Корегуюче навчання

 

Сергій Дятленко

Національний експерт проєкту DECIDE з розвитку демократичних освітніх систем в громадах

 

«Коригуюче навчання – це не справа окремого вчителя, а загальношкільний проєкт»

 

Під час завершення в дистанційному режимі минулого навчального року від речників МОН постійно звучала теза про необхідність проведення на початку нового навчального року коригуючого навчання. Було це більше подібне на «а потім розберемося». Так і вийшло. До 1 вересня від МОН про коригуюче навчання згадали лише в Інструктивно-методичних рекомендаціях щодо викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2020/2021 навчальному році (додаток до листа Міністерства освіти і науки України від 11.08.2020 № 1/9-430). Коротко весь зміст можна передати цитатами:

–                  «пропонуємо приділити більше уваги традиційному повторенню вивченого матеріалу за минулий рік»;

–                  «запровадити «коригуюче навчання»;

–                  «тривалість періоду такого навчання кожен вчитель визначає самостійно».

Натомість, для забезпечення освітнього результату коригуюче навчання має стати важливим елементом початку нового навчального року. Судіть самі:

–                  минулого навчального року випало 10 тижнів звичного режиму (це якщо не було звичного сезонного карантину);

–                  не відразу було налагоджено більш-менш пристойно дистанційне навчання навіть у лідерів. Подекуди не змогли цього зробити й до кінця навчального року;

–                  дистанційно вивчали не усі предмети і не в повному обсязі згідно з програмами;

–                  не всі учні були долучені до дистанційного навчання навіть там, де школи добре його організували.

Якщо до цього додати, що початок нового навчального року не усі розпочали в очному режимі і збільшення частки дистанційного навчання буде вже з другого тижня, а далі – більше, то вартує усі зусилля кинути на коригуюче навчання, щоб: по-перше – привести рівень засвоєння навчального матеріалу до рівня, який дозволить безпроблемне подальше вивчення предмета (навіть дистанційно, якщо прийдеться); по-друге – трохи вирівняти рівень усіх учнів для подальшого фронтального навчання (до такої бажаної індивідуальної освітньої траєкторії не готова насамперед система освіти).

Якщо ви прониклися важливістю коригуючого навчання, то варто зазначити, що це не справа окремого вчителя, а загальношкільний проєкт. А тому має координуватися адміністрацією школи.

Спочатку проводять діагностування. Воно може бути в усній, письмовій, тестовій чи електронній формах. Вчитель має його організувати так, аби чітко визначити на якому рівні учні освоїли теми, що були винесені на дистанційне навчання, та наскільки результати співпадають з результатами тих же учнів у докарантинний період. При цьому, дуже важливо, як і радить МОН, не заносити до класного журналу (в щоденник, у виписку для батьків) оцінок. Ці результати виключно для вчителя. При діагностуванні доцільно буде врахувати також думки батьків, якщо вони брали участь в організації дистанційного навчання. Особливо актуальною інформація від батьків буде в початковій школі. Як свідчить досвід, на процедуру діагностування школи відводять до 10 днів.

Для спрощення вибору моделі коригуючого навчання результати діагностування можна розділити за рівнями:

А) усі учні класу чи переважна більшість мають суттєві прогалини в освоєнні навчального матеріалу;

Б) переважна більшість учнів класу мають незначні прогалини в освоєнні навчального матеріалу;

В) окремі учні класу мають суттєві прогалини в освоєнні навчального матеріалу;

Г) окремі учні класу мають незначні прогалини в освоєнні навчального матеріалу.

Далі вчителі за допомогою адміністрації мають визначити потребу в «довивченні» навчального матеріалу та формах його здійснення. Роль адміністрації школи полягає у створенні єдиних підходів до переведення отриманих результатів у потребу додаткового опрацювання.

І останній штрих – це визначення форми реалізації коригуючого навчання. Ось які варіанти планують застосовувати в школах цьогоріч:

1) за рахунок декількох уроків на початку навчального року;

2) за рахунок годин навчального предмета протягом декількох тижнів вересня. При цьому, освоєння цьогорічного матеріалу буде ущільнюватися;

3) виділення додаткового часу варіативної складової на основні предмети (0,25 год, 0,5 год);

4) виділення годин варіативної складової навчального плану на індивідуальні чи групові заняття з окремих предметів (від 0,1 год);

5) запровадження додаткових індивідуальних та групових занять за рахунок додаткових коштів місцевого бюджету (в межах гранично-допустимого навантаження, чи в рамках «школи повного дня»);

6) опрацювання минулорічних тем поступово протягом усього навчального року напередодні вивчення матеріалу, для якого ці теми будуть базовими;

7) індивідуальні консультації під час уроків з подальшим самостійним опрацюванням матеріалу учнями.

 

Форми коригуючого навчання залежно від результатів діагностування

Рівень результатів діагностування	Пропоновані форми коригуючого навчання
А	2), 3), 6)
Б	1), 6)
В	4), 5)
Г	4), 7)

Можливі і інші комбінації рівнів та форм. При виборі форм, крім результатів діагностування, потрібно врахувати специфіку предмета, можливості навчальної бази закладу освіти, рівень кваліфікації вчителя, в тому числі ІТ навички та побажання батьків.

Діліться в коментарях або приватних повідомленнях власним досвідом — найцікавіше ми опублікуємо тут та у професійній спільноті освітян в ФБ 

 

Більше історій та блогів читайте в публікаціях нашого онлайн-ресурсу Освіта.Коментують експерти, який створено  в рамках DECIDE, що впроваджується ГО DOCCU та PH Zurich за підтримки Швейцарії. 

 

#madewithswitzerland