» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2012, № 19-20, ст.173, http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3739-17) Міністерство, органи управління освітою, заклади освіти впроваджують в освітній процес заходи щодо підвищення рівня обізнаності здобувачів освітніх послуг та їх батьків з питань протидії торгівлі дітьми.

Система освіти має великі можливості щодо попередження торгівлі людьми.

Педагогічний процес значною мірою зумовлюється змістом освітніх предметів, який сприяє оволодінню знаннями про людину та суспільство, про права людини.

Особлива роль тут належить предметам соціально-гуманітарного циклу: історії, географії, правознавству, суспільствознавству, літературі (українській та зарубіжній), філософії, соціології, політології тощо.

Головні завдання навчально-виховних заходів із зазначених негативних явищ - підвищити загальний рівень правової свідомості дітей та молоді, рівень обізнаності з проблем порушення прав людини, навчити моделям безпечної поведінки, виховати повагу до прав та основних свобод людини, толерантне ставлення до потерпілих від насильства.

З метою виконання «Державної соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2020 року», затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 111 від 24.02.2016 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/111-2016 %D0%BF#Text), вважаємо за доцільне:

·                     педагогічним працівникам закладів освіти пройти онлайн курси підвищення кваліфікації з питань протидії торгівлі на сайті Міжнародної організації з міграції (МОМ) в Україні http://stoptrafficking.org;

·                     продовжувати включати до програм підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації педагогічних працівників інститутів післядипломної педагогічної освіти курси, лекції та практичні заняття з питань протидії торгівлі людьми, зокрема, використання електронного курсу «Основи протидії торгівлі людьми» (режим доступу: www.ctcourse.org.ua);

·                     впроваджувати за рахунок варіативної складової програму виховної роботи з питань протидії торгівлі дітьми для учнів 7-10 класів «Особиста гідність. Безпека життя. Громадянська позиція» (http://old.mon.gov.ua/ua/about ministry/normative/5457-);

·                     впроваджувати гуртки та факультативи для учнів 7 - 10 класів закладів загальної середньої освіти «Особиста гідність. Безпека життя. Громадянська позиція»;

·                     проводити інформаційні кампанії до 30 липня - Всесвітнього дня протидії торгівлі людьми; 18 жовтня - Європейського дня боротьби з торгівлею людьми;

·                     2 грудня - Міжнародного дня за відміну рабства; 10 грудня - Міжнародного дня захисту прав людини;

·                     розвивати співробітництво із громадськими та міжнародними організаціями і фондами;

·                     налагодити освітню роботу з батьками та законними представниками дітей з питань профілактики торгівлі людьми;

·                     поширювати серед учасників освітнього процесу інформацію про діяльність Кол-центру Міністерства соціальної політики України з питань протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей за скороченими телефонними номерами: 1578 - з питань протидії торгівлі людьми; 1538 - з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей,

Національної безкоштовної «гарячої лінії» з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів Представництва Міжнародної організації з міграцій (МОМ; в Україні 0 800 505 501 (безкоштовно зі стаціонарних) 527 (безкоштовно з мобільних) www.527.org.ua,

Національної дитячої «гарячої лінії» 0 800 500 225 або 116 111 (для дзвінків з мобільного) та Національної «гарячої» лінії з попередження насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації 0 800 500 335 або 116 123 (для дзвінків з мобільного) ГО «Ла Страда-Україна».

На офіційному сайті Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти» Міністерства освіти і науки України створено електронний банк даних курсів (спецкурсів), які впроваджуються у закладах вищої освіти та в системі підвищення кваліфікації педагогічних працівників (розділ «Діяльність. Захист прав з людини»: https://imzo.gov.ua/protidiya-torgivli-lyudmi/havchalni-programi/

Пропонуємо використовувати результати дослідження щодо обізнаності про ризики торгівлі людьми серед уразливих дітей та молоді України (http://iom.org.ua/sites/default/files/infographics_of_survey_key_findings-on_ht_awareness_among_vulnerable_children_and_youth_ukr_0.pdf)

Запобігання вживання дітьми та учнівською молоддю наркотичних і психотропних речовин повинно займати належне місце в організації виховного процесу закладу освіти.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 лютого 2019 року № 56 затверджено План заходів на 2019-2020 роки з реалізації Стратегії державної політики щодо наркотиків на період до 2020 року.

