Методичні рекомендації про викладання
трудового навчання (технології) та креслення у 2020–2021 навчальному році
Трудове навчання 5–9 класи
У 2020–2021
навчальному році відповідно до типових освітніх програм для закладів загальної
середньої освіти на вивчення предмета у 5–6 класах відводиться 2 год. на
тиждень, у 7–9 класах – 1 год. на тиждень.
Кількість годин
трудового навчання в усіх класах може збільшуватися за рахунок годин
варіативної складової навчальних планів, передбачених на навчальні предмети, факультативи,
індивідуальні заняття та консультації. За рахунок таких годин також можливе
впровадження курсів за вибором технологічного спрямування.
Навчальні
програми курсів за вибором та факультативів розміщено за покликанням https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/navchalni-programi-kursiv-za-viborom-fakultativiv
Вивчення
трудового навчання здійснюватиметься за навчальною програмою, затвердженою
наказом МОН від 07.06.2017 № 804. Програму розміщено на офіційному вебсайті
міністерства за покликанням http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html).
Навчальна програма
зорієнтована на формування в учнів ключових і предметних компетентностей, які
покликані наблизити процес трудового навчання до життєвих потреб учня, його
інтересів та природних здібностей.
Провідним
завданням учителя є реалізація очікуваних результатів навчально-пізнавальної
діяльності учнів, які виписані таким чином, щоб вони були спільними для учнів,
які навчаються в класах із поділом на групи і без такого поділу. При цьому,
шлях досягнення результатів визначає учитель відповідно до
матеріально-технічних можливостей шкільної майстерні, інтересів і здібностей
учнів, фахової підготовки самого учителя.
Очікувані
результати мають бути досягнуті на кінець навчального року. Вчитель може планувати
їх досягнення чи при опрацюванні одного проєкта (наприклад: розрізняє деталі за
способом отримання. 6 кл), чи поетапне їх досягнення при виконанні окремих
проєктів. (Очікування «Розраховує та планує орієнтовну вартість витрачених
матеріалів» – 8 кл. можна розділити на: обраховує вартість затрачених
матеріалів – розраховує потребу матеріалів на проєкт – розраховує та планує
орієнтовну вартість витрачених матеріалів) чи досягнення при використанні
різних технологій обробки (Знає будову та принцип дії інструментів,
пристосувань та обладнання для обробки конструкційних матеріалів – 7 кл.).
Орієнтовний
перелік об’єктів проєктно-технологічної діяльності учнів – це навчальні та
творчі проєкти учнів, які можна виконувати за допомогою будь-якої технології з
представлених у змісті програми, з відповідним добором конструкційних
матеріалів, плануванням робіт, необхідних для створення виробу від творчого
задуму до його практичної реалізації.
Формування змісту
технологічної діяльності учнів на уроках трудового навчання здійснюється саме
на основі об’єктів проєктної діяльності, а не технологій. Це дає змогу
одночасно проєктувати та виготовляти один і той самий виріб за допомогою різних
основних та додаткових технологій, що є особливо зручним у класах, які не
поділяються на групи.
Перелік об’єктів
проєктно-технологічної діяльності учнів є орієнтовним та може бути доповнений
виробами (проєктами) відповідно до матеріально-технічної бази та вподобань
учнів.
Однак, слід
зауважити, що виготовлення учнями об’єктів діяльності не повинно зводитися до предметної
чи предметно-операційної системи трудового навчання.
Результатом
проєктно-технологічної діяльності учнів має бути проєкт (спроєктований і
виготовлений виріб чи послуга). Орієнтовна кількість проєктів, що освоюються в
кожному класі визначається навчальною програмою. Важливою складовою виконання
учнівських проєктів є їх публічний захист, на якому учні доносять інформацію
про свою роботу (формування ідеї, процес виготовлення, апробація,
удосконалення, важливість роботи, подальше застосування тощо) доступними для
них засобами (презентація, графічні зображення, усне пояснення тощо). При
захисті проєктів важливо, щоб інші учні та вчитель задавали запитання, які
спонукатимуть до аргументації прийняття тих чи інших рішень при виконанні
роботи. Це важливо для формування таких важливих навичок як висловлювати свою
думку, відстоювати свою позицію, вміння вести дискусію, критичне мислення.
Однак, в умовах
дистанційного навчання, доцільно трансформувати календарне планування й
передбачити спрощені підходи до
організації проєктно-технологічної діяльності здобувачів освіти вдома.
Обираючи теми творчих проєктів та
вироби, що виготовлятимуть діти, учитель повинен звертати увагу на наступне:
-
об’єкт проєктування
необхідно обирати з урахуванням: принципу здоров’язбереження, запобігаючи
емоційному, ментальному та фізичному перевантаженню учнів; набутих ними
компетентностей та реального матеріально-технологічного забезпечення;
-
перед
початком виконання творчих проєктів діти повинні бути ознайомленні з критеріями
їх оцінювання та формами презентації проміжних та кінцевого результатів
практичної діяльності.
Учителю необхідно з’ясувати перелік матеріалів та інструментів, які
можуть бути доступними для учнів вдома. Це можна виконати шляхом їх опитування
чи анкетування.
