Серпневі студії 2021

 

Тернопільський ОКІППО, 20 серпня 2021 року 

20 серпня 2021 року на базі Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти відбулася педагогічна студія з трудового навчання та технологій у рамках серпневих педагогічних студій «Освіта Тернопільщини: виклики сьогодення та завдання з організації якісного освітнього процесу в 2021/2022 навчальному році» на тему: «Особливості організації викладання навчальних предметів технологічного компоненту освітньої галузі «Технології» у 2021/2022 н.р.».

Розпочалася студія о 12 год 00 хв.

Учасниками заходу були: консультанти з трудового навчання та технологій центрів професійного розвитку педагогічних працівників, працівники органів управління освітою місцевих територіальних громад, керівники методичних об’єднань учителів з трудового навчання та технологій. Всього взяло участь 50 педагогів.

На початку проведення заходу виступив методист відділу методики навчальних предметів та професійного розвитку педагогів ТОКІППО Олег Колодійчук, який привітав учасників заходу з початком нового 2021/2022 навчального року і ознайомив із регламентом роботи секції студій та планом проведення заходу та напрямами роботи методичних служб області на 2022 рік. Зокрема він сповістив учасників заходу, що під час проведення обласних семінарів планується обговорення тем пов’язаних з: переходом учнів 5-6 класів на навчання за програмами НУШ; організацією безпечного освітнього середовища; створенням ландшафтних дизайнів; інклюзивною освітою; дистанційним навчанням; національно-патріотичних вихованням учнів в тому числі з вивченням національної спадщини; мотивацією освітньої діяльності вчителів і учнів та формувальним оцінюванням навчальної діяльності учнів.

Після цього він інформував учасників про особливості викладання трудового навчання і технологій у 2021/2022 н.р.

Технологічна освіта учнів у ЗЗСО відіграє важливу роль в інтегруванні знань, отриманих учнями під час вивчення різних навчальних предметів шляхом здійснення проєктно-технологічної діяльності, що дозволяє повноцінно формувати ключові компетентності здобувачів освіти.

Головною особливістю цього навчального року є те, що розпочинають навчання учні 5 класів закладів загальної середньої освіти, які пілотують реформу «Нова українська школа». Кількість годин навчального предмета «Технології» відповідають базовому навчальному плану Державного стандарту, що містить рекомендовану, мінімальну та максимальну кількість навчальних годин. Заклад освіти, будуючи свою освітню програму, самостійно обирає кількість навчальних годин з «Технологічної освітньої галузі».

Модельні навчальні програми для 5-6 класів Нової української школи, затверджені наказом МОН від 12.07.2021 № 795, розміщені на сайті МОН за покликанням https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/modelni-navchalni-programi-dlya-5-9-klasiv-novoyi-ukrayinskoyi-shkoli-zaprovadzhuyutsya-poetapno-z-2022-roku

Щодо проблеми переходу учнів 5-6 класів на навчання за програмами НУШ буде проведено низку семінарів та тренінгів, тому детально на цьому питанні сьогодні зупинятися не будемо.

Для всіх інших закладів освіти (не пілотних) у 2021/2021 навчальному році відповідно до Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня затверджених наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 03.04.2012 р. № 409 на вивчення навчального предмета «Трудове навчання» у 5–6 класах відводиться 2 год на тиждень, у 7–9 класах – 1 год на тиждень.

Кількість годин трудового навчання в усіх класах може збільшуватися за рахунок годин варіативної складової навчальних планів, передбачених на навчальні предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації. За рахунок таких годин також можливе впровадження курсів за вибором технологічного спрямування.

Навчальні програми курсів за вибором та факультативів розміщено за покликанням https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/navchalni-programi-kursiv-za-viborom-fakultativiv.

Вивчення трудового навчання здійснюватиметься за навчальною програмою, затвердженою наказом МОН від 07.06.2017 № 804. Програму розміщено за покликанням https://osvita.ua/school/program/program-5-9/56126/.

Формування змісту технологічної діяльності учнів на уроках трудового навчання здійснюється саме на основі об’єктів проєктної діяльності, а не технологій. Це дає змогу одночасно проєктувати та виготовляти один і той самий виріб за допомогою різних основних та додаткових технологій, що є особливо зручним у класах, які не поділяються на групи.

Результатом проєктно-технологічної діяльності учнів має бути проєкт (спроєктований і виготовлений виріб чи послуга). Так, у 5–6 класах учні опановують 6–10 проєктів, у 7–8 класах від 4 до 6 проєктів, у 9-му класі —
2 проєкти (плюс 2 проєкти з технології побутової діяльності та самообслуговування в 5–8 класах та 1 проєкт у 9 класі).

Кількість годин на опанування проєкту вчитель визначає самостійно залежно від складності виробу та технологій обробки, що застосовуються під час його виготовлення. Перелік об’єктів проєктно-технологічної діяльності є орієнтовним та може бути доповнений виробами (проєктами) відповідно до матеріально-технічної бази та вподобань учнів. Це навчальні та творчі проєкти учнів, які можна виконувати за допомогою будь-якої технології з представлених у змісті програми, з відповідним добором конструкційних матеріалів, плануванням робіт, необхідних для створення виробу від творчого задуму до його практичної реалізації. При цьому одна й та ж сама технологія може використовуватися як основна не більш як двічі в одному класі. У класах, що не поділяються на групи, під час вибору об’єкта проєктно-технологічної діяльності необхідно планувати не менш як дві основні технології (крім об’єктів, виготовлення яких передбачає застосування однієї технології: писанка, гарячі напої тощо). Це потрібно для того, щоб учні мали рівні можливості у виборі технологій із технічних і обслуговуючих видів праці.

Однак, слід зауважити, що виготовлення учнями об’єктів діяльності не повинно зводитися до предметної чи предметно-операційної системи трудового навчання.

 Зміст навчальних проєктів, які виконують здобувачі освіти на уроках трудового навчання та технологій, як правило, змішаного типу й включає різні види діяльності: дослідницьку, практико-орієнтовану, інформаційну, творчу. Однак який вид діяльності буде переважати під час виконання проєкту учнями багато в чому залежить від матеріально-технічного забезпечення закладу освіти, побажань учнів, форми навчання (онлайн чи офлайн) тощо. Наприклад, проєкти, у яких буде переважати інформаційний вид діяльності, доцільно виконувати в умовах онлайн-навчання.

Отже, проєкти за видом діяльності розподіляють на такі:

–                  дослідницькі проєкти, це проєкти які потребують добре обміркованої структури, визначеної мети, актуальності предмета дослідження для всіх учасників, його соціальної значущості. Вони повністю підпорядковані логіці дослідження та мають відповідну структуру: обґрунтування теми дослідження, аргументація її актуальності, вибір об’єкта праці; визначення завдань і методів; висунення гіпотез розв’язання проблеми і шляхів її розв’язання;

–                  практико-орієнтовані проєкти, у яких результат діяльності учасників чітко визначено з самого початку, він орієнтований на їх соціальні інтереси (виріб, документ, практичні рекомендації тощо). Проєкт потребує складання його учасниками сценарію діяльності і визначення функцій кожного з них. Особливо важливою є координація роботи у вигляді поетапних обговорень та презентації отриманих результатів і можливих засобів їх упровадження у практику;

–                  інформаційні проєкти – спрямовані на збирання інформації про який-небудь об’єкт, та ознайомлення учасників проєкту з цією інформацією, її аналіз і узагальнення фактів. Ці проєкти потребують добре продуманої структури, можливості систематичної корекції у процесі роботи над проєктом. Орієнтовна структура такого проєкту: мета, актуальність; пошук інформації (з використанням літературних джерел, засобів масової інформації, бази даних Інтернет та ін.), її обробка (аналіз, узагальнення, зіставлення з відомими фактами, аргументовані висновки); оформлення результатів дослідження (стаття, реферат, відеофільм та ін.). Окремі інформаційні матеріали завжди є складовою частиною будь-якого іншого проєкту;

–                  творчі проєкти, які не мають детально опрацьованої структури спільної діяльності учасників. Ця структура розвивається в ході діяльності, підпорядковуючись кінцевому результату, прийнятій групою логіці спільної діяльності, інтересам учасників проєкту. Вони заздалегідь домовляються про заплановані результати і форму їх представлення – звіт, реферат, відеофільм тощо

Також учнівські проєкти можна класифікувати за такими ознаками: за галуззю виконання та за кількістю учасників.

