Колодійчук О. Я.
ІНСТРУМЕНТИ
ПОДОЛАННЯ ОСВІТНІХ ВТРАТ У ТЕХНОЛОГІЧНІЙ ОСВІТНІЙ ГАЛУЗІ
В умовах
повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну, яке розпочалося
24 лютого 2022 року, система освіти України загалом і система
загальної середньої освіти зіткнулися з непередбачуваними раніше викликами щодо
організації освітнього процесу в умовах воєнного стану. Реалії життя, які
кардинально змінилися в нашій незалежній державі, зумовили появу непрогнозованих
раніше проблем, що потребують невідкладного розв’язання. Однією з таких проблем
в системі освіти стало питання компенсації освітніх втрат і розривів здобувачів
повної загальної середньої освіти. Освітні втрати та розриви стали об’єктивною
реальністю під час здобуття освіти на всіх рівнях. Й особливо це відчутно в
закладах загальної середньої освіти, оскільки здобувачі освіти – це діти й
підлітки, які є найбільш вразливими в умовах тих трагічних подій, що
відбуваються в нашій країні через війну [1, с. 19].
Гальмування
розвитку негативних тенденцій у загальній середній освіті та, урешті, подолання
навчальних втрат має стати пріоритетом для стейкхолдерів різного рівня. Серед
заходів, які можна розглядати як потенційні для подолання навчальних втрат в
Україні, є такі:
-
другорічництво;
-
навчання під час канікул;
-
репетиторство за державний кошт;
-
створення інтеграційних класів;
-
перегляд та адаптація освітніх програм;
-
розроблення додаткового контенту з ключових
навчальних тем;
-
розроблення додаткового якісного освітнього
контенту, акцентованого на темах, що потребують надолуження;
-
методична підготовка вчителів до роботи з
учнями, які мають навчальні втрати;
-
посилення шкільної автономії та взаємодії й
співпраці вчительства [2, с. 29].
Проблеми
пов’язані із втратами та розривами в технологічній освітній галузі з’явилися
через те, що в більшості шкіл,
гімназій і ліцеїв під час російської агресії припинялося проведення занять.
Учні не мали можливості використовувати необхідне обладнання міжшкільних
ресурсних центрів, кабінетів робототехніки, STEM лабораторій і навчальних
майстерень навіть у тих закладах освіти, де вони були добре оснащені та
модернізовані до війни. Значний час уроки проводилися дистанційно та за
змішаною формою в умовах, у яких учнів не мали можливості використовувати
необхідні знаряддя праці й засвоїти необхідні практичні уміння та навички. Тому
виникли освітні втрати та розриви, які позначаються на інтелектуальному
потенціалі нації, стані економіки, готовності здобувачів освіти до самостійного
життя, і в подальшому можуть тривалий час негативно впливати на стан
науково-технічного та соціально-економічного розвитку України [4, с. 143–144].
Шляхи
подолання освітніх втрат і розривів у технологічній освіті (окрім зазначених вище
у цій публікації) такі:
-
повноцінне забезпечення вчителів
технологій/трудового навчання методичними та дидактичними матеріалами для
проведення занять (на паперових та електронних носіях);
-
забезпечення учнів необхідною кількістю
підручників на паперових та електронних носіях;
-
забезпечення навчальних майстерень
комп’ютерною технікою, інструментами та обладнанням;
-
вивчення рівня втрат і розривів учнів
методами опитування, спостереження, тестування (принаймні на основних етапах
освіти);
-
створення вчителями навчальних комплексів для
дистанційного навчання здобувачів освіти (тексти та/або аудіо чи відео записи
уроків, відеоролики в яких показано особливості використання технологій обробки
матеріалів і виготовлення виробів, презентації, завдання, тести тощо);
-
укладання навчальних програм і тестів щодо
подолання освітніх втрат і розривів відповідно до потреб учнів;
-
компенсаторні заняття, факультативи, гуртки
технічного профілю, курси за вибором (у очному, онлайн чи у змішаному форматі)
для класу загалом і окремих груп учнів.
Для
того, щоб виявити рівень освітніх втрат/розривів у здобувачів освіти щодо
вивчення навчальних предметів технологічної освітньої галузі доцільно провести практичні роботи з виконання
відповідних технологій обробки матеріалів, усні співбесіди, опитування,
тестування, що дозволить вчасно визначити та скорегувати втрати/прогалини та
розриви у засвоєнні навчального матеріалу. Проведення такої роботи носить прогностичний
характер щодо рівня сформованості ключових та предметних компетентностей і,
відповідно, подальшого планування роботи вчителя.
Слід зазначити, що оцінки за вище названі
практичні роботи бажано не виставляти до класного журналу, адже вони є орієнтиром
для визначення рівня залишковості знань і вмінь. Відповідно до результатів,
вчителю варто спланувати колективну або індивідуальну роботу щодо актуалізації
окремих тем, систематизації знань та умінь, практичного їх закріплення тощо.
Тривалість періоду такого навчання кожен вчитель визначає самостійно [3].
Можливі освітні втрати/розриви учнів щодо
набуття проєктно-технологічних компетентностей під час вивчення навчального
предмета «Технології» більшою мірою стосуються рівня виконання навчальних
проєктів і кількості освоєння технологій обробки матеріалів чи надання послуг
(у конкретному закладі освіти). Вони можуть бути й через те, що учні з числа
внутрішньо переміщених осіб, які вчилися в різних закладах загальної середньої
освіти вивчали різні технології обробки матеріалів.