У разі потреби, дозволити замінити такі конструкційні матеріали, як:
деревина, метал, пластик на альтернативні, доступні у побуті матеріали.
Слід також звернути увагу на найбільш розповсюджені інструменти, які
майже у кожного є вдома: голка, ножиці, ніж, шило, викрутка, пасатижі, молоток.
Орієнтовні напрями виконання проєктних робіт можуть бути наступними:
1. «Корисне пристосування для дому».
2. «Фірмова страва моєї родини».
3. «Родинний оберег».
4. «Нове життя старим речам».
Вказані напрямки будуть мотивуючим до праці чинником і дозволять
здобувачам освіти цікаво проводити час виконуючи уроки технологічного циклу
вдома, а також сприятимуть іміджу навчальних предметів технологічного
компоненту в сім’ї. Таким чином проєктно-технологічна діяльність не тільки
формуватиме та розвиватиме компетентнісний потенціал дітей, але й покращуватиме
життєдіяльність родини в цілому.
Важливим
критерієм вибору проєкту є його значущість для учня (можливість використання
виробу в побуті, для хобі або реалізації виробів на шкільних ярмарках,
аукціонах тощо).
У класах, що не
поділяються на групи, під час вибору об’єкта проєктно-технологічної діяльності
варто планувати не менш як дві основні технології (крім об’єктів, виготовлення
яких передбачає застосування однієї технології: писанка, гарячі напої тощо). Це
потрібно для того, щоб учні мали рівні можливості у виборі технологій із
технічних і обслуговуючих видів праці.
В умовах дистанційного навчання доцільно
дозволити варіативність у виборі проєктів учнями класу, тобто самостійний вибір
виробів та технологічних операцій відповідно до навчальних програм і
можливостей (окремі учні мають устаткування та умови в яких під наглядом
батьків можуть виготовляти вироби засобами більш складних технологій (швейне
обладнання, «домашні майстерні» тощо)). А учні, які не мають такої можливості
можуть виконувати проєкти за допомогою технологій, виконання яких не потребує
спеціального обладнання.
При плануванні
навчального процесу учитель самостійно формує теми, які учням необхідно засвоїти,
зважаючи на обрані для виготовлення об’єкти проєктування, визначає і планує
необхідну кількість навчальних годин, необхідних учням для вивчення відповідних
процесів з обробки матеріалу тощо. Така академічна автономія учителя «обмежена»
лише запланованими очікуваними результатами навчально-пізнавальної діяльності
учнів, які визначають логіку його підготовки до навчального року, семестру,
розділу чи окремого уроку.
Для складання
календарно-тематичного планування, визначення змісту навчального матеріалу рекомендуємо
слідувати такому алгоритму:
1.
Обрати об’єкти
проєктно-технологічної діяльності учнів (проєкти) та визначити їх кількість;
2.
Обрати основні та, за потреби,
додаткові технології для проєктування й виготовлення кожного обраного виробу;
3.
Спланувати очікувані результати
навчально-пізнавальної діяльності учнів;
4.
Визначити орієнтовну кількість
годин, необхідних для виконання кожного проєкту;
5.
Сформулювати теми та зміст уроків
із проєктування та виготовлення кожного об’єкта проєктно-технологічної
діяльності учнів;
6.
Спланувати теми та зміст уроків із
технології побутової діяльності та самообслуговування.
Поділ класів на
групи технічних і обслуговуючих видів праці відбувається за бажанням учнів та
здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказом МОН від 20.02.2002
№ 128, а саме, за наявності в класі більше 27 учнів для міських шкіл та більше
25 для сільських. Якщо кількість учнів у класі не дає змоги здійснити поділ на
групи, можна скористатись іншими варіантами формування груп: з паралельних чи
наступних класів; поділ на групи за рахунок варіативної складової навчального
плану. Також згідно з рішеннями місцевих органів виконавчої влади або органів
місцевого самоврядування класи можуть ділитися на групи і при меншій
наповнюваності від нормативної за рахунок зекономлених бюджетних асигнувань та
залучення додаткових коштів.
Під час роботи в
навчальній майстерні на кожному уроці треба звертати увагу на дотримання учнями
правил безпечної роботи, виробничої санітарії й особистої гігієни, навчати їх
тільки безпечних прийомів роботи, ознайомлювати із заходами попередження
травматизму.
Технології 10-11 класи (рівень стандарту)
У 10-11 класах
Типовими освітніми програмами навчальний предмет технології віднесено до вибірково-обов’язкових.
Якщо школа обрала технології, то на освоєння предмета відводиться 105 годин в
10 чи 11 класах. Можливі також варіанти, за якими ці 105 годин освоюються в 10
і в 11 класах (70+35 чи 35+70).
Навчання
здійснюється за програмою, затвердженою наказом МОН від 23.10.2017 № 1407, яка
розміщена на офіційному вебсайті міністерства за покликом http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalnihttp://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.htmlprogramy.html).