За галуззю виконання: предметні (виконуються в рамках одного навчального предмета) та інтегровані (у процесі їх виконання використовуються знання з різних дисциплін).

За кількістю учасників: індивідуальні, групові (у т. ч. парні), колективні (при виконанні групових і колективних проєктів учителю необхідно розподілити обов’язки між учнями та визначити відповідальність кожного за виконання проєкту в цілому).

Провідним завданням учителя є реалізація очікуваних результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів, які виписані таким чином, щоб вони були спільними для учнів, які навчаються в класах із поділом на групи і без такого поділу. При цьому, шлях досягнення результатів визначає учитель відповідно до матеріально-технічних можливостей шкільної майстерні, інтересів і здібностей учнів, фахової підготовки самого учителя.

Очікувані результати мають бути досягнуті на кінець навчального року. Вчитель може планувати їх досягнення чи при опрацюванні одного проєкта (наприклад: розрізняє деталі за способом отримання (6 кл.)), чи поетапне їх досягнення при виконанні окремих проєктів.

 

Технології 10-11 класи (рівень стандарту)

У 10-11 класах Типовими освітніми програмами навчальний предмет «Технології» віднесено до вибірково-обов’язкових. Якщо школа обрала технології, то на освоєння предмета відводиться 105 годин в 10 чи 11 класах. Можливі також варіанти, за якими ці 105 годин освоюються в 10 і в 11 класах (70+35 чи 35+70).

Навчання здійснюється за програмою, затвердженою наказом МОН від 23.10.2017 № 1407, яка розміщена на офіційному вебсайті міністерства за покликанням http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalnihttp://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.htmlprogramy.html).

Навчальна програма «Технології» (рівень стандарту) має модульну структуру і складається з десяти обов’язково-вибіркових навчальних модулів, з яких учні спільно з учителем обирають лише три, для вивчення упродовж навчального року (двох):

«Дизайн предметів інтер’єру»,

«Техніки декоративно-ужиткового мистецтва»,

«Дизайн сучасного одягу»,

«Краса та здоров’я»,

«Кулінарія»,

«Ландшафтний дизайн»,

«Основи підприємницької діяльності»,

«Основи автоматики і робототехніки»,

«Комп’ютерне проєктування»,

«Креслення».

Навчальний модуль, за своїм змістовим наповненням, є логічно завершеним навчальним (творчим) проєктом, який учні виконують колективно або за іншою формою визначеною учителем. Кількість годин, що відводиться на вивчення кожного з трьох обраних модулів, учитель визначає самостійно з урахуванням особливостей проєктної діяльності учнів, матеріальних можливостей школи тощо.

Технології 10-11 клас (профільний рівень)

Типовими освітніми програмами передбачається по 6 годин на вивчення предмета у 10 та 11 класах. Навчання здійснюється за однією з профільних програм, що розміщені на офіційному сайті міністерства за покликом http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html чи за програмами професійного навчання, затвердженими МОН від 23.09.2010 № 904 з використанням, за потреби, часу навчальної практики у 10 класі.

Здійснення професійно-технічного навчання в закладах загальної середньої освіти та міжшкільних навчально-виробничих комбінатах (міжшкільних ресурсних центрах) можливе і за іншими професіями, за умови дотримання вимог Державних стандартів професійно-технічної освіти.

У випадку, коли кількість годин на опанування професії менша передбаченої навчальними планами, рекомендуємо запроваджувати профільні курси та курси за вибором профорієнтаційного спрямування, які мають відповідний гриф Міністерства.

Змістове наповнення технологічного профілю також може складатися з декількох курсів за вибором «Професійні проби». Такі курси освоюються учнями послідовно. Програми таких курсів повинні мати відповідний гриф МОН.

Курси за вибором «Професійні проби» можуть освоюватися за рахунок варіативної складової навчальних планів учнями, які навчаються за будь-яким профілем.

 Креслення

Важливою складовою технологічної підготовки школярів є знання ними основ графічної грамоти. Вивчення курсу креслення можливе в 11 класах технологічного профілю в обсязі 2 год. на тиждень за навчальною програмою «Креслення. 11 клас» для закладів загальної середньої освіти (лист ІМЗО від 25.09.2018 № 22.1/12-Г-906).

У 8-11 класах креслення може вивчатися як курс за вибором за навчальною програмою «Креслення» для закладів загальної середньої освіти (лист ІМЗО від 08.11. 2019 р. № 22.1/12-Г-10550), або, за наявної технічної можливості, за програмою курсу за вибором «Професійні проби» для учнів 811класів «Технічне креслення на базі комп’ютерних програм» (лист ІМЗО від 09.06.2020 № 22.1/12-Г-346).

Креслення вивчається в 7-8 класах спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням предметів технічного (інженерного) циклу. Вивчення предмета здійснюється за навчальною програмою «Креслення. 7-8 класи» (лист ІМЗО від 25.09.2018 № 22.1/12-Г-904).

 Під час підготовки до нового навчального року слід взяти до уваги подану в листі МОН України від 23. 07. 2021 року за № 1/10-3101 «Щодо особливостей організації навчання» інформацію щодо варіантів (сценаріїв) організації освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти в умовах поширення коронавірусної хвороби COVID-19 у 2021/2022 навчальному році (цей лист можна знайти за посиланням https://znayshov.com/News/Details/shchodo_osoblyvostei_orhanizatsii_navchannia_u_zakladakh_osvity_v_2021_2022_navchalnomu_rotsi

У листі розглянуті три варіанти організації освітнього процесу:

Варіант 1 – низький рівень захворюваності, «зелений» рівень епідемічної небезпеки

Варіант 2 – високий рівень захворюваності, «червоний» рівень епідемічної небезпеки.

Варіант 3 – середній рівень захворюваності – «жовтий» і «помаранчевий» рівні епідемічної небезпеки.

У листі зазначено, що «для організації освітнього процесу за будь-яким варіантом (сценарієм), за яким можливе очне навчання, важливим є нормативне визначення % вакцинованого персоналу закладу освіти і механізму допуску до роботи працівників у разі відмови від вакцинації або наявності протипоказань до вакцинації».

Зміни, що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236

«15¹) відвідування закладів освіти здобувачами освіти та проведення в закладах освіти масових заходів (вистав, свят, концертів) за участю здобувачів освіти у разі відсутності у більш як 20 відсотків персоналу закладу освіти документа, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації».

Дистанційне навчання

В умовах дистанційного навчання, доцільно трансформувати календарне планування й передбачити спрощені підходи до організації проєктно-технологічної діяльності здобувачів освіти вдома.

Обираючи теми творчих проєктів та вироби, що виготовлятимуть учні, учитель повинен звертати увагу на наступне:

-   об’єкт проєктування необхідно обирати з урахуванням: принципу здоров’язбереження, запобігаючи емоційному, ментальному та фізичному перевантаженню учнів; набутих ними компетентностей та реального матеріально-технологічного забезпечення;

- перед початком виконання творчих проєктів діти повинні бути ознайомленні з критеріями їх оцінювання та формами презентації проміжних та кінцевого результатів практичної діяльності.

Учителю необхідно з’ясувати перелік матеріалів та інструментів, які можуть бути доступними для учнів вдома. Це можна виконати шляхом їх опитування чи анкетування.

У разі потреби, дозволити замінити такі конструкційні матеріали, як: деревина, метал, пластик на альтернативні, доступні у побуті матеріали.

Слід також звернути увагу на найбільш розповсюджені інструменти, які майже у кожного є вдома: голка, ножиці, ніж, шило, викрутка, пасатижі, молоток.

Орієнтовні напрями виконання проєктних робіт можуть бути наступними:

1. «Корисне пристосування для дому».

2. «Фірмова страва моєї родини».

3. «Родинний оберег».

4. «Нове життя старим речам».

Вказані напрямки будуть мотивуючим до праці чинником і дозволять здобувачам освіти цікаво проводити час виконуючи уроки технологічного циклу вдома, а також сприятимуть іміджу навчальних предметів технологічного компоненту в сім’ї. Таким чином проєктно-технологічна діяльність не тільки формуватиме та розвиватиме компетентнісний потенціал дітей, але й покращуватиме життєдіяльність родини в цілому.