Режим доступу: https:zakon.rada.gov.ua/laws/show/56-2019-%D1%80#Text.

Громадською організацією «Український інститут соціальних досліджень імені Олександра Яременка» за підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) та Європейського моніторингового центру з наркотиків та наркоманії (ЕМСРРА) в межах міжнародного проекту «Європейське опитування учнів щодо вживання алкоголю та інших наркотичних речовин (ЕSPAD)» провели опитування 8509 респондентів (4108 хлопців і 4401 дівчина) віком 14–17 років, які є учнями сільських та міських закладів загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти.

Результати опитування висвітлені в роботі «Куріння, вживання алкоголю та наркотичних речовин серед підлітків, які навчаються: поширення й тенденції в Україні: за результатами дослідження 2019 року в рамках міжнародного проекту «Європейське опитування учнів щодо вживання алкоголю та інших наркотичних речовин - ЕSPAD».

Режим доступу: http://www.uisr.org.ua/img/upload/files/B_Report_ESPAD_2019_Internet.pdf.

Особливу тривогу викликає те, що порушується стаття 54 Закону України «Про освіту» в частині недостатньої діяльності педагогічних і науково-педагогічних працівників закладів освіти щодо запобігання вживанню здобувачами освіти алкогольних напоїв, наркотичних засобів та тютюнових виробів.

Просимо в межах компетенції забезпечити виконання пунктів 2; 3; 4.1; 4.2; 4.3; 11.2; 12.7; 30 Плану заходів на 2019-2020 роки з реалізації Стратегії державної політики щодо наркотиків на період до 2020 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 лютого 2019 р, № 56, зокрема:

·                     впроваджувати апробовані передовою міжнародною та вітчизняною практикою профілактичних стратегій формування життєвих навичок, розроблення нових і удосконалення чинних програм та методик розв’язання наркотичних алкогольних проблем згідно з вимогами МОН до наукових, науково-методичних та освітніх видань;

·                     забезпечувати підтримки розвитку системи позашкільної освіти;

·                     формувати в дітей, учнівської та студентської молоді життєві навички, уміння протистояти ризикам і загрозам, пов’язаним із наркотиками;

·                     здійснювати комплекс профілактичних заходів, спрямованих на підвищення психолого-педагогічної компетентності батьків, формування в них свідомого відповідального ставлення до виконання обов’язків, пов’язаних з утриманням, вихованням та освітою дітей;

·                     впроваджувати в програми підготовки та перепідготовки педагогічних працівників сучасні методики профілактичної роботи з подолання негативних проявів серед дітей, учнівської та студентської молоді;

·                     створювати методики раннього виявлення дітей, які належать до груп ризику через їх незахищеність та інші чинники, що можуть призвести до початку вживання наркотиків (діти, батьки яких перебувають у трудовій еміграції за кордоном; діти із сімей з проблемами залежності; діти, що отримали психологічні травми внаслідок жорстокого поводження або сексуального насильства; безпритульні), сприяти захисту їх прав та недопущення соціального відторгнення тощо.

При цьому інформуємо, що постановою Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 року № 689 затверджено Порядок проведення моніторингу наркотичної та алкогольної ситуації в Україні. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/689-2019-%D0%BF#Text

Звертаємося до департаментів (управлінь) освіти і науки обласних та Київської міської державної адміністрації організувати виконання й надати в межах компетенції Міністерству освіти і науки України моніторингові показники, які містять інформацію про проведені у 2020/2021 навчальному році профілактичні заходи, спрямовані на зниження рівня вживання психотропних речовин, за формою згідно з додатком 7 зазначеної Постанови.

Інформацію надсилати на електронну адресу psyche-logos@ukr.net до 01 квітня 2021 року.

Міністерство освіти і науки зосереджує увагу на виконанні органами управління освітою та закладами освіти в межах компетенції Плану заходів з реалізації Національної стратегії реформування системи юстиції щодо дітей на період до 2023 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 листопада 2019 р. № 1335-р. Ресурс доступу за посиланням: https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennya-planu-zahodiv-z-a1335r

Ситуація щодо кримінальних правопорушень у дитячому середовищі спонукає до проведення чіткої взаємодії всіх зацікавлених органів і служб на місцевому рівні. Для планування превентивної роботи радимо скористатися єдиним звітом про осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, за січень - червень 2020 р. що розміщений на сайті Генеральної прокуратури України: https://old.gp.gov.ua/ua/stst2011.html?dir_id=113897  

Враховуючи викладене, Міністерство з вважає, що профілактика кримінальних правопорушень спонукає до формування правової культури учнів, виявлення та усунення причин і умов, які сприяють учиненню дітьми злочинів, подоланню девіантної поведінки.

