Тренінг "Хмарні сервіси у професійній діяльності вчителів трудового навчання та технологій"

 

09 лютого 2022 року на базі Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти відбувся тренінг для учителів трудового навчання та технологій на тему: «Хмарні сервіси у професійній діяльності вчителів трудового навчання та технологій».

Розпочався захід о 14 год 00 хв.

У заході прийняли участь понад 90 педагогів Тернопільської області.

 

На початку проведення тренінгу виступив методист відділу методики навчальних предметів та професійного розвитку педагогів ТОКІППО Олег Колодійчук, який привітав учасників заходу і ознайомив із регламентом його роботи.

Під час проведення тренінгу з доповідями виступили Колодійчук О. Я., методист Тернопільського ОКІППО, кандидат педагогічних наук «Основні аспекти інформаційної безпеки здобувачів освіти»; Михайленко Я. В., вчитель КЗ НВК «Мишковицька ЗОШ І-ІІІ ст.- ДНЗ» «Використання хмарних технологій під час навчання учнів технічних видів праці»; Галас Г. М., вчитель Козівського ЗЗСО І-ІІІ ступенів № 1 «Використання хмарних технологій під час навчання учнів обслуговуючих видів праці»; Мочук О. Б., методист Тернопільського ОКІППО «Використання Web-2.0 технологій в освітньому процесі ЗЗСО»; Олексюк О. Р., кандидат педагогічних наук, доцент кафедри змісту і методик навчальних предметів Тернопільського ОКІППО «Організація проектної діяльності на уроках трудового навчання та технологій засобами хмарних сервісів».

 

Нині з боку суспільства зростають вимоги до організації та якості навчально-виховного процесу, з’являються нові можливості для всебічного розвитку учня ХХІ століття, швидкими темпами розвиваються нові, більш ефективні інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ), зокрема хмаро орієнтовані навчальні середовища, запровадження яких у систему загальної середньої освіти дасть можливість створювати такі управлінські й навчальні структури, що забезпечать не тільки необмежений доступ до електронних освітніх ресурсів, а й новітні умови комунікації та співпраці тим закладам, де немає відповідних потужних ІТ-підрозділів і матеріально-технічних ресурсів.

Однак перехід глобального суспільства на нову стадію свого розвитку – інформаційного суспільства – ознаменувався не тільки появою не бачених до цього можливостей, а й появою нових видів загроз. Особливо небезпечні вони для інформаційно уразливих верств населення, насамперед молодого покоління. Під впливом медійної інформації формуються світоглядні позиції людини, ціннісні орієнтири, закладаються підвалини правомірної чи неправомірної поведінки. Особливого значення це набуває у зв’язку із запровадженням у середній школі елементів медіа-освіти, Тож є підстави стверджувати, що проблеми інформаційної безпеки мають знаходитися у полі зору не тільки фахівців в галузі національної безпеки, правознавців, філософів, соціологів, а й педагогів.

Інформаційна безпека особистості (в широкому розумінні) – це:

1) належний рівень теоретичної і практичної підготовки особистості, при якому досягається захищеність і реалізація її життєво важливих інтересів і гармонійний розвиток незалежно від інформаційних загроз;

2) здатність держави створити можливості для гармонійного розвитку і задоволення потреб особистості в інформації, незалежно від інформаційних загроз;

3) гарантування, розвиток і використання інформаційного середовища в інтересах особистості;

4) захищеність від різного роду інформаційних небезпек».

Науковець Е. Серебряник вважає, що інформаційно-особистісна безпека школяра має два аспекти, а саме:

1) зовнішній: захищеність інформаційного середовища від факторів зовнішньої небезпеки, наприклад, шляхом застосування програмних комплексів контентної фільтрації;

2) внутрішній: формування здатності до розпізнавання, передбачення, ухилення і подолання небезпек.

Необхідність першого аспекту викликана тенденціями постійного зростання кількісних показників так званого «інформаційного сміття», смакування насильства й агресії у медіасередовищі, відсутністю розуміння у розповсюджувачів такої інформації, що вона може потрапити у поле зору дітей. Другий аспект є дуже актуальним з позицій педагогіки. По суті він приховано містить те, що можна було б назвати способами створення медіа-імунітету особистості.