В 10–11 класах (в умовах дистанційного навчання) можна пропонувати для виконання будь-який із запропонованих 10 модулів, однак доцільно змістити акцент з практичного (технологічного) на інформаційно-пошуковий, дослідницький характер проєктів.

У разі виникнення потреби в організації дистанційного навчання, у межах академічної автономії питання організації освітнього процесу, виконання освітньої програми, навчального плану є внутрішніми питаннями кожного закладу загальної середньої освіти, його педагогічної ради та завданням педагогічних працівників. Отже, під час дистанційного навчання, учителі мають вжити заходів щодо виконання календарно­тематичних планів із додержанням вимог державних стандартів освіти шляхом використання технологій дистанційного навчання та, за потреби, ущільнення відповідного матеріалу (на розсуд учителя) з організацією повторення окремих тем на початку очного навчання.

Для організації дистанційного навчання рекомендуємо скористатися методичним посібником «Організація дистанційного навчання в школі. Мeтодичні рекомендації» (авт. А. Лотоцька, А. Пасічник). Ознайомитися з зазначений посібником можна на сайті Міністерства освіти і науки України за покликанням https://cutt.ly/9iveDyc/ та методичними рекомендаціями «Організація дистанційного навчання в школі» (упорядник І. Коберник), розробленими за підтримки МОН України (можна ознайомитися за покликанням https://cutt.ly/MynTayc). А також методичними рекомендаціями щодо організації дистанційного навчання в 2020 н.р. опублікованими в блозі.

 Учителям технологічного компоненту освітньої галузі «Технології» також слід вивчити можливості використання методики змішаного (гібридного) навчання. Зокрема, такого різновиду як методика «перевернутого класу» – модель навчання, при якій учитель дає матеріал для самостійного вивчення (опрацювання) вдома, а на занятті відбувається практичне закріплення матеріалу.

 В освітньому процесі вчителі навчальних предметів «Трудове навчання», «Технології» та «Креслення» закладів загальної середньої освіти можуть використовувати лише навчальну літературу, що має гриф МОН України, або висновок «Схвалено для використання в загальноосвітніх навчальних закладах відповідною комісією Науково-методичної ради МОН України. Перелік навчальної літератури та навчальних програм рекомендованих МОН України для використання поданий у відповідному листі МОН від 09.08.2021 № 1/9-404 «Про переліки навчальної літератури та навчальних програм, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання в освітньому процесі закладів освіти у 2021/2022 навчальному році». Цей перелік розміщено на сайті МОН України за покликаннями: https://goo.gl/93BNko, https://docs.google.com/spreadsheets/d/16NyRYEKgeQ4T5BE68La-s2gn0q2MPyIWSWx-Vdw-zmA/edit#gid=1364288724 та Інституту модернізації змісту освіти за покликанням https://imzo.gov.ua/2021/08/10/lyst-mon-vid-09-08-2021-1-9-404-pro-pereliky-navchal-noi-literatury-ta-navchal-nykh-prohram-rekomendovanykh-ministerstvom-osvity-i-nauky-ukrainy-dlia-vykorystannia-v-osvitn-omu-protsesi-zakladiv-osvit/.

 У наступній доповіді О. Колодійчук охарактеризував основні відмінності формального та формувального оцінювання учнів.

У чинних на сьогоднішній день навчальних програмах з трудового навчання та технологій критеріїв оцінювання діяльності здобувачів освіти не подано. Тому, враховуючи брак інформації з проблеми оцінювання проєктно-технологічної діяльності учнів, ми вважаємо за доцільне запропонувати учасникам освітнього процесу критерії, які можна умовно виділити у дві групи: критерії оцінювання проєкту та критерії оцінювання захисту проєкту.

Критерії оцінювання виконання проєкту:

–   обсяг та повнота розробки, виконання прийнятих етапів проєктування, самостійність, завершеність, доступність для сприйняття проєкту іншими;

– якість оформлення пояснювальної записки: відповідність вимогам стандартів, рубрикація й структура тексту, якість ескізів, схем, рисунків;

–     оригінальність конструкції, ступінь творчості;

–     матеріальне втілення проєкту, якість об’єкту праці, відповідність кресленикам;

–     естетичні, економічні та екологічні критерії;

–  організація робочого місця, дотримання правил безпеки праці, санітарно-гігієнічних вимог;

–    дотримання норм часу, відведеного на виконання проєкту.

Критерії оцінювання захисту проєкту:

–   аргументованість вибору теми (актуальність), соціальний запит, практичне спрямування проєкту й перспективи використання розробки;

–  ступінь розкриття авторського задуму, оригінальності конструкції;

–  використання наочності, технічних засобів;

–    аргументованість запропонованих рішень, підходів, висновків;

– культура мовлення, ерудованість, використання спеціальної термінології, повнота відповіді;

–   дотримання норм часу, відведеного на захист проєкту.

Для зручності користування вчитель може створити таблиці з критеріями та кількістю балів за їх дотримання. Наведемо приклади оформлення таких таблиць.

Критерії оцінювання виготовленого виробу подано в таблиці 1.

Звичайно, що запропонована сума балів за кожну із вимог не є константою і залежить від різних чинників: віку учнів і учениць, матеріально-технічного забезпечення навчальних майстерень, особливостей об’єкта праці. Наприклад, вимога до функціональності по різному може ставитися до виготовлення кухонної дошки чи серветки та до виготовлення рухомої іграшки чи одягу.

Критерії оцінювання пояснювальної записки (портфоліо, робочого зошита) та захисту проєкта подано в таблиці 2.

Звичайно, що високі вимоги до якості виконання графічних робіт здебільшого можуть ставитися до проєктів учнів 9-11 класів, оскільки учні у більшості закладів освіти не вивчають предмет «Креслення» і не мають достатніх умінь і навичок виконання графічних робіт.

 

Таблиця 1.

Оцінювання виготовленого виробу

№ з/п	Прізвище та ініціали учня	Функціональність, зручність в користуванні	Відповідність заданим розмірам	Культура праці	Привабливість, акуратність, естетичне оформлення	Технологічність	Якість обробки деталей	Сума балів
		30	10	15	35	10	20	120
1.
…

 

Таблиця 2

Оцінювання пояснювальної записки та захисту проєкта

№ з/п	Прізвище та ініціали учня	Оригінальність, аргументованість, повнота та чіткість обґрунтування розробленої конструкції	Якість виконання графічних зображень	Якість мінімаркетингового обґрунтування	Характеристика екологічності та економічності	Культура мовлення, ерудованість	Повнота та чіткість формулювання висновку	Сума балів
		30	20	20	20	10	20	120
1.
…

 

На поданих варіантах оформлення таблиць з критеріями оцінювання результатів виконання проєкту загальна сума балів становить не дванадцять, а сто двадцять. Це для того, щоб більш детально, якісно та ефективно виконати оцінювання.

З метою прозорості з критеріями оцінювання слід ознайомити всіх здобувачів освіти та їхніх батьків. А ще необхідно розташувати їх на видному місці в навчальних майстернях освітнього закладу.

Це був варіант формального оцінювання, яке доцільно використовувати для здобувачів освіти, які ще не почали навчатися за програмами нової української школи.

Розглянемо, як пропонують здійснювати формувальне оцінювання тих учнів, які будуть навчатися за програмами НУШ відповідно до фінського досвіду.

Принципи оцінювання в фінських школах:

–                  оцінювання є рівним;

–                  оцінювання вимагає відкритості, співпраці та участі учнів;

–                  оцінювання має бути систематичним і послідовним;

–                  оцінювання є різноманітним, і його часто проводять;

–                  оцінювання ґрунтується на цілях і критеріях;

–                  оцінювання враховує вік і здібності учня.

У фінських школах:

–                  учнів не порівнюють одне з одним;

–                  немає шкільних інспекторів: ніхто не оцінює ані школи, ані вчителів;

–                  вчителі не оцінюють одне одного, але можуть ділитися ідеями, давати фідбек;

–                  директори не оцінюють вчителів;

–                  немає перевірки матеріалів або підручників;

–                  оцінювання не ґрунтується на особистісних характеристиках учня.

Формувальне оцінювання – оцінювання, яке відбувається під час навчання, сприяє кращим результатам учнів і ґрунтується на поставлених цілях. Його можна проводити як обговорення результатів оцінювання між учнем і вчителем, зустрічі з батьками і учнем. Формами формувального оцінювання є самооцінювання, оцінювання з боку однолітків.