Навчальна
програма «Технології» (рівень стандарту) має модульну структуру і складається з
десяти обов’язково-вибіркових навчальних модулів, з яких учні спільно з
учителем обирають лише три, для вивчення упродовж навчального року (двох):
«Дизайн предметів
інтер’єру»,
«Техніки
декоративно-ужиткового мистецтва»,
«Дизайн сучасного
одягу»,
«Краса та здоров’я»,
«Кулінарія»,
«Ландшафтний
дизайн»,
«Основи
підприємницької діяльності»,
«Основи
автоматики і робототехніки»,
«Комп’ютерне
проєктування»,
«Креслення».
Навчальний
модуль, за своїм змістовим наповненням, є логічно завершеним навчальним
(творчим) проєктом, який учні виконують колективно або за іншою формою
визначеною учителем. Кількість годин, що відводиться на вивчення кожного з
трьох обраних модулів, учитель визначає самостійно з урахуванням особливостей
проєктної діяльності учнів, матеріальних можливостей школи тощо.
В умовах дистанційного навчання, у 10–11
класах можна пропонувати для виконання будь-який із запропонованих 10 модулів,
однак доцільно змістити акцент з практичного (технологічного) на
інформаційно-пошуковий, дослідницький характер проєктів.
Технології 10-11 клас (профільний рівень)
Типовими
освітніми програмами передбачається по 6 годин на вивчення предмета у 10 та 11
класах. Навчання здійснюється за однією з профільних програм, що розміщені на
офіційному сайті міністерства за покликом http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html чи за програмами професійного навчання,
затвердженими МОН від 23.09.2010 № 904 з використанням, за потреби, часу
навчальної практики у 10 класі.
Здійснення
професійно-технічного навчання в закладах загальної середньої освіти та
міжшкільних навчально-виробничих комбінатах (міжшкільних ресурсних центрах)
можливе і за іншими професіями, за умови дотримання вимог Державних стандартів
професійно-технічної освіти.
У випадку, коли
кількість годин на опанування професії менша передбаченої навчальними планами,
рекомендуємо запроваджувати профільні курси та курси за вибором
профорієнтаційного спрямування, які мають відповідний гриф Міністерства.
Змістове
наповнення технологічного профілю також може складатися з декількох курсів за
вибором «Професійні проби». Такі курси освоюються учнями послідовно. Програми
таких курсів повинні мати відповідний гриф МОН.
Курси за вибором
«Професійні проби» можуть освоюватися за рахунок варіативної складової
навчальних планів учнями, які навчаються за будь-яким профілем.
Креслення
Важливою
складовою технологічної підготовки школярів є знання ними основ графічної
грамоти. Вивчення курсу креслення можливе в 11 класах технологічного профілю в
обсязі 2 год. на тиждень за навчальною програмою «Креслення. 11 клас» для
закладів загальної середньої освіти (лист ІМЗО від 25.09.2018 № 22.1/12-Г-906).
У 8-11 класах
креслення може вивчатися як курс за вибором за навчальною програмою «Креслення»
для закладів загальної середньої освіти (лист ІМЗО від 08.11. 2019 р. №
22.1/12-Г-10550), або, за наявної технічної можливості, за програмою курсу за
вибором «Професійні проби» для учнів 811класів «Технічне креслення на базі комп’ютерних
програм» (лист ІМЗО від 09.06.2020 № 22.1/12-Г-346).
Креслення вивчається
в 7-8 класах спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням предметів технічного
(інженерного) циклу. Вивчення предмета здійснюється за навчальною програмою
«Креслення. 7-8 класи» (лист ІМЗО від 25.09.2018 № 22.1/12-Г-904).
Учителям
технологічного компоненту освітньої галузі «Технології» також слід вивчити
можливості використання методики змішаного (гібридного) навчання. Зокрема,
такого різновиду як методика «перевернутого класу» – модель навчання, при якій
учитель дає матеріал для самостійного вивчення (опрацювання) вдома, а на
занятті відбувається практичне закріплення матеріалу.
В освітньому
процесі вчителі предметів «Трудове навчання», «Технології» та «Креслення»
закладів загальної середньої освіти можуть використовувати лише навчальну літературу,
що має гриф МОН України, або висновок «Схвалено для використання в
загальноосвітніх навчальних закладах відповідною комісією Науково-методичної
ради МОН України перелік якої доступний за посиланням https://docs.google.com/spreadsheets/d/16NyRYEKgeQ4T5BE68La-s2gn0q2MPyIWSWx-Vdw-zmA/edit?ts=5a364195#gid=1364288724
Окрім цього,
звертаємо увагу на те, що комісією Науково-методичної ради Міністерства освіти
і науки України (лист ІМЗО від 18.06.2020 № 22.1/12Г-372) схвалено до
використання у закладах загальної середньої Освіти методичний посібник «Організація дистанційного
навчання в школі. Мeтодичні рекомендації» (авт. А. Лотоцька, А.
Пасічник). Ознайомитися з зазначений посібником можна на сайті Міністерства
освіти і науки України за посиланням https://cutt.ly/9iveDyc/.
В. Гайда,
О. Колодійчук
Немає коментарів:
Дописати коментар