Інформаційна безпека дітей середнього шкільного віку в контексті юридичної педагогіки, за нашим баченням, – це стан захищеності особистості й педагогічні умови її подальшої позитивної соціалізації в інформаційному суспільстві, формування бажаної правової поведінки і превенції правопорушень, загроз життю і здоров’ю через навички розпізнавання й протидії інформаційним небезпекам. Дитина середнього шкільного віку активізує свої наміри (задуми) щодо створення власної суб’єктивної картини світу, яка формується нерідко під впливом медійної мозаїки з уявними цінностями та установками, квазіінформацією у вигляді так званих симулякрів і демотиваторів. У зв’язку з цим вона намагається поступово виходити з-під активного виховного впливу вчителів і батьків, виявляє інтерес до проявів асоціальної поведінки. У період статевого дозрівання для неї значною мірою актуалізується інформація про інтимні взаємовідносини людей, що спонукає до перегляду еротичних фільмів, відвідування порносайтів.

Перехід підлітків до групи старших школярів ще більше загострює проблеми інформаційної безпеки особистості. Юнацький вік характеризується становленням людини як особистості, намаганням віднайти своє місце у соціумі, пошуками сенсу життя, ментальних орієнтирів як зразків і моделей поведінки, періодом вибору майбутньої професії, формуванням мотиваційно-ціннісної сфери, прагненням до самоствердження, спроможністю до абстрагування інформації. Знаходить вияви громадянська позиція особистості. У цей період проявляється й намагання ідентифікувати себе як представника певної молодіжної субкультури, засвоїти її мовно-лексичні засоби (молодіжний сленг), стиль одягу, поведінки тощо. Думка й оцінки ровесників в багатьох випадках набувають більшої значущості, аніж батьківська або вчительська.

Кожна вікова категорія учнів має свої специфічні особливості, які слід враховувати при організації медіа-освіти, в курсі безпеки життєдіяльності, при вивченні основ правознавства, а також при організації виховної роботи з дітьми та їх батьками. При цьому необхідно надавати такій роботі системного, цілеспрямованого характеру з урахуванням міжпредметних зв’язків, максимальним застосуванням особисто орієнтованого навчання й виховання. Тож, з огляду на тенденції зростання кількості небезпек, криміналізації віртуального середовища, основним завданням сім’ї і школи стає прищеплення інформаційної культури, вміння розпізнавати деструктивну інформацію та протистояти загрозливим впливам.

У сучасному суспільстві, відкритому для всіх і спрямованому на розвиток загальної середньої освіти, ключова роль належить учителю, якому довірено всебічний розвиток учнів, розкриття їхнього потенціалу та формування успішної людини. Поряд із цим необхідно, щоб у школах працювали професійні й компетентні вчителі з високим рівнем мотивації, завжди готові допомогти учням. Професійна діяльність учителя стає складнішою: впроваджуються нові педагогічні технології, змінюється зміст освіти, з’являються нові види діяльності, що у свою чергу вимагає системного розвитку ІК-компетентності всіх суб’єктів навчання.

Педагоги все частіше звертаються до послуг мережі Інтернет із метою використання ІКТ для комунікації, співпраці та організації корпоративної роботи, а стрімкий розвиток хмарних сервісів став провідною тенденцією в розв’язанні проблем навчальної мобільності всіх учасників навчально-виховного процесу.

У закладах загальної середньої освіти пропонується проведення онлайн-уроків за допомогою онлайн-сервісів. Тому вчителям необхідно орієнтуватися у таких сервісах та специфіці їх використання, як: Google Classroom, Blogger, Microsoft Teams, Cisco Webex, Zoom, Class Dojo, Classtime, Viber, та ін.

Google Classroom – безкоштовний веб-сервіс створений Google для освітніх закладів з метою спрощення створення, поширення і класифікації завдань безпаперовим шляхом. Основна мета сервісу прискорити процес поширення файлів між вчителем і учнем.

Blogger – сервіс для ведення блогів, за допомогою якого будь-який користувач може завести свій блог, не вдаючись до програмування і не турбуючись про встановлення та налаштування програмного забезпечення.

Учитель повинен вміти створювати онлайн-кабінет, Google Class, Blogger, Google-продукти з допомогою онлайн-сервісів; Google-форми; активувати власний you Tube-канал; створювати і редагувати власне відео з допомогою you Tube-каналу; працювати з графічними редакторами.