Окрім формувального оцінювання у фінських школах здійснюють такі форми оцінювання:

–                  діагностичне оцінювання. На початку навчання вчитель визначає рівень компетентностей учнів – вимірює початковий рівень, перевіряє, що діти вивчили раніше. Це вимірювання може бути тестом, бесідою, читанням зразка тощо. На основі результатів учитель може планувати викладання.

–                  проміжне оцінювання протягом навчального року є частиною формувального оцінювання. Коли, як і скільки разів його проводити – вирішує школа чи муніципалітет.

–                  підсумкове оцінювання – оцінювання рівня компетентності. Його проводять після вивчення модуля та по завершенні навчального року. Вчителі складають звіт наприкінці навчального року – як учень досяг поставлених цілей.

–                  прогностичне оцінювання – попереджувальне. У його межах ставлять цілі на майбутнє навчання, спільно з учнем обговорюють, що і як вивчати в майбутньому, якої допомоги потребує дитина.

Значну увагу приділяють роботі з батьками:

–                  оцінювання дає можливість батькам ознайомитися із прогресом дітей у навчанні;

–                  оцінювання може бути шляхом побудови довіри – між родинами і школою, батьками і вчителями;

–                  загальні батьківські збори зазвичай проводять двічі-тричі на рік – на початку, всередині й наприкінці навчального року;

–                  більше ж уваги приділяють індивідуальним зустрічам з учнем і його батьками;

–                  учителі заздалегідь складають список запитань, які будуть ставити батькам – про ставлення їхньої дитини до роботи у школі, адаптацію до школи, хобі тощо.

Якщо це груповий проєкт, то група чи клас оцінює роботу після його завершення (релаксія):

–                            чого ми навчилися, як група працювала разом?

–                            якою була моя роль у групі?

–                            чи був поділ роботи у групі успішним?

–                            що не спрацювало у групі, чому?

–                            що можна покращити наступного разу?

Оцінювання завжди має мати позитивний характер: не засуджувальний; підтримувальний; розвивальний; направляючий; заохочувальний; мотиваційний.

 

Наступним з доповіддю «Активізація пізнавальної діяльності здобувачів освіти засобами квест технологій» виступив Іван Никирса, вчитель Гермаківської ЗОШ І-ІІІ ступенів, виконавчого комітету Іване-Пустенської сільської ради.

Він зазначив, що квест один з найефективніших представників рольових ігор в сучасному навчанні. В освітньому процесі він з’явилося відносно недавно. Вперше термін квест ввів програміст Вільям Кроутер, визначивши це поняття, як жанр для своєї текстової гри на ЕОМ. У перекладі з англійської Quest – пошук, пошук пригод – послідовне виконання розумових завдань для просування гравця, або групи гравців по тематичному сюжету.

Самі ж освітні квест-технології широкому загалу представили професор університету Сан-Дієго Берні Додж та його учень Том Марч у 1995 році. Вони розробили концепцію веб-квестів, тобто освітніх ігор з використанням мережевих комунікаційних технологій. Додж та Марч створили мережеві додатки, які інтерпретували під навчальний процес для викладання навчальних предметів на різних етапах. Така концепція викладання визначила, що призначені для здобувачів освіти веб-квести, здатні розвити в них уміння аналізувати, синтезувати та оцінювати інформацію.

З еволюцією комп’ютерної техніки культура квестів стала інтерактивною і дозволила залучити ще більшу учнівську аудиторію. Адже сучасне покоління скоріше віддасть перевагу комп’ютерним іграм і цифровим ґаджетам, аніж виконанню домашніх завдань, освоєнню нового шкільного матеріалу. Квест технології допомогли зробити цифрове захоплення молоді, вагомим інструментом для ефективного навчання.

Класифікують квести так:

веб-квест – вирішення проблемного завдання у поєднані з елементами рольової гри, для проходження якої знадобиться шукати, аналізувати, створювати веб-ресурси;

QR-квест – гра головним елементом якої є двовимірні штрих коди, зчитавши які гравець отримує завдання чи підказки;

медіа-квест – пошук і аналіз різних медіа файлів, таких як фото, відео чи аудіо;

класичний-квест – тематичний захід на природі чи у приміщенні, метою якого є пошук та вирішення завдань шляхом пересування за сюжетом;

комбінований квест – комбінування вищевказаних квест-технологій.

Конструктори веб-квестів знаходяться за посиланнями: http://zunal.com/; http://questgarden.com/; http://zunal.com/; http://blogger.com; https://sites.google.com/.

 

Олеся Олексюк, доцент ТОКІППО, кандидат педагогічних наук, висвітлила окремі аспекти СТЕМ-навчання учнів під час викладання трудового навчання.

Основна мета виступу – обґрунтування реалізації змісту STEАM-освіти через організацію творчих проєктів учителями трудового навчання та технологій, що є важливим для ефективного впровадження STEАM-проєктування в середній освіті, оскільки без формування технологічної культури всіх учасників освітнього процесу неможливою є повноцінна реалізація STEАM-орієнтованого підходу в навчанні.

Вчителям трудового навчання та технологій слід звернути увагу на новітні освітні тренди, які змінюють акценти з процесу викладання, як це було у традиційному навчанні, на процес пізнання, що сприяє розвитку компетентностей, адекватних сучасним умовам. Сучасні вимоги розвитку суспільства до освітнього простору спричинили формування нової парадигми STEM-навчання (science – наука, technology – технологія, еnineering – інженерія, math – математика) у закладах загальної середньої освіти (ЗЗСО), що є одним із чинників підвищення кваліфікації вчителя трудового навчання та технологій, який очікувано матиме комплекс загальних і фахових компетентностей, що відповідає вимогам сьогодення. В Україні спостерігається підвищена зацікавленість до навчання за STEM-напрямами, які реалізовуються у багатьох українських школах та позашкільних закладах.

Уроки трудового навчання мають потужний потенціал для інтеграції з шкільними предметами. Прикладна спрямованість трудового навчання в основній школі (5–9 класи) та навчання технологій у старшій школі (9–11 класи) дозволяє знайти багато тем для проведення бінарних уроків та інтеграції знань з різних предметів для вирішення практичних завдань. Наприклад це можуть бути бінарні уроки трудового навчання й математики (вивчення певних правил математики і їх практичне застосування у вирішенні практичних завдань з трудового навчання), бінарні уроки трудового навчання й фізики (вивчення фізичних законів і їх урахування під час проєктування, виготовлення, оздоблення виробів). Ймовірними є спільні теми трудового навчання й української мови, хімії, інформатики (наприклад, в оформленні описів творчих проєктів).

Організація проєктної діяльності для учнів сприяє формуванню стійкої мотивації в навчанні дисциплін циклів загальної й професійної підготовки, на яких ґрунтується STEM-освіта. Створюючи продукт від задуму до втілення, вони усвідомлюють інтегральну теоретичну й практичну значущість знань з природничо- математичних та технічних дисциплін.

 

Доцент ТОКІППО, кандидат педагогічних наук Оксана Городецька виступила з доповіддю на тему «Формування медіаграмотності здобувачів освіти».

Освіта в час інформаційної доби та поширення медіаінформаційних технологій спонукає до зміни форм та методів навчання та розвитку медіакомпетентності педагогів. Надмір інформації, яка сьогодні оточує людство, вимагає від особистості уважного, відповідального та свідомого ставлення до неї. Тому надзвичайно важливо зрозуміти закони інформації, як її сприймати, обирати, критично оцінювати та аналізувати.

Медіаграмотність спрямована на те, щоб людина була активна та грамотна, така, що має розвинуту здатність створювати, аналізувати, оцінювати медіатексти, розуміти соціокультурний і політичний контексти функціонування медіа.

Це навички та звички, які допоможуть критично сприймати повідомлення різних медіа та тісно пов’язані із громадянською відповідальністю особистості. Це здатність експериментувати, інтерпретувати, перевіряти, аналізувати та створювати медіатексти.

Беручи до уваги актуальність даного питання, формулюємо рекомендації;

–                   Здійснювати впровадження медіаосвіти в освітній процес.

–                   Розвивати навички педагогів щодо створення власних медіатекстів, медіапродуктів.

–                   Організувати продуктивну співпрацю; надавати можливості здобувачам освіти практичної реалізації набутих знань, вмінь та навичок.