У
співпраці з вчителями технологій Тернопільської області, які реалізовують інноваційний освітній
проєкт всеукраїнського рівня «Розроблення і впровадження навчально-методичного
забезпечення для закладів загальної середньої освіти в умовах реалізації
Державного стандарту базової
середньої освіти» у 7
пілотних класах НУШ складена
навчальна програма для подолання втрат і розривів учнів 5 класів з навчального
предмету «Технології» (таблиця 1).
Таблиця 1
Навчальна
програма
|
Очікувані
результати навчання |
Зміст
навчального предмета |
Види
навчальної предмету |
Кількість
годин |
|
1.Виконує
технічний малюнок або ескіз деталей моделі виробу, зазначає інформацію,
необхідну для його виготовлення |
Графічне
зображення виробу |
Виконання
графічного зображення виробу з використанням методу фантазування. |
2 |
|
2.Планує
послідовність дій для виготовлення моделі виробу, орієнтовні строки їх
виконання |
Зміст роботи на кожному
етапі проєктування |
Складання
послідовності виготовлення виробу |
2 |
|
3.Здійснює пошук
актуальної інформації про об’єкт проєктування і упорядковує її |
Маркетингові
міні-дослідження, як метод визначення потреб та смаків споживачів обраного
об’єкта проєктування. Банк ідей |
Вибір та
обґрунтування теми проєкту та практичного використання спроєктованого та
виготовленого виробу на основі проведених маркетингових мінідосліджень |
2 |
|
4. Генерує ідеї,
які можуть бути корисними для збереження навколишнього середовища і сталого
[збалансованого] розвитку |
Використання
природних матеріалів з метою збереження навколишнього середовища |
Вибір та
обґрунтування теми проєкту та практичного використання спроєктованого та
виготовленого виробу |
2 |
|
5. Добирає
необхідні інструменти і пристосування відповідно до визначеної технологічної
послідовності |
Матеріали
(інгредієнти) та інструменти для виготовлення виробу (за проєктом) |
Добір технології
виготовлення виробу; конструкційних матеріалів для виготовлення виробу;
малюнка для оздоблення; інструментів і пристосувань |
2 |
|
6. Планує
трудові дії для виконання побутових завдань самостійно або у співпраці з
іншими особами |
Організація
робочого місця, санітарно-гігієнічні вимоги під час виконання технологічних
операцій |
Планування
роботи з виготовлення виробу |
2 |
|
7. Застосовує
технології і техніки декоративно-ужиткового мистецтва у процесі виготовлення
та відповідно оздоблення готових виробів, естетизації власного побуту тощо |
Традиції
використання колірної гами під час виготовлення виробів
декоративно-ужиткового мистецтва |
Пошук зразків
виробів декоративно-ужиткового мистецтва для проєкта |
2 |
|
8 Оцінює
споживацькі якості, естетичний вигляд і корисність для здоров’я обраного чи
створеного виробу |
Значення добору екологічно
чистих та органічних продуктів для приготування їжі |
Обґрунтування
використаних інгредієнтів |
1 |
Варто зауважити, що жоден з перелічених
заходів не є панацеєю для подолання втрат у навчальних досягненнях учнівства.
Усі ці, а також інші потенційно доцільні кроки можуть мати позитивний вплив
лише в комплексі, за продуманої їх організації та врахування ризиків.
СПИСОК
ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ
1.
Алєксєєва С. В.,
Арістова Н. О., Малихін О. В., Топузов О. М.
Методологічні та дидактичні засади компенсації освітніх втрат здобувачів повної
загальної середньої освіти. Діагностика та компенсація освітніх втрат у
загальній середній освіті України : методичні рекомендації / кол.
автор.; за загальною редакцією О. М. Топузова; укл. М. В. Головко.
Київ : Педагогічна думка, 2023. С. 19–25. URL: https://undip.org.ua/wp-content/uploads/2023/10/Osvitni_vtraty.pdf (дата
звернення 09.11.2023).
2.
Бичко Г., Терещенко В. Навчальні
втрати: сутність, причини, наслідки та шляхи подолання. Київ : Український
центр оцінювання якості освіти, 2023. 30 с. URL: https://testportal.gov.ua/navchalni-vtraty-sutnist-prychyny-naslidky-ta-shlyahy-podolannya-analitychnyj-material-vid-fahivtsiv-ukrayinskogo-tsentru-otsinyuvannya-yakosti-osvity/ (дата звернення
07.11.2023).
3.
Про інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання навчальних
предметів/інтегрованих курсів у закладах загальної середньої освіти у 2023/2024
навчальному році (додаток 11) : Лист МОН № 1/13749-23 від 12.09.23
року. URL: https://osvita.ua/doc/files/news/899/89974/IMR-2023-2024-Tekhnolohiyi_12_09_2023_1.pdf (дата звернення 10.11.2023).
4.
Туташинський В. І. Технологічна
освітня галузь (Механізми надолуження/компенсації освітніх втрат (за освітніми
галузями)). Діагностика та компенсація освітніх втрат у загальній середній
освіті України : методичні рекомендації / кол. автор.; за загальною
редакцією О. М. Топузова; укл. М. В. Головко. Київ : Педагогічна
думка, 2023. С. 143–147. URL: https://undip.org.ua/wp-content/uploads/2023/10/Osvitni_vtraty.pdf (дата
звернення 09.11.2023).