Рекомендуємо:

·                     проаналізувати стан справ та посилити індивідуальну корекційну роботу з дітьми, які вже скоювали кримінальні правопорушення, та дітьми, які мають ознаки агресивної поведінки;

·                     провести інформаційно-просвітницьку роботу з батьками та законними представниками дітей, схильних до протиправної поведінки, сприяти в організації позакласної зайнятості цієї категорії дітей, зокрема в літній період;

·                     налагодити міжвідомчу взаємодію з підрозділами ювенальної превенції Національної поліції України, службами у справах дітей, соціальними службами для сім’ї, дітей та молоді тощо.

Про переліки навчальної літератури

Про переліки навчальної літератури, рекомендованої міністерством освіти і науки України для використання у закладах освіти у 2020/2021 навчальному році

Лист МОН № 1/9-394 від 22.07.20 року

Введіть e-mail адресу:     

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

№ 1/9-394 від 22 липня 2020 року

Органам управління освітою обласних,
Київської міської державних адміністрацій,
закладам післядипломної педагогічної освіти,
закладам загальної середньої та дошкільної освіти,
спеціальним закладам загальної середньої освіти
для дітей з особливими освітніми потребами

Про переліки навчальної літератури,
рекомендованої міністерством освіти і
науки України для використання у закладах
освіти у 2020/2021 навчальному році

Шановні колеги!

З метою упорядкування навчальної літератури, що рекомендується для Використання в освітньому процесі закладів освіти, Міністерство освіти і науки України надає переліки навчальної літератури, рекомендованої Міністерством для використання у закладах освіти у 2020/2021 навчальному році:

• Перелік навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання у початкових класах закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою (https://goo.gl/Zgfw1С);
• Перелік навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання в 5-11 класах закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою (https://goo.gl/93BNko);
• Перелік навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання у класах закладів загальної середньої освіти з навчанням мовами національних меншин (http://bit.ly/2Wn1Goi);
• Перелік навчальної літератури, програм рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання у закладах дошкільної освіти (https://goo.gl/17ҮmaJ);
• Перелік навчальної літератури, рекомендованої Міністерством освіти і науки України для використання у спеціальних закладах загальної середньої освіти для дітей з особливими освітніми потребами (http://bit.ly/2InbGsO).

Ознайомитися із зазначеними переліками можна за вказаними посиланнями. Зазначені переліки постійно доповнюватимуться новими назвами навчально-методичних посібників за результатами розгляду відповідних предметних комісій Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України, оновлюватимуться з урахуванням терміну дії грифів, наданих навчальній літературі Міністерством освіти і науки України та будуть доступними для ознайомлення в режимі онлайн.
Окрім цього, звертаємо увагу на те, що комісією Науково-методичної ради Міністерства освіти і науки України (лист ІМЗО від 18.06.2020  № 22.1/12Г-372) схвалено до використання у закладах загальної середньої Освіти методичний посібник «Організація дистанційного навчання в школі. Мeтодичні рекомендації» (авт. А. Лотоцька, А. Пасічник). Ознайомитися з зазначений посібником можна на сайті Міністерства освіти і науки України за посиланням https://cutt.ly/9iveDyc.
З повагою
Заступник Міністра                                   Любомира Мандзій

Допомога щодо заповнення журналів

Автор: Олеся Калинич

Учителі належать до тих, кому пощастило невдовзі йти до школи. Звісно, не на звичайні уроки – час заповнювати класні журнали.

Оскільки під час дистанційного навчання ми працювали на різних майданчиках, не зайвим буде пригадати правильне написання деяких слів.

Пропоную укласти невеличкий словничок для заповнення класного журналу (за оновленим правописом).

Аудіо-. Веб. Пишемо разом слова з першими регулярно вживаними іншомовними компонентами на голосний та приголосний: абро-, авіа-, авто- (‘само’, ‘автоматичний’), агро-, аеро-, аква-, алко-, арт-, астро-, аудіо-, біо-, боди-, боді- (перед голосним), веб-, геліо-, гео-, гідро-, дендро-, екзо-, еко-, економ-, етно-, євро-, зоо-, ізо-, кібер-, мета-, метео-, моно-, мото-, нарко-, нео-, онко-, палео-, пан-, пара-).