–                   Розвивати інформаційно-комунікаційну компетентність учасників освітнього процесу.

–                   Формувати медіаімунітет та критичне мислення; розвивати здібності до медіатворчості тощо.

–                   Надавати учням розширену систему знань та практичних умінь стосовно орієнтування у візуальних інформаційних потоках сьогодення.

–                   Усвідомити необхідність інтегрованого впровадження медіаосвіти в освітній процес закладів освіти.

–                   Розвивати у здобувачів освіти навички пошуку, засвоєння, застосування необхідної інформації; адекватного сприймання, критичного осмислення візуальних медіатекстів; творчого інтерпретування різноформатної візуальної медіапродукції.

Сьогодні переважає неякісна медіапродукція, тому питання розвитку медіаграмотності, яка дасть знання про механізми маніпулювання психікою особистості, важливе та актуальне. Саме медіаграмотність сприятиме захисту дітей від потенційно шкідливих ефектів медіа та сформує такого споживача медіапродукції, котрий буде вимагати якісної інформації та зможе ефективно задовольняти свої інтереси, використовуючи засоби масової комунікації.

Надмір інформації, яка нас оточує, вимагає від нас відповідального та уважного ставлення до неї. Потрібно завжди ознайомлюватися з інформацією до кінця, повністю читати тексти і лише тоді робити для себе висновки про правдивість, надійність та доцільність матеріалу.

Щоб актуалізувати позитивний потенціал медіа та уникнути ризиків учителям та учням необхідно готуватися до ефективної взаємодії з інформаційним простором. Формування медіаграмотності особистості має забезпечити розвиток пізнавальних інтересів, адекватного, художнього й творчого сприймання, критичного мислення, творчих здібностей дорослих та дітей.

 

Про особливості проведення інституційного аудиту навчальних предметів «Трудове навчання» та «Технології» інформував учасників вчитель ЗОШ І-ІІІ ст. №2 м. Зборова Степан Галик.

Однією із складових забезпечення якості освіти в ЗЗСО є інституційний аудит, який передбачає:

–                   оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти та внутрішньої системи забезпечення якості освіти;

–                   додержання закладом освіти вимог законодавства у сфері освіти.

Оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти та внутрішньої системи забезпечення якості освіти здійснюється за чотирма напрямами:

1)                освітнє середовище закладу освіти;

2)                система оцінювання результатів навчання учнів;

3)                педагогічна діяльність педагогічних працівників закладу освіти;

4)                управлінські процеси закладу освіти.

Діяльність вчителя трудового навчання та технологій безпосередньо пов’язана з першими трьома.

Вивчення системи оцінювання результатів навчання учнів здійснюють за такими вимогами (правилами):

–                   наявність системи оцінювання результатів навчання учнів, яка забезпечує справедливе, неупереджене, об’єктивне та доброчесне оцінювання;

–                   систематичне відстеження результатів навчання кожного учня та надання йому (за потреби) підтримки в освітньому процесі;

–                   спрямованість системи оцінювання на формування в учнів відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінювання.

Напрям «Педагогічна діяльність педагогічних працівників закладу освіти» вивчають щодо:

–                   ефективності планування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей учнів;

–                   постійного підвищення рівня професійної компетентності та майстерності педагогічних працівників;

–                   налагодження співпраці з учнями, їх батьками або іншими законними представниками, працівниками закладу освіти;

–                   організації педагогічної діяльності на засадах академічної доброчесності.

Для оцінювання освітніх та управлінських процесів у ЗЗСО використовують такі методи збору інформації:

–                    вивчення документації;

–                    спостереження;

–                    опитування (інтерв’ю, анкетування).

Члени експертної групи, вивчаючи роботу педагогів, здійснюють спостереження за уроками. Форми і методи роботи з учнями, організаційні форми проведення навчального заняття вчитель обирає самостійно. Головний результат будь-якого навчального заняття – це розвиток оволодіння учнями ключовими компетентностями на основі педагогіки партнерства та особистісно орієнтованому підході. Під час спостереження за проведенням навчального заняття експерти звертають увагу на такі особливості його проведення та педагогічної діяльності вчителя:

1.                Проведення інструктажу з охорони праці з учнями на уроках трудового навчання та технологій.

2.                Розвиток і формування ключових компетентностей.

3.                Робота учнів під час проведення навчального заняття.

4.                Оцінювання діяльності учнів під час проведення навчального заняття.

5.                Спрямованість навчального заняття на формування суспільних цінностей.

6.                Використання інформаційно-комунікаційних технологій, обладнання, засобів навчання.

7.                Комунікація з учнями.

8.                Організація роботи з учнями з особливими освітніми потребами.

По завершенню навчального заняття учителю пропонується провести рефлексію власної професійної діяльності та заповнити в зручний для нього час відповідну форму. Надані педагогом відповіді, дозволять проаналізувати такі сфери його професійної діяльності:

–                   практична діяльність (уміння здійснити рефлексію діяльності за результатами проведеного навчального заняття);

–                   планування роботи;

–                   використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) та медіаресурсів в освітній діяльності, у тому числі, реалізації технологій змішаного та дистанційного навчання;

–                   застосування системи оцінювання результатів навчальних досягнень учнів у практичній діяльності.

Експерт аналізує отримані відповіді та фіксує узагальнену інформацію у формі спостереження, а в подальшому ця узагальнена інформація також буде відображена у формі аналітичної довідки, що складатиме експерт за результатами проведеної роботи та дозволить голові експертної комісії підготувати аргументовані висновки й рекомендації закладу освіти.

 

Доцент ТОКІППО, кандидат педагогічних наук Оксана Жизномірська виступила з доповіддю «Мотивація та самомотивація професійної діяльності педагога. Ресурси емоційної стійкості».

Становлення конкурентоздатного педагога, а також його активний професійний розвиток відбувається лише за умови актуалізації самоосвітньої діяльності. З нашої точки зору, педагог сучасної Нової української школи має бути ретельно підготовлений не лише професійно (знати методику викладання свого предмета), але й мотиваційно (вміти застосовувати різні засоби заохочень, ініціатив, сприянь учнів до праці), а також і вміти себе мотивувати до професійної діяльності.

Як зазначено С. Вороновою, мотивація – це сукупність внутрішніх та зовнішніх сил, які спонукають особистість до діяльності та надають їй певного значення. Цією дослідницею виокремлено декілька послідовних етапів, що корелюються із мотиваційним аспектом педагога.

Варто зазначити, що мотив – це внутрішня спонукальна сила, що примушує особистість до здійснення певних дій або поводження себе певним чином. Саме мотиви особистості безпосередньо впливають на поведінковий репертуар, діяльнісний аспект, інтенсивність праці, а також спонукають проявляти сумлінність, наполегливість, завзятість, творчість у досягненні цілей, успіху. Як підкреслювала Л. Божович, зовнішня мотивація – це мотивація, що не пов’язана зі змістом певної діяльності, а обумовлена зовнішніми обставинами (участь у конкурсах, змаганнях, нарадах, симпозіумах, конференціях, педагогічних фестивалях). Внутрішня мотивація пов’язана із змістом діяльності особистості, а не зовнішніми чинниками (заняття різними видами мистецтва, тому що це дає позитивні емоції та надихає до активної праці). Розуміємо, що позитивна мотивація особистості педагога спрямовує його до стійких прагнень утвердження власного «Я», відповідальної поведінки, прийняття конструктивних рішень, критичного та перспективного бачень. Натомість негативна мотивація заважає, дезорієнтує, «плутає», пригнічує особистість педагога здійснювати ефективно свою діяльність, викликає апатію до розгляду та аналізу конкретних ситуацій з учнями та їх батьками, формується байдуже ставлення до подій, прагнень, бажань учнів, колег і себе зокрема.

Так, самомотивація – це прагнення особистості до чого-небудь, що базується на її внутрішніх переконаннях; стимул для дії, яку вона прагне виконати на високому рівні (ефективно). Такими методами самомотивації особистості педагога є афірмації, самонавіювання, біографії відомих особистостей, розвиток сили волі, візуалізація тощо.

 

По завершенні виступів учасники заходу підвели підсумки та винесли рішення рекомендувати інформацію озвучену на студіях для використання у роботі учителями навчальних предметів технологічного компонента освітньої галузі «Технології», які працюють в закладах освіти Тернопільської області.