Талант і творча обдарованість особистості стають сьогодні запорукою інтенсивного економічного розвитку країни і сприятливим фактором національного престижу. Як з’ясувалось, інтелектуала з високим рівнем розвитку творчих здібностей не можна замінити ні кібернетичною машиною, ні колективом індивідуумів із середніми інтелектуально-творчими здібностями. Тому проблема творчості в наші дні стала настільки актуальною, що вона по праву вважається проблемою століття.

Одне із завдань вивчення інформатики в частині застосування інформаційних технологій – долучити «ігроманів» до найширшого спектру застосування комп’ютера: в освіті, побуті, творчості, естетичному розвитку, профорієнтації і т.д. На даному етапі розвитку індустрії «гаджетів» доречним є показати дитині правильне застосування сервісів (Office 365) власного гаджету це – Outlook, Календар, Контакти, Yammer, OneNote, OneDrive, PowerPoint, Word, Excel тощо. 50% який же встановленні на даному пристрої при їх купівлі.

Саме створення учнями творчих навчальних робіт допомагає досягти високого результату на шляху вирішення цього завдання. Найчастіше творчі роботи являють собою продукт проєктної діяльності. Метод проєктів можна розглядати і як технологію співпраці. Активне вирішення життєвих ситуацій вимагає пошуку додаткових знань і вироблення необхідних умінь і навичок. Проєкт дозволяє вирішити і проблему актуальності досліджуваного матеріалу, його значущості для дитини.

У сучасній школі підходів до навчання безліч, але всі вони будуть успішними тільки тоді, коли передбачатимуть створення сприятливих умов для розвитку особистості та будуть розвивальними. Саме проєктна діяльність передбачає поєднання навчання з вихованням. «Чому саме?» По-перше, тому що проєктна робота мотивує, учнів, на проведення дослідження. По-друге, така діяльність передбачає збагачення знань кожного учасника проєкту. По-третє, сприяє розвитку колективізму, вміння працювати з однодумцями. І найцінніше, найцікавіше - це робота з комп’ютером з використанням новітніх технологій.

Орієнтовний хід роботи учнів з ІКТ на кожному з етапів проєктної діяльності.

Підготовчий етап: вчитель та учні обговорюють спільну мету проєкту; вчитель ознайомлює з правилами роботи в проєкті, мотивує діяльність учнів, сприяє усвідомлення мети за допомогою презентації.

Етап планування: пошук оптимального способу досягнення мети проєкту; побудова алгоритму діяльності; покрокове планування роботи; визначення джерел інформації, способів презентації результатів, критеріїв оцінювання; Учні розподіляють поміж собою обов’язки, учитель лише висловлює ідеї та пропозиції. На цьому етапі учень може користуватися засобами програми Microsoft Word та OneNote для нотаток на власних гаджетах впродовж дня на великих перервах або у вільний час для відпочинку.

Дослідницький етап. Практичне виконання запланованих кроків: учні здійснюють безпосередній збір інформації та аналізують її, виконують завдання щодо реалізації запланованих дій, при цьому вчитель спостерігає і консультує. Під час дослідницької роботи учні співпрацюють застосовуючи Office 365.

Презентаційний (захист проєктів). Оформлення кінцевого результату і проведення презентації, захист проєктів. Це можна провести в будь-який спосіб: випуск газети, презентація чи публікація, створення веб-сайту. Для опублікування можна використовувати наступні сервіси:

Video – для зберігання цифрових світлин і відеороликів;

Delve, SharePoint – для ведення блогів;

OneNote – для зберігання та публікації закладинок;

YouTube – хостинг відеоматеріалів.

Оцінно-рефлексивний (етап оцінювання). Для оцінювання за розробленими на початку проєкту критеріями засобами програми Microsoft Excel створюють аналіз успішності виконаної проєктної роботи. Саморефлексія проводиться за допомогою використання учнями OneNote, Padlet, Feedback.

 

Наприкінці тренінгу учасники підвели підсумки та винесли рішення, що озвучену інформацію доцільно використовувати у особистій діяльності.

 

 

Олег КОЛОДІЙЧУК,

методист з трудового навчання, технологій

та креслення відділу методики навчальних

предметів природничо-математичного циклу,

технологій та фізичної культури ТОКІППО,

кандидат педагогічних наук