Отже, аудіовправа, вебсайт, АЛЕ латинськими літерами так: web-сайт.

Відео. Разом пишемо іменники, першою частиною яких є незмінна основа іншомовного походження на о, а: автомагістрáль, агрокультýра, велопробі́г, відеофі́льм.
Відповідно пишемо відеоурок, відеопояснення.

Інтернет, онлайн. З дефісом пишемо: 1) складні іменники, утворені з двох самостійних іменників без сполучного голосного звука. У них відмінюємо або обидва іменники, або тільки другий.

Другий іменник складного слова відмінюємо, якщо перший: а) визначає певну прикмету чи особливість предмета, особи, явища, названих другим: бíзнес-план, бі́знес-проє́кт, до́пінг-контрóль, інтерне́т-видáння, інтерне́т-пóслуга, піа́р-áкція.
Відповідно онлайн-урок.

Назви сайтів, соцмереж, платформ.

Назви сайтів

• без родового слова пишемо з малої букви (тві́ттер, ґуґл);
• назви сайтів з родовим словом пишемо з великої букви та в лапках (мережа “Фейсбу́к”, енциклопе́дія “Вікіпе́дія”);
• назви сайтів, ужиті як назви юридичних осіб, пишемо з великої букви та без лапок (РНБО ввела санкції проти Яндекса).

Приклади та правила в дописі – за оновленим правописом (від 22 травня 2019 року).

Шановні колеги, ви можете доповнити цей мінісловник у коментарях.

Олеся Калинич, авторка зошитів та карток для підготовки до ЗНО з української мови та літератури, переможниця конкурсу “Учитель року-2015”, заслужений учитель України

Про проведення всеукраїнського конкурсу «Учитель року - 2021»

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

№ 777 від 09 червня 2020 року
Про проведення всеукраїнського
конкурсу «Учитель року - 2021»
На виконання Указу Президента України від 29 червня 1995 року № 489 «Про всеукраїнський конкурс «Учитель року», відповідно до Положення про всеукраїнський конкурс «Учитель року», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 серпня 1995 р. № 638 (із змінами), наказу Міністерства освіти і науки України від 31.05.2018 № 549 «Про затвердження графіка проведення третього туру всеукраїнського конкурсу «Учитель року» у 2019-2023 роках» (із змінами), з метою підвищення престижності професії вчителя, виявлення й підтримки талановитих педагогічних працівників НАКАЗУЮ:
1. Провести у 2020-2021 навчальному році всеукраїнський конкурс «Учитель року - 2021» (далі - Конкурс) у номінаціях «Керівник закладу освіти», «Математика», «Трудове навчання», «Українська мова та література» в три тури:

• перший - листопад 2020 року;
• другий - грудень 2020 року - лютий 2021 року;
• третій - квітень 2021 року.

2. Здійснити реєстрацію педагогічних працівників для участі в Конкурсі з 14 вересня по 04 жовтня 2020 року.
3. Затвердити, як такі, що додаються:

• склад центрального організаційного комітету всеукраїнського конкурсу «Учитель року - 2021»;
• склад журі третього туру всеукраїнського конкурсу «Учитель року - 2021».

4. Центральному організаційному комітетові Конкурсу до 01 вересня 2020 року затвердити й оприлюднити умови та порядок проведення Конкурсу.
5. Державній науковій установі «Інститут модернізації змісту освіти» (Трушковський К. Ю.) здійснити організаційно-методичне супроводження Конкурсу.
6. Структурним підрозділам з питань освіти обласних, Київської міської державних адміністрацій:

• визначити зони проведення першого туру Конкурсу з урахуванням результатів реєстрації педагогічних працівників - учасників Конкурсу;
• здійснити організаційні заходи щодо проведення першого та другого турів Конкурсу;
• надіслати на електронну адресу vchytel_ roku@ukr.net
• до 02 грудня 2020 року інформацію про проведення першого туру
• Конкурсу за формою згідно з додатком до 02 березня 2021 року подання на учасників третього туру Конкурсу за формою згідно з додатком 2.

7. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.
Т. в. о. Міністра                             Любомира Мандзій

Facebook

Twitter

Освіта.ua