 

 

 

Олег Колодійчук,

методист з трудового навчання, технологій та креслення

відділу методики навчальних предметів

та професійного розвитку педагогів Тернопільського ОКІППО,

кандидат педагогічних наук

Постанова КМ України від 28 липня 2021 р. № 787

 Постанова КМ України від 28 липня 2021 р. № 787 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236»

2. У пункті 3:

1) доповнити пункт підпунктом 15¹ такого змісту:

“15¹) відвідування закладів освіти здобувачами освіти та проведення в закладах освіти масових заходів (вистав, свят, концертів) за участю здобувачів освіти у разі відсутності у більш як 20 відсотків персоналу закладу освіти документа, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації;”;

Формування в учнів ціннісних життєвих навичок

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

№ 1/9-362 від 16 липня 2021 року

Органам управління у сфері освіти 
обласних, Київської міської державних 
адміністрацій

Заклади освіти

Деякі питання організації виховного
процесу у 2021/2022 н. р. щодо 
формування в дітей та учнівської
молоді ціннісних життєвих навичок 

 

Міністерство надсилає інформаційні матеріали про деякі питання  організації виховного процесу у 2021/2022 н. р. щодо формування в дітей та  учнівської молоді ціннісних життєвих навичок, національно-патріотичного  виховання, профілактики булінгу (цькування), кримінальних правопорушень,  вживання наркотичних і психотропних речовин, запобігання домашньому  насильству, торгівлі людьми тощо.

Зміст листа просимо довести до відома керівників органів управління  освітою різного рівня, керівників та педагогічних працівників закладів освіти з  метою організації діяльності щодо захисту прав та інтересів дітей, врахування під  час планування роботи з учнівськими колективами.

Додаток: на 11 арк. 

Заступник Міністра                            Віра Рогова

 

Додаток розміщений за посиланням https://osvita.ua/legislation/Ser_osv/83135/

 

Надання грифу модельним програмам

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

№ 795 від 12 липня 2021 року

Про надання грифа «Рекомендовано
Міністерством освіти і науки України»
модельним навчальним програмам
для закладів загальної середньої освіти

 

Відповідно до пунктів 5, 6, 7 Порядку надання грифів навчальній літературі та навчальним програмам, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 20 липня 2020 року № 931, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2020 року за № 1119/35402, ураховуючи листи-подання Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти» від 16 червня 2021 року № 22.1/10-1425 та від 02 липня 2021 року № 22.1/10-1506 НАКАЗУЮ:

1. Надати гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» модельним навчальним програмам для закладів загальної середньої освіти згідно з додатком.

2. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Рогову В.

Міністр Сергій Шкарлет

 

Додаток
до наказу Міністерства освіти і науки України
від 12.07.2021 №795

Перелік
модельних навчальних програм для закладів загальної середньої освіти, яким надано гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України»

 

Модельна навчальна програма «Технології. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт. Ходзицька І. Ю, Горобець.О. В, Медвідь О. Ю., Пасічна Т. С., Приходько Ю. М.).

Модельна навчальна програма «Технології. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт. Туташинський В. І.).

Модельна навчальна програма «Технології. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт. Кільдеров Д. Б., Мачача С. С., Юрженко В. В., Луп’як Д. М.).

Модельна навчальна програма «Технології. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт. Терещук А. І., Абрамова О.В., Гащак В.М., Павич Н. М.).

 

Тренінг для учителів трудового навчання та технологій (09 червня 2021 р.)

 Відео тренінгу "Формування та розвиток розумово-пізнавальних і творчих здібностей учнів за допомогою апаратно-обчислювальної платформи ARDUINO" знаходиться за посиланням https://drive.google.com/file/d/1iG9RLyQ241WxGKI872H2jkIjxOR9KFPy/view?usp=sharing

Про розрахунок обсягу освітньої субвенції на 2021 рік

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

№ 1/11-3775 від 26 травня 2021 року

Обласні, Київська міська
державні адміністрації

Засновники закладів освіти,
що фінансуються за рахунок
освітньої субвенції

Про розрахунок обсягу
освітньої субвенції на 2021 рік

 

Міністерство освіти і науки України за підтримки шведсько-українського проєкту «Підтримка децентралізації в Україні» (SKL International) підготувало інформаційні довідки щодо розрахунку обсягів освітньої субвенції для обласних бюджетів та бюджетів територіальних громад на 2021 рік, що розміщені на офіційному вебсайті Міністерства за посиланням: https://bit.ly/3yz61t2.

Інформаційні довідки призначені для кращого розуміння особливостей розподілу освітньої субвенції між місцевими бюджетами та можуть бути одним із основних джерел інформації для засновників закладів освіти в процесі аналізу ефективності мережі закладів та прийняття управлінських рішень щодо її оптимізації.

Інформаційна довідка щодо розрахунку освітньої субвенції для кожного місцевого бюджету містить:

·                    базову інформацію про засновника та огляд розподілу освітньої субвенції, включаючи історію розподілу з 2016 року (або з моменту утворення територіальної громади);

·                    підсумки розподілу освітньої субвенції та детальний розрахунок обсягу освітньої субвенції на 2021 рік згідно з формулою розподілу освітньої субвенції між місцевими бюджетами, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року № 1088 «Про затвердження формули розподілу освітньої субвенції між місцевими бюджетами» (зі змінами);

·                    графічну інформацію щодо розподілу освітньої субвенції, що дозволяє порівняти динаміку зміни окремих параметрів;

·                    для територіальних громад – перелік закладів загальної середньої освіти (без врахування приватних, спеціальних та вечірніх шкіл). Кількість учнів та класів опорних закладів зазначена без урахування кількості учнів та класів у філіях, при цьому філії наведено у переліку окремо. Такий перелік містить спеціальні відмітки для кожного закладу освіти, які характеризують співвідношення фактичної наповнюваності класів закладу до розрахункової наповнюваності класів, визначеної для бюджету громади.

Крім того, Міністерство освіти і науки України як головний розпорядник освітньої субвенції надає роз’яснення щодо особливостей розподілу та використання освітньої субвенції між місцевими бюджетами у 2021 році.

Розподіл освітньої субвенції

Відповідно до частини третьої статті 1032 Бюджетного кодексу України освітня субвенція розподіляється між відповідними бюджетами на основі формули, яка розробляється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти, та затверджується Кабінетом Міністрів України і має враховувати, зокрема, такі параметри:

1) кількість учнів закладів загальної середньої освіти, учнів, які здобувають повну загальну середню освіту в закладах професійної (професійно-технічної) освіти державної та комунальної власності, студентів, які здобувають повну загальну середню освіту в закладах фахової передвищої освіти і коледжах державної та комунальної власності, у міській та сільській місцевостях, гірських населених пунктах;

2) розрахункову наповнюваність класів;

3) навчальні плани.

Таким чином, фактична кількість ставок педагогічних працівників чи фактичний фонд оплати праці педагогічних працівників не враховуються при розподілі освітньої субвенції між місцевими бюджетами.

Формування обсягів освітньої субвенції для місцевих бюджетів на 2021 рік здійснено відповідно до формули розподілу освітньої субвенції між місцевими бюджетами, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року № 1088 «Про затвердження формули розподілу освітньої субвенції між місцевими бюджетами» (зі змінами, далі – Формула).

Зауважимо, що розподіл освітньої субвенції здійснено за єдиними підходами для всіх 1463 місцевих бюджетів України на основі фактичного контингенту учнів та з урахуванням об’єктивних параметрів: щільності учнів, відсотка населення, що проживає у сільській місцевості, а також чисельності та щільності населення.

Розподіл обсягу освітньої субвенції між місцевими бюджетами щороку здійснюється на підставі контингенту учнів усіх типів закладів загальної середньої освіти станом на 5 вересня року, що передує плановому бюджетному періоду. Джерелом інформації про кількість учнів та класів закладів загальної  середньої освіти є дані форми № ЗНЗ-1, подані закладами освіти в інформаційно-телекомунікаційній системі «Державна інформаційна система освіти» (ІТС «ДІСО»).

Для обчислення кількості ставок вчителів закладів загальної середньої освіти застосовується показник розрахункової наповнюваності класів – середнього рівня наповнюваності класів закладів загальної середньої освіти відповідної територіальної громади (або середній рівень наповнюваності класів закладів загальної середньої освіти, фінансування яких здійснюється з відповідного обласного бюджету) за умови раціональної організації шкільної мережі.

Для територіальних громад з чисельністю населення менше ніж 40 тис. осіб та/або із щільністю населення менше ніж 50 осіб на 1 кв. кілометр (територіальні громади типу І) розрахункова наповнюваність класів визначається залежно від щільності учнів та відсотка населення, що проживає в сільській місцевості.

Для територіальних громад із щільністю населення 50 осіб на 1 кв. кілометр і більше та чисельністю населення 40 тис. осіб і більше (територіальні громади типу ІІ) розрахункова наповнюваність класів визначається залежно від чисельності населення та відсотка населення, що проживає в сільській місцевості.

Інформація щодо площі та населення кожної територіальної громади щороку надається Міністерством розвитку громад та територій України.

Крім того, з метою уникнення надмірних дисбалансів при розподілі освітньої субвенції, зокрема для бюджетів новостворених територіальних громад, які не мали часу для оптимізації мережі, у 2021 році застосовано механізм коригування розрахункової наповнюваності класів залежно від фактичної наповнюваності класів. Для бюджетів територіальних громад, для яких різниця між розрахунковою наповнюваністю класів та фактичною наповнюваністю класів учнями становить дві одиниці та більше, розрахункова наповнюваність класів коригується шляхом зменшення такої різниці до 20 відсотків (із заокругленням до 0,5 відповідно до математичних правил заокруглення).

Наприклад, якщо для певної територіальної громади розрахункова наповнюваність класів становить 14 учнів на клас, а фактична (середня) наповнюваність класів – 11,8 учнів на клас, розрахункова наповнюваність для такої громади зменшується шляхом зменшення різниці між показниками до 20 відсотків (14-(14-11,8)*80% = 12,24) та після заокруглення становитиме 12 учнів на клас.

Розрахункова наповнюваність класів учнями закладів загальної середньої освіти для обласних бюджетів становить 20; для бюджету м. Києва та всіх приватних закладів загальної середньої освіти – 27,5.

Для інших груп учнів та студентів розрахункова наповнюваність становить:

·                    класів учнями, які здобувають загальну середню освіту у спеціальних школах, навчально-реабілітаційних центрах, спеціальних класах закладів загальної середньої освіти, – 9;

·                    класів учнями, які здобувають загальну середню освіту у класах (групах) з вечірньою (заочною) формою навчання закладів загальної середньої освіти для обласних бюджетів та бюджетів територіальних громад типу I – 11, для територіальних громад типу II та бюджету м. Києва – 19;

·                    виховних груп учнями гімназій та ліцеїв, у складі яких є інтернати з частковим або повним утриманням учнів, санаторних шкіл, спеціалізованих шкіл (шкіл-інтернатів), училищ фізичної культури і спорту (в тому числі олімпійського резерву), шкіл-інтернатів (ліцеїв) з посиленою військово-фізичною підготовкою, дитячих будинків, крім учнів, що приходять на навчання, – 20;

·                    виховних груп учнями спеціальних шкіл, навчально-реабілітаційних центрів, крім учнів, що приходять на навчання, – 5;

·                    груп учнями, які здобувають повну загальну середню освіту у закладах професійної (професійно-технічної) освіти державної або комунальної власності, – 26;

·                    груп студентами, студенти, які навчаються за державним та регіональним замовленням і здобувають повну загальну середню освіту в закладах фахової передвищої освіти і коледжах державної форми власності, що мають статус окремих юридичних осіб, які згідно із Законом України «Про Державний бюджет на 2018 рік» (додаток 10) передані на фінансове забезпечення з місцевих бюджетів, та комунальної власності, – 23.

Показник середнього (розрахункового) розміру заробітної плати з нарахуваннями на 2021 рік складає 178,58 тис. грн – для асистентів вчителів в інклюзивних класах та педагогічних працівників інклюзивно-ресурсних центрів, 190,38 тис. грн – для вчителів закладів загальної середньої освіти. У структуру розрахункової заробітної плати враховано всі обов’язкові доплати та надбавки, передбачені чинним законодавством, зокрема надбавку за престижність педагогічної праці в розмірі 25%, допомогу на оздоровлення та щорічну грошову винагороду в розмірі місячного посадового окладу.

Обсяг субвенції на оплату праці з нарахуваннями директорів шкіл, їх заступників та інших педагогічних працівників, що не проводять уроки, обчислюється за допомогою відповідного коефіцієнту приведення. Крім того, до розрахунку субвенції включається кількість ставок педагогічних працівників при поділі класів на групи та надбавка для закладів, які розташовані в гірській місцевості, в обсязі 25%. Детальні розрахунки цих складових обсягу освітньої субвенції наведені в інформаційних довідках.

Навчальний план – середня кількість академічних годин на тиждень, що передбачена типовими навчальними планами для відповідних типів закладів загальної середньої освіти. Навчальний план, що застосовано при розподілі освітньої субвенції між місцевими бюджетами у 2021 році, наведено в таблиці:

 

Тип закладу	Навчальний план, години
	Початкова освіта	Базова середня освіта	Профільна середня освіта
Заклади загальної середньої освіти	25	34	38
Спеціальні школи та навчально-реабілітаційні центри	33	36	38
Класи з вечірньою (заочною) формою навчання	23
Заклади професійної (професійно-технічної) освіти (в частині здобуття повної загальної середньої освіти)	28
Заклади фахової передвищої освіти і коледжі (в частині здобуття повної загальної середньої освіти)	30

 

 

Таким чином, діючий формульний підхід до розподілу освітньої субвенції спрямований на підвищення якості освітніх послуг через стимулювання органів місцевого самоврядування до оптимізації неефективної мережі закладів. Якщо фактична (середня) наповнюваність класів є меншою за розрахункову (нормативну) наповнюваність класів чи в разі утримання малокомплектних закладів, різниця в кількості ставок педагогічних працівників має покриватися за рахунок власних доходів місцевого бюджету.

Пунктом 2 частини першої статті 89 Бюджетного кодексу України передбачено, що видатки на загальну середню освіту належать до видатків, що здійснюються з бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад. Крім того, відповідно до Порядку та умов надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 6 (із змінами), відповідні місцеві ради мають право додатково понад обсяги субвенції планувати та здійснювати з місцевих бюджетів оплату поточних та капітальних видатків закладів та установ освіти, що визначені у статті 103² Бюджетного кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 51 Бюджетного кодексу України керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату, включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах бюджетних асигнувань на заробітну плату, затверджених для бюджетних установ у кошторисах.

Відповідно до частини четвертої статті 77 Бюджетного кодексу України Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, міські, районні, селищні, сільські ради при затвердженні відповідних бюджетів враховують у першочерговому порядку потребу в коштах на оплату праці працівників бюджетних установ відповідно до встановлених законодавством України умов оплати праці та розміру мінімальної заробітної плати.

Отже, наполягаємо на неухильному виконанні статей 51 та 77 Бюджетного кодексу України при затвердженні місцевих бюджетів.

Перерозподіл обсягу освітньої субвенції протягом бюджетного року за рішенням Кабінету Міністрів України може бути здійснено виключно з об’єктивних причин, які не враховані у формулі розподілу освітньої субвенції, зокрема помилково врахована площа територій, контингент учнів тощо. Перевищення фактичної кількості ставок над розрахунковою чи збільшення надбавки за престижність педагогічної праці не є підставою для здійснення перерозподілу освітньої субвенції.

У разі виявлення помилок у вихідних даних, що використовуються при розподілі освітньої субвенції, рекомендуємо засновникам закладів освіти звертатися до департаментів (управлінь) освіти і науки обласних державних адміністрацій, які зможуть поінформувати МОН про виявлені неточності.

Використання освітньої субвенції

Відповідно до частини першої статті 103² Бюджетного кодексу України освітня субвенція спрямовується на оплату праці з нарахуваннями педагогічних працівників у таких типах закладів освіти:

1) початкові школи, гімназії (крім дошкільних підрозділів у таких закладах), ліцеї;

2) спеціальні школи;

3) заклади спеціалізованої освіти: мистецькі, спортивні, військові (військово-морські, військово-спортивні), наукові ліцеї, ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою;

4) дитячі будинки, навчально-реабілітаційні центри, інклюзивно-ресурсні центри;

5) заклади професійної (професійно-технічної) освіти державної та комунальної власності в частині забезпечення видатків на здобуття повної загальної середньої освіти;

6) заклади фахової передвищої освіти і коледжі державної та комунальної власності в частині забезпечення видатків на здобуття повної загальної середньої освіти.

Крім того, пунктом 50 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України встановлено, що до приведення установчих документів закладів освіти у відповідність з вимогами законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту» їх фінансове забезпечення здійснюється відповідно до порядку, який діяв у 2019 році. Дія цього пункту розповсюджується і на санаторні школи (санаторні школи-інтернати), зокрема роз’яснення щодо фінансування санаторних шкіл (санаторних шкіл-інтернатів) надані листом МОН від 28.04.2021 № 1/11-2946.

Механізм використання освітньої субвенції визначається Порядком та умовами надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 6 (зі змінами, далі – Порядок та умови).

Відповідно до частини четвертої статті 1032 Бюджетного кодексу України та пункту 3 Порядку та умов залишки коштів за освітньою субвенцією на кінець бюджетного періоду зберігаються на рахунках відповідних місцевих бюджетів і використовуються в наступному бюджетному періоді з урахуванням цільового призначення субвенції та на оновлення матеріально-технічної бази закладів та установ освіти державної та комунальної власності, зазначених у частині першій статті 103² Бюджетного кодексу України.

Залишки коштів за освітньою субвенцією першочергово мають бути спрямовані за цільовим призначенням освітньої субвенції – на оплату праці з нарахуваннями педагогічних працівників. Лише в разі забезпечення в повному обсязі обов’язкових виплат на оплату праці з нарахуваннями педагогічним працівникам на поточний бюджетний рік відповідні засновники можуть розглядати можливість спрямування залишків коштів за освітньою субвенцією на оновлення матеріально-технічної бази закладів та установ освіти, зазначених у частині першій статті 1032 Бюджетного кодексу України. Пунктом 3 Порядку та умов визначено перелік напрямів, на які насамперед можуть спрямовуватися залишки коштів за освітньою субвенцією, проте цей перелік не є вичерпним.

Детальні роз’яснення про використання залишків коштів за освітньою субвенцією надані листом МОН від 28.04.2021 № 1/11-2907.

Пунктом 8 Порядку та умов відповідним місцевим радам надано право:

·                    передавати кошти субвенції та залишки субвенції минулих років у вигляді міжбюджетного трансферту іншим місцевим бюджетам;

·                    перерозподіляти в межах відповідного місцевого бюджету кошти субвенції між відповідними типами закладів та установ освіти, що визначені у статті 103² Бюджетного кодексу України, для забезпечення в повному обсязі обов’язкових виплат на оплату праці з нарахуваннями педагогічним працівникам;

·                    розподіляти залишки субвенції на кінець бюджетного періоду відповідними рішеннями, а також додатково понад обсяги субвенції планувати та здійснювати з місцевих бюджетів оплату поточних та капітальних видатків закладів та установ освіти, що визначені у статті 103² Бюджетного кодексу України, включаючи погашення бюджетних зобов’язань минулих років, взятих на облік в органах Казначейства.

Таким чином, засновники самостійно здійснюють розподіл освітньої субвенції (включаючи залишки субвенції минулих років) між відповідними закладами та установами освіти для забезпечення в повному обсязі обов’язкових виплат на оплату праці з нарахуваннями педагогічним працівникам.

Підвищення якості освітніх послуг та ефективності використання коштів освітньої субвенції

З урахуванням вищезазначеного розмір заробітної плати педагогічних працівників у конкретній територіальній громаді насамперед залежить від спроможності мережі закладів загальної середньої освіти на відповідній території. Після завершення адміністративно-територіальної реформи в Україні територіальні громади мають провести ґрунтовний аналіз діючої мережі та в літній період прийняти управлінські рішення щодо формування оптимальної мережі закладів загальної середньої освіти, що буде якнайкраще забезпечувати освітні потреби учнів, які здобувають загальну середню освіту на всіх її рівнях.

Крім того, дослідження показують, що малий розмір класів та шкіл у сільській місцевості тісно пов’язаний із причинами гірших навчальних результатів учнів. Через малий розмір сільських шкіл у них не організовується позаурочна активність для учнів, вчителі викладають одночасно декілька предметів, що призводить до втрати якості, учні не мають доступу до профільного навчання та поглибленого вивчення окремих предметів, а обмежені бюджетні ресурси використовуються неефективно, що призводить до неможливості підвищення заробітних плат педагогам та створення сучасного освітнього середовища одночасно в усіх закладах. У результаті учні сільських шкіл мають гірший доступ до якісної освіти порівняно з учнями міських закладів.

Процес оптимізації мережі доцільно розпочати з аналізу затверджених штатних розписів закладів освіти та перевірки обчислення фактичної кількості ставок педагогічних працівників, що утримуються за рахунок освітньої субвенції. Ставки педагогічних працівників, введення яких не передбачено чинним законодавством, можуть фінансуватися виключно за рахунок власних доходів місцевих бюджетів.

Слід зазначити, що згідно з пунктом 6 Порядку та умов за рахунок субвенції не здійснюється фінансування закладів загальної середньої освіти (крім закладів початкової школи та приватних закладів загальної середньої освіти), кількість учнів в яких становить менше 25 осіб.

Одним із пріоритетів державної політики у сфері освіти залишається створення спроможної мережі опорних закладів загальної середньої освіти, що мають забезпечити рівний доступ до якісної освіти для всіх учнів незалежно від місця їх проживання. Щороку з державного бюджету місцевим бюджетам виділяються субвенції на оновлення матеріально-технічної бази закладів освіти, які в першу чергу спрямовуються на опорні заклади освіти.

Відповідно до Положення про опорний заклад освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 р. № 532 (зі змінами), кількість здобувачів освіти опорного закладу освіти (без урахування їх кількості у філіях) повинно становити не менш як 200 осіб. Філія опорного закладу освіти забезпечує здобуття початкової освіти, а також за рішенням засновника – базової середньої освіти. Таким чином, функціонування опорних закладів освіти з кількістю здобувачів освіти (без урахування їх кількості у філіях) менш як 200 учнів та/чи наявності філій опорних закладів, що забезпечують здобуття профільної середньої освіти (10-11(12) класи), не відповідає чинному законодавству.

При цьому оптимізація, як правило, означає не ліквідацію закладу загальної середньої освіти, а його реорганізацію шляхом пониження ступеня. Заклади початкової освіти (1-4 класи) мають бути максимально наближеними до місця проживання учнів, у той час як для учнів 5-11(12) класів з метою забезпечення доступу до якісної освіти може бути забезпечено підвезення до закладів освіти та у зворотному напрямі відповідно до чинного законодавства. Зауважимо, що відповідно до частини другої статті 32 Закону України «Про повну загальну середню освіту» в разі реорганізації чи ліквідації закладу загальної середньої освіти засновник зобов’язаний забезпечити учням можливість продовжити здобуття загальної середньої освіти на відповідному рівні освіти. Реорганізація і ліквідація закладів загальної середньої освіти в сільській місцевості допускаються лише після громадського обговорення проєкту відповідного рішення засновника.

Крім того, відповідно до Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 25 вересня 2020 року № 2205, учні, які проживають на відстані від закладу освіти понад 2 км, забезпечуються підвезенням у порядку, визначеному засновником (засновниками) закладу освіти відповідно до законодавства.

Щорічно з державного бюджету місцевим бюджетам спрямовуються кошти на придбання шкільних автобусів для підвезення учнів та педагогічних працівників на умовах співфінансування. Так, на 2021 рік розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 р. № 1570-р місцевим бюджетам спрямовано 487,4 млн грн на придбання шкільних автобусів, у тому числі обладнаних місцями для дітей з особливими освітніми потребами.

МОН постійно проводить моніторинг роботи формули розподілу освітньої субвенції між місцевими бюджетами та аналізує ефективність використання коштів субвенції. З метою вдосконалення формули розподілу освітньої субвенції на наступні бюджетні періоди Міністерством освіти і науки України створено робочу групу, до складу якої входять представники МОН, Мінфіну, асоціацій органів місцевого самоврядування, Інституту освітньої аналітики, а також експерти проєкту «Підтримка децентралізації в Україні» (SKL International).

Просимо обласні державні адміністрації сприяти в поширенні цього листа серед територіальних громад області.

 

Заступник Міністра                              Світлана Даниленко